Ухвала

від 10.03.2015 по справі 826/17787/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2015 р. м. Київ К/800/24302/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Олендер І. Я. Приходько І. В. Титенко М. П. Соболевська І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі№ 826/17787/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2013 року у справі № 826/17787/13-а в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2013 року у справі № 826/17787/13-а скасовано та ухвалено нову про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форма «Р» Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.07.2013 року № 18026552207.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм процесуального права, зокрема, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім ВІКАНТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB «ЕнергоПромбуд Плюс» за липень 2012 року складено акт від 27.06.2013 року № 22/26-55-22-07/31568293, яким зафіксовані порушення п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.4, 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено в липні 2012 року податок на додану вартість на загальну суму 771 609,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 року № 18026552207, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 157 414,00 грн., в тому числі основний платіж - 771 609,00 грн. та штрафні санкції - 385 805,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальність господарських операцій з TOB «ЕнергоПромбуд Плюс».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки товариством надані докази, які спростовують посилання податкового органу, викладені в акті перевірки щодо відсутності фактичного виконання спірних догорів.

Колегія суддів вважає такий висновок судів щодо позовних вимог товариства передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням положень ст. 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки суд не досліджував питання пов'язаності операцій по спірним договорам з господарською діяльністю платника. Відхиляючи доводи відповідача про відсутність у контрагента майна для виконання договору оренди, суд апеляційної інстанції не з'ясував питання належності TOB «ЕнергоПромбуд Плюс» об'єкту договору оренди з посиланням на відповідні правовстановлюючі документи, не виконавши обов'язок покладений на суд пунктами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, неможливо залишити в силі постанову суду першої інстанції про відмову в позові, оскільки місцевий адміністративний суд не дослідив надані позивачем докази виконання спірних правочинів, а обмежився посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ЕнергоПромбуд Плюс».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити питання реальності спірних господарських операцій на підставі наданих доказів, надати оцінку доводам сторін, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року у справі № 826/17787/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді І. Я. Олендер

І. В. Приходько