Ухвала

від 02.03.2015 по справі 816/1210/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року м. Київ К/800/56908/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у письмовому порядку адміністративну справу

за касаційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року

у справі № 816/1210/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб»

про припинення юридичної особи,

встановив:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб» про припинення юридичної особи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 816/1210/13-а позов задоволено. Припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК» задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано та залишено позов без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку із неприбуттям 02.03.2015 року в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі та щодо яких суд вирішив питання про їх права та інтереси, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно зі статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 02.08.2004 року.

Згідно із довідкою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про взяття на облік платника податків, відповідач є платником податку та перебуває на податковому обліку з 07.06.2004 року.

Заборгованості по платежах і зборах перед бюджетом відповідач не має, що підтверджується довідкою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції станом на 12.02.2013 року.

Згідно із довідкою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.02.2013 року відповідач не звітується до податкового органу з липня 2009 року, останній звіт - декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року подана відповідачем 07.08.2009 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки факт неподання відповідачем податкової звітності є доведеним, тому вказана обставина згідно частини другої ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для припинення юридичної особи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим.

Стаття 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачає, що неподання юридичною особою протягом року до органів державної податкової служби декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення такої юридичної особи.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб» про припинення юридичної особи, у зв'язку з неподанням податкової звітності протягом року.

Згідно із частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Сутність порушення, передбаченого частиною другою ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» як підстава для припинення юридичної особи, полягає в невиконанні протягом року особою свого обов'язку щодо подання податкової та іншої фінансової звітності.

За своїм характером правопорушення, передбачене частиною другою ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», є триваючим і виявляється в тому, що особа протягом року жодного разу не подає у встановлений законодавчо строк податкову та/або іншу фінансову звітність. Тобто, розглядуване правопорушення охоплює всі випадки невиконання обов'язку щодо подання звітності, якщо строк її подання припадає на відповідний рік. Строки подання відповідної звітності встановлюються відповідними нормами чинного законодавства.

При цьому зазначене правопорушення буде вчиненим у тому разі, коли особа протягом року не подає жодного разу звітність усіх видів, з усіх податків (зборів), якщо подання цієї звітності є обов'язком відповідної особи. В разі, якщо протягом року особа принаймні один раз виконає свій обов'язок і подасть відповідну звітність хоча б з одного виду податку, розглядуване правопорушення переривається. Його перебіг у такому разі розпочинається знову, якщо особа в подальшому знову припинить подавати необхідну звітність.

Розглядуване правопорушення розпочинається з дня, наступного за граничним днем подання відповідної звітності, яку особа не подала вперше за наступний рік. Отже, саме з цього дня розпочинається обчислення річного терміну, протягом якого особа не подає податкову та іншу фінансову звітність, як підстави для припинення юридичної особи.

Право на звернення з позовом про припинення юридичної особи з вказаної підстави виникає в органу державної податкової служби з дня, наступного за останнім днем річного строку, протягом якого жодна звітність особою не подавалася.

При цьому варто зважати на триваючий характер розглядуваного правопорушення. Таке порушення триває як мінімум один рік з дня, наступного за останнім днем подання відповідної звітності, і закінчується в день подання належної звітності. Між зазначеними подіями може минути більше ніж один рік часу.

Тому право податкового органу на звернення з позовом у відповідних випадках виникає щоразу, як мине один рік неподання особою необхідної податкової звітності.

За таких обставин, податковий орган може звернутися з позовом про припинення юридичної особи з підстав неподання нею фінансової звітності протягом шести місяців з дня закінчення останнього року тривання відповідного правопорушення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з липня 2009 року по лютий 2013 року підприємство не звітувало до податкового органу.

Відповідно, останній шестимісячний строк для звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи розпочинається з дня, наступного за останнім днем річного строку неподання звітності, тобто за днем припинення правопорушення.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи є помилковим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушення норм процесуального права.

Стаття 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із чинним законодавством. Разом з тим, апеляційному суду слід вирішити питання щодо права Публічного акціонерного товариство «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ БАНК» на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі № 816/1210/13-а скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук