Ухвала

від 24.03.2015 по справі 826/14281/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015р. м. Київ К/800/67263/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-СЕРВІС»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року

у справі №826/14281/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-СЕРВІС» (далі - ТОВ «МЖК-СЕРВІС»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 04.09.2013р. №0009122201 та №0009132201

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.10.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р., в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЖК-сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «Іст сейл маркет» за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., за результатом якої складено акт № 383/1-22-01/24726836 від 18.08.2014р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009122201 від 04.09.2014р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 96736,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 77389,00 грн., за штрафними санкціями - 19347,25 грн. та №0009132201 від 04.09.2014р., згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 88997,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

В силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України .

Так, згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших встановлених документів.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України,).

Положення ст.198 Податкового кодексу України визначають, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної/контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених цін та складається з сум податків, нарахованих/сплачених платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання/будівництвом/спорудженням основних фондів, основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, в тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

В силу приписів п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України, та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого/нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями або іншими передбаченими документами.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на включення до складу валових витрат, витрат у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними документами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «МЖК Сервіс» (Підрядник) та ТОВ «Адва Естейт» (Субпідрядник) було укладено договір на виконання пусконалагоджуваних робіт об'єкту «Житлові будинки та об'єкти соціально-побутового призначення в Дарницькому районі м. Києва будинки та об'єкти соціально-побутового призначення в Дарницькому районі м. Києва Дитсадочок на 280 місць з басейном на ділянці 28» від 08.08.2011р. №08/08/11-ПНР, та договір на виконання електромонтажних робіт на об'єкті «Центр інфекційних хвороб ЦМКЛ по вул. Шовковичній, 39/1 в м. Києві» від 04.10.2011р. №04/10/11.

Матеріали справи містять копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт від 31.10.2011р. про виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Центр інфекційних хвороб ЦМКЛ по вул. Шовковичній, 39/1 в м. Києві корпус №8а» та від 31.10.2011р. про виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Центр інфекційних хвороб ЦМКЛ по вул. Шовковичній, 39/1 в м. Києві корпус №8а».

На виконання умов договору ТОВ «Адва Естейт» було виписано ТОВ «МЖК Сервіс» податкові накладні № 740 від 31.08.2011р. на суму 283198,80 грн., № 667 від 31.10.2011р. на суму 114814,24 грн., №666 від 31.10.2011р. на суму 66318,66 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

Інших документів на підтвердження товарності укладених договорів, а також доказів наявності у ТОВ «Адва Естейт» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не надано.

Так, обґрунтовуючи необхідність придбання будівельних робіт, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем зазначалось, що пусконалагоджувальні роботи у ТОВ «Адва Естейт» придбавались на виконання умов укладеного між ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд» (Генпідрядник) та ТОВ «МЖК-сервіс» (Генпідрядник) Договору №03/03 від 03.03.2008р. на виконання комплексу електромонтажних робіт «Дитячий садок з басейном на 270 місць на дільниці 28 у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Даницькому районі міста Києва», за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник по електропостачанню, електрообладнанню, зв'язку, сигналізації, автоматиці сантехпристроїв та телебаченню на об'єкті: «Дитячий садок з басейном на 270 місць на дільниці 28 у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі міста Києва».

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме виконання будівельних та підрядних робіт на об'єктах замовника безпосередньо контрагентом - ТОВ «Адва Естейт».

Позивачем не надано документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності саме з вказаним контрагентом. Також матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених будівельних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінцевого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином будівельні послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні містять лише загальну назву - пусконалагоджувальні роботи, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Довідки про вартість робіт укладених із ТОВ «Адва Естейт» не дають змогу ідентифікувати участь останнього у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд».

Матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів, обладнання на об'єкт будівництва.

Також, позивачем не надано копій перепусток працівників ТОВ «Адва Естейт» на об'єкт Генпідрядника ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд».

Таким чином, дані обставини свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Адва Естейт», позаяк судами попередніх інстанцій встановлено відсутність належним чином оформлених первинних документів, які за даних обставин мають складатися під час виконання монтажних робіт, а також відсутність економічних причин для проведення такої діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-СЕРВІС» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В.Вербицька

---

О.В.Муравйов