Постанова

від 25.03.2015 по справі 813/1193/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2015 р. м. Київ К/800/34520/14

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника Львівської митниці МіндоходівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Руденко Н.В., Піддубняка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка монтажу» до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка Монтажу» (далі - ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу») пред'явило позов до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00440, стягнення із Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області надмірно сплачені ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» суми мита у розмірі 11082,52 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00440, яка оформлена Львівською митницею.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» надмірно сплачені мито у розмірі 11082,52 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у Львівській області на користь ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» надмірно сплачені мито у розмірі 11082,52 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 грн..

Прийнято нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скаржник оскаржив його в цій частині.

У касаційній скарзі Львівська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 13 листопада 2011 року між компанією NINGBO EXACT FASTENERS CO., LTD., та ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» було укладено контракт № 12ЕХТЕЕМ011, відповідно до пункту 1.1. якого Продавець (компанія NINGBO EXACT FASTENERS CO., LTD.,) виробляє та продає, а Покупець (ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу») купує кріпильні елементи,надалі - Товар на умовах FOB Шанхай (Китай) (відповідно INKOTERMS 2000), згідно обумовлених специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Пункт 1.2. Контракту передбачає, що назва, сума, вартість одиниці кожного Товару, загальна сума Товару і його вартість вказується в додатку/специфікації.

Відповідно до пункту 1.3. Контракту Сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання Контракту.

Згідно пункту 2.1. Контракту вартість товару по даному контракту встановлюється в доларах США і включає до складу вартості товару пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей по передачі товару, зокрема отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки товару до України.

Відповідно до пункту 2.3. Контракту сума Товару, що може бути поставлена по даному Контракту, складає 800000,00 доларів США.

Згідно пункту 5.2. Контракту Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю аванс, та/або за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний у Договорі рахунок.

Пунктом 5.3. Контракту передбачено, що Сторони допускають зміну методу і форми оплати за отриманий Товар.

26 травня 2013 року Продавцем було виставлено на ім'я ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» інвойс № 13ЕХТЕЕМ014 на оплату Товару на загальну суму 28887,37 доларів США.

13 червня 2013 року між сторонами було укладено додаток № 8 до контракту № 12ЕХТЕЕМ011 від 13 листопада 2012 року, відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а покупець купує Товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 28887,37 доларів США.

Платіжним дорученням в іноземній валюті № 660 від 29 липня 2013 року ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» перерахувало на користь Продавця грошові кошти в розмірі 28887,37 доларів США за умовами додатку № 8 від 13 червня 2013 року до контракту № 12ЕХТЕЕМ011 від року.

Транспортування товару відбувалося згідно укладеного з ТОВ «Глобал Оушен Лінк» 12 серпня 2009 року договору № 00/15 на транспортно-експедиційне обслуговування, який врегульовує взаємовідносини сторін при організації експедитором перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та транспортно-експедиційному обслуговуванні зовнішньоторгових вантажів Клієнта, в т.ч. у великотонажних контейнерах.

Із довідки про транспортні витрати № 6006 від 05 вересня 2013 року вбачається, що ставка морського фрахту по маршруту Шанхай (Китай) - Одесса (Україна) для 1x20 фт контейнера ТСLU2810040 склала 11949,54 грн.

На виконання вимог, встановлених статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України), для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України 21 серпня 2013 року ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» було подано до митного оформлення електронну митну декларацію № 209120000/2013/833979 та документи на вантаж згідно Контракту з № 12ЕХТЕЕМ011 від 13 листопада 2012 року.

Митна вартість товару була визначена за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи згідно частини 2 статті 53 МК України: контракт № 12ЕХТЕЕМ011 від 13 листопада 2012 року; додаток № 8 від 13 червня 2013 року до контракту № 12ЕХТЕЕМ011 від 13 листопада 2012 року; комерційний інвойс № 13ЕХТЕЕМ014 від 26 травня 2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 660 від 29 липня 2013 року; договір № 00/15 від 12 серпня 2009 року на транспортно-експедиційне обслуговування; іменний коносамент №СNSHA040358 від 10 червня 2013 року; довідку про транспортні витрати № 6006 від 05 вересня 2013 року; пакувальний лист від 26 травня 2013 року.

Під час розгляду документів було виявлено, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару. Підпис відправника в сертифікаті про походження товарів відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, специфікації, пакувальному листі. Підписи відправника в додатку до контракту та в контракті відрізняються.

Відповідно до пункту 3 статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Окрім того, за результатами здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було виявлено, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялася від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 54 МК України митним органом було здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості.

Посадовою особою митниці відповідно до пункту 3 статті 53 МК України було відправлене повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підставі яких митна вартість, заявлена декларантом, може бути визнана, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені

спеціалізованими експертними організаціями;

- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На виконання вимог митного органу декларантом додатково було надано прайс-лист від 08 травня 2013 року; митну декларацію країни відправника № 223120130811814509 від 05 червня 2013 року; витяг про вартість сировини від 12 вересня 2013 року; оригінал сертифікату походження №ССРІТ 123864798 від 13 червня 2013 року із зазначенням країни походження товару і зазначенням відправника та отримувача; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару.

Оскільки декларантом витребуваних митним органом документів подано не було, а в документах, поданих разом із декларацією, були наявні розбіжності та неточності, 13 вересня 2013 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900090/2.

Також на основі цього рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00440.

На підставі рішення Львівської митниці від 13 вересня 2013 року ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» додатково сплатило мито в розмірі 11082,52 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 грн., а всього в розмірі 57629,08 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому рішення митниці № 209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00440 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки рішення митниці про коригування митної вартості і картка відмови в прийнятті митної декларації скасовані, позовні вимоги про стягнення із Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області надмірно сплачені ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» мито у розмірі 11082,52 грн. та податок на додану вартість в розмірі 46546,56 грн. підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00440.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення надміру сплачених до бюджету платежів суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не дотриманий відповідний порядок стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 220 кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення митного оформлення митним органом було виявлено, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару. Підпис відправника в сертифікаті про походження товарів відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, специфікації, пакувальному листі. Підписи відправника в додатку до контракту та в контракті відрізняються.

Окрім того, за результатами здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було виявлено, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялася від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

На вимогу митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару позивачем повністю всіх витребуваних митницею документів не надано.

Оскільки позивач на вимогу митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів всіх документів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкового висновку про скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/0044.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення надміру сплачених до бюджету платежів суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не дотриманий відповідний порядок стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00440, то позовні вимоги про стягнення із Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області надмірно сплачених ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» суми мита у розмірі 11082,52 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 46546,56 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень в частині задоволення позовних вимог було допущено порушення норм матеріального права, ухвалені рішення підлягають скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року в частині визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900090/2 від 13 вересня 2013 року, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00440 скасувати.

Прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техніка монтажу» до Львівської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: