Ухвала

від 26.02.2015 по справі 2а-5757/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/9991/53821/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року

у справі № 2а-5757/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр розвитку енергетики»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр розвитку енергетики» (далі - ТОВ «Міжнародний центр розвитку енергетики»; позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Міжнародний центр розвитку енергетики» на підставі наказу № 3274/2312 від 29 листопада 2011 року. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 00095722312 від 30 грудня 2011 року та № 0009562312 від 30 грудня 2011 року. Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на користь ТОВ «Міжнародний центр розвитку енергетики» понесені ним витрати із сплати судового збору в розмірі 4 292,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Міжнародний центр розвитку енергетики» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новасофт-Україна» за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт № 2546/23-12/34493687 від 13 грудня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 00095722312 від 30 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 462 311,00 грн. (3 569 849,00 грн. - основний платіж, 892 462,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0009562312 від 30 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 569 849,00 грн. (2 855 879,00 грн. - основний платіж, 713 970,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, названі акти індивідуальної дії залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні консалтингових послуг у ТОВ «Новасофт-Україна» за нікчемними правочинами.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області № 101 від 23 березня 2011 року, відповідно до якого підписи в документах фінансово-господарської діяльності контрагента позивача виконано не ОСОБА_3 (засновник ТОВ «Новасофт-Україна»), а іншою особою.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Втім, доказів виконання відповідачем відповідних дій з направлення платнику обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо його взаємовідносин з ТОВ «Новасофт-Україна» рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять, а відтак у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС в розглядуваному випадку не було законних підстав для проведення перевірки ТОВ «Міжнародний центр розвитку енергетики».

У разі ж визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, позаяк для винесення податкових повідомлень-рішень контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, а прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії автоматично підлягають скасуванню.

З огляду на викладене та, більш того, з урахуванням встановлених судовими інстанціями обставин щодо реального характеру господарських операцій з придбання позивачем консалтингових послуг у ТОВ «Новасофт-Україна», колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.