cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2015 р. Справа №917/221/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт", вул. Дмитрівська, 31/35, м.Харків,61000
про стягнення заборгованості в сумі 539 382,47 грн.
суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін в судовому засіданні :
від позивача: Половинко Б.М. дов. б/н від 28.07.2014р.
від відповідача: відсутні
В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив про дату виготовлення повного тексту рішення.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 539382,47 грн. за договором поставки №ПКП-03/1403-26 від 26.03.2014 року: 519574,99 грн. - основна заборгованість, 19807,48 грн. - пеня ( позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 26.03.2015 року, прийнятої ухвалою суду від 26.03.2015 року).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, його представник вдруге в судове засідання не з'явився.
01.04.2015 року від відповідача надійшли заява та клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, але по можливості не раніше 14 квітня 2015 року в зв'язку з тим, що директор за станом здоров'я знаходиться в лікарні, а відповідні докази будуть надані в наступне судове засідання. Також відповідач зазначив про домовленість із представником позивача щодо проведення звірки взаєморозрахунків.
Представник позивача категорично заперечував проти відкладення розгляду справи та повідомив суду про відсутність будь-яких домовленостей із відповідачем.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами. Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Отже, відповідач не обмежений у праві вибору представника для участі в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд також враховує, що відповідачем вже подавалось аналогічне клопотання з таких же підстав, яке ухвалою суду від 26.03.2015 року було задоволено, а також зобов'язано відповідача надати докази на підтвердження свого клопотання, чого відповідачем не було зроблено.
Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, клопотань про продовження строку розгляду справи від сторін не надходило. Отже, суд не може більше відкладати розгляд справи.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони та інших учасників процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 р.).
Зважаючи на викладені вище обставини, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані суду докази, суд встановив:
26 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» (позивач) та ФГ «Гармонія-Агро» (відповідач) укладено договір поставки № ПКП-03/1403-26 ( арк. справи 8-10).
При укладенні договору сторони, зокрема, погодили наступне:
- позивач зобов'язався передати у встановлений договором термін товар у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Товаром, що поставлявся згідно договору, є насіння сільськогосподарських культур ( п. 1.1, 1.2 договору);
- сторони визначили, що курс, який використовується як початковий при виконанні умов цього Договору, дорівнює 8,30 гривень за один долар США ( п.4.5 договору);
- у випадку, якщо середньозважений курс на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення відповідачем платежу, зазначеного в п. 4.2.2 договору, (надалі «новий курс») є вищим за початковий курс більш, ніж на 1 (один) відсоток, вартість товару в національній валюті України перераховується та сплачується у відповідності до нового курсу ( п.4.6);
- оплата товару здійснюється в два етапи: 20% загальної вартості протягом 7 банківських днів з дати підписання договору та 80% в строк 219 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 01 листопада 2014 року.
На виконання взятих на себе зобов'язань позивач за видатковими накладними №7П/04-04 від 04.04.2014 року та№6П/07-04 від 07.04.2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 387300,00 гривень ( арк. справи 11-12). На вказаних накладних стоїть підпис директора відповідача Гармаш Г.М. та печатка відповідача, що свідчить про отримання товару відповідачем.
Взяті на себе зобов'язання оплатити товар на умовах договору від 26.03.2014 року відповідач виконав неналежним чином, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду із даним позовом про стягнення 519574,99 грн. - основного боргу та 19807,48 грн. пені.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки. Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже зазначалось вище, умовами договору поставки сторони узгодили, що курс, який використовується як початковий при виконанні умов цього Договору, дорівнює 8,30 гривень за один долар США ( п.4.5 договору). Згідно п.4.5 договору у випадку, якщо середньозважений курс на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення відповідачем платежу, зазначеного в п. 4.2.2 договору, (надалі «новий курс») є вищим за початковий курс більш, ніж на 1 (один) відсоток, вартість товару в національній валюті України перераховується та сплачується у відповідності до нового курсу ( п.4.6). Оплата товару здійснюється в два етапи: 20% загальної вартості протягом 7 банківських днів з дати підписання договору та 80% в строк 219 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 01 листопада 2014 року, тобто еквівалент 9332,53 долара США мав бути сплачений в строк до 04.04.2014, а еквівалент 37330,12 доларів США- до 01.11.2014 р. ( п. 4.2)
Як встановлено судом, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором поставки щодо оплати товару виконав неналежним чином, перерахувавши позивачу лише 190841,67 грн. (банківські виписки арк. справи 14-23). З урахуванням положень п.4.2.1,4.6 договору ці суми відповідно становлять 14590,12 дол. США.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що не зважаючи на зазначене у п.4.6 договору, у разі прострочення здійснення покупцем остаточної оплати товару згідно п.4.2.2 договору, постачальник при зверненні до суду має право для підрахунку суми заборгованості у якості нового курсу використати, на вибір постачальника, курс гривні до долару США, що діяв в останній день строку, коли товар мав бути оплачений покупцем або курс гривні до долару США, що діяв на день, що передує зверненню постачальника до суду за показниками згідно до п. 4.8 Договору
Враховуючи наведене позивач використав надане умовами договору право і здійснив розрахунок суми боргу за курсом 16,20 грн. за 1 дол. США.
Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 519574,99 грн. (32072,53 дол. США за курсом 16,20 грн. за дол. США).
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 6.2.1 договору у разі прострочення здійснення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. У п. 6.4 договору сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення покупцем своїх зобов'язань припиняється через 3 (три) роки коли такі зобов'язання мали бути виконані.
Позивач просив суд стягнути пеню в сумі 19807,48 грн.
Судом здійснено перерахунок розміру пені, річних та інфляційних, заявлених до стягнення, з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ " та з урахуванням ст. 254 ЦК України. Сума пені, що підлягає стягненню за розрахунками суду становить 19383,04 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Жодних заперечень щодо позовних вимог від відповідача не надходило.
Враховуючи наведене, позовні вимоги суд задовольняє в частині стягнення 519574,99 грн. основного боргу та 19 383,04 грн. пені.
Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача на підставі ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства «Гармонія-Агро» (37306, Полтавська обл., Гадяцький район, село Біленченківка, Ідентифікаційний код 35293946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35; ідентифікаційний код 34331634) 519574,99 грн. основного боргу, 19383,04 грн. пені, 10779,16 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.
Повне рішення складено 03.04.2015 року.
Суддя Тимощенко О.М.
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2015 |
Оприлюднено | 07.04.2015 |
Номер документу | 43412215 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Тимощенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні