Постанова

від 03.06.2015 по справі 917/221/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 917/221/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Половинко Б.М.

відповідача - Гармаш Г.М. (директор); Заєць В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2506 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.15 р. у справі № 917/221/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт", м. Харків

до Фермерського господарства "Гармонія-Агро", с. Біленченківка, Гадяцький район, Полтавська область

про стягнення заборгованості в сумі 539382,47 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 26.03.2015 р.), в якій просило стягнути з відповідача - Фермерського господарства "Гармонія-Агро" заборгованість у сумі 539382,47 грн. з яких 519574,99 грн. - основної заборгованості, 19807,48 грн. - пені.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.04.2015 р. у справі № 917/221/15 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з фермерського господарства "Гармонія-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ" 519574,99 грн. основного боргу, 19383,04 грн. пені та 10779,16 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що заборгованість підтверджується матеріалами справи, які заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача 19807,48 грн. пені є невірним, оскільки судом здійснено перерахунок розміру пені з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ" з урахуванням ст. 254 ЦК України та визначено суму пені, яка підлягає стягненню та становить 19383,04 грн. та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.2015 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з Фермерського господарства "Гармонія - Агро" на користь ТОВ "Агротрейд продукт" суму недоплачених коштів за поставлений товар 114958,33 грн., з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позовна заява містить математичну помилку у загальній вартості товару з урахуванням ПДВ (20 %), а саме замість передбаченої договором вартості товару (п. 1.2. договору) у сумі 334750,00 грн. помилково зазначена сума у розмірі 387300,00 грн. у зв'язку з чим судом безпідставно стягнуто 102504,07 грн. та ін.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 23.04.2015 р. у зв'язку з відпусткою судді Плужника О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., судді Пушай В.І., судді Барбашової С.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 26.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД ПРОДУКТ» (постачальник) та ФГ «Гармонія-Агро» (покупець) укладений договір поставки № ПКП-03/1403-26.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору, постачальник зобов'язався передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Товаром, що поставлявся за умовами договору, є насіння сільськогосподарських культур.

НайменуванняОдиниця виміруКількістьЦіна за 1 (одну) одиницю виміру, в т.ч. ПДВ (20%)Загальна вартість в т.ч. ПДВ (20%) Насіння соняшника "Альбатр" 2013п.о 215 650,00 139 750,00 Насіння кукурудзи "Біг Стар" 2013п.о 300 650,00 195 000,00 Разом: 515 334 750,00 Відповідно до п. 4.5. договору за взаємною згодою сторін визначено, що курс, який використовується (для оплати товару) як початковий при виконанні умов цього договору, дорівнює 8,30 грн. за один долар США;

Згідно з п. 4.6. договору, у випадку, якщо середньозважений курс на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення відповідачем платежу, зазначеного в п. 4.2.2 договору, (надалі «новий курс») є вищим за початковий курс більш, ніж на 1 (один) відсоток, вартість товару в національній валюті України перераховується та сплачується у відповідності до нового курсу.

Пунктом 4.2.-4.2.2. договору передбачено, що оплата товару здійснюється в два етапи: 20% загальної вартості протягом 7 банківських днів з дати підписання договору та 80% в строк 219 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 01 листопада 2014 року.

На виконання умов договору, постачальник за видатковими накладними № 7П/04-04 від 04.04.2014 р., № 6П/07-04 від 07.04.2014 р. поставив покупцю товар на загальну суму 387300,00 грн. (а. с. 11-12), які підписані сторонами та скріплені печатками товариств.

В подальшому, як зазначає позивач відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним договором, а саме в частині оплатити отриманого товару.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що наявність заборгованості доведена, а заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача 19807,48 грн. пені є невірним, оскільки судом здійснено перерахунок розміру пені з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ" та з урахуванням ст. 254 ЦК України та визначено сума пені, яка підлягає стягненню за розрахунками суду становить 19383,04 грн. та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, в зв'язку з чим, є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і часткового скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України , визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України ).

Згідно зі ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічна норма міститься в ст. 265 ГК України , згідно з якою за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, постачальник поставив покупцеві товар на загальну суму 334750,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7П/04-04 від 04.04.2014 р., № 6П/07-04 від 07.04.2014 р., які підписані сторонами та скріплені печатками товариств.

До того ж, матеріали справи містять накладну № 2 від 05.05.2014 р. про повернення посівного матеріалу, яка свідчить про те, що покупець повернув постачальнику частину товару насіння кукурудзи «Анамур» F на загальну суму 1050,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що оплата товару здійснюється в два етапи: 20% загальної вартості протягом 7 банківських днів з дати підписання договору, остаточний розрахунок у розмірі 80% в строк 219 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 01 листопада 2014 року, тобто еквівалент 9332,53 долара США мав бути сплачений в строк до 04.04.2014, а еквівалент 37330,12 доларів США - до 01.11.2014 р.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним договором, а саме в частині оплатити отриманого товару.

Умовами договору поставки передбачено, що курс, який використовується як початковий при виконанні умов цього договору становить 8,30 грн. за один долар США ( п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.6 договору, якщо середньозважений курс на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення покупцем платежу, зазначеного в п. 4.2.2 договору, (надалі «новий курс») є вищим за початковий курс більш, ніж на 1 (один) відсоток, вартість товару в національній валюті України перераховується та сплачується у відповідності до нового курсу.

Як встановлено судом, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором поставки щодо оплати товару виконав частково, перерахувавши позивачу лише 190841,67 грн. (банківські виписки а. с. 14-23). З урахуванням положень п.4.2.1,4.6 договору сума відповідно становить 14590,12 дол. США.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що не зважаючи на зазначене у п.4.6 договору, у разі прострочення здійснення покупцем остаточної оплати товару згідно з п.4.2.2. договору, постачальник при зверненні до суду має право для підрахунку суми заборгованості у якості нового курсу використати, на вибір постачальника, курс гривні до долару США, що діяв в останній день строку, коли товар мав бути оплачений покупцем або курс гривні до долару США, що діяв на день, що передує зверненню постачальника до суду за показниками згідно до п. 4.8 договору

Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснив розрахунок суми боргу за курсом 16,20 грн. за 1 дол. США.

При цьому, сума боргу у розмірі 102504,07 грн. безпідставно включена до заявленої до стягнення, оскільки, позивачем у розрахунку суми позову (суми заборгованості) помилково зазначено збільшений розмір. Так, загальна вартість поставленого насіння соняшника складає 139750,00 грн., а вартість поставленого насіння кукурудзи складає 195000,00 грн., що в сумі дорівнює 334750,00 грн., а не 387300,00 грн., як помилково зазначив у позові позивач.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, вимоги заявника апеляційної скарги в цій частині обґрунтованими, у зв'язку з чим рішення господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення 102504,07 грн. боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України ). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України ).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 2 цього закону , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу передбачає, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2.1 договору, у разі прострочення здійснення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. У п. 6.4 договору сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення покупцем своїх зобов'язань припиняється через 3 (три) роки коли такі зобов'язання мали бути виконані.

Позивач просив суд стягнути пеню в сумі 19807,48 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ" та з урахуванням ст. 254 ЦК України . Сума пені, що підлягає стягненню за розрахунками суду становить 19383,04 грн.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 19383,04 грн. пені. є обґрунтованими та законними.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України , з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 1025,04 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його часткового скасування та задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 101 , 102 , п. 2 ст. 103 , п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 , ст. 105 ГПК України , судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.04.15 р. у справі № 917/221/15 в частині стягнення 102504,07 грн. боргу та 2050,08 грн.. судового збору скасувати та в позові в цій частині відмовити.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35; ідентифікаційний код 34331634) на користь Фермерського господарства "Гармонія-Агро", с. Біленченківка, Гадяцький район, Полтавська область (37306, Полтавська обл., Гадяцький район, село Біленченківка, Ідентифікаційний код 35293946) 1025,04 грн.. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Накази доручити видати господарському суду Полтавської області .

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 08.06.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.