Постанова

від 30.03.2015 по справі 910/18760/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Справа№ 910/18760/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014р.

у справі № 910/18760/14 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл"

про стягнення 90 970,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом'янського району міста Києва (далі - прокурор) звернувся в господарський суд міста Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач 1) та Комунального підприємства ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач 2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 99 406,97 грн., з яких: 77 975,42 грн. - орендна плата, 225,88 грн. - заборгованість по сплаті індексації, 15 640,24 грн. податок на додану вартість, 1 371,88 грн. - пеня, 4 193,55 грн. - компенсація плати за землю.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2014р. у справі № 910/18760/14 позовні вимоги задоволено повністю (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 заборгованість за оренду приміщення в розмірі 86 467,99 грн., компенсаційну плату за землю в розмірі 3 877,10 грн., пеню в розмірі 625,20 грн. та судові витрати.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на положення ЦК України та ГК України, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх задоволення, оскільки заборгованість за договором оренди підтверджується матеріалами справи.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального права. Так, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що оціночна вартість орендованого приміщення, а відповідно і орендна плата, що обчислюється на підставі цієї вартості, не відповідають дійсності та потребують перерахування у бік зменшення з моменту істотного погіршення стану орендованого приміщення - з серпня 2011р. Посилаючись на положення ст. 762 ЦК України, скаржник зазначає, що він неодноразово звертався до позивачів з вимогою щодо зменшення орендної плати, з огляду на виготовлений на його замовлення звіт про оцінку вартості майна, однак, відповіді не отримав. Таким чином, на думку скаржника, орендна плата, яка встановлювалась на час укладання договору, не відповідає дійсності, кошти, які сплачувались відповідачем з моменту істотного погіршення стану орендованого приміщення підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з орендної плати. Також скаржник зазначає, що рішення суду у справах № 5011-20/18146-2012 та № 910/3464/13, на які посилається суд першої інстанції, не мають приюдиційного значення для даної справи, оскільки в них не були предметом оцінки та не досліджувались факти, на які посилався відповідач при розгляді даної справи, зокрема, не досліджувався факт істотного погіршення приміщення та наявність оцінки, яка підтверджує факт істотного зменшення ціни приміщення, а відтак і необхідність перерахунку орендної плати відповідно до актуальної ціни приміщення, та не досліджувались факти ухилення позивачів від розгляду клопотань відповідача щодо зменшення розміру орендної плати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у справі № 910/18760/14 прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 30.03.2015р.

В судовому засіданні 30.03.2015р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор та представник позивача 2 заперечили проти наведених доводів. Представник позивача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 23.02.2015р, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411612905177.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заяв про відкладення розгляду справи від позивача 1 не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи його належне повідомлення про час та місце розгляду скарги, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 2 та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2012р. додатковою угодою між Комунальним підприємством ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, що є правонаступником Комунального підприємства ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл" про внесення змін до договору № 371/І від 17.07.2008р. про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються в оренду, договір оренди № 371/І від 17.07.2008р. було викладено в новій редакції та присвоєно йому № 100 СРДА.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди, в формі додатку було викладено договір № 100 СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за яким Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орендодавець, позивач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл" (далі - орендар, відповідач) та Комунальне підприємство ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - балансоутримувач, позивач 2), за умовами якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.12 № 121 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться за адресою: вул. Виборзька, 34/36 для надання послуг по ремонту комп'ютерної техніки (п.1.1).

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 67,7 кв.м. згідно з викопіюваним з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1).

Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.12.2011р. становить 343 268,00 грн. без ПДВ (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Розділом 3 договору сторони погодили порядок нарахування та сплати орендної плати.

Так, відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі пункту 30 таблиці 2 п.21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011р. № 34/6250, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору (додаток №3) та на дату підписання Договору і цілому становить 4 329,54 грн. за місяць без ПДВ.

Пунктом 3.2 договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахування індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.3).

Відповідно до п.3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання - Комунальне підприємство „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та інших платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірі та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору (додаток 4) та сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 договору).

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця. За клопотанням орендаря відповідним рішенням орендодавця на період виконання капітального ремонту чи переобладнання об'єкта оренди орендарю може бути надана пільгова орендна плата, яка не повинна бути менше витрат підприємства на утримання об'єкта оренди. У такому випадку вносяться відповідні зміни до договору оренди (п.п. 3.6, 3.7 договору).

Орендар має право звернутися до орендодавця з клопотанням щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього причин змінилися умови, передбачені цим договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди не з вини орендаря (п. 3.11).

Відповідно до п.7.2 договору орендар зобов'язаний протягом дії договору до передачі об'єкта оренди підприємству по акту за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об'єкта оренди (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення).

Згідно з п. 9.1 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01 квітня 2012р. до 30.03.2015р.

15.05.12р. представниками сторін підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого стан приміщення, що здається в оренду - задовільний.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що прокуратурою району проведено перевірку дотримання вимог Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна", в ході якої встановлено, що за договором № 100 СРДА від 15.05.2012р. за відповідачем рахується заборгованість за період з листопада 2012р. по травень 2014р.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував на ті обставини, що орендоване приміщення потребує капітального ремонту, оскільки знаходиться в незадовільному технічному стані, про що свідчать акти обстеження приміщення, складені представниками відповідних експлуатуючих організацій. Відповідач зазначав, що за останні роки стан орендованого приміщення істотно погіршився, у зв'язку з чим оціночна вартість та, відповідно, орендна плата, що обчислюється на підставі цієї вартості, не відповідають дійсності, а тому підлягають перегляду в бік зменшення. Відповідач звертався до незалежної експертної постанови з метою проведення будівельно - технічної і економічної експертизи стану орендованого приміщення та оцінки вартості приміщення для встановлення дійсної вартості орендованого майна та розміру орендної плати на основі якої вона розраховується. Відповідно до звіту про оцінку вартості майна нежилого вбудованого цокольного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 34/36, проведеного станом на 16.04.2013р., оціночна вартість приміщення змінилась, та становить 165 266,67 грн.

Також відповідач, посилаючись на норми ст. 762 ЦК України та п. 3.11 Договору оренди, зазначав, що ним зроблені власні розрахунки орендної плати, виходячи з дійсної вартості приміщення та зазначив, що ним фактично з 01.08.2011р. (моменту істотного погіршення стану приміщення) і до 01.05.2014р. сплачено 68 236,21 грн., а з врахуванням істотного погіршення стану приміщення кошти є надмірно сплаченими та підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, вказавши, що наявність заборгованості за договором оренди підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Оскільки передане за договором в оренду майно належить до комунальної власності, правовідносини, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, регулюються також нормами спеціального Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ст.ст. 2, 19 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлюється, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 10 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 3 статті 18 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця та п. 4.2 договору закріплено обов'язок орендаря вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем, приміщення повернуто 06.05.2014р., про що складено відповідний акт.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №5011-20/18146-2012 від 13.02.2013р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р., встановлено заборгованість відповідача перед позивачем 2 по орендним платежам за період з липня по жовтень 2012р. за договором оренди №100 СРДА від 15.05.2012р. у розмірі 17 939,43 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2013р. у справі №910/3464/13, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014р., розірвано договір оренди №100 СРДА від 15.05.2012р. та виселено ТОВ ,,Альфа-Інтеграл" з нежитлового приміщення загальною площею 67,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 34/36, повернувши зазначене приміщення по акту прийому-передачі Комунальному підприємству ,,Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. Даним рішенням встановлено, що позивачем правомірно нараховано орендну плату за користування майном за період з серпня 2012р. по лютий 2013р., яка сплачена відповідачем не в повному обсязі.

Встановлені даними судовими рішеннями обставини не підлягають доказуванню з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у нього існує заборгованість за період з листопада 2012р. по травень 2014р. в сумі 86 467,99 грн. за оренду приміщення та 3 877,10 грн. - компенсації плати за землю.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оплати орендної плати за спірний період, позовні вимоги про стягнення 86 467,99 грн. за оренду приміщення та 3 877,10 грн. - компенсації плати за землю підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Стосовно вимог про стягнення пені у розмірі 625,20 грн. колегія суддів зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки не оплатив за оренду приміщення, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів, орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті орендних платежів за договором не виконав належним чином, своєчасну оплату не здійснив. У зв'язку з цим нарахування позивачем пені є правомірним.

Перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем, колегія суддів зазначає, що даний розрахунок виконано з дотриманням вимог Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 625,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що оціночна вартість орендованого приміщення, а відповідно і орендна плата, що обчислюється на підставі цієї вартості, не відповідають дійсності та потребують перерахування у бік зменшення з моменту істотного погіршення стану орендованого приміщення - з серпня 2011р. Посилаючись на положення ст. 762 ЦК України, скаржник зазначає, що він неодноразово звертався до позивачів з вимогою щодо зменшення орендної плати, з огляду на виготовлений на його замовлення звіт про оцінку вартості майна, однак, відповіді не отримав. Таким чином, на думку скаржника, орендна плата, яка встановлювалась на час укладання договору не відповідає дійсності, кошти, які сплачувались відповідачем з моменту істотного погіршення стану орендованого приміщення підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості з орендної плати.

Колегія суддів не може вважати такі доводи відповідача обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про зменшення ціни оренди та зарахування її в рахунок погашення заборгованості, та зазначив, що відповідач не був позбавлений права звернутися до суду в загальному порядку про зменшення або перерахунок орендної плати (в тому числі орендної плати, що є предметом даної справи) на підставі ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 21 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" та п. 3.11 договору оренди №100 СРДА від 15.05.2012р.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилась.

Відповідно до п. 3.11 договору орендар має право звернутись до орендодавця з клопотанням щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови, передбачені цим договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди не з вини орендаря.

Колегія суддів враховує наявні в матеріалах справи акти обстеження орендованого приміщення та клопотання відповідача про зменшення орендної плати, та, водночас, зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 10 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством.

За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.2 договору оренди сторони погодили, що усі зміни та доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі і вступають в силу з моменту їх підписання сторонами.

У даному випадку відповідач, з огляду на зазначені ним обставини щодо погіршення стану орендованого приміщення та відсутність згоди орендодавця щодо зменшення орендної плати в порядку ст. 762 ЦК України, не позбавлений був права звернутись до суду з відповідним позовом про внесення змін до договору, однак, з матеріалів справи не вбачається, що ним були вчинені відповідні дії, та в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що не звертався в суд за захистом своїх порушених прав в частині зміни розміру орендної плати.

За таких обставин, виходячи з умов договору оренди, яким зафіксовано розмір орендної плати, та відсутність доказів погодження зміни істотної умови договору оренди - орендної плати, колегія суддів не може прийняти як належний та допустимий доказ наданий відповідачем звіт про оцінку вартості майна, та розрахунок орендної плати, який здійснений відповідачем з огляду на оцінку майна, зазначену в звіті.

Посилання скаржника на ту обставину, що судові рішення у справах № 5011-20/18146-2012 та № 910/3464/13, на які посилається суд першої інстанції, не мають приюдиційного значення для даної справи, колегією суддів також відхиляються з огляду на приписи ст. 35 ГПК України та встановлення зазначеними рішеннями суду обставин щодо наявності орендних відносин між сторонами спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у справі № 910/18760/14 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у справі № 910/18760/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альфа-Інтеграл" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук

Повний текст складено та підписано 02.04.2015р.