Рішення

від 12.12.2008 по справі 2-5791/2008

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-5791/2008

справа №

2-5791/2008

                РІШЕННЯ

             ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року                           

                                                              місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді М»якоти М.С.,

при секретарі Санжаревському С.С.,

за участю сторін: позивача -

ОСОБА_3,  представників відповідача НКМЗ

- Кулійчука В.І. та Стрєлкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні цивільну справу за позовом 

ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства “Новокраматорський

машинобудівельний завод”, ОСОБА_1, ОСОБА_2  про усуненн порушеннь КЗпП України, стягнення

недорахованої заробітної платні, компенсації за відрив від основного

заняття,  компенсацію за втрачений

заробіток за присутність на судових засіданнях, за недораховані бонуси,

недоплату за виконану роботу другого підручного токаря, за неправомірне

зменшення заробітної плати і не зроблену індексацію заробітної плати, стягнення

моральної шкоди,  зобов'язання ЗАТ “НКМЗ”

скасувати „Положення про оплату праці робітників -  верстатників”,   понудити ЗАТ “НКМЗ”  встановити погодинну тарифну ставку по 3

розряду  робітників погодинників,-

В С Т А Н О В И

В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про усуненн порушеннь КЗпП України,

стягнення недорахованої заробітної платні, компенсації за відрив від основного

заняття,  компенсацію за втрачений

заробіток за присутність на судових засіданнях, за недораховані бонуси,

недоплату за виконану роботу другого підручного токаря, за неправомірне

зменшення заробітної плати і не зроблену індексацію заробітної плати, стягнення

моральної шкоди,  зобов'язання ЗАТ “НКМЗ”

скасувати „Положення про оплату праці робітників -  верстатників”,   понудити ЗАТ “НКМЗ”  встановити погодинну тарифну ставку по 3

розряду  робітників погодинників.

Під час розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнювались.

Доповнювались та змінювались. Остаточно позивач просив суд:

1. стягнути з ЗАТ “НКМЗ” 

недонараховану суму часової тарифної ставки за відпрацьований час,

доплат до часової тарифної ставки за роботу в вечірню та нічну зміну, святкові

та вихідні дні та по графіку, та сум нарахувань, шо грунтуються на них за 2005

р. з проіндексованою сумою інфляційних, за час з 31 жовтня 2008 року в розмірі:

січень - 56, 3 грн., лютий - 51, 92 грн., березень - 12, 36 грн., інфляційні

75, 23 грн; липень  - 53, 98 грн.,

інфляційні  35, 32 грн., серпень - 188,

93 грн., інфляційні 111, 22 грн., вересень - 136, 04 грн., інфляційні79, 22

грн.; жовтень - 155, 99 грн., інфляційні- 88, 64 грн.; листопад - 154, 13 грн.,

інфляційні 84, 71 грн.; грудень - 166, 64 грн., інфляційні 89, 29 грн.;

відпускні по навчанню: березень - 5, 49 грн.; квітень - 9, 15 грн., інфляційні

8, 97 грн.;  травень - 8, 54 грн.;

червень - 8, 24 грн., інфляційні- 9, 96 грн.; інфляційні в тарифній відпустці -

12, 24 грн.,  інфляційні - 7, 21 грн.;

бонусів: в березні - 41, 49 грн., інфляційні 25, 89 грн.; вересень  - 95, 96 грн., інфляційні - 56, 46 грн.; листопад

- 142, 53 грн., інфляційні - 78, 34 грн.; за 2005 р. - 89, 88 грн., інфляційні

- 45, 21 грн. на загальну суму 2 186 грн. 47 коп.,

2.  стягнути з ЗАТ

“НКМЗ”  недонараховану суму чісової

тарифної ставки за відпрацьований час; доплат до часової тарифної ставки за

роботу в вечірню та нічну зміни та суми нарахованих на їх підставі за 2006 рік

з проіндексованою сумою інфляції, за час по 31.10.2008 р. в розмірі: січень -

185, 59 грн., лютий - 177, 43 грн., інфляція 

- 178, 27 грн., березень - 212, 15 грн., квітень - 44, 65 грн.,

інфляційні - 128, 81 грн., травень - 39, 87 грн., червень - 41, 36 грн.,

інфляційні - 40, 02 грн., липень - 72, 9 грн., серпень - 240, 66 грн.,

інфляційні - 150, 29 грн.; вересень  -

392, 61 грн., жовтень - 13, 11 грн., інфляційні - 167, 78 грн.; листопад - 66,

99 грн., грудень - 91, 11 грн., інфляційні - 59, 47 грн.; відпускні по тарифній

відпустці  в жовтні - 168, 63 грн.,

інфляційні - 69, 74 грн., відпускні по хворобі в грудні - 71, 4 грн.,

інфляційні - 26, 86 грн., бонуси у: березні - 148, 95 грн., інфляційні - 73, 82

грн., червень - 101, 91 грн., інфляційні - 50, 2 грн., вересні - 128, 44 грн.,

інфляційні - 57, 84 грн., листопаді - 221, 93 грн., інфляційні - 86, 23 грн.,

грудні - 159, 77 грн.,  інфляційні - 60,

1 грн. на загальну суму  -  3728 грн. 89 коп.,

3.   стягнути з ЗАТ

“НКМЗ”  недонараховану суму часової

тарифної ставки за відпрацьований час; доплат до часової тарифної ставки за

роботу: в вечерню та нічну зміни; святкові дні по графіку та суми нарахувань на

них за 2007 р. з проиндексованою сумою інфляції за час по 31 жовтня 2008 р., в

розмірі: січень - 119, 43 грн., лютий - 97, 65 грн., інфляційні - 78, 37 грн.,

березень - 109, 32 грн., квітень - 48, 03 грн., інфляційні - 56, 38 грн.,

травень - 74, 82 грн., червень - 50, 77 грн., інфляційні - 40, 33 грн., липень

- 25, 97 грн., серпень - 63, 21 грн., інфляційні -26, 32 грн., вересень - 93, 6

грн., жовтень - 148, 24 грн., інфляційні - 50, 6 грн., листопад - 157, 59 грн.,

грудень - 148, 6 грн., інфляційні -  55,

19 грн.; бонуси у: березні - 121, 54 грн., інфляційні - 43, 55 грн., червні -

98, 27 грн., інфляційні - 31, 56 грн., вересні - 57, 99 грн., інфляційні - 15,

5 грн.; листопаді - 124, 02 грн., інфляційні - 25, 43 грн., грудні - 86, 83

грн., інфляційні - 15, 65 грн., донорскі відпускні: лютий- 10, 88 грн.,

інфляційні - 3, 93 грн., квітні - 28, 92 грн., інфляційні - 10, 36 грн., червні

- 10, 65 грн., інфляційні - 3, 42 грн., серпні - 32, 72 грн., інфляційні - 9,

66 грн., вересні - 33, 87 грн., інфляційних - 9, 05 грн., жовтні - 28, 24 грн.,

інфляційні - 6, 54 грн., листопаді - 31, 09 грн., інфляційні - 6, 37 грн.,

грудні - 28, 48 грн., інфляційні - 5, 13 грн., відпускні в тарифній відпустці в

червні - 162, 11 грн., інфляційні - 49, 1 грн. 

на загальну суму 2 540 грн. 67 коп,

4.      стягнути з

ЗАТ “НКМЗ”  недонараховану суму часової

тарифної ставки за відпрацьований час; доплат до часової тарифної ставки за

роботу: в святковий день по графіку, вечірню та нічну зміни та сум, нарахованих

на їх підставі за 2008 р. з урахуванням інфляційних втрат, за час по 31 жовтня

2008 р. в розмірі: січень - 62, 7 грн., інфляційні - 9, 22 грн., лютий - 30, 14

грн.,  інфляційні - 3, 52 грн., березень

- 31, 25 грн., інфляційні - 2, 37 грн.; бонуси: березень - 82, 46 грн.,

інфляційні - 6, 26 грн., червень - 14, 28 грн., інфляційні - 0, 31 грн.;

донорскі відпускні: січень - 26, 48 грн., інфляційні - 3, 89 грн., лютий - 20,

93 грн., інфляційні - 2, 45 грн., березень - 8, 9 грн., інфляційні - 0, 68

грн., квітень - 12, 33 грн., інфляційні - 0, 54 грн., травень - 1, 49 грн.,

червень - 0, 92 грн., липень - 0, 1 грн., інфляційні - 0, 07 грн.; відпускні в

тарифній відпустці в травні - 119, 7 грн., інфляційні - 3, 61 грн.; відпускні

по хворобі в січні - 7, 28 грн., сума інфляції - 0, 21 грн., а всього 452 грн.

09 коп.,

5.     стягнути з

ЗАТ “НКМЗ”  недонараховану суму часової

тарифної ставки за відпрацьований час; доплат до часової тарифної ставки за

роботу: в святковий день по графіку, вечірню та нічну зміни та сум, нараховань

на  них (бонус, відпустки різного виду)

за час з 01.12.1999 р. по 30.11.2008 р., за збільшення обсягу виконаних робіт

та виконання обов”язків: відсутнього другого робочого в зміні - закріплення

яких в двох змінах передбачено нормативами кількості других робочих токаря; не

передбачених трудовим договором: при роботі на токарному станку інв. №  11252 з 01.12.1999 р. по 30.06.2002 р. - 17

007, 73 грн; при роботі на токарному станку 

інв. №  18474 з 01.05.2002 р. по

21.02.2006 р.  - 26 437, 07 грн., при роботі

на токарному станку інв. №  17363 з

22.02.2006 р. по 30.11.2008 р. - 41582, 84 грн. на загальну суму 85 027 грн. 64

коп.,

6.         

стягнути з ЗАТ “НКМЗ”, начальника механічного цеху № 5 ЗАТ “НКМЗ”

ОСОБА_1, старшого майстра механічного цеху № 5 ЗАТ “НКМЗ” ОСОБА_2 моральну

шкоду в сумі 5000 грн.

7.              

спонукати ЗАТ “НКМЗ”: скасувати “Положення про оплату праці

робітників-станочників при роботі на унікальному та важкому металоріжучому

обладнанні при відсутності других 

робітників - станочників, передбачених нормами”  наказ № 175 від 29.12.1998 року ЗАТ “НКМЗ” та

встановлення з 01.12.2008 р. подвійного розміру часової тарифної ставки  по галузевій угоді на 2008-2009 р.р. по

третьому розряду робіт для працівників основного виробництва - за збільшення

обсягу виконаних робіт та виконання обов”язків відсутнього другого робочого

токаря - передбаченого нормативами кількості.

8.       стягнути з

ЗАТ “НКМЗ”, начальника механічного цеху № 5 ЗАТ “НКМЗ” ОСОБА_1, старшого

майстра механічного цеху № 5 ЗАТ “НКМЗ” ОСОБА_2компенсації за втрачений

заробіток, за час з 21.12.2006 р. по 06.11.2008 р. - за присутністьна судових

засіданнях в робочий час - 162, 02 грн., добові витрати, пов”язані з переїздами

в м. Донецьк на засідання Донецького апеляційного суду - 39,06 грн., за відрив

від обичних зайнять- 1344, 15 грн., а всього 1 545 грн. 23 коп.,

9.              

стягнути з ЗАТ “НКМЗ”, начальника механічного цеху № 5 ЗАТ “НКМЗ”

ОСОБА_1, старшого майстра механічного цеху № 5 ЗАТ “НКМЗ” ОСОБА_2вартість

витрат на поштове відправлення позовної заяви до Краматорського міського

суду  - 4, 2 грн., судовий збір,

сплачений за позовні вимоги по моральній шкоді в сумі 8,5 грн., послуги банка -

0, 85 грн.,  витрати  по оплаті інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу в сумі 7, 5 грн., послуги банка - 1, 0 грн., суму

за довідку з управління статистики м. Краматорськ - про рівень інфляції в

Україні за період з 01.січня 2002 р. по 31 жовтня 2006 р.  - 6, 13 грн. та послуги банку 0, 85 грн.,

суму за довідку з управління статистики м. Краматорськ - про рівень інфляції в

Україніза час з 01 січня 2004 р. по 28 лютого 2007 р. - 6, 43 грн.  та послуги банку - 0, 85 грн.; витрат по

сплаті судового збору при подачі скарги до Донецького апеляційного

господарського суду 26.04.2007 року: за моральну шкоду - 4,25 грн та послуги

банку - 0,85 грн. по витратам  щодо

сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 3,75 грн.,

послуги банку - 1,0 грн; за сплату послуг інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу згідно ухвали Донецького апеляційного суду від 25.05.2007 р. -

3,75 грн. та послуги банку - 1,0 грн., за поштове відправлення квитанції про

оплату за інформаційно-технічне забезпечення справи з листом про повідомлення

на адресу Донецького апеляційного суду - 2,6 грн., сплату за довідку з

управління статистики м. Краматорськ про рівень інфляції в Україні за час є 01

січня 2005 року по 31 липня 2007 року - 6, 13 грн. та послуги банка - 1, 5 грн;

сумму, сплачену за довідку про розклад руху елекстропоїздів зі станції

Донецьк  з довідкового бюро - 1, 75 грн.,

від керівника вокзалу ст. Донецьк - 2, 9 грн., витрат  за поштове відправлення заяви на ім”я

керівника вокзалу ст.анції Краматорськ - 1, 3 грн; суми за поштове відправлення

про видачу довідки про розклад руху електропоїздів від ст. Краматорськ до ст.

Донецьк - 1,3 грн., витрат на поштове відправлення заяв на ім”я прокурора м.

Краматорськ 10.08.2007 р. - 3,05 грн., 13. 09.2007 року - 2, 75 грн., витрат на

поштове відправлення до інспекції труда в донецькій області - 11.10.2007 р. -

3, 6 грн., 19.11.2007 р. - 2,8 грн.; витрати по сплаті судового збору при

подачі скарги до Донецького апеляційного суду 06.05.2008 р. за моральну шкоду -

4, 25 грн., послуги банка - 2, 0 грн.; витрати по сплаті

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 7, 5 грн., послуги

банка - 2, 0 грн, а всього - 94 грн. 84 коп.

10.          

спонукати    ЗАТ “НКМЗ”  встановити з 01.12.2008 р. по 31.12.2009 р. -

оплату праці не менш, ніж по мінімальному розміру часової тарифної  ставки по третьому розряду робіт для

робітників основного виробництва, по галузевій угоді на 2008-2009 р.р. в

розмірі не менше, ніж 1, 85 разів перевищуючому законодавчий розмір часової

тарифної ставки по першому розряду робіт по ст. 96 КЗпП України,

11.         

спонукати ЗАТ “НКМЗ” встановити  в

2008 р., в 2009 р. оплату праці не менше, ніж по мінімальному розміру часової

тарифної ставки, по третьому розряду робіт для робітників основного виробництва

по галузевій угоді на 2008-2009 р.р. в розмірі не меншому: з 01.12.2008 р. по

31.12.2008 р. - 7, 43 грн. без “плаваючого” коефіцієнта ЗАТ “НКМЗ”,

12.       спонукати

ЗАТ “НКМЗ” внести в трудову книжку позивача відомості про присвоєний  йому 

третій розряд токаря; в графу розділу “Відомості про роботу” - після

назви професії токарь другий робочий відомості про встановлений третій розряд,

13.             

спонукати ЗАТ “НКМЗ” видати посвідчення про присвоєння третього розряду:

оператора верстатів ЧПУ, наладників верстатів ЧПУ, токаря,

14.       

спонукати ЗАТ “НКМЗ” виплачувати заробітну платню по місцю роботи -

механічний цех № 5 ЗАТ “НКМЗ”,

15.        

спонукати відповідача ЗАТ “НКМЗ” скасувати письмове надання донорскої

відпустки шляхом подачі заяви на ім”я начальника цеха.

Відповідачі

проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що вони не

грунтуються на  нормах чинного

законодавства та не доведені належним чином.

Відповідачі

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засідання не з»явились та надали клопотання про

розгляд справи в їх відсутності.

Представники

відповідача ЗАТ «НКМЗ» в судовому 

засіданні просили  слухати справу

по суті у відсутності  не з»явившихся  відповідачів; проти задоволення позову

заперечували.

В судовому

засіданні позивач не заперечував проти розгляду справи по суті у відсутності

відповідачів  ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Судом  задоволені клопотання

відповідачів  ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  згідно 

вимоги  ст.ст. 168, 169 ЦПК

України; справа розглядається  по суті

без вищевказаних відповідачів.

Позивач  у судовому засіданні позовні

вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. У

обгрунтування своїх вимог, позивач, зокрема, послався на наступне.

Позивач з 18.02.1993 р.  був

прийнятий до НКМЗ; наказом № 565 від 06.05.1994 р. переведений до механічного

цеху № 5  ЗАТ «НКМЗ»  другим робочим токаря де і працює по

теперішній час. В порушення ст. 115 КЗпП України, Постанови КМУ від 20.12.1997

р. (з змінами, внесеними 23.04.1999 р.), 

відповідач  - ЗАТ «НКМЗ»  безпідставно 

виплачував позивачу заробітну платню в розмірах, що є нижчими

законодавчо встановленого рівня. Тому, ОСОБА_3 

вважає різницю між заробітною платнею, нарахованою ЗАТ «НКМЗ», та  сумами, які розраховані ним самостійно -  невиплаченою у строк зарплатнею, яка підлягає

стягненню на його користь з урахуванням інфляційних втрат. Розрахунок сум

невиплаченої зарплати,  нарахувань на

неї  та інфляційних втрат позивач

здійснив по 31.10.2008 року та просить стягнути на його користь  суми, що визначені в п.п. 1-5 позовних вимог.

В обгрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди, визначеної в п. 6

позовних вимог, заявник вказав на спричинення йому страждань та приниження його

честі та гідності   відповідачами. 

Крім того, позивач розрахував суми судових витрат, що понесені ним при

зверненні до суду, визначивши  розмірі

сум, які підлягають стягненню в п.п. 8-9 позовних вимог.

Що стосується решти вимог, то в їх обгрунтування позивач послався на

порушення відповідачами норм чинного законодавства про працю та умов галузевих

угод.

Суд розглядає позовну заяву з урахуванням уточнень, наданих позивачем, за

наявними в матеріалах справи доказами та приймаючи до уваги пояснення сторін,

що надані в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та

безпосередньому дослідженні обставин справи в їх сукупності.

            Дослідивши  наявні у справі  докази та заслухавши пояснення  позивача та представників ЗАТ «НКМЗ», суд

знаходить позовні вимоги недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають,

враховуючи наступне.

Позивач дійсно працює другим робочим токаря верстатника в механічному цеху

№ 5 ЗАТ «НКМЗ», що доводиться  копією

трудової книжки, яка є в матеріалах справи. ОСОБА_3 працює в якості другого

робочого  токаря на верстаті моделі 1683

інв. №№ 18474, 17363 з діаметром оброблювального виробу понад 2000 мм. Норматив

численності других робочих верстатників на великих та унікальних верстатах

передбачений у «Рекомендаціях з оплати та матеріального стимулювання других

робітників - верстатників (підручних)». Данні рекомендації були видані Центром

з наукової організації праці Міністерства важкого та транспортного машинобудування

СРСР та носили рекомендаційний характер для підприємств міністерства.  Відповідно до зазначених рекомендацій на

токарні верстати з висотою центрів понад 1250 мм і відстанню між центрами понад

5000 мм (що відповідає верстатові інв. №№ 18474, 17363) було рекомендовано два

других робітника-верстатника. При цьому, вказані токарні верстати обладнані

двома токарними супортами, які на них вже кілька років не використовуються,

тому в період  2005-2006 р.р. технологічні

процеси на ці верстати розроблялись і нормувались з урахуванням одного супорта.

Таким чином, через зниження продуктивності верстата в порівняні з паспортною та

відповідно і зменшенням обсягу робіт необхідність у додатковому другому

робочому відсутня.  Даний факт доводиться

актом  від 19.02.2007 року /а.с. 187-188

том 2/. Тому позивач не міг виконувати роботу за  другого підручного робочого, оскільки  на верстаті працює лише один супорт. До того

ж з метою з»ясування ступеню завантаженості другого робочого токаря - ОСОБА_3 з

15.02.2007 р. по 22.02.2007 р. на верстаті № 17363 в механічному цеху № 5 було

проведене фотографування  робочого часу,

які додані до матеріалів справи. В результаті 

відповідачами було з»ясовано,  що

позивач зайнятий виконанням своїх функцій не більше 50% робочого часу.  Тобто, 

посилання відповідача на те, що він виконує функції відсутнього

робітника є безпідставними.

Що стосується вимог позивача про донарахування йому погодинної тарифної

ставки, нарахувань на неї та інфляційних втрат, що виникли у зв»язку з

ненарахуванням і невиплатою частини зарплати, то ці вимоги позивача є

необгрунтованими з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, Оплата

праці    працівників   здійснюється   за   погодинною,  відрядною  або 

іншими  системами  оплати  

праці.   Оплата   може  провадитися за результатами

індивідуальних і колективних робіт.      Форми і системи оплати праці,  норми праці, розцінки, тарифні  сітки,  ставки, 

схеми  посадових окладів,  умови запровадження та  розміри   надбавок,  

доплат,   премій,   винагород   

та    інших

заохочувальних,

компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються  підприємствами,    установами,    організаціями    самостійно    у  колективному договорі з дотриманням

норм і гарантій,  передбачених  законодавством,

генеральною та галузевими (регіональними) угодами.  Якщо

колективний договір на підприємстві,  в

установі, організації  не укладено,  власник або 

уповноважений  ним  орган 

зобов'язаний  погодити  ці 

питання  з  виборним органом первинної профспілкової  організації

(профспілковим представником), що представляє інтереси  більшості  працівників, 

а  у  разі 

його  відсутності  -  з

іншим  уповноваженим на представництво трудовим колективом

органом.

За умов ст. 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна  плата 

-  це  законодавчо 

встановлений  розмір заробітної

плати за просту,  некваліфіковану  працю, 

нижче  якого  не може провадитися оплата за виконану

працівником місячну,  погодинну норму

праці (обсяг робіт).  До  мінімальної 

заробітної  плати  не  включаються  доплати, надбавки,  заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розрахунок  оплати праці ОСОБА_3  відповідачем 

здійснювався на підставі вищевказаних нормативних актів та з урахуванням

локальних актів, що були видані керівництвом ЗАТ «НКМЗ» з  відповідних питань.  При винесені рішення судом не було

встановлено порушення або неправильного застосування  ст. 97 КЗпП України та Закону України «Про

оплату праці».  До того ж, застосування в

серпні 2006 р. відповідачем коефіцієнту «1,0» при нарахуванні заробітної плати

відповідно до п.п. 5.1., 7.5. Правил внутрішнього трудового розпорядку,

затверджених відповідно до ст. 142 КЗпП України конференцією трудового

колективу 28.03.2000 р. є правомірним і не порушує норм чинного законодавства.

Тому суд вважає, що почасова тарифна ставка розрахована позивачу відповідачем

правомірно; підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Розрахунок премії (бонусу) здійснювався 

ЗАТ «НКМЗ» відповідно до п.п. 1.3. «Положення про порядок та умови

виплати робітникам НКМЗ премії за загальні підсумки роботи заводу в певний

період (виплата бонусів)» та виходячи з сум нарахованої позивачу заробітної

плати. Тобто, в цій частині підстави для задоволення позову також відсутні.

Вимоги про стягнення з відповідача проіндексованої заробітної плати в

даному випадку є  безпідставними та

задоволенню не підлягають, оскільки 

немає підстав для стягнення основних сум почасової тарифної ставки та

бонусів.

За умов ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці»,

підприємство має право самостійно встановлювати форми та системи оплати праці.

Затверджене у ЗАТ «НКМЗ» Положення про оплату праці робітників - верстатників

при роботі на унікальному і важкому металорізальному устаткуванні при

відсутності других робітників-верстатників, передбачених нормами»  відповідає вимогам чинного законодавства, а

тому скасуванню не підлягає.

Вимоги позивача про встановлення йому 3-го кваліфікаційного розряду та

внесенні відповідного запису до трудової книжки задоволенню не підлягають

враховуючи наступне.

За наказом № 208 від 06.11.2007 р. в механічному цеху № 5 ЗАТ «НКМЗ» було

організовано 15.11.2007 року проведення кваліфікаційної проби, тобто,

практичного іспиту для встановлення другому робочому токаря ОСОБА_3 третього

кваліфікаційного розряду. Позивач  іспит

не складав, відмовившись від нього, що зафіксовано у змінно-добовому завданні,

копія якого залучена до матеріалів справи.

Заперечення позивача в частині того, що під час отримання  ним технічної освіти він вже здобув

відповідну кваліфікацію суд до уваги не приймає в зв»язку з тим, що позивач

працював на верстатах іншого виду. Посилання позивача на рішення Краматорського

міського суду від 12.03.2004 року по справі № 2-491/2004 є безпідставними,

оскільки в ньому не встановлений факт присвоєння позивачу 3-го кваліфікаційного

розряду.

Таким чином, позивачу не був встановлений третій кваліфікаційний розряд,

підстав для спонукання відповідача внести в трудову книжку ОСОБА_3 відповідні

записи  у суду немає.

Також немає підстав і для задоволенні вимог про встановлення розміру оплати

праці у мінімальному розмірі годинної тарифної ставки 3-го розряду для

робітників допоміжного виробництва згідно до галузевої угоди 2008-2009 р.р.

Оскільки роботи, що виконують другі робочі-верстатники, пов»язані з проведенням

всебічної підготовки та отримання практичних навичок для подальшої самостійної

роботи на металорізальних верстатах, виконання таких робіт неможливо вважати ні

роботою основного виробництва ні допоміжного. Тому розмір мінімальної годинної

тарифної ставки для цієї категорії робітників відповідач правомірно встановив

відповідно до сітки № 3 додатку № 1 до галузевої угоди 2008-2009 р.р. Крім

того, за умов ст. 94 КЗпП України, державою гарантовано рівень оплати праці

відповідно до складності виконуваних робіт, що відповідає рівню кваліфікації

робочого - встановленому розряду. Позивачу встановлено 2-й кваліфікаційний  розряд другого робітника токаря. Тому

відповідач - ЗАТ «НКМЗ» забезпечило мінімальні гарантії по оплаті праці

позивача згідно чинного законодавства.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди,

то вони задоволенню не підлягають з огляду на наведене.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 Цивільного Кодексу України, моральна шкода

відшкодовується особою, яка її заподіяла.

Як зазначено у Постанові 

Пленуму  Верховного  суду  N  4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в

справах про відшкодування   моральної

(немайнової) шкоди» з відповідними змінами, 

згідно  до    загальних     підстав    

цивільно-правової  відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору

про  відшкодування моральної (немайнової)

шкоди  підлягають:  наявність 

такої  шкоди,  протиправність  діяння 

її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і

протиправним  діянням  заподіювача 

та   вини  останнього 

в  її  заподіянні. 

Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим  

підтверджується   факт   заподіяння  

позивачеві  моральних  чи 

фізичних страждань або втрат немайнового характеру,  за яких обставин чи якими діями

(бездіяльністю) вони заподіяні,  в  якій 

грошовій  сумі  чи  в

якій матеріальній формі позивач оцінює 

заподіяну йому шкоду та з чого він при 

цьому  виходить,  а 

також  інші  обставини, 

що  мають  значення для вирішення спору.

Особа (фізична

чи юридична) звільняється від відповідальності 

по   відшкодуванню   моральної  шкоди, 

якщо  доведе,  що 

остання  заподіяна не з її вини.  Відповідальність  заподіювача 

шкоди  без вини  може 

мати  місце  лише у випадках,  спеціально передбачених  законодавством.

У даному випадку позивач не довів, що йому була спричинена моральна шкода

саме з вини відповідачів, недоведеною є і протиправність дій відповідачів. Крім

того, позивач не  вказав яка саме шкода

його здоров»ю була заподіяна відповідачами та які страждання завдані.

За таких обставин немає підстав і для задоволення вимог щодо відшкодування

моральної шкоди.

Що стосується вимог позивача про спонукання відповідача видати йому

посвідчення про присвоєння третього розряду: оператора верстатів ЧПУ,

наладників верстатів ЧПУ, токаря, то суд вважає їх також безпідставними,

оскільки третій розряд позивачу не встановлений. Тому в цій частині в позові

слід відмовити.

Вимоги позивача

про спонукання ЗАТ “НКМЗ” виплачувати заробітну платню  ОСОБА_3 по місцю роботи - механічний цех № 5

ЗАТ “НКМЗ” суд вважає неправомірними, оскільки оплата праці на  підприємстві провадиться двома способами: на

картрахунок, відкритий працівником в установі банку, або готівкою  в касі підприємства, яка знаходиться за

адресою: м. Краматорськ, вул. Катеринича, 4.  Грошові кошти

готівкою можуть видаватись тільки через касу підприємства, яка  знаходиться окремо від основного місця

розташування підприємства, але територіально

не віддалена. Забезпечення каси у кожному цеху окремо практично

неможливо та завдасть відповідачу додаткових недоцільних витрат. Видача готівки

працівникам іншим шляхом, крім перелічених вище, заборонена законодавством.

Тому у задоволенні позову в цій частині суд також відмовляє.

Також не

підлягає задоволенню і вимога позивача про спонукання відповідача  - ЗАТ “НКМЗ” скасувати письмове надання

донорскої відпустки шляхом подачі заяви на ім”я начальника цеха. Така

вимога  суперечить нормам ст. 6, ч. 6 ст.

9, ст.ст. 8, 14,   ч. 1 ст. 19 Закону

України «Про донорство, кров та її компоненти». Вказаними нормами  чинного законодавства встановлений порядок

надання донорських відпусток і він не узгоджується з вимогами, які ставить

позивач. Таким чином, в цій частині позову 

слід також відмовити.

Вимоги позивача

про стягнення з відповідача судових витрат та витрат понесених ним внаслідок

участі у судових засіданнях суд вважає необгрунтованими. Вказані витрати

розподіляються судом пропорційно до задоволених вимог. У даному випадку в

задоволенні позову повністю відмовлено, тому судові витрати покладаються на

позивача відповідно до ст. ст. 81-88 ЦПК України.

За таких

обставин   законні підстави для

задоволенню позовних вимог відсутні. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні

його вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.

3, 10, 14, 212, 213, 224 ЦПК України, ст. ст. 

23,  1167  ЦК України, ст. ст. 94, 97 КЗпП України,

ст.ст. 3, 15, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 6, ч. 6 ст. 9,

ст.ст. 8, 14,   ч. 1 ст. 19 Закону

України «Про донорство, кров та її компоненти», 

суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_3

до закритого акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівельний

завод”, ОСОБА_1, ОСОБА_2   

-  повністю  відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Заяву  про  апеляційне 

оскарження  рішення  Краматорського міського суду  може бути подано протягом десяти днів з

дня  проголошення рішення. 

Апеляційна скарга на  рішення  суду 

подається  протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про 

апеляційне  оскарження  та 

апеляційна  скарга подаються  Апеляційному 

суду  Донецькій області через  Краматорський міський суд. 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано. 

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але 

апеляційна  скарга  не 

була  подана  у  

строк, встановлений  статтею  294 

ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після 

закінчення  цього  строку. 

У  разі  подання апеляційної  скарги 

рішення,  якщо  його  не  

скасовано,  набирає законної сили

після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області.

Суддя:

Рішення

не набрало законної чинності

Суддя

Секретар