Рішення
від 16.12.2008 по справі 2-5791/2008
БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2- 5791

2008 p.

рішення

іменем України

16 грудня 2008 року Бердянський міськрайонний суд

У складі: головуючого - судді Троценко Т. А.

При секретарі: Онищук О. О.

За участі адвоката: ОСОБА_1

Представника відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на квартиру,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що у його власності знаходилась однокімнатна квартира АДРЕСА_1. У зв'язку із престарілим віком - 85 років, поганим самопочуттям і необхідністю догляду за ним, 31. 01. 2007 р. він уклав договір дарування квартири своїй родичці ОСОБА_4 За це вона зобов'язалась доглядати за ним, забезпечувати продуктами харчування, займатись хатнім господарством, оплачувати комунальні платежі.

На таких умовах він погодився підписати договір дарування, текст якого не читав і не міг читати за станом здоров я, бо на той момент в нього була катаракта обох очей, а нотаріус йому договір не читала.

Після укладення договору ставлення до нього з боку відповідачки та її чоловіка стало різко негативне, вони перестали здійснювати догляд за ним, грубо з ним поводились, виражались нецензурною лайкою, а після того, як йому зробили операцію по видаленню ока, він сам не зміг дістатись до квартири, і до цього часу вимушений жити у своєї сусідки з першого поверху, а ОСОБА_6 не хоче його забирати і виконувати обов'язки по догляду за ним.

В даний час він являється інвалідом першої групи, не має житла, вважає, що відповідачка ввела його в оману, оскільки він вважав, що укладає договір довічного утримання, ця угода являється удаваною, і вчинена для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, тому просить визнати договір дарування недійсним і визнати за ним право власності на квартиру.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю і пояснив, що після смерті своєї дружини він деякий час проживав з ОСОБА_7, сусідкою з першого поверху, а оскільки він зламав хребет, за ним потрібен був догляд. На той час його племінниця ОСОБА_4 з чоловіком знімали квартиру у Са-ліхової, а потім запропонували жити разом і доглядати за ним. Оскільки відносини між ними були добрі, він погодився, і вони переїхали до нього в квартиру. В 2007 році він вирішив оформити квартиру на ОСОБА_4, щоб та за ним доглядала до його смерті. В січні 2007 році його відвезли до нотаріуса, але він його не бачив, текст договору не читав, так як в нього катаракта обох очей, погано чує, пам ятає, що підписав якийсь документ і його відвезли додому. Вважаючи, що підписано договір довічного утримання, він віддав гроші, які у нього були відкладені, на зберігання ОСОБА_4, і та повинна була оплачувати комунальні послуги, здійснювати за ним догляд. Через деякий час відносини між ними погіршились, ОСОБА_4 і її чоловік стали дуже грубо до нього ставитись, кричали, виражались нецензурною лайкою.

Оскільки в нього катаракта, восени 2007 року він їздив на операцію в м. Маріуполь, операцію зробили невдало, око довелось видалити, і коли він повертався назад, і вийшов з маршрутного таксі, йому стало погано, він впав, сусідка його знайшла і довела додому. Але довести до третього поверху, де він жив, вона не змогла, і залишила у ОСОБА_7 на першому поверху, а ОСОБА_4 про це сповістила. До теперішнього часу вони так і не провідали його, не годують, не доглядають, додому не забирають, іншого житла він не має, і якщо ОСОБА_7 його вижене, жити йому буде ніде. Просить визнати договір дарування недійсним і визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 С І. позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_3 сам, за своєю ініціативою подарував ОСОБА_4 квартиру, він це бажав зробити, і такий договір був укладений, мови про довічне утримання не було, оскільки не було потреби утримувати ОСОБА_3, так як він був забезпеченою людиною, про що свідчить той факт, що він віддав їй на зберігання 1000 євро, 250 американських доларів і 1000 грн. Вона з чоловіком належним чином за ним доглядали, через деякий час він сам пішов від них жити до своєї співмешканки ОСОБА_7 і не бажає їх бачити. Вона згодна та те, щоб він повертався в квартиру і жив з ними так, як і раніше.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснювала, що вони з чоловіком знімали квартиру у ОСОБА_7, в тому ж будинку, що жив і її рідний дядько ОСОБА_3 Він сам запросив, щоб вони перейшли жити до нього, а згодом запропонував подарувати квартиру їй. їхати до нотаріуса його ніхто не примушував, він все розумів, що укладає договір дарування. Восени 2007 року відносини між ними погіршились, він перестав віддавати пенсію, став уходити з квартири, а згодом перейшов жити до ОСОБА_7 і відмовився повертатись. Вона не згодна повернути квартиру ОСОБА_3, оскільки вони вклали гроші в її ремонт.

Третя особа нотаріус ОСОБА_5 позов не визнала і пояснила, що коли привезли до неї ОСОБА_3, вже був розпечатаний проект договору дарування, і оскільки він погано бачив, вона його розпечатала на аркушах великими буквами. На її питання, чому ви хочете подарувати квартиру, він відповів, що це його родичі, а коли вона запропонувала укласти договір довічного утримання, він відмовився.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона проживала разом з ОСОБА_3 9 років в його квартирі, а її квартиру здавали родичам ОСОБА_3 - Бі-лоровським. Коли ОСОБА_3 зламав хребет, за ним був потрібен догляд, і вони вирішили, що ОСОБА_4 переходять жити до ОСОБА_3, а вона повертається в свою квартиру. В січні 2008 року після того, як він повертався з Маріуполя з операції по видаленню ока, на вулиці йому стало зле, його побачила сусідка ОСОБА_8 і привела до неї в квартиру, оскільки вона живе на першому поверсі, а до третього вони його не доведуть. На другий день вона зустріла ОСОБА_6 і сказала, що ОСОБА_3 знаходиться у неї, але ті сказали, що їм до нього немає справи. До цього часу ОСОБА_3 знаходиться у неї, оскільки йому нікуди йти, і вона вимушена за ним доглядати, купувати ліки, викликати лікарів.

З його слів знає, що він підписав договір дарування квартири, не читаючи його, оскільки нічого не бачить.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що в січні 2008 року вона йшла з ринку, коли побачила на вулиці ОСОБА_3 з перев'язаним оком, після операції, він був в дуже поганому стані, вона довела його до квартири ОСОБА_7, так як він не міг дійти до третього поверху, де проживає з ОСОБА_4. Після цього їй відомо зі слів Саліхововї, що ОСОБА_4 так і не прийшли за ним, грошей на ліки і продукти не давали, допомоги не надавали.

Свідок ОСОБА_9 показав, що йому, як члену Ради ветеранів відомо зі слів ОСОБА_3, що він підписав дарування квартири, а його тепер вигнали з квартири. Коли він підняв до ОСОБА_4, вони з ними розмовляти відмовились, сказали, що ОСОБА_3 в квартирі не проживає.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 суду пояснили, що ОСОБА_4 це батьки ОСОБА_11, і спочатку між ними і ОСОБА_3 були добрі відносини, тому той запропонував укласти договір дарування квартири. Його відвезли до нотаріуса, він був в нормальному стані, не заперечував, що їде укладати договір дарування. Після цього він пропонував ОСОБА_3 звозити його в м. Маріуполь на операцію, але він відмовився, сказав, що поїде сам, і більше додому не повернувся.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що ОСОБА_3 хотів жити з ними разом, але не для того, щоб його утримували, хотів, щоб жили однією сім єю. В січні 2008 року він поїхав в м. Маріуполь на операцію і більше додому не повернувся, тільки 19 січня від медсестри вони дізнались про те, що він знаходиться у ОСОБА_7. Він пішов, але ОСОБА_3 не захотів його бачити.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріли справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з такого.

Як вбачається з копії договору, 31 січня 2007 року ОСОБА_3 підписав договір дарування належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2, на користь Бі-лоровської надії Олександрівни, договір посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 58, і згідно копій абонентських книжок, ОСОБА_4 оформила книжки на оплату комунальних послуг, наданих Житлосервісом , міськводоканалом, ВАТ Запо-ріжгаз на своє ім. я, уклала договір на користування електричною енергією з ВАТ Запоріжобленерго .

ОСОБА_3 просить розірвати договір дарування, посилаючи на те, що вважав, що укладає договір довічного утримання, зазначає, що він потребує догляду, а саме - являється престарілою людиною ІНФОРМАЦІЯ_1, на день укладання договору страждав на катаракту обох очей, переніс перелом хребта, страждає туговухістю. На цих підставах він запропонував своїй племінниці ОСОБА_4 переїхати до нього жити, щоб доглядати за ним. На тих же підставах він запропонував укласти договір довічного утримання, маючи на увазі, що відповідачка буде за ним до смерті доглядати.

Позивач посилається на те, що у зв'язку з хворобою очей не зміг прочитати договір, який підписував, і вважав, що укладає договір довічного утримання, а нотаріус йому не роз'яснила суть угоди.

Він не заперечував, що оформив квартиру на свою племінницю, і тому про це знали всі родичі і сусіди. З осені 2007 року між ним та відповідачкою різко погіршились відносини, від декілька разів їздив на операції очей в м. Маріуполь, йому видалено одне око, і з січня 2008 року він знаходиться у ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_4 з чоловіком відмовились забрати його додому і продовжувати за ним доглядати.

На даний час він залишився без житла, являється інвалідом першої групи, потребує постійного нагляду, за ним доглядає чужа людина, тому він звернувся до суду і просить визнати за ним право власності на квартиру.

У відповідності до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Суд вважає, що за станом свого здоров я, за віком ОСОБА_13 міг не розуміти смисл вчиненого ним правочину дарування квартири. Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_8 підтвердили, що після перелому хребта, у зв язку з хворобою очей ОСОБА_3 необхідний був сторонній догляд, і в силу свого фізичного стану ОСОБА_3 вважав, що дарує квартиру для отримання належного догляду, а ця угода фактично є угодою довічного утримання, згідно якої у відповідності до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом.

Необхідність стороннього догляду за ОСОБА_3 підтверджується випискою, наданою Бердянською міською поліклінікою, з індивідуальної медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3 М, Т., 1923 p. народження, копією довідки МСЕК, посвідченням про те, що ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи, потребує нагляду.

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що з січня 2008 року відповідачка перестала здійснювати догляд за ОСОБА_3, він не може проживати в квартирі у зв'язку з тим, що з ним погано поводяться, і після цього позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору, і це також є доказом того, що він вважав, що уклав договір довічного утримання, який може бути розірваним в разі, якщо догляд за ним не буде здійснюватись.

У відповідності до п. 1ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Згідно до ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужував набуває право власності н майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Таким чином, суд вважає позов ОСОБА_3 обгрунтованим, таким, що відповідає вимогам закону, доведеним належними доказами, і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 235, 744, 755, 756 ЦК України, ст.. ст.. 212 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати договір від 31. 10. 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на дарування квартири АДРЕСА_3 удаваним і недійсним.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СудБердянський міськрайонний суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення16.12.2008
Оприлюднено14.05.2010
Номер документу9070153
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-5791/2008

Рішення від 16.12.2008

Цивільне

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Троценко Т.А.

Рішення від 24.12.2008

Цивільне

Гірницький районний суд м.Макіївки

Стасєєва Г.М.

Рішення від 05.11.2008

Цивільне

Октябрський районний суд м.Полтави

Андрієнко Г.В.

Рішення від 12.12.2008

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

М'якота М.С.

Рішення від 22.12.2008

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Бершадська О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні