Рішення

від 30.03.2015 по справі 362/778/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/778/15-ц

Провадження № 2/362/992/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що за договором купівлі-продажу від 26.10.2011 року, вона купила у ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_1.

Звернувшись у червні 2014 року до Реєстраційної служби Васильківського мікрайонного управління юстиції Київської області для проведення державної реєстрації вказаної земельної ділянки, вона отримала відмову реєстраційної служби у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано за іншою особою.

Право власності на вказану земельну ділянку було повторно зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі виданого реєстраційною службою свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Посилаючись на порушення реєстраційною службою вимог законодавства щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, позивач вважає рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області № 87645052 від 06.12.2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на спірну земельну ділянку таким, що порушує її права, а тому, просить його скасувати, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 06.12.2013 року видане Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку та визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заяви та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо вимог позивача, зазначив, що особи, яким ОСОБА_6 видав довіреність на розпорядження спірною земельною ділянкою, повідомили останньому про необхідність повторно зареєструвати на неї право власності у зв'язку із нібито втратою державного акта на права власності на дану земельну ділянку, що ї зробив відповідач.

Представник відповідача Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області в судовому засіданні також заперечила щодо вимог позивача в частині, що стосуються реєстраційної служби. Пояснила, що реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку було проведено відповідно до вимог законодавства на підставі наданих останнім правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно. В частині вимог позивача про визнання за нею права власності на вказану земельну ділянку не заперечила.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

За умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 жовтня 2011 року ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_4 купила земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_1 (а.с. 11 - 12).

Витягом з державного реєстру правочинів № 1057187 від 26.10.2011 року, підтверджується факт укладення вказаного договору (а.с. 12 - 13).

У державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 25.03.2010 року, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Довбнею І.В. зроблено відповідний запис про посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу на підставі якого право власності на дану земельну ділянку переходить до ОСОБА_4 (а.с. 14 - 15).

Рішенням № 14102849 від 27.06.2014 року Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області відмовила позивачу у проведенні державної реєстрації права власності на куплену останньою за договором земельну ділянку з тих підстав, що заявлене право вже зареєстровано (а.с. 19).

З наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2014 року вбачається, що право власності земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_6 25.11.2013 року на підставі відповідного свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 06.12.2013 року виданого Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с. 16 - 18).

Отже, дії по реєстрації за ОСОБА_6 права власності на вказану земельну ділянку вчинено реєстраційною службою вже після відчуження останнім даної земельної ділянки на користь позивача за укладеним між ними договором.

Обставини звернення ОСОБА_6 до реєстраційної служби із заявою про реєстрацію за ним права власності на спірну земельну ділянку та надання ним свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 06.12.2013 року на дану земельну ділянку також повністю підтверджуються та відображено в матеріалах реєстраційної справи № 234402532214 за зверненням ОСОБА_6 (а.с. 53 - 68).

Серед іншого, правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що діяв і був чинний на час вчинення спірної реєстрації.

Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, вбачається, що здійснюючи спірну реєстрацію, реєстраційна служба порушила вимоги ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме:

- державний реєстратор не встановив відповідність заявлених прав і поданих ОСОБА_6 документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими правами на нерухоме майно;

- державний реєстратор не вимагав подання додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, не зважаючи на те, що ОСОБА_6 не надав державного акту на право власності на земельну ділянку;

- під час проведення спірної державної реєстрації прав, які виникли тазареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор не запитав інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки такі документи (державний акт на право власності на землю) не було подано заявником.

Тобто, на підставі пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ті їх обтяжень, в даному випадку уповноважена особа реєстраційної служби була зобов'язана відмовити у державній реєстрації прав на вказану земельну ділянку, оскільки подані ОСОБА_6 документи не давали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Разом з цим, не приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 не надав при спірній реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, яку він раніше відчужив позивачу, державний реєстратор, всупереч вимогам Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 06.12.2013 року та прийняв рішення № 87645052 від 06.12.2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна (п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.201 року є письмовим та посвідчений нотаріально, а також зареєстрований у відповідному реєстрі. Відомості про те, що зазначений договір було розірвано або визнано недійсним, у суду відсутні.

Отже, слід зробити висновок, що позивач має законне право на відповідну державну реєстрацію свого права власності на куплену нею земельну ділянку, однак позбавлена можливості його реалізувати через існування державної реєстрації права на вказане нерухоме майно за іншою особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт державної реєстрації права ОСОБА_6 на дане майно, що була здійснена з порушенням встановленого законодавством порядку проведення такої реєстрації, порушує права позивача, а тому їх слід захистити.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 06.12.2013 року видане Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 та скасування рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області № 87645052 від 06.12.2013 року про державну реєстрацію за останнім права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на АДРЕСА_1, - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Натомість, позовні вимоги про визнання права власності на вказану земельну ділянку, суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки після скасування спірної реєстрації права власності на дане нерухоме майно, позивач має реальну можливість вчинити необхідні дії по державній реєстрації своїх прав на вказану земельну ділянку.

На підставі частини 1 статті 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, ст. ст. 1 - 11, 57 - 62, 64, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 06.12.2013 року видане Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на АДРЕСА_1.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області № 87645052 від 06.12.2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частках з Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий