Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/15499/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 910/15499/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г., суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТЕХ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 у справі№910/15499/14 Господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТЕХ" доКиївської міської ради третя особаДепартамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прозобов'язання укласти договір за участю

- позивача:Якимчук С.М. (довіреність від 15.07.2014р.) - відповідача:Тхорик С.М. (довіреність від 06.03.2015р.), В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТЕХ" (далі - позивач) просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зобов'язати Київську міську раду (далі - відповідач) укласти з ним договір оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торговельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями торговельного, соціально-побутового призначення та закладами громадського харчування, паркінгом та приміщеннями автопослуг, комплексного благоустрою території для суспільних потреб на просп. Московському, 26-б в Оболонському районі міста Києва, у редакції, підготовленій Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідач ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки незважаючи на прийняте ним рішення про таку оренду, чим порушує положення частини першої статті 124 Земельного кодексу України в частині передачі земельних ділянок в оренду, та порушує права позивача на отримання в оренду земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 (суддя Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Постанову прийнято 01.04.2015 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні 18.03.2015 перервою.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 111 11 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.05.2013 Київською міською радою прийнято рішення №523/9580 про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торговельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями торговельного, соціально-побутового призначення та закладами громадського харчування, паркінгом та приміщеннями автопослуг, комплексного благоустрою території для суспільних потреб на просп. Московському, 26-б в Оболонському районі м. Києва.

Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для вказаних цілей за зазначеною адресою (справа Д-5316, заява ДЦ № 01103-000085436-014 від 14.05.2013) та вирішено передати позивачу, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,7623 га (в тому числі в межах червоних ліній - 0,2279 га; в межах охоронних зон електричних мереж - 0,8613 га; в межах зони санітарної охорони джерел та об'єктів центрального питного водопостачання - 0,5820 га) (кадастровий номер 8000000000:78:192:0066) із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на майно.

Відповідно до пункту 3 зазначеного рішення на позивача покладено зобов'язання, зокрема виконати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України та у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 5 зазначеного рішення, воно втрачає чинність через дванадцять місяців після набуття ним чинності у разі якщо протягом цього строку не укладено відповідний договір оренди земельної ділянки.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду апеляційна інстанція погодилась із його висновками про те, що підстави для задоволення позову, відсутні.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Як вбачається із обставин справи позивач звернувшись у суд з даним позовом вважав, що саме з вини відповідача не був укладений договір оренди земельної ділянки на виконання рішення Київської міської ради №523/9580 від 22.05.2013.

Судами встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі проекту договору оренди земельної ділянки від 21.05.2014, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) передав, а представник позивача отримав проект договору оренди земельної ділянки з додатками на 20 аркушах (а.с. 41).

Листом від 22.05.2014 позивач звернувся до заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Гереги Г.Ф., як представника орендодавця, з проханням 22.05.2014 прибути до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу для підписання і нотаріального посвідчення договору оренди та повідомив, що оригінали документів в необхідній кількості знаходяться у нотаріуса.

Однак, заступник міського голови - секретар Київської міської ради до нотаріуса не прибув, у зв'язку з чим, у липні 2014 року позивач і звернулось у суд з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Разом з тим, положення статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначають, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 14 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 639 ч.3 цього кодексу письмова форма договору передбачає підписання його сторонами. Згідно цієї норми такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Згідно статті 33 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради 28.02.2013 №63/9120, департамент земельних ресурсів протягом чотирнадцяти робочих днів з дня надходження звернення готує проект договору оренди земельної ділянки та перевіряє надані зацікавленою особою додатки до договору оренди на відповідність вимогам законодавства, готує розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, узгоджує із зацікавленою особою істотні умови договору і, за відсутності заперечень, передає зацікавленій особі (представнику) за актом приймання-передачі або надсилає поштою погоджений проект договору. Проект договору оренди земельної ділянки візується керівником Департаменту земельних ресурсів. Додаткові погодження та/або візи, не передбачені цим Порядком, не допускаються (ч.3). Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально (ч.4). Департамент земельних ресурсів веде облік укладених договорів оренди земельних ділянок з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про оренду землі" щодо надання органам державної податкової служби переліку орендарів, з якими Київською міською радою укладено відповідні договори оренди землі (ч. 5). У рішенні Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду обов'язково встановлюється, що таке рішення втрачає чинність через дванадцять місяців після набуття ним чинності, у разі якщо протягом цього строку не укладений відповідний договір оренди земельної ділянки (ч. 6).

Разом з тим, позивачем у даній справі не доводилось що отриманий ним проект договору оренди земельної ділянки ним не узгоджений, натомість позивач звернувся до представника відповідача з проханням 22.05.2014 прибути до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу для підписання та нотаріального посвідчення договору оренди.

Нявка представника відповідача до приватного нотаріуса покладена в основу позову як підстава для покладення обов'язку на відповідача укласти договір оренди у судовому порядку.

Згідно із приписами статті 54 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.

Відповідно ж до положень статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2).

Таким чином з приписів наведених норм права вбачається, що нотаріальному посвідченню правочину передує його погодження та підписання сторонами. При цьому виходячи із умов наведеного Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування, яким керувались сторони у даних правовідносинах, сторонами має підписуватись саме той правочин, проект якого був виготовлений та завізований керівником Департаменту земельних ресурсів і погоджений сторонами.

Із доводів позивача та встановлених судами обставин справи не вбачається, що проект договору, виготовлений та завізований керівником Департаменту земельних ресурсів, був погоджений та підписаний відповідачем, а відтак неявка уповноваженої особи Київської міської ради до нотаріуса не можу бути покладена в основу судового рішення як підстава для задоволення позову про зобов'язання укласти договір оренди землі.

Таким чином доводи заявника про неправильне застосування судами положень Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120, а саме про те, що не позивач а відповідач мав готувати та надати проект договору оренди земельної ділянки, не дають підстав для скасування судових рішень і прийняття нового, про задоволення позову.

Доводи позивача, викладені у доповненні до касаційної скарги, щодо незрозумілості для нього перешкод для передачі йому погодженого проекту договору за актом прийому-передачі 15.05.2014, стосуються додаткової перевірки доказів, що згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТЕХ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/15499/14, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський