Постанова

від 02.03.2015 по справі 826/20807/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2015 року 17:05 № 826/20807/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Рижого А.А.,

представника відповідача - Скрипнікової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» (далі - позивач ТОВ «Екопровайд») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0017852202, № 0017842202, № 0017832202 від 22 грудня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, які складені на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, оскільки у позивача наявні всі первинні документи, які супроводжували господарські операції, а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що результати перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності з вимогами чинного законодавства України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

ТОВ «Екопровайд» зареєстроване 21.05.2008 року у Головному управлінні юстиції у м. Києві за № 10741020000030005, код юридичної особи за ЄДРПОУ 35945942.

ТОВ «Екопровайд» взяте на податковий облік 23.05.2008 року за №33290 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

На підставі наказу № 457 від 11.06.2014 року, направлень від 23.06.2014 року №1670/2202, №1671/1702, №1672/2210, №1673/2211, №1674/2204, від 08.07.2014 року №1758/2202, згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Екопровайд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 21.07.2014 року №1236 /26-59-22-02/35945942.

Згідно з висновками, викладеними в акті податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п. 138.1, п.138.2, ст. 138, п.п.139.1, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на суму 1 359 793 грн., у т. ч. по періодах: півріччя 2012 року на суму 46 039 грн.; 3 квартали 2012 року на суму 158 887 грн.; 2012 рік на суму 400 387 грн.; 2013 рік на суму 959 406 грн. та завищення суми від'ємного значення оподаткування податком на прибуток за 2011 рік (2-4 квартали) на суму 43 601 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 774 201 грн.

Не погоджуючись з викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ «Екопровайд» подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві заперечення, якими вказувало на необґрунтованість висновків, вказаних в акті, а також надало додаткові документи.

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 року № 9684/10/26-59-2-02 залишено заперечення до акту перевірки без задоволення.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 010802202 від 01.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на 1 359 793,00 грн. та нараховано штрафні санкції на загальну суму 339 948,00 грн.;

№ 010822208 від 01.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 774 201,00 грн. та нараховано штрафні санкції на загальну суму 437 756,00 грн.;

№ 010812202 від 01.08.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 43 601,00 грн.

Не прогоджуючись із рішенням контролюючого органу позивачем подано скаргу до ГУ Міндоходів у м. Києві за результатами розгляду якої рішенням від 03.10.2014 року №9955/10/26-15-10-06-15 скаргу ТОВ «Екопровайд» від 05.08.2014 року №066 частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №010822208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу у розмірі 23182 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 1 грн. (щодо донарахування ПДВ у сумі 23182 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 1 грн. за квітень, травень та червень 2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки минуло 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації), в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Внаслідок скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0013612202 від 22.10.2014 року. Також залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №010802202 та №010812202.

Не погоджуючись з вказаними повідомленнями-рішеннями ТОВ «Екопровайд» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою на вказані вище податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.12.2014 року про результати розгляду скарги ТОВ «Екопровайд»

скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 року №0010812202 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 41667 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін;

скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 року №0013612202 в частині 1394959 грн. податку на додану вартість і у відповідній частині штрафні санкції та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - залишено без змін;

скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №0010802202 в частині 1265173 грн. податку на прибуток та у відповідній частині штрафні санкції та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - залишено без змін.

Після винесення зазначеного рішення Державної фіскальної служби України ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняті нові податкові повідомлення-рішення:

№ 0017852202 від 22.12.2014 року, яким збільшено позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток на зальну суму 94620,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 23655, 00 грн.;

№ 0017842202 від 22.12.2014 року, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1934,00 грн.;

№ 0017832202 від 22.12.2014 року, яким збільшено позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 356060,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 89015,00 грн.

Позивач, вважаючи, що винесені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, звернувся з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, ТОВ «Екопровайд» не включено до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість перед контрагентами ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Інтерпромальянс», ТОВ «Кренфорд», ТОВ «Діллінг ВВК», які ліквідовані як суб'єкти господарювання, що призвело до заниження доходу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на 291 603 грн.

Так, проведеною перевіркою відображених показників відповідачем на підставі оборотно-сальдових відомостей, аналізу по рахунках 31, 71, 631, 361, 732, 79, банківських виписок встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 03 Декларації «Інші доходи» на 291 603 грн., в тому числі, по періодах: 2011 рік (II-IV квартали) на суму 1934 грн.; 2013 на суму 289 669 грн.

Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що станом на 31.12.2013 року у ТОВ «Екопровайд» згідно з регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість перед постачальником ТОВ «Антарекс-Плюс» (код ЄДРПОУ 36366831) у сумі 138000,00 грн. з урахуванням ПДВ за послуги з сортування, відновлення та оброблення відходів за договором №07/05 від 07.05.2012 року (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) б/н від 27.12.2013 року).

Також, згідно з регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у позивача рахується кредиторська заборгованість перед постачальником ТОВ «Інтерпромальянс» (код ЄДРПОУ 37807488) у сумі 138000,00 грн. з урахуванням ПДВ за вантажно-розвантажувальні роботи за договором від 28.09.2012 р. №ВРР28/09 (акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 15.11.2012 р. та від 30.11.2012 р.).

При цьому, згідно автоматизованої бази даних АС «Податковий блок» ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що ТОВ «Антарекс-Плюс» і ТОВ «Інтерпромальянс» мають стан платника «припинено, але не знято з обліку».

Згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі № 904/4701/13, ТОВ «Антарекс-Плюс» ліквідовано як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, що також підтверджено наявними відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи здійснено 30.10.2013 року№2241170017045631.

Також, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 року у справі №904/5754/13 ліквідовано ТОВ «Інтерпромальянс» як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.

Окрім того, на підставі оборотно-сальдових відомостей, аналізу по рахунках, податковим органом встановлено, що у позивача також рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Кренфорд» у сумі 13668,74 грн. з урахуванням ПДВ по передплаті за послуги по збиранню, зберіганню та переробці відходів за договором від 26.12.2011 р. № К8/1/26.12 (банківські виписки від 23.01.2013 р., від 12.02.2012 р., від 21.02.2013 р.) та ТОВ «Діллінг ВВК» - у сумі 1933,79 грн. з урахуванням ПДВ по передплаті за послуги по збиранню, зберіганню та переробці відходів за договором від 28.09.2010 р. №Е/7.28.09 (банківські виписки від 19.09.2011 р., від 22.09.2011 р.).

При цьому, згідно податкової інформації ТОВ «Кренфорд» має стан платника - «припинено, але не знято з обліку». Підставою зняття з обліку платника податків було припинення за рішенням власника (власників), рішення про припинення прийнято 30.04.2013 р. №10701100013045850, державну реєстрацію припинення проведено - 18.09.2013 р. за №10701110014045850.

ТОВ «Діллінг ВВК» також має стан платника - «припинено, але не знято з обліку», причина зняття з обліку платника податків припинення за рішенням власника (власників), про що прийнято рішення про припинення - 26.09.2011 р. №18821100001017201, державну реєстрацію припинення проведено 09.12.2011 р. за №18821110002017201.

Згідно з п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Пунктом 135.5 ст.135 Податкового кодексу України передбачено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, з огляду на викладене, контролюючим органом правомірно встановлено порушення п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ «Екопровайд», оскільки останнім не включено до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість перед контрагентами ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Інтерпромальянс», ТОВ «Кренфорд», ТОВ «Діллінг ВВК», які ліквідовані як суб'єкти господарювання та визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 96 554 грн. та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 934,00 грн.

Щодо посилання позивача про те, що він не був повідомлений про ліквідацію його контрагентів, а тому не міг здійснити заходи щодо повернення боргу, суд зазначає наступне.

Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Бюлетень державної реєстрації (спеціалізований друкований засіб масової інформації) - видання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Підставою для опублікування повідомлень в Бюлетені державної реєстрації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" опублікуванню підлягає, зокрема інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи, персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) та її голову або призначення ліквідатора; постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи, якщо таке рішення не пов'язане з банкрутством юридичної особи; постановления судового рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи; проведення державної реєстрації припинення юридичної особи тощо.

Таким чином, у позивача були наявні всі можливості для отримання інформації про припинення ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Інтерпромальянс», ТОВ «Кренфорд», ТОВ «Діллінг ВВК».

Щодо обов'язку ТОВ «Екопровайд» застосувати тарифи, затверджені Постановою КМУ від 26.07.2001 р. №915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» та правомірності нарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 314 393 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Екопровайд» укладало із суб'єктами господарювання договори про надання послуг із організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари. По вищевказаних договорах ТОВ «Екопровайд» укладені із Замовниками додаткові угоди, якими передбачено застосування коефіцієнтів 0,8 (інколи 0,7 та 0,9) до базових тарифів, передбачених договорами про надання послуг із організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари.

Однак, до матеріалів справи позивачем не надано в підтвердження належного виконання умов вказаних договорів усіх первинних документів, зокрема, замовлень (заявок), актів приймання-передачі на переробку відходів калькуляції їх вартості, та інші документи, які засвідчували б фактичне виконання контрагентом послуг з переробки (утилізації) відходів, та зв'язок таких робіт з господарською діяльністю ТОВ «Екопровайд».

При цьому, судом в судовому засіданні в порядку ст.69 КАС України пропонувалось сторонам надати додаткові докази в підтвердження своїх вимог чи заперечень.

В ході проведення перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надіслано ТОВ «Екопровайд» запит від 01.07.2014 р. №8427/10/26-59-22-02 про надання письмових пояснень та підтверджуючих документів щодо обґрунтованості цін та їх відповідності рівню звичайних цін. Однак відповіді на запит позивач не надав.

Водночас, відповідачем також надіслано запит до Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.06.2014 р. №8266/10/26-59-02 щодо застосування тарифів на послуги із збирання, заготівлі та утилізації використаної тари і пакувальних матеріалів, які встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» від 26.07.2001 р. №915 (зі змінами та доповненнями).

Міністерством екології та природних ресурсів України надано відповідь листом від 15.07.2014 р. №17/2189-14, відповідно до якої, зміна тарифів, встановлених пунктом 2 Постанови, нормативними документами не передбачена.

В ході проведення перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Екопровайд» надавало суб'єктам господарювання (Замовникам) послуги із організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари за тарифами, які є меншими від регульованих цін (тарифів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. №915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини».

За змістом ч. 3 ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва,що полягає у обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

Пунктами б), п) статті 17 Закону України «Про відходи» встановлено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари.

За змістом термінів, встановлених статтею 1 цього Закону, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Отже, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності суб'єкт господарської діяльності повинен передбачити утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари.

З метою створення умов для організації збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини, а також зменшення негативного впливу відходів на довкілля Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.07.2001 р. №915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини».

Згідно п. 1 Постанови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державну компанію з переробки та утилізації використаної тари й упаковки «Укртарапереробка» перетворено в державну компанію «Укрекокомресурси» (далі - Компанія) з віднесенням її до сфери управління Міністерства економіки та покладенням на неї виконання функцій щодо розроблення і організації впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, у тому числі використаної тари (упаковки) вітчизняного та імпортного виробництва, як вторинної сировини.

Пунктом 3 Постанови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установити такі мінімальні норми утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів для підприємств, установ, організацій усіх форм власності у відсотках загальної маси тари і пакувальних матеріалів, які вони використовують в Україні або імпортують разом з продукцією: 2009 рік - 25, 2010 рік - 30, 2011 рік і наступні роки - 35.

Пунктом 5 Постанови , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підприємства, установи, організації усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції, зобов'язані забезпечити збирання (приймання), зберігання і утилізацію усіх видів використаної тари (упаковки), в якій знаходилася продукція цих підприємств, установ, організацій, на всій території, де реалізується продукція; підприємства, установи, організації, що імпортують продукцію в тарі (упаковці), у разі укладення угод на поставку в Україну товарної продукції зобов'язані передбачити утилізацію чи вивезення з України всього обсягу використаних матеріалів і тари. При цьому підприємства, установи, організації, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції або імпортують продукцію в тарі (упаковці), можуть це виконувати: самостійно з дотриманням вимог законодавства здійснювати збирання, сортування, заготівлю та утилізацію використаної тари (упаковки) відповідно до мінімальних норм утилізації; шляхом укладення договорів про надання послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з Компанією чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії і умови для надання таких послуг на території України, де реалізується та утворюється відповідна використана тара (упаковка), а також здійснення оплати за надання обумовлених послуг згідно із загальним обсягом тари (упаковки), яка використовується для пакування та перевезення продукції за затвердженими тарифами. Плата за надання Компанією зазначених послуг встановлюється відповідно до тарифів, затверджених пунктом 2 цієї постанови, та вноситься підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції і не забезпечують її приймання та утилізацію, на спеціальний рахунок Компанії щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а підприємствами - імпортерами продукції в тарі (упаковці) - не пізніше семи днів від дати митного оформлення продукції, що ввозиться на територію України.

Із змісту вказаних положень вбачається, що суб'єкт ЗЕД здійснює обов'язок щодо утилізації відходів шляхом: 1) самостійного з дотриманням вимог законодавства здійснення збирання, сортування, заготівлі та утилізації використання тари (упаковки) відповідно до мінімальних норм утилізації; 2) укладення договорів про надання послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з Компанією; 3) укладання договорів про надання послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з іншими спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії і умови для надання таких послуг на території України, де реалізується та утворюється відповідна використана тара (упаковка).

Крім того, встановлена мінімальна норма утилізації 35 % стосується як самостійного збирання, так і збирання на основі укладених угод.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Таким чином, проаналізувавши норми законодавства, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи те, що позивачем протягом перевіряє мого періоду надавало суб'єктам господарювання послуги з організації збирання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари за тарифами, які є меншими за врегульовані ціни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. №915, податковий орган правомірно донараховано податку на додану вартість.

Щодо донарахування податкових зобов'язань із податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами перевірки взаємовідносин із ТОВ «Фатрон», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку адміністративного оскарження за результатами розгляду скарги ТОВ «Екопровайд», ДФС України встановлено, що частина господарських взаємовідносин ТОВ «Екопровайд» та ТОВ «Фатрон» не підтверджено належним чином складеними первинними документами, які мають відображати реальність проведення господарської операції, що зокрема прослідковується у сумі донарахувань податкових зобов'язань.

Контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства та донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатом дослідження виконання договору від 08.01.2013 р. №ТР-01/13 про транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного між ТОВ «Екопровайд» та ТОВ «Фатрон».

Так, в підтвердження виконання умов договору позивач надав акт від 31.10.2013 р. та податкову накладну від 31.10.2013 р. №663 (вартість послуг - 125 000 грн., у т.ч. основна сума - 104 166,67 грн. та сума ПДВ - 20 833,33 грн.); акт від 29.11.2013 р. та податкову накладну від 29.11.2013 р. №719 (вартість послуг - 125 000 грн., у т.ч. основна сума - 104 166,67 грн. та сума ПДВ - 20 833,33 грн.).

ТОВ «Екопровайд» на підтвердження фактичного виконання транспортно-експедиційних послуг, отриманих від ТОВ «Фатрон», надало також копії товарно-транспортних накладних від 31.10.2013 року, від 04.11.2013 року, від 07.11.2013 року, від 11.11.2013 року, від 14.11.2013 року, від 18.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 26.11.2013 року.

Разом з тим, у зазначених товарно-транспортних накладних Вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Антарекс-Плюс» (код ЄДРПОУ 36366831) отримано відходи у період з 31.10.2013 р. по 26.11.2013 р., тобто вже після проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Антарекс-Плюс» як суб'єкта господарської діяльності, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру 30.10.2013 року за №12241170017045631.

Згідно даним АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України встановлено, що: транспортний засіб MAN TGA НОМЕР_5, а також причеп НОМЕР_6, що вказується у зазначених ТТН - належить фізичній особі ОСОБА_3, а не ТОВ «Фатрон».

При цьому, податковим органом зазначено, що податкова звітність, надана ТОВ «Фатрон» до контролюючого органу з податку на прибуток за 2012 рік, відповідно до якої було задекларовано адміністративні витрати у сумі 518 грн., за 2013 рік така звітність не подавалась, що свідчить про відсутність у підприємства витрат зокрема на: утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання, придбання паливно-мастильних матеріалів, амортизація, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, витрати на оплату послуг зв'язку, витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу. Чисельність працівників - 4 особи.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

За результатом системного аналізу викладеного та обставин справи, суд погоджується з висновками податкового органу, що видані контрагентом первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства, що не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій, а тому, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати надані первинні документи такими, що підтверджують фактичне отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від контрагента та дають позивачу право на податковий кредит та включення до складу витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю витрат на придбання вищевказаних товарів.

Суд не бере до уваги посилання позивача, як в обґрунтування правомірності формування податкових зобов'язань та включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Ятекс», оскільки як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням ДФС України від 11.12.2014 року № 8518/6/99-99-10-01-15 частково задоволено скаргу позивача та скасовано донарахування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Ятекс».

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються належними та допустимими доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, отже, податкові повідомлення-рішення, з урахуванням висновків рішень ГУ Міндоходів у м. Києві та ДФС України, прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування у суду немає.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок щодо доказування виконав повністю.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки позивач звернувся до суду із майновими вимогами, то ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4 872,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №3914 від 24.12.2014 р. позивач сплатив судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4 384,80 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» (код ЄДРПОУ 35945942) судовий збір у розмірі 4384, 80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.03.2015 року.

Суддя В.П. Шулежко