Рішення

від 31.03.2015 по справі 927/163/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 31 березня 2015 року по справі №927/163/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/163/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Роганський», вул..Роганська, 151, м.Харків, 61172

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ТП ЛОГІСТИК ГРУП», вул..Старобілоуська, 63, м.Чернігів, 14017

Про стягнення 120055грн.95коп.

у присутності представників сторін:

від позивача: Чорного О.Ю. - директора, наказ №1/12 від 02.07.2012

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 113970грн.56коп. боргу по оплаті вартості товару, отриманого по видатковим накладним №419 від 30.01.2012, №481 від 02.02.2012, №607 від 09.02.2012, №679 від 13.02.2012, №889 від 23.02.2012, №955 від 27.02.2012, а також 6085грн.39коп. трьох процентів річних, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості товару, отриманого на підставі договору поставки №60 від 13.12.2011.

В судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2015, прийняв участь повноважний представник позивача.

Представник відповідача не з'явився.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи на 31.05.2015, яка надсилалася відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, повернулася до суду не врученою в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Оскільки адреса відповідача, що вказана у позовній заяві та на яку надсилалася ухвала суду, співпадає з адресою його місцезнаходження, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м.Чернігів, вул.Старобілоуська, 63, тому суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Подане представником позивача клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено, в зв'язку з чим хід судового розгляду відображений у протоколі судового засідання.

Відповідач письмового відзиву на позов та будь-яких клопотань не надіслав.

Приймаючи до уваги, що судом явка уповноваженого представника відповідача обов'язковою не визнавалася, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті, тому з метою уникнення затягування вирішення спору суд вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутністю представника відповідача та на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Роганський» (позивач у справі, постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТП ЛОГІСТИК ГРУП» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №60 (далі за текстом - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору поставки загальна сума договору складається з сум вартості товару, зазначеного в накладних, який було поставлено покупцю за весь період дії цього договору.

Оплата за поставлений товар проводиться покупцем готівковим або безготівковим шляхом протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно із п.4.2. договору поставки асортимент, кількість, ціна одиниці товару визначаються в накладних на передачу товару на підставі замовлення покупця.

В пункті 4.5. договору поставки сторонами передбачений порядок отримання покупцем товару, зокрема за кількістю, якістю та асортиментом згідно з оформленою видатковою накладною. Підпис покупця або його представника (уповноваженої матеріально-відповідальної особи), а також печатка покупця у видатковій накладній в графі «отримав» свідчить про те, що товар отриманий в повній кількості, в належному асортименті, без ушкоджень стандартної упаковки та відповідає вимогам якості для такого товару. Датою отримання товару є дата підписання видаткової накладної (п.4.7. договору поставки).

Відповідно до п.10.1. договору поставки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року, а щодо проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості. У випадку, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не заявить про розірвання договору, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору поставки №60 від 13.12.2011, він підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Оскільки сторонами не надано суду доказів заявлення однією із сторін про намір розірвати договір, суд приходить до висновку, що дія договору поставки №60 від 13.12.2011 продовжена на наступний календарний рік, тобто з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору поставки в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано.

Отже суд приходить до висновку, що на момент винесення рішення договір поставки є чинним та в силу ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз змісту договору №60 від 13.12.2011 свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В договорі поставки №60 від 13.12.2011 відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання договору поставки позивачем передано відповідачу товар по видаткових накладних №419 від 30.01.2012 на суму 9706грн.61коп., №481 від 02.02.2012 на суму 9863грн.62коп., №607 від 09.02.2012 на суму 20588грн.68коп., №679 від 13.02.2012 на суму 18654грн.60коп., №889 від 23.02.2012 на суму 33617грн.78коп., №955 від 27.02.2012 на суму 21758грн.01коп. Загальна вартість поставленого по вищевказаним накладним товару становить 114189грн.30коп.

Про отримання відповідачем товару по видаткових накладних №419 від 30.01.2012, №481 від 02.02.2012 свідчить відбиток печатки відповідача, якою засвідчено підпис особи, що приймала товар. Огляд оригіналів інших накладних, на яких ґрунтуються позовні вимоги, свідчить, що товар отримувався всупереч п.4.5. договору поставки без підтвердження повноважень особи, якій передавався товар, на право отримання товару, а також без відбитку печатки відповідача. Проте, як вбачається із наявних у справі копій реєстру податкових накладних та переліку податкових накладних за період з січня 2012 року по березень 2012 року, які подавалися відповідачем до ДПІ у м.Чернігові, операції з отримання товару по видаткових накладних №607 від 09.02.2012 на суму 20588грн.68коп., №679 від 13.02.2012 на суму 18654грн.60коп., №889 від 23.02.2012 на суму 33617грн.78коп., №955 від 27.02.2012 на суму 21758грн.01коп. включені відповідачем до податкових декларацій з податку на додану вартість. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем товару за вищевказаними накладними на суму 114189грн.30коп.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором поставки зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.2.2. договору поставки відповідач зобов'язався оплачувати товар готівковим або безготівковим шляхом протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Отже, враховуючи приписи ст.ст.252,253,254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару в наступні строки: по видатковій накладній №419 від 30.01.2012 на суму 9706грн.61коп. - до 13.02.2012 включно; по видатковій накладній №481 від 02.02.2012 на суму 9863грн.62коп. - до 16.02.2012 включно; по видатковій накладній №607 від 09.02.2012 на суму 20588грн.68коп. - до 23.02.2012 включно; по видатковій накладній №679 від 13.02.2012 на суму 18654грн.60коп. - до 27.02.2012 включно; по видатковій накладній №889 від 23.02.2012 на суму 33617грн.78коп. - до 13.03.2012 включно; по видатковій накладній №955 від 27.02.2012 на суму 21758грн.01коп. - до 12.03.2012 включно.

Як стверджує позивач та як ним зазначено у розрахунку суми основної заборгованості, позивачем частково оплачено товар по видатковій накладній №419 від 30.01.2012, в зв'язку з чим заборгованість по оплаті по даній накладній становить 9487грн.87коп. Товар, отриманий по інших, покладених в основу позову видаткових накладних, відповідач не оплатив.

Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 113970грн.56коп.

Відповідач належних та допустимих доказів проведення розрахунку за товар, отриманий від позивача по видатковим накладним №419 від 30.01.2012, №481 від 02.02.2012, №607 від 09.02.2012, №679 від 13.02.2012, №889 від 23.02.2012, №955 від 27.02.2012 в ході вирішення даного спору суду не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 113970грн.56коп. неоплаченої вартості товару за своєю правовою природою є боргом.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача по оплаті отриманої продукції становила 113970грн.56коп.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача по видатковим накладним №419 від 30.01.2012, №481 від 02.02.2012, №607 від 09.02.2012, №679 від 13.02.2012, №889 від 23.02.2012, №955 від 27.02.2012, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 113970грн.56коп. боргу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просить стягнути з відповідача 6085грн.39коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 30.01.2012 по 10.12.2014, про що зазначено у розрахунку трьох процентів річних, наданому позивачем в судовому засіданні 10.03.2015.

Із змісту договору поставки вбачається, що сторонами інший розмір процентів річних як відповідальність за порушення грошового зобов'язання не встановлений, тому судом застосовується розмір, визначений у ст.625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із наданого позивачем 10.03.2015 розрахунку, проценти нараховувалися без врахування умов договору щодо строків оплати товару. Разом з тим, як свідчить перевірка правильності нарахування процентів річних, позивачем невірно встановлена кількість днів прострочки у зазначеному ним періоду. Враховуючи фактичні обставини справи та встановлені судом строки оплати товару, сума трьох процентів річних за прострочення оплати товару за період з 14.02.2012 по 10.12.2014 становить 9479грн.02коп., що є більше, ніж заявлено позивачем.

Однак, при зверненні до суду позивач самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише оцінює наявність підстав для захисту в межах заявленої вимоги. Враховуючи, що позивачем не подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, з огляду на принцип рівності сторін перед судом та законом суд не вправі самостійно змінювати заявлені до стягнення суми.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого від позивача товару, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення трьох процентів річних має бути задоволена повністю і з відповідача підлягає стягненню 6085грн.39коп. трьох процентів річних.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 113970грн.56коп. боргу та 6085грн.39коп. трьох процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у сплаченому позивачем розмірі, має бути відшкодований позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 610, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТП ЛОГІСТИК ГРУП», м.Чернігів, вул..Старобілоуська,63 (ідентифікаційний код 37418670, р/р26009500043771 у ПАТ «Креді Агріколь Банк») на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Роганський», м.Харків, вул..Роганська, 151 (ідентифікаційний код 36817254, п/р 26007039320 в ПАТ «Східно-Український банк «Грант», МФО 351607) 113970грн.56коп. боргу та 6085грн.39коп. три проценти річних та 2401грн.12коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 06 квітня 2015 року.

Суддя Т.Г. Оленич