Ухвала

від 02.04.2015 по справі 823/3210/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3210/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої позовні вимоги мотивував тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 09.10.2014 року №628/23-12-22-016/32580463, яким встановлено заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договорами поставки з з ПП «Агрофірма «РосЛан», ФГ "Золоте Руно 2013", ТОВ "Дружба Плюс", ТОВ «Український зерновий холдинг», ТОВ "Бізнесхолдинггруп», ТОВ «Народичі-Агро Інвест». Зазначав, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор", з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт придбання насіння соняшника у контрагентів позивача, в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. На думку позивача, висновки акту перевірки відповідача ґрунтуються на інформації бази даних податкового органу про неможливість контрагентів позивача виконати умови договорів з урахуванням часу, місця її здійснення, наявності необхідних ресурсів. Ні акти перевірок інших платників податків (контрагентів позивача), ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 16.10.2014 року №0001272200, №0001292200, №0001312200.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" зареєстроване Катеринопільською районною державною адміністрацією 30.06.2004р., код за ЄДРПОУ 32580463; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.07.2004р. за №198; зареєстроване платником ПДВ з 27.08.2004р.

З 12.09.2014 по 02.10.2014 посадовими особами Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції (Катеринопільське відділення) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Катеринопільський елеватор", код ЄДРПОУ 32580463, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Народичі-Агро Інвест" та у ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (код ЄДРПОУ 37705096) за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, у ТОВ «Український зерновий холдинг»(код ЄДРПОУ 38550151) за період з 01.06.2014 п 30.06.2014, у ПП «Агрофірма Рослан» (код ЄДРПОУ 34898750), ФГ «Золоте Руно 2013» (код ЄДРПОУ 35323624), ТОВ «Дружба плюс» (код ЄДРПОУ 30871269) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

Під час перевірки позивача використано: - довідку Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.07.2014 №126/04-10-22-03-34898750 «Про результати зустрічної звірки приватного підприємства «Агрофірма «Рослан» (код ЄДРПОУ 34898750) щодо документального підтвердження відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з 01.03.2014 по 31.03.2014», в якому встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій у березні 2014 року; - акт Полтавської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13.08.2014 №268/22/35323624 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Золоте руно 2013» (код ЄДРПОУ 35323624) з питань правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірності перебування на фіксованому сільськогосподарському податку за період з 01.01.2013 по 30.06.2014», в якому встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності; - акт Криворізької Південої ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2014 №742/22.01-34/30871269 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дружба Плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Кернер-Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383), ТОВ «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 32580463) та ТОВ «АДМ Україна» (код ЄДРПОУ 33546533) за березень 2014 року»; - акт Хмільницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 28.07.2014 №1728/22/38550151 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Український зерновий холдинг» (податковий номер 38550151), щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень - червень 2014 року», в якому встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності; - акт Васильківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 08.08.2014 №2722/10-07-22-03-12/37705096 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесхолдинггруп» (код ЄДРПОУ 37705096) щодо підтвердження господарських відносин з ПСП з ОВ «Старосільке» (код ЄДРПОУ 5418649) за період з 01.05.2014 по 30.06.2014»; - акт Овруцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23.06.2014 №235/22-00-38006559 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Народичі-Агро Інвест», ідентифікаційний код 38006559, з питань достовірності декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ з контрагентами за період з 01.07.2013 по 30.04.2014»; - інформація Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Ватутіно Звенигородського, Катеринопільського та Тальнівського районів стосовно реєстрації транспортних засобів.

За результатами перевірки позивача складено акт перевірки від 09.10.2014 №628/23-12-22-016/32580463 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення: - вимог п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовані показники у складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість на загальну суму 14857425,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в тому числі за березень 2014 року на суму 740142,00 грн., за травень 2014 року на суму 10078523,00 грн., за червень 2014 року на суму 3893 ,00 грн.; - вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Катеринопільський елеватор» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 56976,00 грн., в тому числі за травень 2014 року на суму 56976,00 грн.; - вимог п. 187.1 ст. 187; п. 188.1 ст. 188; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198; п. 199.1, п. 199.3, п. 199.4, ст. 199; п. 201.1, п. 201.11, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 88154,00 грн., в тому числі за травень 2014 року на суму 88154,00 грн.

На підставі акта перевірки Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція прийняла: - податкове повідомлення-рішення №0001292200 від 16.10.2014р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 56976,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0001312200 від 16.10.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22068442,50 грн., в тому числі за основним платежем 14712295,00 грн., за штрафними санкціями 7356147,50 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0001272200 від 16.10.2014р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 88154,00 грн., в тому числі за штрафними санкціями 44077,00 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

30 вересня 2013 року між між позивачем (Покупець) та ПП «Агрофірма «РосЛан» (Постачальник) укладено договір поставки від №3062/К, за яким у встановлений цим Договром термін, Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сількогосподарську продукцію (далі - Товар), на умовах DAP відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар. Строк поставки товару - до 30 вересня 2014 року.

За вказаним Договором у березні 2014 року позивач придбав насіння соняшнику на загальну суму 908516,00 грн.

10 лютого 2014 року між позивачем (Покупець) та ФГ «Золоте Руно 2013» (Постачальник) укладено договір поставки №3361/К, за яким у встановлений Договором термін Постачальник бере на себе зобов'зання передати у власність Покупця сількогосподарську продукцію (далі - Товар), на умовах DAP відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар. Строк поставки Товару до 10 лютого 2015 року.

За вказаним Договором у березні 2014 року позивач придбав насіння соняшнику на загальну суму 1101648,00 грн.

14 серпня 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Дружба Плюс» (Постачальник) укладено договір поставки №2368/К, за яким у встановлений Договором термін Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сількогосподарську продукцію (далі - Товар), на умовах DAP відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар. Строк поставки Товару до 14 серпня 2014 року.

За вказаним Договором у березні 2014 року позивач придбав насіння соняшнику на загальну суму 2430704,14 грн.

29 травня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Український зерновий холдинг» (Постачальник) укладено договір поставки №4085/К, за яким у встановлений Договором термін Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сількогосподарську продукцію (далі - Товар), на умовах DAP відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар. Строк поставки Товару до 31 серпня 2014 року.

За вказаним Договором у червні 2014 року позивач придбав насіння соняшнику на загальну суму 1286267,78 грн.

22 квітня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Бізнесхолдинггруп» (Постачальник) укладено договір поставки №3924/К, за яким у встановлений цим Договором термін, Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сількогосподарську продукцію (далі - Товар), на умовах DAP відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010», а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар. Строк поставки Товару до 31 серпня 2014 року.

За вказаним Договором у травні - червні 2014 року позивач придбав насіння соняшнику на загальну суму 15955064,81 грн.

02 вересня 2013 року між ТОВ "Катеринопільський елеватор" (Покупець) та ТОВ "Народичі-Агро Інвест" (Постачальник) укладено договір поставки №2634/К, відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію (далі - Товар), на умовах DAP відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2010", а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити Товар. Строк поставки Товару до 31 серпня 2014 року.

За вказаним Договором у травні - червні 2014 року позивач придбав насіння соняшнику на загальну суму 11244318,12 грн.

Відповідач, як на підставу для визнання відсутності господарських операцій, зазначав відсутністю у ТТН відомостей про вантаж та відсутністю посилання на подорожній лист. Дане твердження відповідача не відповідає дійсності, так як всі ТТН містять штам у вантажоотримувача з зазначенням відомостей про вагу, у тому числі брутто, нетто).

Посилання відповідача на відсутність довіреності на отримання соняшнику також не відповідає дійсності так, як під час перевірки так і при розгляді справи у суді першої інстанції, позивач надавав довіреності, виписані на ОСОБА_2 та ОСОБА_3, копії яких є у матеріалах даної справи.

Відсутність сертифікату якості, як підтвердження факту відсутності господарської операції також не відповідає чинному законодавству, а саме, відповідно до ст. 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Експортно-імпортні операції із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, в якому зазначаються якість зерна та продуктів його переробки, показники їх безпечності, наявність або відсутність генетично модифікованих організмів. Сертифікат якості зерна та продуктів його переробки видається на платній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого Постановою КМУ від 23.07.2009 р. №848, передбачено, що цей Порядок визначає процедуру обов'язкової видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, при здійсненні експортно-імпортних опертій, включаючи транзит територією України при перевантаженні через зерноперевантажувальні місткості, переміщенні територією України зерна та продуктів його переробки, що придбані за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, а також за вимогою однієї з сторін договору (контракту) у випадках, коли його видача не є обов'язковою, і обігу бланків сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки.

Таким чином, зі змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що наявність сертифіката якості зерна та його надання обов'язкові лише у трьох випадках: - коли мають місце вивезення з території України або ввезення на територію України зерна в рамках здійснення експортно-імпортних операцій; - у випадку придбання зерна за бюджетні кошти; - за вимогою однієї із сторін договору.

Господарські операції позивача з придбання та реалізації зерна (пшениці) мали місце в межах території України між суб'єктами господарювання приватного сектора економіки, жоден з яких не вимагав надання на підтвердження якості зерна саме сертифікату якості на пшеницю, відтак наявність такого сертифікату та його надання згідно з вимогами чинного законодавства не є обов'язковими і, тим більше, сама по собі відсутність вказаного документа не може бути підставою для визнання господарських операцій позивача безтоварними.

Крім того, сертифікат якості товару не є первинним документом в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки він не містить відомості про господарську операцію, а містить інформацію про товар та його якість, а відтак відсутність вказаного документа не може бути підставою для визнання господарських операцій позивача безтоварними. Більше того, чинне податкове законодавство не ставить право платника на формування податкового кредиту в залежність від наявності чи відсутності такого документа як сертифікат якості на придбаний товар.

Відповідно до умов договорів поставки, укладених позивачем з ПП «Агрофірма «РосЛан», ФГ "Золоте Руно 2013", ТОВ "Дружба Плюс", ТОВ «Український зерновий холдинг», ТОВ "Бізнесхолдинггруп», ТОВ «Народичі-Агро Інвест» (далі - Договори), Товар постачається силами Постачальника на один з об'єктів Покупця, який знаходиться за адресою ПАТ "МЗВКК" (Київська область, м.Миронівка, вул.Елеваторна, 1) ТОВ "Катеринопільський елеватор" (Черкаська область, с.м.т.Єрки, вул.Леніна, 1) Новомосковська філія ПрАТ "Оріль-Лідер" (Дніпропетровська область, с.Орлівщина, вул.Шосейна, 2) Новомосковська філія ПрАТ "Оріль-Лідер" елеватор №2 (Полтавська область, с.Рокита), ПАТ "Добропільський КХП" (Донецька область, м.Добропілля, вул.Карла Маркса, 1) ВП "Комбікормовий комплекс Ладижинський" ПАТ "Миронівський Хлібопродукт" (Вінницька область, м.Ладижин, вул.Слобода, 141), ТОВ "Катеринопільський елеватор" (Черкаська область, Катеринопільський район, с.м.т.Єрки) - місце постачання (п. 2.2 Договорів).

Витрати на транспортування Товару до місця постачання входять в його вартість.

Постачальник вважається таким, що виконав поставку Товару після прийняття товару Покупцем і надання йому оригіналів наступних документів: рахунка-фактури; видаткової і податкової накладних, а у деяких договорах - ще належним чином оформленої товарно-транспортної накладної.

На підтвердження виконання Договорів позивачем до суду надано: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, реєстри журналу зважування, копії виписки з банківського рахунку, картки-рахунку.

Також встановлено, що за Договорами позивач, придбавав насіння соняшника. Насіння соняшнику доставлялось силами постачальника на об'єкт позивача, де сертифікована лабораторія проводила дослідження показників якості (вологість, сорность зерна, зернові домішки) та вагових показників товару.

Позивач також пояснював, що рахунки-фактури не виставлялись, оскільки за результатами лабораторного аналізу, з поправкою на якість зерна, може змінюватися його залікова вага. Розрахунок за товар проводиться після погодження сторонами договору реєстрів.

Відсутність у деяких товарно-транспортних накладних, у договорах ваги товару також пояснюється тим, що остання визначалась лише після лабораторного аналізу зерна.

В якості доказів зберігання насіння соняшника на зернових складах, визначених в п. 2.2 Договорів, позивач надав до суду: договори про надання послуг (приймання, сушіння, очистка, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур); складські квитанції на зерно на зернових складах, розпорядження та акти на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав.

На підтвердження використання придбаного насіння соняшника у власній господарській діяльності (списання у виробництві) до суду надано: розпорядження та акти на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав, накладні на переміщення хлібопродуктів у межах підприємства (типова форма №19).

Щодо тверджень відповідача про не підтвердження переміщення насіння соняшнику за Договорами до ТОВ "Катеринопільський елеватор" має місце зазначити про таке.

Відсутність транспортного засобу згідно даних Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів спростовується наявними в матеріалах справах фото фіксації транспортних засобів (із зазначенням дат) після прибуття їх на об'єкт позивача та витяги з бази "1С бухгалтерія".

Відповідна інформація підтверджується листом ОУ ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 01.09.2014 №28630/23-01-07-0227.

Враховуючи те, що транспортування товару за Договорами поставки здійснювалось силами постачальників (або на їх замовлення іншими перевізниками), судом першої інстанції правомірно визнано достатнім доказом на підтвердження перевезення товару.

Крім того, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Товарно-транспортна накладна є обов»язковою, коли основним видом діяльності підприємства є надання послуг з перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2014 року №К/800/28931/14.

Що стосується використання отриманого насіння соняшника, необхідно зазначити наступне.

Придбання насіння соняшника, позивачем в бухгалтерському обліку відображено на рахунках: Дт 20.1.3.1 "Зернові та сінажні культури відфактуровані" Кт 63.1.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", що підтверджується актом перевірки.

До перевірки надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують фактичне переміщення насіння соняшнику. Наявність вказаних транспортних засобів на складі підтверджується наявною фото фіксацією.

На отримане насіння соняшника виписувались складські квитанції, які є документами суворої звітності та підтверджують зміну майнового стану позивача.

Отримане насіння соняшника було використано позивачем у господарській діяльності, про що свідчить накладна на переміщення даного насіння зі складу на масло пресовий завод.

В подальшому отримане насіння соняшника було використано в господарській діяльності, а саме, перероблено на олію соняшникову та макуху.

Олія соняшникова реалізована згідно договорів купівлі - продажу №0783-Г віл 28.01.2013 року та №97-С від 10.09.2013 року.(копії договорів та видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Макуха соняшникова використана при виробництві комбікорму та реалізована згідно договору №1902-Г від 31.12.2013 року (копія договору та видаткові накладні також містяться у матеріалах справи).

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року №823/2878/14, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року підтверджено реальність здійснення господарських операцій між TOB «Катеринопільський елеватор» та TOB «Народичі Агро інвест» протягом вересня 2014 - березня 2015 року.

Щодо відсутності карантинних сертифікатів при здійсненні переміщення Товару має місце зазначити наступне.

Стаття 29 Закону України «Про карантин рослин» визначає вичерпний перелік випадків, за наявності яких суб'єкт господарювання оформляє(отримує) карантинний сертифікат, а саме: - вивезення та/або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону; - транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами.

Згідно з Розпорядженням Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області від 21 жовтня 2011 року №292 скасовано карантинний режим по амброзії полинолистій на території ТОВ «Катеринопільський елеватор» площею 0,4 га., а отже місце розвантаження Товару не є карантинною зоною.

Враховуючи те, що спірний Товар не вивозився із карантинної зони та не ввозився у карантинну зону та не стосуються імпорту, з урахуванням статті 29 Закону України «Про карантин рослин», карантинні сертифікати на переміщення спірного Товару не потрібні.

Крім того, твердження податкового органу про те, що карантинні сертифікати можуть слугувати достатніми доказами транспортування товару є помилковими, оскільки згідно приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Закону України "Про карантин рослин" карантинний сертифікат не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції. Даний документ засвідчує лише фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України.

А фітосанітарний стан об'єктів регулювання позивач має змогу та визначає самостійно, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія свідоцтва про атестацію №А11-167, виданого 20.07.2011 Українським державним центром стандартизації та сертифікації «Украгростандартсертифікація», яке засвідчує, що виробничо-технологічна лабораторія TOB «Катеринопільський елеватор» в с.м.т.Єрки Катеринопільського району відповідає критерім атестації і атестована на проведення вимірювань показників згідно з галуззю атестації.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, договори про надання послуг (приймання, сушіння, очистка, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур), складські квитанції на зерно на зернових складах, розпорядження та акти на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав.

Відповідачем не надані докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача та його контрагента щодо незаконного отримання позивачем податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями, тому вказана обставина є недоведеною. Натомість позивачем доведено факт придбання товару, його оплату.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 07 квітня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 06 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.