Постанова

від 02.04.2015 по справі 910/12375/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 910/12375/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Боднарчук В.М. - прокурор ГПУ, посв. №023013, позивача: Дорошенко О.С. - дов. від 11.03.15, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Астра-94" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.15 у справі№910/12375/14 за позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астра-94" провнесення змін до договору

Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Астра-94" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.06.2000, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра-94", шляхом викладення пункту 2.2 договору в такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її грошової оцінки". Прокурор наголошував на необхідності приведення пункту 2.2 спірного договору оренди, який встановлює розмір орендної плати, у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України та рішення Київради від 28.02.13 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.14 (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.06.2000, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра -94" та викладено пункт 2.2 договору в редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її грошової оцінки". Суд виходив з необхідності приведення розміру річної суми орендної плати у відповідність до вимог закону.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-94" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на це рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.15 (судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О., Власов Ю.Л.) відхилено клопотання ТОВ "Астра-94" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду та повернуто апеляційну скаргу скаржнику без розгляду. Суд апеляційної інстанції установив, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без наведення поважних причин пропуску такого строку. Ухвала обґрунтована приписами статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-94" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.02.15, в якій просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги товариства до розгляду. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушені приписи статей 55, 129 Конституції України, статей 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. Він наголошує на наявності підстав для відновлення пропущеного строку на оскарження рішення місцевого суду. При цьому, скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення він не отримував та дізнався про нього з листа ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві №544/10/26-56-15-03-14 від 17.01.15.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.15 відхилено клопотання ТОВ "Астра-94" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 03.09.14 та повернуто апеляційну скаргу скаржнику без розгляду. Апеляційний господарський суд виходив з того, що дану скаргу подано із значним пропуском процесуального строку, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, без наявності поважних причин такого пропуску. За приписами частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Між тим, якщо встановлений законом процесуальний строк пропущено, суд може визнати причину пропуску строку поважною і відновити його. Відповідно до приписів статі 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. При цьому, у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Судом апеляційної інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду було прийняте 03.09.14, повний текст підписаний 08.09.14. З матеріалів справи убачається, що з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-94" звернулось 27.01.15, тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку (за спливом чотирьох місяців). Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник вказував на те, що повного тексту рішення у справі він не отримував; про його виготовлення дізнався з листа ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві №544/10/26-56-15-03-14 від 17.01.15; та з матеріалами справи ознайомився 23.01.15. Суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені скаржником обставини та матеріали справи, підставно дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку, виходячи, зокрема, з того, що: представник відповідача Кузьменко О.А. був присутній у судовому засіданні 03.09.14, а отже був обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення; відповідач не звертався до суду з клопотанням про надсилання йому повного рішення, як то передбачено приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи відповідачем було подано до суду лише 19.01.15, тобто через чотири місяці після прийняття оскаржуваного рішення; оскаржуване рішення місцевого господарського суду було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень вчасно, а відтак, відповідач мав можливість ознайомитися з ним та здійснити відповідні процесуальні дії з дотриманням встановлених законом строків на їх вчинення; що пропуск строку на апеляційне оскарження є значним; обставин, які об'єктивно перешкоджали б скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги упродовж законодавчо встановленого терміну скаржником не було наведено. Посилання скаржника на ненадсилання йому повного тексту рішення визнаються неспроможними, оскільки за змістом статті 87 Господарського процесуального кодексу України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду). Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень. За обґрунтованим письмовим клопотанням учасника судового процесу, який був присутній в судовому засіданні, суд з урахуванням конкретних обставин справи може надіслати повне судове рішення відповідному учасникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Підставами для цього може бути, зокрема, знаходження (проживання) заявника не за місцем знаходження господарського суду або інші поважні причини, що перешкоджають отриманню копій судового рішення безпосередньо в суді. Між тим, як вже зазначалося, і це установив суд апеляційної інстанції, з підтвердженням матеріалами справи, відповідне клопотання відповідачем не заявлялося. За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду апеляційної скарги позивача.

Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.02.15 у справі №910/12375/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-94"- без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В.Швець