Постанова

від 31.03.2015 по справі 5011-76/12619-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 5011-76/12619-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря Волошиної З.В.,

представників:

від позивача - Клименко Р.В. (дов. від 01.10.2014), Самойленко В.В. (директор),

від відповідача - Любченко О.М. (дов. від 10.04.2014),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность Спорт-ТВ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014

у справі № 5011-76/12619-2012 (головуючий суддя - Марченко О.В., судді: Нечай О.В., Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность Спорт-ТВ»

до Національної телекомпанії України

про стягнення 55 100 000 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 5011-76/12619-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що суд не може дійти однозначного висновку про наявність у позивача виключних майнових авторських прав на використання телевізійної трансляції шляхом ретрансляції програм Ліги Чемпіонів, у тому числі право на звернення до суду щодо стягнення з НТУ компенсації за використання таких трансляцій, у зв'язку з неподанням відповідних доказів, зокрема, Договору від 20.11.2008 в повному обсязі та з усіма додатками до нього. Крім того, місцевий господарський суд встановив, що відповідач не мав можливості здійснити будь-які ретрансляції без відповідних повноважень (дозволів) ТОВ «Поверхность Спорт-ТВ», оскільки відповідна трансляція йде в зашифрованому вигляді на основі високого рівня умовного доступу. При цьому, за висновком суду першої інстанції, відповідач отримав відповідний дозвіл ТОВ «Поверхность Спорт-ТВ» на підставі листів від 16.08.2010 та від 03.11.2009 № 164, у зв'язку з чим правомірно використав об'єкти інтелектуальної власності шляхом ретрансляції матчів Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010 років.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про погодження відповідачем трансляції спірних об'єктів інтелектуальної власності на безкоштовній основі на підставі листа ТЕАМ/УЄФА від 16.08.2010 та листа позивача від 03.11.2009 № 164, оскільки в них вказувалось про необхідність укладення сторонами ліцензійного договору. Крім того, на думку позивача, він надав достатньо доказів на підтвердження набуття ексклюзивних майнових прав на спірні об'єкти інтелектуальної власності шляхом подання витягу з Договору від 20.11.2008 за виключенням конфіденційних фінансових умов, а також неодноразово надавав для огляду в судовому засіданні його оригінал з метою встановлення достовірності відповідних умов угоди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.01.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Остапенко О.М., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" прийнято до провадження.

13.01.2015, 03.02.2015 в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 розгляд справи було відкладено на 12.03.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні судді Остапенко О.М. та Шипко В.В. подали заяву про самовідвід.

Ухвалою від 12.03.2015 заяву суддів Остапенка О.М. та Шипка В.В. про самовідвід у справі № 5011-76/12619-2012 задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 розгляд справи було відкладено на 17.03.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Копитова О.С., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" прийнято до провадження колегією суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Копитова О.С., Пантелієнко В.О.

17.03.2015 в судовому засіданні було оголошено перерву до 31.03.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

31.03.2015 в судовому засіданні було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової технічної експертизи щодо можливості самовільної трансляції матчів Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010 років.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні, оскільки фактичні обставини справи щодо використання шляхом трансляції у ефірі телеканалу «Перший» спірних об'єктів інтелектуальної власності сторонами не заперечуються та підтверджені належними та беззаперечними доказами.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач в судовому засіданні просив залишити оскаржуване судове рішення від 06.10.2014 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2008 Союзом Європейської Футбольної Асоціації (УЄФА) як правовласником та позивачем (Партнер) укладено договір про надання прав на трансляцію Ліги Чемпіонів УЄФА та Суперкубку УЄФА сезони 2009/10, 2010/11 та 2011/12 р. (далі - Договір), відповідно до істотних умов якого визначено: територія - Україна, дозволена мова - українська, оплата за права: за сезон 2009/10 (не враховуючи податки) € 6500000 (шість мільйонів п'ятсот тисяч євро), за сезон 2010/2011 € 7000000 (сім мільйонів євро), за сезон 2011/2012 € 7500000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч євро), всього € 21000000 (двадцять один мільйон євро), канали - SPORT 1, SPORT 2, SPORT 3, SPORT HD (всі платні), субліцензійний канал (відкритий).

Права на прямі трансляції матчів - Субліцензійний канал, SPORT 1, SPORT 2, SPORT 3 (конкретний канал/канали для гарантованої трансляції).

Згідно з пунктом 1.2 Стандартних умов Договору УЄФА надає позивачу право на трансляції програм із застосуванням всіх технологій передач дозволеною мовою на Території впродовж відповідного дозволеного вікна. Партнер (позивач) має право тільки на трансляцію програм на відповідному каналі, вебсайті партнера та/або за допомогою мобільної бездротової технології зв'язку.

Відповідно до діючого законодавства та умов цієї угоди право на трансляцію програм, надане згідно із статтею 1.2 Договору, є:

(а) Ексклюзивним для прямої трансляцію матчів;

(b) Ексклюзивним для трансляції основних моментів;

(с) не-ексклюзивним для будь-яких інших випадків (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 1.1 додатку №2 до Договору ексклюзив означає, що УЄФА не надасть специфічне право будь-яким третім особам для його використання на території.

Також сторонами у Договорі були погоджені наступні додаткові умови.

Відповідно до спеціальних умов Договору: для того щоб забезпечити Гарантовану трансляцію Партнер матиме право та обов'язок передавати на умовах субліцензії певні Програми Субліцензіату для трансляції на Субліцензійному каналі. Така субліцензія повинна бути оформлена до 15 червня 2009 року. Будь-яка така ліцензія має завжди відповідати умовам Додатку 7. Задля уникнення непорозуміння - Партнер не матиме права субліцензувати будь-які Програми для поширення через Інтернет або із застосуванням технології бездротового мобільного зв'язку. Відповідно до умов цієї Угоди Партнер має забезпечити щоб Субліцензіат транслював Програми із використанням всіх технологій передачі, що використовує Субліцензіат для трансляції Субліцензійного каналу (умова а)).

Крім того, сторонами було змінено стандартні умови, а саме Додаток 2 змінено шляхом доповнення наступними новими визначеннями: «Субліцензіат» означає CISC TV-компанію «ТЕТ», що знаходиться за адресою: пр-т. Перемоги, 44, 03057, Київ, Україна; «Субліцензійний Канал» означатиме «ТЕТ» (умова е)).

Відповідач у період з вересня 2009 року по квітень 2010 року здійснив пряму трансляцію матчів Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010 років (програм (передач) організацій мовлення) в ефірі телевізійного каналу «Перший» без укладення ліцензійного договору з позивачем.

Тобто, позивач використав передачі (програми) організації мовлення, права на які були предметом ліцензійного договору, укладеного між позивачем та УЄФА.

Пряма трансляція матчів Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010 років в ефірі телевізійного каналу «Перший» на території України підтверджується відповідними відеозаписами на компакт-дисках для лазерних систем зчитування та не заперечується сторонами.

Вважаючи, що відповідач без дозволу суб'єкта права інтелектуальної власності здійснив публічне сповіщення об'єктів інтелектуальної власності, що є порушенням виключних майнових прав позивача згідно ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та підставою для виплати йому компенсації відповідно до ст. 52 наведеного Закону, позивач звернувся із даним позовом.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 55 100 000,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності позивача, внаслідок здійснення відповідачем трансляції матчів (програм) Ліги Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010 років в ефірі телеканалу «Перший» без дозволу позивача.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Згідно з підпунктом "в" статті 35 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є програми (передачі) організацій мовлення.

Статтею 450 ЦК України передбачено, що первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення (ч. 1).

Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є:

1) право на використання об'єкта суміжних прав;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;

3) право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;

б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;

в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо (ч. 2 ст. 41).

Відповідно до ч. 1 статті 1109 ЦК за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ч. 3 ст. 1109).

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором(ч. 4 ст. 1109).

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату (ч. 6 ст. 1109).

Колегія суддів зазначає, що уклавши Договір з УЄФА, позивач набув суміжні права на передачі (матчі Ліги Чемпіонів УЄФА та Суперкубку УЄФА сезони 2009/10, 2010/11 та 2011/12 р.) шляхом їх трансляції на території України в ефірі телеканалів SPORT 1, SPORT 2, SPORT 3, SPORT HD (всі платні), субліцензійний канал, в мережі Інтернет на вебсайті www.poverkhnost.tv, та/або за допомогою мобільної бездротової технології зв'язку (відповідно до п. 1.2 Договору) на умовах виключної ліцензії щодо прямої трансляції матчів (п. 1.3).

Тобто, позивач як суб'єкт суміжних прав володіє майновим правом інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав, що являє собою право використання такого об'єкту, в даному випадку, на трансляції матчі Ліги Чемпіонів УЄФА та Суперкубку УЄФА сезону 2009/10 років.

При цьому, за умовами Договору позивачу не передавались інші майнові права, зокрема, дозволяти використання об'єкта суміжних прав, право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання, в даному випадку дозволяти чи забороняти транслювати (ретранслювати) матчі Ліги Чемпіонів УЄФА на території України.

Разом з тим, відповідно до статті 37 Закону первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.

Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера «P», обведена колом, - ;

імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;

рік першої публікації фонограми (відеограми).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював пряму трансляцію матчів Ліги Чемпіонів УЄФА та Суперкубку УЄФА сезону 2009/10 років у ефірі телеканалу «Перший». При цьому, така трансляцію була здійснена без використання програм позивача, зокрема, шляхом їх ретрансляції, а отже не порушувало майнові права інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав останнього. Оскільки, в даному випадку, первинним суб'єктом суміжних прав виступав Союз Європейських Футбольних Організацій (УЄФА), майнові права інтелектуальної власності якого і були порушені відповідачем, враховуючи, що ліцензійний договір між УЄФА та НТКУ не укладався.

Докази використання об'єктів суміжних прав позивача як-то ретрансляція, записування (фіксування), відтворення запису матчів Ліги Чемпіонів УЄФА та Суперкубку УЄФА сезону 2009/10 років тощо матеріали справи не містять.

Слід також зазначити, що сторонами Договору було визначено субліцензіата - TВ-компанію «ТЕТ» та субліцензійний канал - «ТЕТ», якому позивач мав право передати свої права інтелектуальної власності за Договором. При цьому, така субліцензія повинна бути оформлена до 15 червня 2009 року та відповідати умовам Додатку 7.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач не мав права відповідно до умов Договору надавати субліцензію будь-яким третім особам, в тому числі і відповідачу, за виключенням TВ-компанії «ТЕТ».

За таких обставин, колегією суддів відхиляються доводи про порушення відповідачем прав позивача, у зв'язку з не укладенням між сторонами субліцензійної угоди на права, які були передані за Договором.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону, зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Як зазначалось вище, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав.

За відсутності належних та допустимих доказів публічного сповіщення відповідачем об'єктів суміжних прав, належних позивачу, а також доказів на підтвердження передачі позивачу виключних майнових прав окрім права на використання від УЄФА (первинного суб'єкта суміжних прав), суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача компенсації за порушення прав інтелектуальної власності у розмірі 55 100 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность Спорт-ТВ» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 у справі № 5011-76/12619-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

В.О. Пантелієнко