Рішення

від 18.03.2015 по справі 758/13336/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13336/14-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Неганової Н. В. ,

при секретарі - Савіцькому Я. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тесис» про зобов»язання видати трудову книжку, зобов»язання виплатити заробітну плату, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи уточнив, посилаючись на те, що він з 07.06.2011 року до 12.09.2014 року працював у ТОВ «Тесис» на посадах начальника КБМ та головного конструктора. Протягом строку роботи відповідач постійно порушував строки виплати заробітної плати та режим праці, тривалість робочого дня часто перевищувала 8 годин, часто не надавались щорічні відпустки. Станом на 01.09.2014 року заборгованість ТОВ «Тесис» перед позивачем складала 111 039 гривень 91 копійку. 05.09.2014 року позивач написав заяву на ім»я директора про звільнення за угодою сторін з 12.09.2014 року, копію такої заяви направив також по електронній пошті. В довідці ТОВ «Тесис» від 12.09.2014 року за №22 директор Куликовський Е.В. підтвердив, що ОСОБА_1 не працює, а працював в ТОВ «Тесис». З 15.09.2014 року до 17.09.2014 року ОСОБА_1 в зв»язку зі звільненням передав службову документацію співробітникам ТОВ «Тесис» - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, службова перепустка була передана позивачем особисто директору. Однак грошові кошти та трудова книжка позивачу видані не були. Позивач вважає, що відповідач має виплатити йому середньомісячний заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату, а також моральну шкоду. Моральну шкоду ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він зазнав душевних страждань через неможливість працевлаштування на іншу роботу в зв»язку з відсутністю трудової книжки, що вплинуло на матеріальне становище його сім»ї, було порушено сімейні стосунки і необхідні були додаткові зусилля для організації його життя. Позивач просить зобов'язати ТОВ «Тесис» видати йому належним чином оформлену трудову книжку та виплатити заробітну плату в розмірі 111 039 гривень 91 копійку, стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку та невидачу трудової книжки в розмірі 67 489 гривень 20 копійок, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 22 972 гривні 92 копійки та моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в редакції від 13.02.2015 року, просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні фактично позов визнали частково, а саме в частині заборгованості по зарплаті в розмірі 111 039 гривень 91 копійка, інші позовні вимоги не визнали.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, з 07.06.2011 року ОСОБА_1 працював на посаді головного конструктора КБ механічних виробів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тесис» (а.с.2 - копія наказу).

30.12.2014 року ОСОБА_1 звільнено з 12.09.2014 року за прогули без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України, що підтверджується наказом №128-к від 30.12.2014 року (а.с.43 - копія наказу).

Розрахунок з позивачем до цього часу не проведений.

Відповідно до довідок ТОВ «Тесис» б/н про зарплату за 2014 рік борг ТОВ «Тесис» перед ОСОБА_1 станом на 01.10.2014 року становить 111 039 гривень 91 копійку (а.с.40,102 - довідки). Ця ж сума зазначена в розрахунковому листі від 23.12.2014 року за вересень 2014 року (а.с.89).

06.03.2015 року ОСОБА_1 отримав поштою свою трудову книжку.

Оскільки позивачем трудова книжка отримана, позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Тесис» видати трудову книжку задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що ОСОБА_1 звільнений і з ним не проведений розрахунок, заборгованість по зарплаті в розмірі 111 039 гривень 91 копійка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач стверджує, що 05.09.2014 року він подав заяву директору ТОВ «Тесис» про звільнення з 12.09.2014 року за угодою сторін, а також копію заяви направив по електронній пошті (а.с. 3 - копія заяви, а.с.16 - копія заяви, яка направлена електронною поштою). Крім того, позивач зазначає, що з 15.09.2014 року по 17.09.2014 року він передав службову документацію співробітникам товариства.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що на заяву від 05.09.2014 року позивачеві було відмовлено у звільненні за угодою сторін, про що йому було повідомлено при особистому спілкуванні. З 15.09.2014 року ОСОБА_1 перестав виходити на роботу. Про відсутність позивача на роботі 15.09.2014 року було складено акт за №1 від 15.09.2014 року за участю головного механіка Бабія С.П., начальника виробництва Шевченко С.В. та бухгалтера Бовкун І.В. (а.с. 44 - копія акту). 30.09.2014 року ОСОБА_1 було направлено лист з повідомленням про надання письмового пояснення до ТОВ «Тесис» щодо відсутності на робочому місці з 15.09.2014 року (а.с.42 - копія повідомлення та фіскального чеку пошти). Однак, позивач про причини відсутності на роботі пояснень не надав, а тому 30.12.2014 року було видано наказ про його звільнення за прогули.

30.12.20114 року ТОВ «Тесис» направило ОСОБА_1 повідомлення про те, що у зв»язку з відсутністю його на робочому місці з 15.09.2014 року ОСОБА_1 звільнено за прогули без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.45 - копія повідомлення, а.с.46 - рекомендоване повідомлення).

З наказу про звільнення від 30.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 звільнений з 12.09.2014 року за прогули.

Представники відповідача і позивач в судовому засіданні пояснили, що 12.09.2014 року ОСОБА_1 був на роботі і виконував свої трудові обов'язки.

Представники відповідача в судовому засіданні не змогли пояснити чому саме позивача було звільнено з 12.09.2014 року наказом від 30.12.2014 року і за прогули в які саме дні. При цьому представники відповідача не зазначали, що вказана в наказі дата звільнення 12.09.2014 року є помилкою.

Між тим, позивачем наказ про звільнення на даний час не оскаржений.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Положеннями ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку і видачі трудової книжки за період з 15.09.2014 року по 13.02.2015 року в розмірі 67 489 гривень 20 копійок.

Оскільки позивач згідно з наказом звільнений з 12.09.2014 року, в цей день він працював, розрахунок з ним проведений 12.09.2014 року не був, а тому має місце затримка розрахунку з 15.09.2014 року по 13.02.2015 року.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок), передбачається, що у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Про застосування вказаного порядку розрахунку середнього заробітку зазначено і у листі Верховного Суду України від 01.07.2012 року «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2012 року».

З довідки ТОВ «Тесис» за №23 від 12.09.2014 року (а.с.17 - копія довідки) вбачається, що у липні 2014 року зарплата позивача становила 16 679 гривень 60 копійок, у серпні 2014 року - 16 605 гривень 89 копійок, а тому середньоденна заробітна плата становить 774 гривні 08 копійок /(16 679,60 грн. + 16 605,89 грн.) : 43 дні = 774,08 грн./.

Сума середнього заробітку становить 16 641 гривня 17 копійок (774,08 грн. х 21,5 день = 16 641,17 грн.).

За період з 15.09.2014 року по 13.02.2015 року середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить в загальній сумі 83 594 гривні 44 копійки (за вересень 2014 року - 9 288,96 грн. /774,08 грн. х 12 днів/, за жовтень 2014 року - січень 2015 року - 66 564,68 грн. /16 641,17 грн. х 4 місяці/, за лютий 2015 року - 7 740,80 грн. /774,08 грн. х 10 днів/).

Однак, оскільки ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку і видачі трудової книжки в розмірі 67 489 гривень 20 копійок, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму, вказану позивачем.

Позивач також просить стягнути з ТОВ «Тесис» компенсацію в розмірі 22 972 гривні 92 копійки за несвоєчасно виплачену заробітну плату, нараховану у період з листопада 2012 року по вересень 2014 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».

Суд вважає, що ця вимога підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки позивач кожного місяця знав про нараховану, але не виплачену йому заробітну плату, він мав право протягом трьох місяців звернутися до суду з заявою про стягнення компенсації за порушення строків виплати зарплати, однак цього не робив. Отже позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду. Про поновлення цього строку позивач заяву не подавав, не вказав поважні причини пропуску цього строку, а тому суд вважає, що підстав для поновлення цього строку немає.

З огляду на викладене суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню компенсація за останні три місяці, т.т. липень - вересень 2014 року, а саме в розмірі 6 993 гривні 64 копійки відповідно до розрахунку позивача (а.с.88). Наданий позивачем розрахунок компенсації відповідачем не спростований.

Позивач також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень, оскільки він душевно страждав через перепони, неможливість працевлаштуватися на іншу роботу через відсутність трудової книжки, були порушені сімейні стосунки і все це потребувало додаткових зусиль для організації життя.

Статтею 237-1 КЗПП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки позивач не отримував своєчасно заробітну плату, заборгованість підприємства мала місце більше ніж за півроку, позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на відшкодування позивачеві моральної шкоди 1 000 гривень.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає частковому задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати товариство з обмеженою відповідальністю «Тесис» виплатити ОСОБА_1 неотриману заробітну плату в розмірі 111 039 гривень 91 копійку (сто одинадцять тисяч тридцять дев»ять гривень дев»яносто одну копійку).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тесис» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку в розмірі 67 489 гривень 20 копійок, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 6 993 гривні 64 копійки, моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень, а всього стягнути 75 482 гривні 84 копійки (сімдесят п»ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні вісімдесят чотири копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тесис» (код ЄДРПОУ 32960748) на користь держави судовий збір в розмірі 998 гривень 42 копійки (дев»ятсот дев»яносто вісім гривень сорок дві копійки).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова