Постанова

від 01.04.2015 по справі 922/5799/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 922/5799/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П. , суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Полубояриній Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Стременешенко С.М. (дов.№б/н від 28.11.2014р.).

відповідача - Любич В.О. (дов.№б/н від 15.10.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Стальконструкція" (вх.№1227Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2015 року по справі №922/5799/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Стройсервіс", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м.Харків,

про стягнення 5731,33 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Стройсервіс" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 3981,81 грн., інфляційні у розмірі 1401,27 грн., 3% річних у розмірі 348,25 грн., всього - 5731,33 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з договором підряду №01/02/11 від 01.02.11 р., який був укладений між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2015р. у справі №922/5799/14 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61106, м.Харків, пр-т Московський, 283, р/р 26001701540101 в філії ХРУ АТ КБ "Експобанк", МФО 351964, код ЄДРПОУ 21191412, ІПН 21191420343, св-во ПДВ 100018117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Стройсервіс" (61102, м. Харків, пров. Руднічний 3-й, б.6, р/р 26003000276966 в ПАТ "УніверсалБанк", МФО 322001, код ЄДРПОУ 25610426, ІПН 256104220388, св-во ПДВ 200056010) суму боргу у розмірі 3981,81 грн., інфляційні у розмірі 1401,27 грн., 3% річних у розмірі 348,25 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №922/5799/14 від 02.02.2015р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ ВКП "Стройсервіс" відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача. При цьому апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржувного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем фактично заявлена до стягнення сума заборгованості, яка є частиною гарантійного фонду, порядок та строки виплати якого погоджені сторонами у п.2.7 договору -це 30-денний строк з моменту закінчення Гарантійного строку експлуатації (12 місяців з дня підписання Акту здачі-приймання робіт -п.5.1 договору) та отримання рахунку-фактури.

01.04.2015р. від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№5115), в яких просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2015р. по справі №922/5799/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 01.04.2015р. апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві (вх.№4894 від 26.03.2015.) на апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

01 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №01/02/11, відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався своїми силами і засобами, або за допомогою третіх осіб, на замовлення замовника виконати роботи з улаштування покрівлі на будівництві Торгівельно-офісного центру з адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, кут пр.Правди, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти результати робіт та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Згідно з п.п.2.2.1. договору сторони погодили, що протягом (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору замовник перераховує підряднику передоплату у сумі 40% від вартості договору з метою закупівлі матеріалів.

Пунктом 2.2.2. договору встановлено, що подальші розрахунки проводяться замовником шляхом переказу підрядникові коштів протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 4.2. вищевказаного договору замовник протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від підрядника Акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти належним чином виконані роботи та підписати акт.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач свої зобов'язання по договору виконав, про що свідчать акти виконаних робіт 31 травня 2011 року, 30 червня 2011 року, 29 липня 2011 року, 31 серпня 2011 року, 30 вересня 2011 року, 31 жовтня 2011 року, 30 листопада 2011 року, 30 грудня 2011 року, які підписані сторонами. Відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності положень ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних, а також інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно зі ст. ст.509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно з ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 846 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з п.5.1 договору, підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом 12 місяців з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.5.2. договору, в разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків, замовник складає односторонній акт, про що негайно інформує підрядника.

Згідно з п. 5.3. договору, в разі наявності вини підрядника у виявлених недоліках, підрядник зобов'язаний розпочати усунення виявлених недоліків протягом 7 (семи) днів з дня складання акту розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.13р., згідно з яким у відповідача залишилась неоплаченою заборгованість у розмірі 3981,81 грн.

Акти виконаних робіт були підписані позивачем та відповідачем у 2011 році, доказів наявності недоліків у роботі підрядника відповідачем не надано, гарантійний строк на виконані позивачем роботи сплив у грудні 2012 року, відповідно до цього заперечення відповідача щодо відсутності зобов'язань по сплаті гарантійного фонду за наявності заборгованості перед позивачем по сплаті виконаних робіт, яка не заперечувалась відповідачем в акті звіряння у розмірі 3981,81 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості перед позивачем, задовольнивши позов в частині стягнення основного боргу в сумі 3981,81 грн.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних у розмірі 1401,27 грн. та 3% річних у розмірі 348,25 грн., то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.5 договору, сторона звільняється від відповідальності якщо доведе, що порушення сталось не з її вини.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 2.4. договору, гарантійний фонд за договором встановлюється у розмірі 5% (п'ять відсотків) від ціни договору та оформлюється шляхом щомісячного утримання замовником 5% (п'ять відсотків) вартості фактично виконаних робіт з урахуванням ПДВ.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що замовник перераховує підряднику 50% (п'ятдесят відсотків) гарантійного фонду після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт та отримання замовником відповідного рахунку - фактури від підрядника.

Згідно п.2.7 договору, перерахування замовником на рахунок підрядника решти коштів гарантійного фонду в розмірі 50% суми гарантійного фонду здійснюється: протягом 30 календарних днів з моменту закінчення гарантійного строку експлуатації, вказаного у статті 5 договору, та отримання замовником від підрядника відповідного рахунку - фактури або протягом 30 календарних днів після надання підрядником замовнику банківської гарантії та суму решти коштів гарантійного фонду від банку, акцептованого замовником, з текстом та у формі, погодженій із замовником.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума заборгованості включає в себе суму гарантійного фонду, перерахування якої передбачає, зокрема отримання замовником відповідного рахунку - фактури від підрядника, а в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем відповідного рахунку - фактури, що не заперечується і самим позивачем, а отже і порушення зобов'язання сталося не з вини ТОВ "Стальконструкція", що є підставою для звільнення від відповідальності відповідача, та відповідно відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних нарахувань та 3% річних.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ході судового розгляду справи відповідач не спростував факту невиконання позивачем робіт, залишаючи поза увагою свій обов'язок за договором підряду № 01/02/11 від 01.02.2011р. щодо оплати виконаних робіт, які були прийняті по актам виконаних робіт 31 травня 2011 року, 30 червня 2011 року, 29 липня 2011 року, 31 серпня 2011 року, 30 вересня 2011 року, 31 жовтня 2011 року, 30 листопада 2011 року, 30 грудня 2011 року, які підписані сторонами без зауважень.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних та прийняття в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2015 року по справі №922/5799/14 скасувати в частині стягнення інфляційних у розмірі 1401,27 грн., 3 % річних в розмірі 348,25 грн. та прийняти нове, яким в цій частині позову відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 06.04.2015 року.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Тарасова І. В.