Постанова

від 30.03.2015 по справі 816/434/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/434/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Капацій М.М.,

представника відповідача - Деміхіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Побут-Ресурс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2015 року Приватне підприємство "Побут-Ресурс" (далі - ПП "Побут-Ресурс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.01.2014 № 0000042203/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 16.12.2014 №2869/16-03-22-03-08/39049106 щодо порушення ним вимог податкового законодавства, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2014 року на суму 13164 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Айрокрістен" у серпні 2014 року повністю підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2014 № 0000042203/5.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №120/16-31-10-03-09 від 26.02.2015 (том 1 а.с. 130-133).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Побут-Ресурс" (ідентифікаційний код 39049106) 11.01.2014 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 15851020000008842 (том 1 а.с. 13). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

У період з 02.12.2014 по 09.12.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Побут-Ресурс" (код 39049106) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Айрокрістен" (код 39163830) та ТОВ "Побут Сервіс 2014" (код 39130783) за період серпень, вересень 2014 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 16.12.2014 складено акт №2869/16-03-22-03-08/39049106, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 13164 грн за серпень 2014 року (том 1 а.с.43-50).

На підставі висновків акту перевірки від 16.12.2014 №2869/16-03-22-03-08/39049106 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 05.01.2014 №0000042203/5, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 19746 грн, в тому числі 13164 грн - за основним платежем та 6582 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 60).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ПП "Побут-Ресурс", суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що ПП "Побут-Ресурс" віднесено до податкового кредиту серпня 2014 року ПДВ у розмірі 13164 грн в результаті господарської операції з придбання у серпні 2014 року в ТОВ "Айрокрістен" ремонтних робіт та робіт по благоустрою частини прибудинкових територій, що перебувають в обслуговуванні Замовника, згідно договорів субпідряду від 08.08.2014 №№ 08/08, 08/081 (том 1 а.с. 62-63, 68).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Айрокрістен" вказаних робіт, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії податкових накладних, акту виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт, локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, відомостей ресурсів до локального кошторису (том 1 а.с. 64-67, 70-117).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Айрокрістен" на користь ПП "Побут-Ресурс" в результаті здійснення спірної господарської операції, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "Айрокрістен" за придбані у серпні 2014 року роботи проведено у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками (том 2 а.с. 1-2, 9-10).

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні судом встановлено, що роботи згідно договорів субпідряду від 08.08.2014 №№ 08/08, 08/081 придбані позивачем з метою виконання умов договору підряду від 28.02.2014 № 28-02/01, укладеного між ТОВ "Житлорембудсервіс" та ПП "Побут-ресурс".

За умовами договору підряду від 28.02.2014 № 28-02/01 Підрядник (ПП "Побут-Ресурс") зобов'язується виконувати роботи по комплексному обслуговуванню та ремонту житлових будинків та прибудинкових територій, що перебувають в управлінні Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (том 1 а.с. 118-119).

02.04.2014 між сторонами зазначеного договору складено додаткову угоду (том 1 а.с. 172), якою внесено зміни до договору підряду від 28.02.2014 № 28-02/01, викладено пункт 7.3 в наступній редакції: Замовник не заперечує про залучення до виконання підрядних робіт третіх осіб (субпідрядників) без попередньої письмової згоди, відповідно до пункту 5.1.1 договору підряду № 28-02/01. Підрядник несе повну матеріальну відповідальність перед Замовником за якість виконання третіми особами (субпідрядниками) та настання можливих негативних наслідків, відповідно до розділу 6 Договору.

Таким чином, сторонами договору підряду схвалено можливість залучення Підрядником субпідрядників до виконання робіт.

Виконання договору підряду від 28.02.2014 № 28-02/01 підтверджується актом виконаних робіт по комплексному обслуговуванню прибудинкових територій, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних будівельних робіт, локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, відомостями ресурсів до локального кошторису, копії яких містяться у матеріалах справи (том 1 а.с. 180, 185-186, 194-196, 206-208-217-218).

Посилання контролюючого органу на обставини, встановлені згідно автоматизованої системи "Податковий блок" відносно ТОВ "Айрокрістен", є такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, не знаходиться за місцем державної реєстрації або має взаємовідносини з постачальниками з ознаками сумнівності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Посилання Кременчуцької ОДПІ у акті перевірки від 16.12.2014 №2869/16-03-22-03-08/39049106 на відсутність у ТОВ "Айрокрістен" власних основних фондів судом також оцінюються критично, оскільки чинним законодавством не заборонено орендувати виробничі та складські приміщення, пристрої, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інструмент, пристосування, тощо. Крім того, як пояснив представник позивача, при виконанні ремонтних робіт та робіт по благоустрою частини прибудинкових територій ТОВ "Айрокрістен" використовувало матеріальні ресурси Замовника - ПП "Побут-ресурс", про що свідчать наявні у справі акти виконаних робіт.

Суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на те, що первинні документи у спірних господарських операціях підписані не уповноваженою особою ТОВ "Айрокрістен" ОСОБА_3, оскільки згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.08.2014 ОСОБА_3 зазначено як особу, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ПП "Побут-Ресурс" та ТОВ "Айрокрістен" з придбання у серпні 2014 року робіт. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту серпня 2014 року податок на додану вартість в розмірі 13164 грн.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.01.2014 № 0000042203/5.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПП "Побут-Ресурс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05.01.2015 № 0000042203/5.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Побут-Ресурс" (ідентифікаційний код 39049106) судові витрати в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава