Постанова

від 02.04.2015 по справі 907/1056/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа № 907/1056/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Самшит", б/н від 29.12.2014 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4-15 від 05.01.2015 р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 р.

у справі № 907/1056/14 (суддя - Русняк В.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача 1 Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Ужгород

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ

про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №42/3-07 від 10.08.2007 р. у сумі 789 512,32 грн., в тому числі 348 767,12 грн. нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р.; 285 000,00 грн. нараховані суми по індексу інфляції за прострочення погашення кредиту за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р.; 155 745,20 грн. нараховані суми по індексу інфляції за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р.

за участю представників сторін:

від позивача : не з»явились;

від відповідача 1: не з»явились;

від відповідача 2 : не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 р. у справі №907/1056/14 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ (надалі - Позивач) до відповідачів Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Ужгород (надалі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ (надалі - Відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитом. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" (01135, м. Київ, Шевченківський район, вул. Чорновола, 25/1, код 32374875) та Дочірнього підприємства „Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит" (88000, м. Ужгород, вул. Гленца, 4, код 33588636) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) суму 789 512,32 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дванадцять гривень 32 коп.), в т.ч. 348 767,12 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 285000,00 грн. - нараховані суми по індексу інфляції за прострочення погашення кредиту, 155745,20 грн. - нараховані суми по індексу інфляції за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, а також 15 790,25 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 25 коп.) судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у з»язку з невиконання умов кредитного договору 42/3-07 від 10.08.2007 р., що встановлено рішеннями господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. у справі №907/797/13 та від 19.05.2014 р. у справі №907/208/14 є такими, що підлягають до задоволення вимоги Позивача про стягнення солідарно з Відповідачів суми в розмірі 789 512,32 грн. за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р., з яких: 348 767,12 грн. нараховані відсотки за користування кредитом, 285 000,00 грн. нараховані суми по індексу інфляції за прострочення погашення кредиту та 155 745,20 грн. нараховані суми по індексу інфляції за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

ТОВ «Самшит», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 29.12.2014 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4-15 від 05.01.2015 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

- судом, на думку Скаржника, помилково взято до уваги ті обставини, що виникнення в товариства певної заборгованості по кредитному договору, які Банк взяв за підставу для нарахування подальшого боргу сталося не з вини Товариства, оскільки з настанням в Україні фінансової кризи в Товариства значно зменшилися прибутки та погіршився його матеріальний стан . В підтвердження цього посилається на те, що коли в Товариства був задовільний матеріальний стан, то Товариство сплачувало кредит наперед, що підтверджується і розрахунком, наданим Позивачем;

- також Скаржник вказує, що Банк пропустив строк позовної давності для звернення до суду з всіма його позовними вимогами, оскільки борг нараховано за межами строку дії договору, який закінчився 31.07.2012 р., а про порушення своїх прав Банк дізнався ще раніше, звідки вважає, і має відраховуватися перебіг строку позовної давності;

- крім цього, також зазначає, що судом порушено норми ст. 15 ГПК України, а саме вважає, що дана справа є підсудною Господарському суду м. Києва, так як ТОВ «Самшит» знаходиться і зареєстрований у м. Києві, кредит сплачувався і кредитний договір виконувався в м. Києві і застосуванню підлягала ч. 2 ст. 15 та ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, а не ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

- також місцевим господарським судом, на думку Скаржника, порушено норми щодо неприйняття зустрічного позову ТОВ «Самшит» з підстави подання його ніби не до початку розгляду справи по суті, що є порушенням ч. 5 ст. 22 та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Дані обставини Скаржник вважає безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове, яким відмовити Банку в задоволенні позовних вимог.

Позивач - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - у відзиві від 20.01.2015 р. вх. №107/07-05/11 (вх. № ЛАГСУ 01-04/278/15 від 21.01.2015 р.) заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що ним зобов»язання передбачені кредитним договором виконано в повному обсязі - кредитні кошти надані в повному обсязі відповідно до п.3.2.кредитного договору шляхом оплати розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку на рахунки контрагентів Позичальника та на його поточний рахунок. Боржником не виконано взяті на себе зобов»язання за кредитним договором №42/3-07 від 10.08.2007 р. , що полягає в неповерненні суми наданого кредиту, несплаті відсотків за користування кредитом та несплаті штрафних санкцій. Також вказує, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та фактичних обставинах справи твердження Скаржника про пропуск ПАТ «Промінвестбанк» строків позовної давності щодо нарахування відсотків та індексу інфляції. ПАТ «Промінвестбанк» заявив до стягнення з Відповідачів заборгованість за відсотками та індекс інфляції за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р., а відтак строк позовної давності вважає не пропущеним. Щодо підсудності справи, то зазначає, що відповідачами в даній справі є ТОВ «Самшит» м. Київ та ДП «Самшит» ТОВ «Самшит», м. Ужгород, а відтак на виконання ч. 3 ст. 15 ГПК України позовну заяву подано за місцем знаходженням одного із Відповідачів, а саме: ДП «Самшит» ТОВ «Самшит» (88000, м. Ужгород, вул. Гленці,4). Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.01.2015 р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Самшит", б/н від 29.12.2014 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4-15 від 05.01.2015 р.) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 р. у справі № 907/1056/14 та призначено до розгляду в судове засідання на 22.01.2015 р. в складі колегії: головуючий суддя Давид Л.Л., судді - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (а.с.77)

Крім цього, ухвалою суду від 06.01.2015 р. у справі №907/1056/14 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Самшит» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відстрочено сплату судового збору ТОВ «Самшит» за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 р. у справі №907/1056/14 до винесення постанови в даній справі (а.с.78-79).

Розпорядженням голови суду від 22.01.2015 р. у зв»язку із перебуванням судді Гриців В.М у відпустці у склад колегії суддів для розгляду справи №907/1056/14 господарського суду Закарпатської області введено суддю Юрченка Я.О. (а.с.99).

Заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів справи відклала розгляд справи 22.01.2015 р. в судове засідання на 09.02.2015 р. на 14 год. 20 хв., в складі колегії: головуючий суддя Давид Л.Л., судді - Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (а.с.107-108).

В подальшому, за клопотання Скаржника розгляд справи 09.02.2015 р. відкладено в судове засідання на 10.03.2015 р., в складі колегії: головуючий суддя - Давид Л.Л., судді - Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О.(а.с.112-113).

10.03.2015 р. за клопотання Позивача розгляд справи відкладено в судове засідання на 23.03.2015 р. на 14 год. 50 хв. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (а.с.118-119).

В судовому засіданні 23.03.2015 р. розгляд справи, за клопотанням Скаржника, відкладено в судове засідання на 02.04.2015 р. на 12 год. 00 хв. (а.с.127-128).

02.04.2015 р. сторони участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 23.03.2015 р., що підтверджується штампом суду на оригіналі останньої (а.с.128 «зворот»).

Станом на 02.04.2015 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

10.08.2007 р. ЗАТ «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком» (правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») (Кредитор) та ТОВ «Самшит» (Позичальник) укладено кредитний договір №42/3-07 (а.с.12-15), згідно п.2.1. якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 5 000 000,00 грн., на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору кінцевий термін погашення кредиту не пізніше 31.07.12 р.

У відповідності до п.3.3. Договору, кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати на протязі дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого Банком, на рахунки контрагентів Позичальника, та на поточний рахунок у відповідності із цільовим призначенням кредиту.

Згідно умов п.п. 2.1, 2.2. та 3.2. Договору №326/12-07 від 10.08.2007 р. ТОВ «Самшит» зобов»язався до 31.07.2012 р. повернути кредитору всю суму кредиту згідно погодженого договором графіку та сплачувати встановлені договором відсотки. Нарахування Банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (п.3.3.Договору).

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно 26 числа за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця день остаточного повернення кредиту, і сплачується Позичальником протягом 5-ти банківських днів з дати їх нарахування.

У випадку порушення Позичальником встановленого договором строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 % річних (п.23.5. Договору).

Крім цього, у забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором №42/3-07 від 10.08.2007 р., 13.08.2007 р. ТОВ «Самшит» (Позичальник), Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Кредитором) та ДП «Самшит» ТОВ «Самшит» (Поручителем) укладено договір поруки №326/12-07 (а.с.16), згідно п. 1 якого Поручитель за цим Договором зобов»язується відповідати в повному обсязі перед кредитором за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов»язань за кредитним договором №42/3-07 від 10.08.2007 р. (а також усіх змін та доповнень до нього), укладеного між кредитором та ТОВ «Самшит», за умовами якого останній зобов»язаний в порядку, передбаченому кредитним договором повернути кредитору в кінцевий термін до 31.07.2012 р. кредит у розмірі 5 000 000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 2.2. даного Договору визначено, що Позичальник та Поручитель є солідарними боржниками перед Кредитором та залишаються зобов»язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов»язань за ним у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню.

Факт виконання Позивачем зобов»язань щодо надання Позичальнику кредиту відповідно до умов договору кредитного договору у повному обсязі встановлено в рішеннях господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. у справі № 907/797/13 та від 19.05.2014 р. у справі № 907/208/14.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. у справі №907/797/13 встановлено, що ТОВ «Самшит» взятих на себе договірних зобов»язань за кредитним договором №42/3-07 від 10.08.2007 р. належним чином не виконав, внаслідок чого судом стягнуто 2 706 325,76 грн., в тому числі 1 900 000 заборгованості по кредиту, 652 740,12 грн. відсотків за користування кредитом, 125 876,71 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27 708,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків (а.с.20-22).

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.05.2014 р. у справі №907/208/14 встановлено, що ТОВ «Самшит» взятих на себе договірних зобов»язань за кредитним договором №42/3-07 від 10.08.2007 р. належним чином не виконав, внаслідок чого стягнуто 286 612,35 грн., з яких 252 465,78 грн. відсотки за користування кредитом (за період прострочення з 22.07.2013 р. по 31.01.2014 р.), 16 686,67 грн. пеня за несплату відсотків за користування кредитом (за період прострочення з 22.07.2013 р. по 01.02.2014 р.), 11 400,00 грн. інфляції витрат на суму простроченого кредиту (за період прострочення з 01.08.2012 р. по 31.01.2014 р.) та 6 059,90 грн. інфляційні витрати на суму прострочених відсотків (за період прострочення з 01.08.2012 р. по 31.01.2014 р.) (а.с.23-25).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Предметом розгляду даного спору є стягнення з Відповідачів 789 512,32 грн., з яких 348 767,12 грн. нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р., 285 000,00 грн. нараховані суми по індексу інфляції за прострочення погашення кредиту за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р., 155 745,20 грн. нараховані суми по індексу інфляції за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.02.14 р. по 26.10.14 р.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки і відшкодування збитків.

Пунктом 5.2 кредитного Договору встановлено, що Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов»язання по поверненню Банку сум кредиту та або процентів за неправомірне користування кредитом зобов»язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктом 3.1. кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником до фактичного виконання ним грошового зобов»язання з повернення всіх отриманих в межах сум кредиту.

Крім цього, п.6.6. кредитного договору встановлено, що договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання будь-яких інших грошових зобов»язань передбачених кредитним договором та чинним законодавством.

Згідно вимог ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів та обставин справи, Позичальник договірні зобов»язання у строки, визначені кредитним договором, належним чином та у повному обсязі не виконав, а саме: суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитом та штрафні санкції не сплачує, а відтак місцевим господарським судом правомірно задоволено до стягнення солідарно з відповідачів суму в розмірі 789 512,32 грн., яка нарахована станом на 26.10.2014 р., з яких 348 767,12 грн. відсотків за користування кредитом за період прострочення з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р., 285 000,00 грн. інфляційні витрати на суму простроченого кредиту за період прострочення з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р., 155 745,20 грн. інфляційні витрати на суму прострочених відсотків за період прострочення з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р.

Скаржник, як і в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції посилається на порушення судом ст. 15 ГПК України.

Однак, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подану Позивачем за місцезнаходженням ДП Самшит» ТОВ «Самшит» , яке зареєстроване за адресою м. Ужгород., вул. Гленца, 4.

Скаржник також зазначає про пропуск строку позовної давності, однак, з даним твердженням погодитись не можна з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу , яка його порушила.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з твердженням місцевого господарського суду, про те, що Позивач заявив до стягнення з Відповідачів заборгованість за відсотками та індекс інфляції за період з 01.02.2014 р. по 26.10.2014 р. , а відтак строк позовної давності не пропущено.

Щодо неприйняття місцевим господарським судом зустрічного позову, судова колегія вважає, що в даному випадку місцевий господарський суд вірно керувався ч. 1 ст. 60 та ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України та п.3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 02.12.2014 р. відбувся розгляд справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання (а.с.49), а зустрічний позов подано лише 18.12.2014 р. (а.с.54), а тому судом вірно відмовлено у його прийнятті на підставі ч. 1 ст. 60 та ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Ухвалою суду від 06.01.2015 р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Самшит» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відстрочено сплату судового збору ТОВ «Самшит» за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 р. у справі №907/1056/14 до винесення постанови в даній справі.

Враховуючи наведене, підлягає стягненню з ТОВ «Самшит» (01135 м. Київ, Шевченківський район, вул. Чорновола, 25/1, код 32374875) в дохід Державного бюджету України (банк: ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) - 7 895,12 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2014 р. у справі № 907/1056/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Самшит", б/н від 29.12.2014 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4-15 від 05.01.2015 р.) - без задоволення.

2. Стягнути з ТОВ «Самшит» (01135 м. Київ, Шевченківський район, вул. Чорновола, 25/1, код 32374875) в дохід Державного бюджету України (банк: ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) - 7 895,12 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу № 907/1056/14 повернути господарському суду Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 03.04.2015 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Юрченко Я.О.