Постанова

від 01.04.2015 по справі 926/1220/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. справа №926/1220/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Михалюк О.В.

Гнатюк Г.М.

при секретарі: Гарматі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нестерюк Петра Івановича, с.Романківці, Сокирянський район, Чернівецька область

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 10.02.2015р. (суддя Паскарь А. Д.)

у справі №926/1220/13

за позовом: Сокирянської районної державної адміністрації, м.Сокиряни, Сокирянський район, Чернівецька область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Нестерюк Петра Івановича, с.Романківці, Сокирянський район, Чернівецька область

за участю: Прокурора Чернівецької області, м.Чернівці

про розірвання договорів оренди земельних ділянок

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача (апелянта): Цибак О.В. згідно договору б/н від 03.07.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2015р. було відмовлено у затвердженні укладеної сторонами мирової угоди від 18 грудня 2014 року у справі №926/1220/13 за позовом Сокирянської районної державної адміністрації, м.Сокиряни, Сокирянський район, Чернівецька область до Фізичної особи-підприємця Нестерюк Петра Івановича, с.Романківці, Сокирянський район, Чернівецька область за участю Прокурора Чернівецької області, м.Чернівці про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Фізична особа-підприємець Нестерюк Петро Іванович, с.Романківці, Сокирянський район, Чернівецька область, не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду Чернівецької області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, є необґрунтованою, незаконною та просить її скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги сторін шляхом затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, а провадження у справі припинити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності відкритого виконавчого провадження по справі, оскільки на підставі виданого судового наказу та відповідної заяви про примусове виконання рішення, державний виконавець Боянжій Д.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2014р. №42547697, і станом на момент подання до суду першої інстанції заяви про затвердження мирової угоди вказане виконавче провадження не було припинено чи закрито. Також скаржник зазначає, що мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами, вона не приводить до вирішення спору по суті. Апелянт посилається на норми ст.ст.4 ,33, 34, 43, 78, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст.124, 129 Конституції України (далі - КУ), ст.ст.12, 17 ЗУ «Про виконавче провадження» та на постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р., №18 від 26.12.2011р.

30.03.2015р. від позивача на адресу суду надійшов лист від 27.03.2015р., в якому останній зазначає, що між сторонами досягнуто ряд домовленостей, і просить суд затвердити мирову угоду, а провадження у справі припинити. Одночасно позивач просив розглядати справу без його участі.

Представник апелянта у судовому засіданні 01.04.2015р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити та скасувати ухвалу господарського суду.

Відповідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.02.2014р. по справі №926/1220/13 позовні вимоги Сокирянської районної державної адміністрації було задоволено. Розірвано договори оренди земельних ділянок, укладені між Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області та Фізичною особою-підприємцем Нестерюк П. І.,а саме:

- договір оренди землі загальною площею 26 га, яка знаходиться в адмінмежах Романковецької сільської ради від 08.01.2009р.;

- договір оренди землі загальною площею 13,2120га, яка знаходиться в адмінмежах Романковецької сільської ради від 23.02.2009р.;

- договір оренди землі загальною площею 15,7901га, яка знаходиться в адмінмежах Романковецької сільської ради від 23.02.2009р.;

- договір оренди землі загальною площею 1,6368га, яка знаходиться в адмінмежах Романковецької сільської ради за межами села, від 23.02.2009р.;

Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Нестерюка П. І. протягом тридцяти днів з дня набрання даного рішення законної сили повернути Сокирянській районній державній адміністрації: земельну ділянку загальною площею 26га, кадастровий номер 7324088000:05:001:0255, яка знаходиться в адміністративних межах Романковецької сільської ради; земельну ділянку загальною площею 13,2120га, кадастровий номер 7324088000:05:001:0247, яка знаходиться в адміністративних межах Романковецької сільської ради; земельну ділянку загальною площею 15,7901га, кадастровий номер 7324088000:05:001:0246, яка знаходиться в адміністративних межах Романковецької сільської ради та земельну ділянку загальною площею 1,6368га, кадастровий номер 7324088000:05:001:0256, яка знаходиться в адміністративних межах Романковецької сільської ради, за межами села та стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 2 436,00 грн.

19.12.2014р. сторони звернулися до господарського суду з заявою про затвердження мирової угоди, однак у зв'язку з тим, що справа знаходилась у Львівському апеляційному господарському суді ухвалою від 22.12.2014р. питання про прийняття заяви до розгляду було відкладено до повернення заяви з апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 10.02.2015р. було відмовлено у затвердженні укладеної сторонами мирової угоди від 18.12.2014 р.

В обґрунтування відмови у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди господарський суд зазначив, що твердження сторін у мировій угоді про чинність розірваних судом договорів оренди є надуманим та суперечить здоровому глузду, вказана мирова угода не містить відомостей щодо стягнення за рішенням суду до державного бюджету судового збору в сумі 2436,00 грн., а також суду не було подано доказів про відкриття виконавчого провадження станом як на день подання заяви про затвердження мирової угоди, так і на день вирішення зазначеної заяви сторонами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, відповідно до умов мирової угоди, станом на день її укладення у відповідача відсутня будь-яка заборгованість за зазначеними вище договорами оренди землі; в подальшому відповідач гарантує щомісячну сплату орендних платежів ; вказані в рішенні господарського суду Чернівецької області від 06.02.2014р. у даній справі договори оренди землі є чинними та продовжують свою дію ; на день пред'явлення позову та прийняття рішення у справі у відповідача була відсутня заборгованість по орендній платі , яка була погашена в листопаді 2012р. та грудні 2013р.; умови мирової угоди не порушують права будь-яких третіх осіб та держави.

Колегія суддів погоджується з господарським судом, що викладене у мировій угоді твердження сторін про те, що на день пред'явлення позову та прийняття рішення у справі у відповідача була відсутня заборгованість по орендній платі, яка була погашена в листопаді 2012р. та грудні 2013р., суперечить матеріалам справи, зокрема, поданій Сокирянською райдержадміністрацією позовній заяві та доданими до неї листам Сокирянської об'єднаної податкової інспекції Чернівецької області від 04.12.2012р. №10001/17-007 та 28.10.2013р. №2856/10/17-007, з яких видно, що протягом 2009-2013рр. відповідачем подано податкову декларацію по орендній платі за землю тільки за 2012р., відповідно до якої річна сума орендної плати по укладених договорах становить 30 606,83грн. При цьому відповідачем, сплачено у 2012р. орендної плати за земельні ділянки на загальну суму 10 000,00грн. (квитанція від 28.11.2012р. №007601791).

Зазначене суперечить відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Чернівецької області від 06.02.2014р. та довідки останнього від 28.07.2014р., відповідно до якої його заборгованість по орендній платі за 2013р. складала 33 157,58грн., а з лютого 2014р. по липень 2014р. включно 15 303,50грн.

Також в ухвалі господарського суду вірно зазначено про відсутність у мировій угоді відомостей щодо стягнення за рішенням суду до державного бюджету судового збору в сумі 2 436,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з п.3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами , або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін . Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Чернівецької області надав належну оцінку всім наявним у справі доказам, повною мірою дослідив всі обставини справи і дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди по справі №926/1220/13, оскільки твердження сторін у мировій угоді про чинність розірваних судом договорів оренди є надуманим, умови такої мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства та протирічать висновкам викладеним у рішенні господарського суду від 06.02.2014р. і, в свою чергу, виключають можливість затвердження господарським судом такої мирової угоди.

Одночасно судова колегія не може погодитись з твердженням господарського суду щодо того, що у матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження станом як на день подання заяви про затвердження мирової угоди, так і на день вирішення зазначеної заяви, оскільки у матеріалах справи є копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42547697 від 03.03.2014р., завірена керівником апарату Сокирянської РДА (а.с.97) Однак, наявність доказів існування відкритого виконавчого провадження не впливає на інші обставини, викладені у заяві про затвердження мирової угоди, з урахуванням яких вказана мирова угода не може бути затверджена судом.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи та твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеними вище нормами законодавства, і всупереч норм ГПК України апелянтом не подано доказів, які б їх спростовували, а твердження, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваній ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Нестерюк Петра Івановича, с.Романківці, Сокирянський район, Чернівецька область підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Чернівецької області від 10.02.2015р. по справі №926/1220/13 залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нестерюк Петра Івановича, с.Романківці, Сокирянський район, Чернівецька область - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 10.02.2015р. по справі №926/1220/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Львівський апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 06.04.2015р.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді О.В. Михалюк

Г.М. Гнатюк