Постанова

від 31.03.2015 по справі 906/1471/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

31 березня 2015 року Справа № 906/1471/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

прокурора Білери І.В.

відповідачів:

Житомирської районної державної адміністрації - пред-ка Кемка Д.В. (пост.дов.№18-5/571 від 14.04.2014р.)

фермерського господарства "Вручинського В.І."- голова Вручинський В.І.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сінгурівської сільської ради - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.15 р.

у справі № 906/1471/14 (суддя Сікорська Н.А. )

за позовом Прокурора Житомирського району в інтересах держави

до відповідачів: Житомирської районної державної адміністрації, фермерського господарства "Вручинського В.І."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сінгурівська сільська рада

про визнання незаконним та скасування розпоряджень голови Житомирської РДА, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2015 р. у справі № 906/1471/14 відмовлено у задоволенні позову прокурора Житомирського району в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації та фермерського господарства "Вручинського В.І." за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сінгурівської сільської ради про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Житомирської РДА, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га і повернення цієї земельної ділянки до земель запасу сільської ради.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2015 р. у справі № 906/1471/14 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводить, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми ст.19 Конституції України, ст.ст.122-124, 134, 137 Земельного кодексу України, ст.43 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону України "Про фермерське господарство". Пояснює, що фактично місцевим судом встановлено обставини, зазначені у позові прокурора, щодо передачі в оренду земельної ділянки голові вже створеного фермерського господарства без проведення земельних торгів та за рахунок земель військового радгоспу "Вінницький".

Вважає, що прийняття розпоряджень Житомирської районної державної адміністрації № 726 від 28.07.2011 р. та № 164 від 21.02.2012 р. та укладання на їх підставі договору оренди земельної ділянки порушують встановлений законом порядок передачі в оренду земельних ділянок і створюють підстави для незаконного набуття права оренди на землі державної форми власності. Тобто, отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності з метою ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів можливо, зокрема, у випадку звернення саме громадянина до компетентних органів, якому така ділянка надається для створення цього господарств шляхом проходження визначеної законодавством процедури, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства, яке відповідно до наявної в матеріалах довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зареєстроване як юридична особа ще у 2005 році.

Прокурор посилається на аналогічну правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 04.11.2014 р. у справі № 922/4817/13.

Доводить, що незаконність розпоряджень щодо затвердження проекту із землеустрою та затвердження цього проекту є правовою підставою відповідно до ст.215 ЦК України недійсності договору оренди земельної ділянки від 18.06.2012 р.

Пояснює, що суд першої інстанції також безпідставно не прийняв до уваги факт протиправного вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство „Вінницьке"» та віднесення останніх до земель запасу Сінгурівської сільської ради, що встановлено господарськими судами у справі № 11/5007/29/12.

Відповідач Житомирська районна державна адміністрація заперечує проти доводів прокурора, зазначивши, що на момент прийняття розпорядження № 726 від 28.07.2011 р. у державної адміністрації не було підстав для відмови у наданні дозволу, тому голова держадміністрації діяв виключно в межах і у спосіб, які передбачені законом.

Стверджує, що розпорядження № 164 від 21.02.2012 р. прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, а саме на підставі ч.3 ст.124 Земельного кодексу України. Разом з тим, зазначає, що земельні ділянки передавалися в оренду фізичній особі - Вручинському В.І., який звернувся як представник юридичної особи, яка вже не мала права на одержання земельної ділянки в оренду поза конкурсом. Доводить, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 18.06.2012 р. Вручинський В.І. діяв на підставі паспорту, а у реквізитах сторін договору оренди зазначені ідентифікаційний код та адреса орендаря - фізичної особи.

Вважає, що земельні ділянки були передані фізичній особі для ведення фермерського господарства, тому підстави для проведення земельних торгів були відсутні.

Фермерське господарство"Вручинського В.І." та його голова Вручинський В.І. у відзиві на апеляційну скаргу та у своїх поясненнях в судових засіданнях просить відмовити у задоволені апеляційної скарги прокурора, а рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2015 р. у справі №906/1471/14 залишити без змін. Зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи було встановлено і не оспорюється сторонами, що розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації № 726 від 28.07.2011 р. голові фермерського господарства "Вручинського В.І." було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Разом з тим, оскільки на момент прийняття вказаного розпорядження у адміністрації не було підстав для відмови у наданні такого дозволу, визначених ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, тому голова Житомирської районної державної адміністрації діяв виключно в межах і спосіб, передбачених законами.

Також пояснює, що розпорядження Житомирської районної державної адміністрації № 164 від 21.02.2012 р. прийнято з додержанням норм закону, а саме ч.2 ст.124, ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки передавались Вручинському В.І. як фізичній особі для ведення фермерського господарства, і в такому випадку закон не передбачає проведення земельних торгів.

Вважає, що оскільки позовна вимога про визнання договору оренди є похідною від визнання розпоряджень незаконними, відповідно, підстав для визнання його недійсним немає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сінгурівська сільська рада листами № 02-20/134-2 від 24.02.2015 р. та № 02-20/191-2 від 24.03.2015 р. повідомила суд про неможливість прибуття у судове засідання та не заперечує проти розгляду справи без представника сільської ради. У цих листах сільська рада повідомляє, що позов не підтримує.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 136428 державна реєстрація фермерського господарства "Вручинського В.І." проведена 12.01.2005 р. /а.с.11, 46-47, 70-72/.

Статут фермерського господарства "Вручинського В.І." затверджений загальними зборами членів господарства 24.12.2004 р. та зареєстрований державним реєстратором 12.01.2005 р./а.с.122-128/. Відповідно до норм ст.ст.89, 91, 92 Цивільного кодексу України та ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, господарство набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Пунктом 4.1. статуту фермерського господарства "Вручинського В.І." визначено, що до земель господарства належать: землі, передані господарству у оренду, що посвідчено відповідно до договору оренди на земельну ділянку та планом землекористування, виданим на ім'я голови та членів господарства; землі, орендовані у фізичних та юридичних осіб будь - яких форм власності.

Відповідач фермерське господарство "Вручинського В.І." надав апеляційному суду пояснення про те, що раніше орендована ним земельна ділянка у 2007-2009 р.р. була передана у приватну власність фізичним особам. Довідкою № 326 від 23.03.2015 р. виконком Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області підтвердив, що фермерському господарству "Вручинського В.І." була надана з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства земельна ділянка площею 9.7696 га, яка на даний час передана у приватну власність членам фермерського господарства.

28.07.2011 р. розпорядженням голови Житомирської райдержадмінінстрації за № 726 надано голові фермерського господарства "Вручинського В.І." дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Сінгурівської сільської ради орієнтовною площею 50,00 га за межами населеного пункту. Відповідно до цього розпорядження метою передачі визначено "з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства" /а.с.15/.

На підставі цього розпорядження виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 50,00 га в оренду господарству "Вручинського В.І." для ведення фермерського господарства на території Сінгурівської сільської ради /а.с.16-18/.

20.09.2011 р. на 13 сесії Сінгурівської сільської ради 6 скликання прийнято рішення про надання попереднього погодження фермерському господарству "Вручинського В.І." на відведення в оренду земельної ділянки за межами населених пунктів з земель радгоспу "Вінницький", які не використовуються, орієнтованою площею 50,00 га /а.с.19/.

21.02.2012 р. головою Житомирської РДА прийнято розпорядження № 164 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господарства голові фермерського господарства "Вручинського В.І." Вручинському В.І. на території Сінгурівської сільської ради" /а.с.23/. За змістом цього розпорядження :

1. Затвердити проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господартва голові фермерського господарства "Вручинського В.І." Вручинському В.І. на території Сінгурівської сільської ради;

2. Передати голові фермерському господарству "Вручинського В.І." Вручинському В.І. в користування на умовах оренди терміном на 25 років земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення за складом угідь - рілля площею 50,00 га, для ведення фермерського господарства на території Сінгурівської сільської ради та встановити орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі;

3. Вручинському В.І. забезпечити подання договору оренди землі до Управління Держкомзему у Житомирському районі для проведення державної реєстрації;

4. Рекомендувати управлінню Держкомзему у Жтомирському районі внести відповідні зміни в земельно-облікові документи та планово-картографічні матеріали.

На підставі вищезазначених розпоряджень Житомирською РДА /орендодавець/ та головою фермерського господарства "Вручинського В.І." Вручинським В.І. /орендар/ укладений договір оренди земельної ділянки площею 50,00 га за кадастровим номером 1822086500:05:000:0588., який зареєстрований в управлінні Держкомзему у Житомирсьокму районі 18.06.2012р. за № 182200004001377 /а.с.24-25, оригінал оглянутий в судовому засіданні 31.03.2015 р./.

Відповідно до п.1 договору, орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, що розміщена на території Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області за межами населеного пункту с.Сінгурі. За змістом пунктів 12, 13 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Пунктом 15 договору оренди встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 21.02.2012 р. № 164.

Згідно з актом приймання-передачі від 18.06.2012 р. Житомирська РДА передала, а Вручинський В.І. - голова фермерського господарства "Вручинського В.І." прийняв земельну ділянку на території Сінгурівської сільської ради загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господарства /а.с.26, оригінал оглянутий в судовому засіданні 31.03.2015 р./.

Колегія суддів погоджується із доводами прокурора і вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції та колегією суддів встановлено, що на час прийняття головою Житомирської райдержадміністрації оспорюваних розпоряджень № 726 від 28.07.2011р. та №164 від 21.02.2012 р. і на час укладання договору оренди земельної ділянки від 18.06.2012 р. фермерське господарство "Вручинського В.І." вже набуло статусу юридичної особи, що підтверджується, крім вищенаведеного, витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с.12-14/.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до норм статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Крім того, за змістом ч.1 ст.8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства. Отже, без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам. Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про фермерське господарство", без проведення земельних торгів діючим законодавством України не передбачена.

З урахуванням наведеного не має значення та обставина, що земельна ділянка, раніше надана відповідно до норм ч.2 ст.134 Земельного кодексу України ст.ст.7-8 Закону України "Про фермерське господарство", на час прийняття оспорюваних розпоряджень вже передана у приватну власність членам фермерського господарства. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм ч.2 ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство має здійснювати право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства.

Також є безпідставними доводи відповідачів, що відповідно до оспорюваних розпоряджень надано в оренду земельну ділянку Вручинському В.І., який звернувся як представник юридичної особи, яка вже не мала права на одержання земельної ділянки в оренду поза конкурсом, а також те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 18.06.2012 р. Вручинський В.І. діяв на підставі паспорту, а у реквізитах сторін договору оренди зазначені ідентифікаційний код та адреса орендаря - фізичної особи.

В даному випадку Вручинський В.І. діяв не як громадянин, а як голова фермерського господарства - представник юридичної особи, яка вже не мала права на одержання земельної ділянки в оренду поза конкурсом, і про такий статус зазначено і в оспорюваних розпорядженнях райдержадміністрації і в реквізитах договору.

За вказаних обставин у місцевого господарського суду не було правових підстав вважати, що наведені норми ст.124 Земельного кодексу України з урахуванням ч.2 ст.134 цього Кодексу та з урахуванням норм ст.ст.7-8 Закону України "Про фермерське господарство" надають право передавати в оренду земельну ділянку поза конкурсом.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту прав на земельну ділянку, зокрема, пп."г" ч.3 вказаної статті передбачений такий спосіб захисту як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

Згідно з п.2 ст.43 "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, оскільки на момент прийняття Житомирською РДА оскаржуваних розпоряджень № 726 від 28.07.2011 р., № 164 від 21.02.2012 р. фермерське господарство "Вручинського В.І." вже набуло статусу юридичної особи, то отримання у подальшому земельної ділянки площею 50,00 га в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить нормам ст.124 Земельного кодексу України та є підставою для визнання розпоряджень Житомирської райдержадміністрації.

Вищезазначена правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 04.11.2014 р. у справі № 922/4817/13.

Оскільки спірні розпорядження підлягають визнанню незаконними та скасуванню, то і спірний договір оренди, укладений на підставі цих розпоряджень, підлягає визнанню недійсним. Сторони недійсного договору зобов'язані повернути одна одній все одержане на виконання цього договору в натурі.

У зв'язку із наведеним у відповідача фермерського господарства "Вручинського В.І." відсутні права на користування земельною ділянкою, наданою із земель на території Сінгурівської сільської ради, тому вона підлягає поверненню за позовною вимогою прокурора.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позов прокурора є обгрунтованим і підлягає задоволенню. Висновки господарського суду Житомирської області, викладені в рішенні від 20.01.2015 р. у справі № 906/1471/14, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та є підставою для скасування рішення відповідно до п.3-4 ч.1 ст.104 ГПК України.

Позов у даній справі об'єднує чотири немайнові вимоги та поданий в інтересах держави прокурором Житомирського району, який відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст.8 Закону України " Про Державний бюджет України на 2014 рік " установлений у 2014 році розмір мінімальної заробітної плати складає з 01 січня - 1218 гривень.

Згідно з п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 наведеного Закону ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Колегія суддів покладає судовий збір на відповідачів, керуючись нормами ч.1 та ч.3 ст.49 ГПК України, обраховує розмір судового збору на час прийняття даної постанови, враховуючи зміст позовних вимог і відповідальність кожного з відповідачів за конкретними вимогами.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави задоволити. Рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2015 р. у справі № 906/1471/14 скасувати. Прийняти нове рішення.

Визнати незаконним та скасувати розпорядженння голови Житомирської районної державної адміністрації від 28.07.2011 р. № 726 "Про надання голові фермерського господарства "Вручинського В.І." дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її в оренду для ведення фермерського господарства на території Сінгурівської сільської ради".

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 21.02.2014 р. № 164 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянок в оренду загальною площею 50,00 га для ведення фермерського господарства голові фермерського господарства "Вручинського В.І." Вручинському В.І. на території Сінгурівської сільської ради".

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 50,00 га, укладений 18.06.2012 р.Житомирською районної державною адміністрацією та фермерським господарством "Вручинського В.І.".

Фермерському господарству "Вручинського В.І." повернути до земель запасу Сінгурівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 1822086500:05:000:0588, розташовану на території Сінгурівської сільської ради за межами населеного пункту.

2. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації (10001 м.Житомир, вул.Л. Українки,1) в доход державного бюджету України 3045,00 грн. судового збору за подання позову та 1522,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Стягнути з фермерського господарства "Вручинського В.І." (10004 Житомирська область, Житомирський район, с.Довжик, вул.Нескорених,22; код ЄДРПУО 33168015) в доход державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору за подання позову та 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Житомирської області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Матеріали справи № 906/1471/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.