Рішення

від 30.03.2015 по справі 336/196/13- ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/196/13-ц

Пр. № 2/336/2/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс», ОСОБА_1, треті особи: Запорізька міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність», УРРА спільне підприємство «Промзапал», про усунення перешкод у користуванні об'єктом нерухомості та знесення самочинної прибудови і за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 до акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс», ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Мотор Січ», звернулось до суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс», ОСОБА_1. про усунення перешкод у здійсненні користування об'єктом нерухомості, знесення самочинної прибудови.

В позові зазначило, що прибудова, зазначена в технічній документації літерою А-2 з літним майданчиком № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є самочинним будівництвом, для її зведення відповідач - акціонерне товариство закритого типу «Транссервіс» використало частину стіни будинку під літерою А-4, право власності на 80/100 частин якого належить позивачеві, а також частину стіни АДРЕСА_2, учасниками права спільної часткової власності на який є ОСОБА_6. і ОСОБА_2.

Посилаючись на те, що відкрите акціонерне товариство «Мотор-Січ» не надавало згоди на зведення акціонерним товариством закритого типу «Транссервіс» спірних об'єктів нерухомості, між тим примикання прибудови під літерою А-2 з літним майданчиком № 1 до стіни будинку, частина приміщень якого належить позивачу, є грубим порушенням вимог державних будівельних норм України та створює перешкоди у обслуговуванні належного ПАТ «Мотор-Січ» приміщення, просить про усунення йому перешкод у користуванні власністю - часткою в праві спільної часткової власності на будинок під літерою А-4 - шляхом зносу самочинно збудованої прибудови за рахунок акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс» (а. с. 15-19 т. 2).

В липні 2013 року третя особа в справі - ОСОБА_6. - подала до суду позов про усунення перешкод у здійсненні користування нерухомим майном шляхом знесення самочинно побудованої прибудови під літерою А-2 з літним майданчиком № 1 (а. с. 81-82 т. 6).

В позові зазначила, що спірне нерухоме майно безпосередньо прилягає до стіни АДРЕСА_2, зазначеного в технічній документації літерою А, право власності на ? частину якого належить їй Зведення прибудови з грубим порушенням будівельних норм і правил, за умови якого в порушення протипожежних вимог проїзд між будівлями АДРЕСА_3 закритий самочинною будівлею під літерою А-2, перешкоджає доступу до стін цих будинків для обслуговування та здійснення їх поточного ремонту. За вказаних обставин позивач позбавлена можливості як доглядати за стіною будинку, так і здійснювати її реконструкцію, облаштовувати вікнами, дверима, архітектурними і будівельними конструкціями.

У зв'язку з викладеним просить про захист її права на здійснення користування належною їй річчю шляхом знесення самочинної прибудови.

В судовому засіданні представник першого позивача підтримала вимоги позову, пояснивши, що публічному акціонерному товариству «Мотор Січ» в будинку під літерою А-4 по АДРЕСА_1 належать приміщення другого та третього поверхів будинку, які мають статус гуртожитку. Відсутність проїзду між будинками АДРЕСА_3 є порушенням будівельних норм щодо протипожежних вимог, а також позбавляє доступу до належної будинку під літерою А-4 стіни, яку використав відповідач для здійснення самочинного будівництва. І хоча позивач є власником приміщень, що розташовані на другому і третьому поверхах, самочинне будівництво між тим шкодить його інтересам, оскільки позивач не має технічної можливості здійснювати догляд за зовнішньою частиною стіни, для здійснення ремонту та облаштування якої на рівні другого-третього поверхів необхідно встановлення лісів та іншого призначеного для виконання висотних робіт обладнання, а наявність самочинної споруди унеможливлює це. Відсутність проїзду позбавляє можливості мешканців гуртожитку проходити до дверей будинку, які знаходяться у дворі, змушуючи їх обходити будинок з боку будинку № 9, стіна якого також використана відповідачем для здійснення будівництва. Так як державну реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 19.07.2011 року, видану акціонерному товариству закритого типу «Траснсервіс», скасовано на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року; реконструкція самочинної прибудови із збереженням існуючих об'ємно-планувальних рішень прибудови, за висновком судової будівельно-технічної експертизи, є неможливою, просить про задоволення позову.

Представник третьої особи з самостійними вимогами в обґрунтування вимог своєї довірительки навів ті й самі пояснення і доводи, що і представник позивача. Просить про ухвалення рішення на користь ОСОБА_6.

Представник відповідача позов ОСОБА_6. визнала. Пояснила, що ця частина будівлі під літерою А-2, яка є кафе, знаходиться на земельній ділянці, не відведеній «Транссервісу», тому він готовий знести будівлю в цій частині. Що стосується вимог публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», вони є безпідставними, так як з цього боку кафе знаходиться на земельній ділянці, що відведена «Транссервісу», а твердження позивача про порушення його права наповнені лише формальним змістом, так як під'їзд до будинку в інтересах пожежної безпеки можливо здійснити з другого боку будинку № 11. Що стосується доводів про безпосереднє прилягання прибудови до стіни будинку під літерою А-4, то це прилягання не порушує прав «Мотор Січ», так як кафе прибудовано саме до тієї зовнішньої частини стіни, внутрішня частина якої є стіною в належному відповідачеві приміщенні.

Крім того, представник відповідача зазначає, що спірна прибудова не є капітальним будівництвом, тому до неї не належить застосовувати правила законодавства про наслідки самочинного будівництва.

У зв'язку з викладеним просить позов публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_1., належним чином повідомлена про час та місце вирішення спору, до суду не з'явилася з невідомих причин, що зумовило судовий розгляд у її відсутність у відповідності до ст. 169 ЦПК України.

Представник третьої особи - Запорізької міської ради - вважає, що позови підлягають задоволенню, оскільки прибудову частково зведено на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети і перебуває у комунальній власності; будівництво у порушення вимог законодавства про містобудівну діяльність здійснено у відсутність належного дозволу та належно затвердженого проекту; це будівництво містить істотні порушення будівельних норм та правил; державну реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації скасовано постановою суду; відповідно до висновку будівельної експертизи перебудова самочинного будівництва є неможливою.

Представники інших третіх осіб, треті особи-фізичні особи, належним чином повідомлені про судовий розгляд, до суду не з'явилися, повідомлення про згоду на участь у справі не надали.

За згаданих обставин у відповідності до ст. 36 ЦПК України суд ухвалив про вирішення справи у відсутність третіх осіб і представників третіх осіб.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позови такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №143/3 від 25.03.1999 року акціонерному товариству закритого типу «Транссервіс» було надано в постійне користування 0,0403 га землі в межах згідно з планом землекористування, в тому числі: 0,0224 га землі - для спільного користування з відкритим акціонерним товариством «Мотор-Січ» для функціонування виробничих приміщень торговельно-виробничого комплексу «Віко», вбудовано-прибудованого до гуртожитку в АДРЕСА_1; 0,0078 га - для розташування кафе, прибудови до гуртожитку; 0,0044 га - для розташування магазину, прибудови до гуртожитку; 0,0015 га та 0,0019 га - для виконання благоустрію прилеглої території (т.4, а.с.27-30, т. 6 а. с. 89-90). На підставі зазначеного рішення акціонерному товариству закритого типу «Транссервіс» 27 квітня 1999 року виданий державний акт на право постійного користування землею (т. 4 а. с. 27-30). Акціонерним товариством закритого типу «Транссервіс» на зазначеній земельній ділянці було збудовано самочинну споруду - прибудову з літнім майданчиком № 1, яка після проведення технічної інвентаризації отримала літеру А-2.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009 року за акціонерним товариством закритого типу «Транссервіс» визнано право власності на прибудову під літерою А-2 загальною площею 84,2 квадратних метри з літнім майданчиком, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 78-79 т. 1). Зазначене рішення скасовано на підставі ухвали про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами від 15.03.2010 року (а. с. 123-124 т. 1).

На підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвськом Л.Б., акціонерне товариство закритого типу «Транссервіс» в особі директора Комашка М.В. продало, а ОСОБА_1. купила прибудову під літерою А-2 в АДРЕСА_1 (а. с. 136 т. 1). Право власності на зазначене майно зареєстроване орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 24 лютого 2010 року (а. с. 141 т. 1).

Як випливає з акту комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна та земельної ділянки по АДРЕСА_1, прибудова під літерою А-2 з літнім майданчиком № 1 безпосередньо примикає до будинку під літерою А-4 по АДРЕСА_1, 61/100 частина якого належить публічному акціонерному товариству «Мотор Січ», та до будинку під літерою А, учасниками права спільної часткової власності якого є ОСОБА_2. та ОСОБА_6. Зазначений об'єкт нерухомості до експлуатації не прийнятий (а. с. 85-87 т. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Вирішуючи спір на користь позивачів, суд враховує зміст постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року в справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування державної реєстрації декларації про початок будівельних робіт № ЗП 08311003084 від 06.06.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП 14311018651 від 19.07.2011 року як таких, що містять порушення вимог законодавства про містобудівну діяльність (а. с. 74-77 т. 7), що свідчить на користь доводів представників позивачів про ознаки самочинного будівництва у спірного об'єкту нерухомості.

На самочинність будівництва вказують висновки судової будівельно-технічної експертизи № 32 від 28 липня 2011 року (а. с. 1-32 т. 4), відповідно до якої право власності або право користування земельною ділянкою під прибудовою літ. А-2 з літнім майданчиком №1 за адресою: АДРЕСА_1, не визначено, оскільки прибудова літ. А-2 з літнім майданчиком займає 30 % частини земельної ділянки, яка відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.03.1999 року № 143/3 та державного акту на право постійного користування землею, затвердженого 27.04.1999р. №2550, надана в постійне користування акціонерному товариству закритого типу «Транссервіс» для функціонування кафе, прибудованого до гуртожитку, та 70% частини земельної ділянки, яка на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради депутатів трудящих від 30.03.1948 р. № 16 надана заводу ім. Баранова, а на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.12.1996 р. № 574 прийнято рішення про прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя об'єктів соціальної інфраструктури відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ».

Ці доводи узгоджуються із змістом судової будівельно-технічної експертизи № 2929-14 від 15.12.2014 року, виконаної експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, про те, що об'єкт дослідження - прибудова літ. А-2 частково побудована на земельній ділянці, наданій у користування під будівництво та обслуговування одноповерхової будівлі магазину товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», частково - на земельній ділянці, яка не за ким не закріплена, частково - на земельній ділянці, відведеній акціонерному товариству закритого типу «Транссервіс» (а. с. 64 т. 7).

Висновки експертиз свідчать про те, що спірне будівництво в силу ст. 376 ЦК України є самочинним, так як зведено на ділянці, що не відведена для відповідної мети.

З висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 1418 від 14 грудня 2010 року, складеного судовим експертом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро», вбачається, що досліджувана будова літ. А-2 загальною площею 84,2 м 2 з літнім майданчиком № 1, яка прилягає до будови літ. А по проспекту Моторобудівників, 9, в м. Запоріжжі та до будови літ. А-4 по проспекту Моторобудівників, 9, в м. Запоріжжі, за своїм місцезнаходженням суперечить вимогам ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» і Правилам забудови м. Запоріжжя.

В мотивувальній частині експертного будівельно-технічного дослідження № 1418 від 14 грудня 2010 року зазначено, що проїзд між будівлями № 9 і № 11 по проспекту Моторобудівників закритий спорудою літ. А-2 (порушення протипожежних вимог), а також не забезпечений доступ до стін будівель для обслуговування будівель № 9 і № 11 та здійснення їх поточного ремонту (не менше 1,0 м.) (т.2, а.с.144-148).

В силу п. 4 будівельної норми 360-92 * відстань від краю проїзду до стіни будови, як правило, треба приймати у 5-8 метрів для будов до 9 поверхів. Для догляду за будовами і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менш 1 метра. При цьому повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стоку атмосферних опадів с покрівель і карнизів будов на територію суміжних ділянок.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із роз'ясненнями пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Виходячи з наведеної норми цивільного законодавства і роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, підставою для звернення особи, яка є власником, до суду за захистом права є встановлення факту порушення прав власника і наявність перешкод у здійсненні ним користування та розпорядження майном з боку відповідачів.

Вирішуючи вимоги позову третьої особи, суд знаходить їх ґрунтовними, оскільки будівництво, яке є самочинним за всіма ознаками, що перелічені в частині 1 статті 376 ЦК України, вочевидь порушує право позивача на догляд за будинком, право власності на частину якого належить їй, з боку стіни, до якої прибудовано самочинне нерухоме майно.

Підкріплює висновок суду про порушення права позивача і та обставина, що учасниками права спільної часткової власності на будівлю під літерою А-4 нерухомість в натурі не поділена, що означає наявність права на висування цих вимог.

Суд також погоджується з твердженнями третьої особи з самостійними вимогами про порушення її права недотриманням протипожежних вимог, оскільки положення державних будівельних норм в цій частині підлягають дотриманню, а необхідність прийняття передбаченої будівельними нормами відстані не перебуває в залежності від наявності або відсутності джерел пожежної безпеки.

Твердження представника відповідача про узгодженість закриття протипожежного проїзду між будівлями № 11 та № 9 по проспекту Моторобудівників спростовує і зміст відповіді заступника начальника ГУ МНС України в Запорізькій області від 14 грудня 2010 року про те, що відповідач протягом 2005-2010 років до управління з заявами про узгодження будівництва прибудови літ. А-2, а також з заявою про можливість закриття проїзду між зазначеними будівлями не звертався (а. с. 139 т. 2).

На зазначений висновок суду не впливають доводи експерта у висновку від 15.12.2014 року (а. с. 64 т. 7) про недоцільність влаштування протипожежного проїзду між будинками АДРЕСА_3 в м. Запоріжжі, оскільки вирішення питання про облаштування протипожежного проїзду не охоплюється компетенцією експерта; не виносилось це питання і на вирішення судового будівельно-технічного дослідження.

Суд знаходить ґрунтовними і вимоги першого позивача про порушення його права, на користь чого свідчать:

- зміст експертного висновку № 1418 від 14 грудня 2010 року про те, що будова літ. А-2, розміщена в проїзді між будовами літ. А-4 і літ. А, має ознаки капітальної будівлі (цегляні стіни, металеві колони, які передають навантаження від перекриття на земельну основу), що являється невиконанням умов погодження проекту «Літній майданчик біля кафе «Макс» по АДРЕСА_4) з відкритим акціонерним товариством «Мотор Січ» (а. с. 146 т. 2);

- лист заступника генерального директора відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» від 04.04.2003 року начальнику Запорізького міського управління земельних ресурсів про те, що «Мотор Січ» не заперечує проти надання у тимчасове користування акціонерному товариству закритого типу «Транссервіс» земельної ділянки для розміщення літнього майданчика біля кафе «Макс» за умови включення до рішення виконавчого комітету пункту про те, що при провадженні ремонтно-будівельних робіт на прилеглих до літнього майданчику будівлях «Транс сервіс» забезпечить звільнення частини майданчика для можливості встановлення лісів, подання матеріалів та провадження робіт (а. с. 37 т. 1);

- інформація першого заступника начальника головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради про наявність в матеріалах робочого проекту «Літній майданчик біля кафе «Макс» по АДРЕСА_4» погодження відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» при виконанні певних умов (відсутності будівництва капітальних споруд, заборони використання стін існуючих будинків для кріплення будівельних конструкцій та інш.).

Встановлені судом обставини справи та докази, що підтверджують їх, дають суду підстави дійти висновку, що наявність самочинної прибудови, що зведена без дотримання умов, що висувались співвласником сусіднього нерухомого об'єкту, робить неможливим доступ позивача до стіни будинку для забезпечення догляду за нею не лише в межах висоти прибудови, але й на рівні другого-третього поверхів.

Що стосується доводів представника першого позивача про недотримання законодавства крізь призму вимог пожежної безпеки, вони вбачаються суду ґрунтовними з вже наведених міркувань.

В силу роз'яснень п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкту нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

У зв'язку з викладеним суд, дійшовши висновку про наявність у ПАТ «Мотор Січ» передумов для подання позову про захист права власності, знаходить неспроможними твердження представника відповідача про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, так як частина прибудови, що примикає до будівлі під літерою А-4, споруджена на відведеній АТЗТ «Транссервіс» земельній ділянці.

Констатуючи наявність ознак самочинного будівництва в спірному нерухомому майні, суд не погоджується з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про відповідність прибудови А-2 з літнім майданчиком № 1 вимогам державних будівельних норм і правил, оскільки вони спростовуються висновками експертизи від 14 грудня 2010 року, а зазначені у цьому експертному висновку порушення ДБН щодо відсутності відстані для догляду за стінами будинків є очевидними і такими, що негативно впливають на право позивачів як власників.

Як випливає із змісту ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, а в силу ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав, у тому числі захисту права власності, визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 391 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

За позовом власника рішення про застосування наслідків самочинного будівництва, які передбачені ч. 4 ст. 376 ЦК України, може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод в інший спосіб.

Дійшовши висновку про задоволення позову, суд враховує, що знесення самочинного будівництва є найбільш суворим заходом відповідальності для особи, яка здійснила це будівництво, проте вважає за необхідне застосувати обраний позивачами спосіб захисту з урахуванням висновку судової експертизи від 15.12.2014 року.

Оскільки, вирішуючи питання суду, експерт беззаперечно висловився щодо неможливості провести перебудову нерухомого майна під літерою А-4, в межах відведеної акціонерному товариству закритого типу «Транссервіс» земельної ділянки із збереженням існуючих об'ємно-планувальних рішень прибудови А-2, суд, констатуючи ознаки самочинного будівництва, ухвалює про його знесення за рахунок відповідача.

Так як ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року було скасовано і додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2011 року про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1. на прибудову під літерою А-2 з літнім майданчиком № 1 за зазначеною адресою, а в силу п. 37 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, документами, що підтверджують припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності, дійшовши висновку про задоволення позовів, суд вважає за необхідне ухвалити і про припинення державної реєстрації права власності на нерухому річ.

Керуючись ст. ст. 14, 16, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 59, 60, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс», ОСОБА_1 задовольнити.

Позов ОСОБА_6 до акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс», ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути публічному акціонерному товариству «Мотор Січ» перешкоди у здійсненні користування частиною нерухомого майна, зазначеного літерою А-4, за адресою: АДРЕСА_1.

Усунути перешкоди ОСОБА_6 у здійсненні користування частиною нерухомого майна, зазначеного літерою А-4, за адресою: АДРЕСА_2

Зобов'язати акціонерне товариство закритого типу «Транссервіс» знести самочинну прибудову, зазначену в технічній документації літерою А-2 з літнім майданчиком № 1 за адресою: АДРЕСА_1.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на прибудову під літерою А-2 з літнім майданчиком № 1 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Транссервіс», розрахунковий рахунок № 26008301100293 у філії-Запорізькому обласному управлінні відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», ЄДРПОУ 19272758, МФО 313957, на користь публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 8478 грн. 72 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива