Ухвала

від 22.05.2009 по справі 22-1035/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

           22 травня   2009 року                                                        

м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Закарпатської області у

складі:

                   головуючого             -     Власова С.О.,

                   суддів                 -     Куцина М.М., Фазикош Г.В.,      

                   при секретарі                     -     Медяник Л.В.,

             з участю  позивача ОСОБА_3., його представника

ОСОБА_2.,  представника відповідачів  МПП ''Ідея'' та ОСОБА_4  - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому

засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1

- ОСОБА_2. на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 березня 2009

року по справі за позовом  ОСОБА_1  до  МПП

''Ідея'', ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої

внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА :

           У вересні  2008 року ОСОБА_1   звернувся 

до суду із  вищевказаним позовом,

просив з першого відповідача МПП ''Ідея'' стягнути 85709  тис. 69 грн. 

у відшкодування матеріальної шкоди,  

з другого відповідача  ОСОБА_4.

стягнути 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди,   з МПП ''Ідея'' та ОСОБА_4. стягнути 1357

грн, 90 коп. державного мита, 30 грн. витрат на ІТЗ, 2500 грн.  витрат пов'язаних з наданням правової

допомоги - солідарно.

           У суді першої інстанції позивач в

особі його представника зменшив розмір стягуваних  з відповідачів матеріальних збитків, просив

стягнути такі в розмірі  55709 грн.69

коп. мотивуючи  тим, що за свій

пошкоджений автомобіль ''Шкода- Октавія'' 

позивач вже отримав від страхової компанії  належне йому 

страхове відшкодування.

           Свої вимоги позивач мотивував  тим, що внаслідок дорожньо - транспортної

пригоди, що сталась 22.08.2008 р. з вини 

ОСОБА_4., який керував належним МПП ''Ідея''  вантажним 

автомобілем марки „ІФА В50”, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м.Ужгород,

було пошкоджено  автомобіль марки “ Шкода

-Октавія ”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу.

  Рішенням

Ужгородського міськрайонного суду від  20

березня 2009 позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_1 55709 грн. 69 коп.  матеріальних збитків, 5000 грн. моральної

шкоди, 1357 грн.90 коп. сплаченого державного мита, 30 грн. витрат на  інформаційно - технічне  забезпечення 

розгляду справи, 2500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа

№ 22 ц - 1035/09                                    Номер рядка статистичного звіту: 34

Головуючий

в першій інстанції: Ференц А.М.

Доповідач:

Власов С.О.

  Представник

позивача ОСОБА_2.  подав апеляційну

скаргу і, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив

рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким  позов ОСОБА_1 

задовольнити  повністю

стягнувши  з МПП ''Ідея'' 55709 грн. 69

коп. збитків, з ОСОБА_4.  стягнути 10000

грн. моральної шкоди, та з МПП ''Ідея'' 

та  ОСОБА_4. стягнути  вказані у позові всі судові витрати -

солідарно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які

з'явилися, перевіривши матеріали справи та додані до них сторонами в

апеляційному суді додаткові докази, які перевірено та долучено до справи,  перевіривши матеріали адміністративної справи

№ 3-21.980\08 щодо

притягнення

ОСОБА_4. до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України,  перевіривши законність і обґрунтованість

постановленого у справі рішення та обговоривши доводи апеляційної скарги та

заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга

представника позивача ОСОБА_2. підлягає частковому задоволенню, а  ухвалене по справі рішення суду зміні  з огляду на наступне.

   Відповідно до

ст.ст. 11, 61 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів

сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а обставини, визнані

сторонами не підлягають доказуванню. Апеляційний суд перевіряє законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної

скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).

Вирішуючи позовну вимогу про

стягнення матеріальної шкоди суд виходить з положень ст. 1187 ЦК України,

згідно якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується

особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

 Згідно п.4 Постанови Пленуму  ВС України ''Про практику розгляду судами

цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди '' № 6 від 27.03.1992  року 

під володільцем  джерела  підвищеної небезпеки  розуміється юридична особа або громадянин, що

здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності…

або з інших підстав (договору оренди, доручення ).

             У

даному випадку шкоду позивачеві зобов'язаний відшкодувати  володілець джерела підвищеної небезпеки,

тобто юридична особа  МПП ''Ідея'',

оскільки вона   згідно технічного

паспорту НОМЕР_3 є власником  автомобіля  ''ІФА В50'', яким керував ОСОБА_4.

перебуваючи  в трудових відносинах  на посаді водія   МПП ''Ідея'' .

             Дана обставина стверджується  наказом директора МПП ''Ідея'' № 24-к від 01

січня 2008 року  про призначення ОСОБА_4.

на посаду водія \а.с.36\, наказом директора  

МПП ''Ідея'' №  10-т від

10.01.2008 р. про закріпленням автомобіля ІФА 

держномерний знак НОМЕР_1  за

водієм ОСОБА_4., який 22.08.2008 р. керував цим автомобілем та   допустив зіткнення з автомобілем  ОСОБА_1, 

постановою Ужгородського міськрайонного суду  від 27.08.2008 р. про притягнення ОСОБА_4. за

порушення правил дорожнього руху  до адміністративної

відповідальності  за ст. 124 КпАП  України \а.с. 9\.

Внаслідок  дорожньо - транспортної

пригоди (зіткнення)   автомобіль

ОСОБА_1  дістав механічні  пошкодження, які  перераховані в кошторисі додатку до вартості

ремонту \а.с.17-18\, та в акті автотоварознавчої експертизи по визначенню  матеріального збитку та вартості  відновлюваного ремонту його транспортного

засобу, що становить 8559 грн.69 коп. 

\а.с.11\.

            Даний

розмір матеріального збитку та  вартість

відновлювального ремонту сторони не оскаржують.

Матеріалами справи також доведено, що витрати позивача на правову

допомогу адвоката становлять -2500 грн., 

на сплату ІТЗ - 30 грн., на сплату державного мита -1357 грн. та  завданої 

моральної в розмірі -5000 грн..

          Цей

розмір грошових стягнень  відповідачі в

апеляційному  порядку не оскаржили,  тому колегія суддів вважає, що вони з

цим  розміром  грошових стягнень погодились.

Матеріали  справи не містять

жодних інших  доказів, які б спростовували  ці обставини.                

          Разом з

тим колегія суддів  не погоджується з

висновком суду першої інстанції  про

стягання зазначених в рішенні грошових 

сум з водія ОСОБА_4., оскільки він не є 

володільцем автомобіля, яким керував та 

допустив зіткнення з автомобілем позивача,  а тому в розумінні ч.2 ст.1187 ЦК України

він   не може відповідати за шкоду,

заподіяну  автомобілем ''ІФА В50'', що

належить  МПП ''Ідея''.

Відповідно  до роз'яснень,

які  містяться в абзаці 3 п. 4  Постанови 

Пленуму Верховного Суду України 

''Про практику  розгляду судами  цивільних справ про відшкодування

шкоди''  № 6 від 27 березня 1992 року

вказано, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки  і не несе відповідальності  за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє

джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього

джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.)

Колегія суддів   критично оцінює і

не бере до уваги доводи, які містяться в письмовому запереченні   МПП '''Ідея'' на скаргу,  що МПП ''Ідея'' не повинно нести  ніякої відповідальності  за завдану  

позивачу шкоду, так як  водій  ОСОБА_4. 

вчинив ДТП під час перебування у 

короткостроковій відпустці за власний рахунок,  та що  

він  без дозволу і відому

керівництва МПП ''Ідея'' самовільно використав транспортний засіб у власних

цілях, оскільки такі  доводи  спростовуються  матеріалами справи, зокрема  подорожнім листом вантажного автомобіля  № 361573, виданого ОСОБА_4. для роботи на

період з 18- по 25 серпня 2008 року, тобто 

він 22.08.2008 р.  під час

скоєння  ДТП    знаходився на роботі,   мав 

при собі  подорожній лист роботи

вантажного автомобіля, отже він в  цей

день  виконував свої трудові

обов'язки.  

Жодних  належних доказів того, що

ОСОБА_4. незаконно заволодів автомобілем МПП ''Ідея''  і використовував його  на час вчинення  ДТП  в

особистих цілях матеріали справи не містять, а судом  таких доказів при розгляді справи не

добуто.  

Колегія суддів не погоджується з 

мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції  та  

доводами  представника  відповідачів про те, що укладений між МПП

''Ідея'' та  водієм ОСОБА_4. договір  про повну матеріальну відповідальність

\а.с.34-35\, покладає  на нього повну

матеріальну відповідальність  перед

потерпілою стороною за спричинену джерелом підвищеної небезпеки  шкоду, оскільки такий висновок  суду суперечить  ч.2 

ст. 1187 ЦК України у якій зазначено, що 

шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,

яка на відповідальній правовій підставі володіє транспортним засобом.

          В даному

випадку володільцем  вантажного

автомобіля є юридична особа МПП ''Ідея'', яка і має відповідати  перед потерпілим, що не позбавляє  її права в подальшому  ставити питання про стягнення  шкоди з водія 

ОСОБА_4.  в регресному порядку.

         Правових

підстав для стягнення  з відповідачів

грошових сум  в солідарному порядку, як

це  в апеляційній скарзі просить позивач,

колегія суддів не вбачає.

         Колегія суддів

також  не знайшла підстав для збільшення

розміру  відшкодування позивачу моральної

шкоди.

         З урахуванням наведеного  судова колегія вважає, що  відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України

відшкодовувати  шкоду   завдану внаслідок дорожньо - транспортної

пригоди та  судові витрати  повинен 

володілець  джерела підвищеної  небезпеки, тобто в даному випадку

відповідач  МПП '''Ідея'', з якого  слід таку стягнути у визначених в  рішенні суду 

першої інстанції розмірах.  

Керуючись ст. 304, п.3 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст.ст.309,

313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,

ВИРІШИЛА :

    Апеляційну скаргу  представника 

позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 

задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 березня

2009 року змінити,    

стягнути

з малого приватного підприємства ''Ідея'' м. Ужгород, вул. Шахтарів, 9\2,

р\р

26009301200132  в ПІБ м. Ужгород, код

20446778  на користь ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_4, мешканця АДРЕСА_1,    55709 грн.69 коп.  матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної

шкоди, 1357 грн. 90 коп.  витрат по

оплаті судового збору, 30 грн. витрат на 

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 2500 грн. витрат

за надану адвокатом правову допомогу, а всього -  64596 грн. 78 коп. ( шістдесят чотири тисячі

п'ятсот  дев'яносто гривень 78 коп.).

           Рішення апеляційного суду набирає

законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного

Суду України шляхом подачі протягом двох місяців з дня набрання рішенням

законної сили касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                

           Судді: