Ухвала

від 07.04.2015 по справі 638/10488/13-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

638/10488/13-к

1-кп/638/22/15

У Х В А Л А

07.04.2015 р. Дзержинський районний суд м. харкова

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

представника цивільного позивача ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 по ч.1 ст.361 КК України,

встановив:

ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.361 КК України.

В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_4 , який здійснює захист обвинуваченого, заявлено клопотання про визнання такими, що одержані з істотним порушенням закону і виключити їх з судового розгляду доказів, а саме:лістингу журналу /var/log/auth.log з хосту GW, лістінгу журналу /rut/bush.history з хосту GW (маршрутізатор), лістингу журналу/ ІНФОРМАЦІЯ_1 з хосту IR ЗА ПЕРІОД З 11.11.2012 по 26.11.2012 р.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Прокурор, представники потерпілого і цивільного позивача проти задоволення клопотання заперечували.

Заслухавши учасників судового засідання, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст..87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Захисником не наведено суду фактів очевидної недопустимості зібраних по справі доказів, які зазначені в ст.87 КПК України, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

При цьому викладені в клопотанні факти підлягають оцінці в нарадчий кімнаті під час ухвалення судового рішення нарівні з іншими, які будуть встановлені по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87, 89 КПК України, суд

ухвалви:

Відмовити адвокату ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про визнання доказів недопустимими.