Постанова

від 01.04.2015 по справі 813/761/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року м. Львів № 813/761/15

17 год. 53 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Канарьова Н.В.;

відповідача: представник Гурняк О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНУМ - СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГНУМ - СЕРВІС» (далі - ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яку в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000412201/1728 від 31.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки № 27/8/13-07-22-01-10/38558255 від 23.01.2015 року, у якому відповідач зазначив про безтоварність операцій вчинених з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП».

Позивач вказує про те, що факти викладені в акті перевірки стосуються діяльності контрагента позивача, а не ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС». На думку позивача, первинні документи складені належним чином, без порушень Податкового кодексу України, висновки посадових осіб відповідача, які проводили перевірку є надуманими та носять характер оціночного судження без посилання на належні докази та норми закону, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №27/8/13-07-22-01 від 23.01.2015 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38558255) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Денікс Груп» (код ЄДРПОУ 37882958) за період 2012-2014 років. В процесі даної перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» завищено податковий кредит за період, що перевіряється по безтоварних операціях з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» на загальну суму 66560,00 грн., в т.ч. за червень 2014 року - 37400,00 грн., липень 2014 р. - 29160,00 грн. У підсумку відповідач зазначив, що акти приймання - передачі виконаних робіт між ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» носять загальний характер. Дані акти абсолютно ідентичні за змістом і не відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000412201/1728 від 31.01.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 99840,00 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «МАНГУМ - СЕРВІС» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Видами діяльності названого підприємства, згідно з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 790886, є: будівництво споруд електропостачання та телекомунікації, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; будівництво житлових і нежитлових будівель; інші будівельно - монтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кодиціонування; електромонтажні роботи.

ДПІ у Шевченківському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38558255) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 37882958) за період 2012-2014 років, за наслідками якої складено акт № 27/8/13-07-22-01-10/38558255 від 23.01.2015 року (далі - акт перевірки від 23.01.2015 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» відповідач використав акт перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНІКС ГРУП» (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 року».

У висновках акта перевірки від 23.01.2015 року відповідач зазначив про порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ «МАГНУМ-СЕРВІС» завищено податковий кредит за період, що перевіряється по безтоварних операціях з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» на загальну суму 66560,00 грн., в т.ч. за червень 2014 року - 37400,00 грн., липень 2014 р. - 29160,00 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412201/1728 від 31.01.2015 року, яким ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 99840,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 66560,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 33280,00 грн., яке оскаржив позивач в судовому порядку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ТОВ «ДЕНІКС ГРУП».

ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (Виконавець) уклали угоду №1.06-ППО від 30.05.2014 року, відповідно до умов якої виконавець зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єктах (Базових станцій) Львівської області. Загальна вартість робіт з врахуванням ПДВ становить 224400,00 грн. Строк виконання робіт передбачених п. 1 Додаткової угоди складає: початок « 01» червня 2014 року, закінчення « 30» червня 2014 року. Виконавець надає акти приймання - передачі виконаних робіт в строк до 05.07.2014 року.

Згідно додатку №1 до Угоди № 1.06.-ППо від 30.05.2014 року визначено перелік об'єктів, які знаходяться в населених пунктах м. Львова та Львівської області із зазначенням їх місця знаходження (а.с. 89-98).

Згідно акту приймання - передачі виконаних робіт № 1 до Угоди № 1.06.-ППО від 30.05.2014 р., за червень 2014 року ТОВ «Денікс Груп» виконало роботи з планово-профілактичного огляду базових станцій на загальну суму 224400,00 грн.

ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» виписало ТОВ «МАГНУМ СЕРВІС» податкову накладну від 30.06.2014 року за №194 на загальну суму 224400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -37400,00 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок контрагента грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №1951 від 18.08.2014 року та № 1916 від 07.08.2014 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (Виконавець) уклали угоду № 1.07-ППО від 30.06.2014 року, відповідно до умов якої виконавець зобов'язується виконати роботи комплекс робіт на об'єктах (Базових станцій) Львівської області. Загальна вартість робіт з врахуванням ПДВ становить 174960,00 грн. Строк виконання робіт передбачених п. 1 Додаткової угоди складає: початок « 01» липня 2014 року, закінчення « 31» липня 2014 року. Виконавець надає акти приймання - передачі виконаних робіт в строк до 05.08.2014 року.

Згідно додатку №1 до Угоди №1.07.-ППО від 30.06.2014 року визначено перелік об'єктів, які знаходяться в населених пунктах м. Львова та Львівської області із зазначенням їх місця знаходження (а.с. 104-111).

Згідно актів приймання - передачі виконаних робіт за липень 2014 року ТОВ «Денікс Груп» виконало роботи з планово-профілактичного огляду базових станцій на загальну суму 58320,00 грн.

ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» виписало ТОВ «МАГНУМ СЕРВІС» податкові накладні від 30.07.2014 року №248, №249, №250 на загальну суму 58320, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість -9720,00 грн.

За виконані роботи позивач перерахував на рахунок контрагента грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №1990 від 03.09.2014 року, копія якого знаходяться в матеріалах справи.

Також, позивачем до матеріалів справи було долучено наступні документи: субпідрядну угоду №106432-13/с до Договору з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі №30903/С від 01.07.2013 року укладену між ТОВ «МС - Зв'язок» та ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС», акти приймання - передачі виконаних робіт №1 Додаткової угоди № 106432-12/с від 25.06.2014 року до договору з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі №30903/с від 01.07.2013 року за червень 2014 року, подорожні листи службового легкового автомобіля та накази ТОВ «МАГНУС - СЕРВІС» про проведення перевірки виконаних робіт ТОВ «Денікс - Груп» по планово - профілактичному огляду базових станцій.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування валових витрат.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з п.2.4 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Суд зазначає, що для підтвердження реальності господарських операцій, акти виконаних робіт мають містити усі обов'язкові реквізити первинних документів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Надані позивачем акти приймання - передачі виконаних робіт від 30.06.2014 року (за червень 2014 року), від 31.07.2014 року (за липень 2014 року) не можуть вважатися первинними документами, що підтверджують факт виконання робіт, оскільки в них не відображено інформації, щодо яких базових станцій (по кожному об'єкту) було проведено планово - профілактичний огляд для ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС», не вказано переліку контрагентів - покупців, які замовляли планово - профілактичний огляд для ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС». Також в даних актах не зазначено посади, прізвища, ім'я та по-батькові працівників, які були залучені для виконання даних профілактичних робіт, їх заявлену кількість по кожному об'єкту робіт. Не вказано кількості відпрацьованих годин, переліку використаних трудових ресурсів, що робить неможливим встановлення змісту і обсягу господарської операції.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем робіт з планово-профілактичного обслуговування, яким чином надавались роботи, які саме роботи та на яких об'єктах; позивачем не надано суду доказів, які б давали можливість ідентифікувати виконання робіт на об'єктах (базових станцій) м. Львова та Львівської області, а також ідентифікувати участь ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» у виконанні робіт з планово-профілактичного огляду базових станцій саме на об'єктах та на замовлення ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС».

Також слід вказати, що планово профілактичний огляд базових стацій перелік об'єктів, згідно додатків до угоди № 1.06-ППО від 30.05.2014 року та угоди № 1.07-ППО від 30.06.2014 року місце знаходження яких зазначено м. Львів та Львівська область, потребує значних трудових, технічних, кадрових та виробничих затрат.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у підприємства-контрагента трудових, технічних, кадрових та виробничих можливостей здійснювати роботи з планово-профілактичного огляду базових станцій.

Посилання позивача на наявність у ТОВ «ДЕНІКС - ГРУП» ліцензії Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві на право проведення будівельних робіт та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість не можуть були оцінені судом як самостійні та достатні докази фактичного проведення заявлених робіт.

Оцінюючи пояснення сторін, письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з наданих позивачем документів можливо лише зафіксувати господарські операції позивача з його контрагентом, та не можливо підтвердити фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» та його контрагентом «ДЕНІКС - ГРУП», а долучені до матеріалів справи документи не містять обов'язкових реквізитів, визначених для первинних документів.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту за період, що перевірявся по безтоварних операціях з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» на загальну суму 66560,00 грн., в т.ч. за червень 2014 року - 37400,00 грн., липень 2014 року - 29160,00 грн., є обґрунтованими й не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року №0000412201/1728 є правомірним.

Суд не враховує доводи представника позивача про порушення контролюючим органом п. 86.9 ст. 86 ПК України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно пп. 8 п. 3 розд. І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» № 5503-VI від 20.11.2012 року, пункт 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Дане формулювання чітко визначає сферу застосування визначених вказаною нормою вимог щодо складання результатів перевірки - стосовно посадової особи платника податків (юридичної особи), що перевіряється.

Так, відповідно до п. 58.4 ст. 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що податкові повідомлення-рішення контролюючим органом не складаються і не надсилаються саме тому платнику податків, щодо посадових осіб якого здійснюється кримінальне провадження.

Як слідує зі змісту долученої до матеріалів справи постанови слідчого слідчої групи СУ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції Костів Х.І., від 22.12.2014 року, про призначення позапланової документальної перевірки, кримінальне провадження було порушено щодо ОСОБА_4, який упродовж вересня 2014 року перебуваючи у м. Львові, діючи умисно з корисливих мотивів та за попередньою змовою в групі із невстановленими на даний час особами, використовуючи реквізити зареєстрованих у м. Харкові суб'єктів господарювання із наявними ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (ЄДРПОУ 37882958) шляхом обману та зловживання довірою директора ТОВ «Тонбудпроект» (ЄДРПОУ 38501776) Гусаревича В.М. вчинив замах на заволодіння коштами в розмірі 10 % від вартості робіт, згідно договору підряду №09/2014 від 26.09.2014 року, яка становить 1700000 гривень, однак свого злочинного умислу до кінця довести не зміг, через незалежні від його волі причини, оскільки був затриманий працівниками міліції. Крім цього ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі із невстановленими особами протягом тривалого часу займаються незаконним конвертуванням безготівкових грошових коштів, перерахованих легальними платниками за нібито виконані роботи надані послуги і поставлені товари у готівкові кошти та їх перехід до тіньового обігу. Для реалізації своїх злочинних намірів, вище вказані особи використовують реквізити ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (ЄДРПОУ 37882958), яке залучалося фігурантами до схем мінімізації податкових зобов'язань та конвертації коштів у готівку.

Позивачем не надано суду доказів щодо проведення будь-яких розслідувань відносно посадових осіб ТОВ «МАГНУМ - СЕРВІС».

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до квитанції №ПН 4821 від 26.02.2015 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 199,68 грн., відтак решта несплаченої суми судового збору становить 1797,12 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНУМ - СЕРВІС» (вул. Промислова, 60, м. Львів, 79024, код ЄДРПОУ 38558255) решту суми судового збору в розмірі 1797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 12 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.