Ухвала

від 06.04.2015 по справі 2а-155/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 876/14707/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Корнієнко О.А.

з участю представника позивача: Солонини Р.Д.

та представника відповідача: Йосипенка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «АРС-Дім» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026281501 від 30.12.2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

10.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0026281501 від 30.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем неправомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітній податковий період 2-3 квартал 2011 року у розмірі 21323378,00 грн. Вважає що вони правомірно та у відповідності із вимогами пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України відобразив в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 21323378,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську форми «П» за № 0026281501 від 30.12.2011 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства в 2-3 кварталах 2011 року на суму 21323378,00 грн.

У ході апеляційного розгляду Йосипенко С.І. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Солонина Р.Д. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений в статті 139 Податкового кодексу України є вичерпним та не містить такого визначення як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що20.11.2011 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2-3 квартали 2011 року ПП «АРС-Дім», за результатами якої складено акт № 13248/15-1/33163043 від 20.11.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства в 2-3 кварталах 2011 року на суму 21323378,00 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесене податкове повідомлення-рішення форми "П" за № 0026281501 від 30.12.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 21323378,00 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що згідно положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми розділу III коментованого Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що у 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

За змістом абзацу 2 пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже суд приходить до висновку, що такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

За результатами 2010 податкового року значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача склало (-) 9082370,00 грн. - рядок № 08 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік № 9006707272 від 03.02.2011 року.

В декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року № 9003796330 від 07.06.2011 року, на підставі сформованих валових витрат І кварталу 2011 року із врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, позивачем розраховано та визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, який має від'ємне значення у сумі (-) 21439133,00 грн. - рядок 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (а.с.34-34).

У формі декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 114 від 28.02.2011 року, та яка починає діяти із ІІ кварталу 2011 року, показники від'ємного значення попереднього звітного періоду відображаються у рядку 06.6.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року № 9006225634 від 04.08.2011 року у рядку 06.6 позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий ) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) в сумі 21439133,00 грн..

В декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року № 9008328386 від 05.10.2011 року позивачем розраховано та визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий ) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) в сумі 21439133,00 грн..

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що враховуючи наведені норми законодавства та в контексті фактичних обставин даної справи, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, була включена позивачем до відповідного рядку (06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року») декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року правомірно, що відповідає вимогам пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України і пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Подібне тлумачення відповідачем зазначеного положення Податкового кодексу України є помилковим.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 «Перехідних положеннях» Податкового кодексу України, саме для врегулювання питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

В нормі пункту 3 підрозділу 4 «Перехідних положеннях» Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з думкою су першої інстанції, що перелік витрат, не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений в статті 139 Податкового кодексу України є вичерпним та не містить такого визначення як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Крім того, безпідставними є твердження відповідача, в заперечення позовних вимог, про неправомірність розрахунку позивачем показника рядка 06.6 в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року № 9008328386 від 05.10.2011 року з підстав декларування у ній в тому числі від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшених відповідно до акту перевірки від 02.03.2010 року № 4143-23-2/33/63043, відповідно до якого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2009 року на загальну суму 13965213,00 грн.

Так, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року у справі № 2а-1935/11/0970, залишеною в цій частині без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0088272302 від 30.05.2011 року, яким ПП «АРС-Дім» зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в розмірі 13965213,00 грн., за І квартал 2010 року в розмірі 9303277,00 грн., за перше півріччя 2010 року в розмірі 13965213,00 грн., за 9-ть місяців 2010 року - 2858990,00 грн., за 2010 рік - 2858990,00 грн.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі №2а-155/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний