Рішення

від 30.03.2015 по справі 907/23/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2015 Справа № 907/23/15

Розглянувши матеріали справи

За позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері радника юстиції Варги Ю. Ю.

До відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Свімад", м. Хуст

До відповідача 2 Хустської міської ради Закарпатської області, м. Хуст

Про скасування рішення XVI (позачергової) сесії Хустської міської ради V скликання №2023 від 21.10.2010, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.10.2010 та зобов'язання повернути державі в особі територіальної громади міста Хуст земельну ділянку загальною площею 2,1 га, вартістю 2 507 870,64 грн., яка розташована за адресою: вул. Львівська, 190, м. Хуст , Закарпатська обл.

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Гучкович Ю.І., прокурор відділу представництва інтересів

громадян і держави у судах;

від відповідача 1 - Джанда М.М., представник, довіреність від 24.03.2015.

від відповідача 2 - не з'явився.

та залученого до участі у справі спеціаліста Головного управління Держземагенства у Закарпатській області Хранюка Б.Б. - начальника юридичного відділу, довіреність від 11.09.2013

СУТЬ СПОРУ :

Закарпатський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері радник юстиції Варга Ю. Ю. звернувся з позовом до суду до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Свімад", м. Хуст, до відповідача 2 Хустської міської ради Закарпатської області, м. Хуст, про скасування рішення XVI (позачергової) сесії Хустської міської ради V скликання №2023 від 21.10.2010, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.10.2010 та зобов'язання повернути державі в особі територіальної громади міста Хуст земельну ділянку загальною площею 2,1 га, вартістю 2507870,64 грн., яка розташована за адресою: вул. Львівська, 190, м. Хуст , Закарпатська область.

Прокурор у процесі позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві.

Стверджує, що 25 жовтня 2010 року між Хустською міською радою Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Свімад", на підставі рішення XVI (позачергової) сесії Хустської міської ради V скликання №2023 від 21.10.2010, укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,1 га, вартістю 2 507 870,64 грн., для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 190 з порушенням вимог законодавства України, у зв'язку з чим вважає, що його має бути визнано недійсним з наступних підстав.

Даний договір оренди земельної ділянки укладений без розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, чим порушено вимоги ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України. Крім того, у зазначеному договорі оренди від 25.10.2010 відсутня істотна умова договору оренди земельної ділянки, а саме умова щодо передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Звертає увагу на те, що у порушення ст. 125 Земельного кодексу України, не здійснено державну реєстрацію договору оренди.

Поряд з цим, на виконання вимоги ухвали суду від 13.03.2015 прокуратура надала суду письмові пояснення від 25.03.2015 №07/2-210 вих. 15 (223), де зазначила, що договір укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 порушує інтереси держави, а саме інтереси територіальної громади міста Хуст, як власника земельної ділянки.

Прокурор нормативно обґрунтовує поставлені позовні вимоги ст. 15 Закону України „Про оренду землі", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 123, 124, 125 Земельного кодексу України.

У ході судового розгляду справи представник відповідача 1 надав суду відзив на позовну заяву від 28.01.2015, в якому вимоги прокуратури не визнає та вважає їх безпідставними, оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 25.10.2010 загальною площею 2,1 га, вартістю 2 507 870,64 грн., за адресою: вул. Львівська, 190, м. Хуст, Закарпатська обл. на даний час не є чинним, так як з 01.10.2014 року діє інший договір, який був укладений з Хустською міською радою.

Двадцять восьмого січня 2015 року представник відповідача 2 надав суду заперечення на позовну заяву від 26.01.2015 №152/0212, в яких Хустська міська рада позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Стверджує, що на сьогоднішній день ТзОВ „Свімад" використовує спірну земельну ділянку площею 1,2235 га на підставі договору оренди від 01.12.2014. У відповідності до ст. 18 Закону України „Про оренду" договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2014 (Копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в матеріалах справи).

Крім того, 27 червня 2014 року рішенням сесії №1515 Хустської міської ради ТзОВ „Свімад" надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування та обслуговування будівель торгівлі, а 26.11.2014 рішенням сесії №1735 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на три роки в оренду ТзОВ „Свімад".

Відносно оскаржуваного договору від 25.10.2010 посилається на статтю 120 Земельного кодексу України та ст. 377, 415 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлю (споруди), набуває право користування земельною ділянкою та тих же умовах, що і попередній власник будівлі. Зазначає, що частиною 3 статті 7 Закону України „Про оренду землі" прописано наступне: „До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, що розташована на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда". Тобто мова не йде про припинення договору оренди, а про перехід цього права. При відчуженні нерухомого майна попередній орендар (продавець нерухомості) вибуває із зобов'язань, оскільки для нього договір є припиненим, а новий орендар (покупець) займає його місце в договірних зобов'язаннях. Враховуючи викладене, у зв'язку із зміною власника нерухомого майна, рішенням сесії №2023 від 21.10.2010 було змінено орендаря та передано земельну ділянку ТзОВ „Свімад".

Крім того, відповідач 2 наголошує на тому, що договір оренди відповідав вимогам Типового договору оренди землі, що затверджений Постановою КМУ від 03.03.2004 №200. При укладенні договору сторонами погоджені всі істотні умови договору оренди та прийнято такий до виконання.

У додаткових поясненнях від 02.03.2015 №463/02-12 Хустська міська рада наголошує на тому, що 27.06.2014 міською радою рішення сесії №1515 ТОВ „Свімад" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди площею 1,2235 га по вул. Львівська, 190, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Двадцять шостого листопада 2014 року рішенням сесії №1735 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на три роки надано в оренду ТзОВ „Свімад" для будівництва та обслуговування торгівлі з категорією земель - землі комерційного використання. У відповідності до ст.18 Закону України „Про оренду" договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2014 (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Двадцять п'ятого березня 2015 року відповідач 2 (Хустська міська рада ) надав суду додаткові пояснення від 24.03.2015 № б/н щодо різних кадастрових номерів оспорюваної земельної ділянки та тієї, яка передана в оренду за договором від 01.12.2014. Стверджує, що оскільки сформувалась нова земельна ділянка з новою площею 1,2235 га та новими межами, то у відповідності до Закону України „Про державний земельний кадастр" даній земельній ділянці був присвоєний новий кадастровий номер 210800000:01:067:0091.

Ухвалою суду від 13.03.2015 залучено до участі у судовому процесі спеціаліста Головного управління Держземагенства у Закарпатській області для надання пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи і потребують спеціальних знань.

Тридцятого березня 2015 року начальник юридичного відділу Держземагенства у Закарпатській області надіслав суду письмові пояснення, в яких стверджує, що надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Крім того, форма та зміст технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку визначено статтею 56 Закону України „Про землеустрій" (в редакції на період виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про оренду землі" (редакція від 09.07.2010) передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчено нотаріально. Типова форма договору оренди затверджується Кабінетом міністрів України.

У зв'язку з цим, стверджує, що враховуючи норми земельного законодавства, які діяли на момент укладення спірного договору оренди земельної ділянки, відповідачами дотримано їх не в повному обсязі.

У судовому засіданні 28.01.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 12.02.2015.

Заслухавши представників учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Двадцять першого жовтня 2010 року Хустська міська рада на XVI (позачерговій) сесії V скликання прийняла рішення №2023 „Про надання дозволу ТзОВ „Свімад" на оренду земельної ділянки по вул. Львівська, 190".

У рішенні вказано:

„1. У зв'язку зі зміною власника нерухомого майна:

1.1. Розірвати договір оренди земельної ділянки №0277 від 22.11.2006 року, зареєстрований у Закарпатській регіональній філії Центру ДЗК 27.11.2006 за № 211080000:04:06:0711:00035, за адресою: м. Хуст, вул. Львівська, №190, укладеного з Мадяр Тихоном Івановичем, ідентифікаційний номер - 0955407511.

1.2. Надати в оренду терміном на 5 (п'ять) років земельну ділянку в м. Хуст, вул. Львівська, №190, площею 2,1 га, ТзОВ „Свімад", код ЄДРПОУ - 36731790, для комерційного використання.

2. Суб'єкту господарської діяльності ТзОВ „Свімад" в місячний термін укласти договір оренди з Хустською міською радою."

На виконання вказаного рішення між Хустською міською радою Закарпатської області (орендодавець за договором, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю „Свімад" (орендар за договором, відповідач у справі) 25.10.2010 укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1 та п.2 договору орендодавець на підставі рішення XVI (позачергової) сесії Хустської міської ради V скликання №2023 від 21.10.2010, передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 2,1 га, вартістю 2 507 870,64 грн., для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 190. Межі земельної ділянки встановлені в натурі (на місцевості) у визначеному законом порядку.

Відповідно до п.3.1. договору земельна ділянка передається в оренду на 5 (п'ять) років.

Відповідно до п.5.1 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування та облаштування промислово - продовольчого ринку.

Пунктом 5.2 та п.5.3. встановлено, що категорія земель за основним цільовим призначенням - „ж" землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та категорія земель за функціональним призначенням - землі комерційного використання ринкової інфраструктури (код УКЦВЗ - 1.11.4).

Згідно п. 7.1. договору передача земельної ділянки здійснюється без розробки проекту відведення.

Пунктом 7.5 встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору орендарем та актом її приймання - передачі.

Договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.15.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 18 Закону України „Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення оспрюваного договору) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а у ст. 20 вказаного закону зазначено, що укладений договір оренди підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до Закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до Наказу Держкомзему від 02.07.2003 №174 „Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" реєстраторами державного реєстру земель є структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Судом встановлено, що оспорюваний договір державну реєстрацію у структурному підрозділі Центру ДЗК не пройшов.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 -210, 640 ЦК України, частини друга -п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності право чину (п.2.6).

У п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 зазначено, що у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

Відповідачі у справі надали суду угоду від 01.12.2014 про розірвання договору оренди земельної ділянки №0459 від 25.10.2010, якою сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за № 0459 від 25.10.2010; акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 01.12.2014, яким підтверджується факт повернення ТзОВ „Свімад" земельної ділянки, орендованої за оспорюваним договором, площею 2,1 га орендодавцеві, Хустській міській раді; рішення Х сесії VI скликання Хустської міської ради №1515 „Про надання дозволу ТзОВ „Свімад" на розробку проекту із землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельної ділянки по вул. Львівська, 190", яким надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди площею 1,2235 га по вул. Львівська, 190 ТзОВ „Свімад", м. Хуст для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; рішення Х сесії VI скликання Хустської міської ради від 26.11.2014 №1735 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Львівська, 190" на умовах оренди, ТзОВ „Свімад", яким затверджений проект землеустрою відведення земельної ділянки на умовах оренди, площею1,2235 га з кадастровим номером - 2110800000:01:067:0091, в м. Хуст по вул. Львівська, 190, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (категорія - землі житлової та громадської забудови) та надано в оренду терміном на 3 роки земельну ділянку з кадастровим номером - 2110800000:01:067:0091, в м. Хуст по вул. Львівська, 190, ТзОВ „Свімад". Зобов'язано товариство в місячний термін укласти з Хустською міською радою договір оренди землі, провести, його державну реєстрацію; договір оренди земельної ділянки від 01.12.2014, укладеного між Хустською міською радою (орендодавцем) та ТзОВ „Свімад" (орендар), відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку площею 1,2235 га у м. Хуст, вул. Львівська, 190, терміном на 3 роки. Відповідно до діючого законодавства проведено державну реєстрацію вказаного договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; акт прийому-передачі земельної ділянки від 01.12.2014 у підтвердження передачі в оренду земельної ділянки, вказаної у договорі.

Отже, враховуючи те, що оспорюваний договір державної реєстрації не пройшов, достроково розірваний угодою від 01.12.2014, орендована земельна ділянка відповідно до цього договору повернута орендодавцеві згідно акту прийому-передачі, укладено інший договір про оренду земельної ділянки у меншому розмірі з дотриманням вимог діючого законодавства, у позовній вимозі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.10.2010 та зобов'язання повернути державі в особі територіальної громади міста Хуст земельну ділянку загальною площею 2,1 га, вартістю 2 507870,64 грн., яка розташована за адресою: вул. Львівська, 190, м. Хуст , Закарпатська обл., належить відмовити.

Не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо скасування рішення XVI (позачергової) сесії Хустської міської ради V скликання від 21.10.2010 №2023 „Про надання дозволу ТзОВ „Свімад" на оренду земельної ділянки на вул. Львівська, 190".

Вказане рішення приймалося у зв'язку зі зміною власника нерухомого майна (15.01.2010 громадянин Мадяр Г.І. передав до статутного фонду ТзОВ „Свімад" майно, що належало йому на праві власності, розташоване по вул. Львівській, 190, м. Хуст). Цим рішенням розірвано договір оренди земельної ділянки №0277 від 22.11.2006 року, зареєстрований у Закарпатській регіональній філії Центру ДЗК 27.11.2006 за № 211080000:04:06:0711:00035, за адресою: м. Хуст, вул. Львівська, №190 укладений з Мадяр Тихоном Івановичем, ідентифікаційний номер - 0955407511 та надано в оренду терміном на 5 (п'ять) років земельну ділянку в м. Хуст, вул. Львівська, №190, площею 2,1 га, ТзОВ „Свімад", код ЄДРПОУ - 36731790, для комерційного використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 та 2 ст. 120 Земельного кодексу України - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

У зв'язку з придбанням комплексу будівель ТзОВ „Свімад" і приймалось оспорюване рішення.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Приписами ч. 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної та комунальної власності подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоуправління за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Приписами ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

На земельній ділянці, яка передавалась в оренду товариству був розміщений комплекс будівель, який належав йому на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.02.2010 №8368.

Відповідачем належним чином доведено право власності на комплекс будівель, які розташовані на земельній ділянці, що згідно оспорюваного рішення передавались в оренду, а отже і право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Прийняте Хустською міською радою рішення про передачу в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки.

Така позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.11.2014 № 21-405а14.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позову повністю .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.04.2015

Головуючий суддя Л. М. Якимчук