Рішення

від 19.03.2015 по справі 910/7818/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015Справа №910/7818/14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аверс» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Трансервіс», 2) Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» простягнення 6179,71 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Петренко О.В. - представник від відповідача-1не з'явились від відповідача-2Грабовський О.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Аверс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Трансервіс» та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 6179,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Аверс» на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №700584 від 20.03.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, у розмірі 36254,00 грн, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Volvo, державний номер АА0469МК, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «АСК «Омега» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8318630-10, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача в межах ліміту відповідальності з вирахуванням франшизи за полісом, а решта суми - на власника транспортного засобу.

Оскільки відповідачем-2 за заявою позивача було виплачено лише суму страхового відшкодування у розмірі 29074,29 грн, то решту суми понесених збитків (у розмірі 6179,71 грн) позивач просить стягнути в судовому порядку.

23.06.2014 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнює, яку суму коштів заявлено до стягнення з кожного з відповідачів та просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» суму коштів у розмірі 5856,00 грн та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Трансервіс» суму коштів у розмірі 323,71 грн.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують. Зокрема, відповідач-2 стверджує, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, становить 30074,29 грн, посилаючись при цьому на звіт № 2612 від 29.10.2013, складеного СПД Горобець Ю.М.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі №910/7818/14 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/7818/14 разом з висновком експерта №76/15-54, складеним 28.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 поновлено провадження у справі №910/7818/14 та призначено розгляд справи на 19.03.2015.

В судове засідання, призначене на 19.03.2015, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідач-1 повноважних представників в судове засідання не направив.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач-1 був належним чином повідомлений, а також враховуючи, що матеріали справи містять відзив відповідача-1 на позовну заяву, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Аверс» (страховик) та Літош Оксаною Петрівною (страхувальник) укладено договір добровільного транспортного засобу №700584 (надалі - Договір), за об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є страхувальник.

06.10.2013 близько 11 год 10 хв по проспекту Палладіна, 7/60, в м. Києві сталася ДТП, а саме: Фолюшняк А.І., керуючи автомобілем Volvo, державний номер АА0469МК, під час зміни напрямку руху, не переконався, що даний маневр буде безпечним, що призвело до зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, під керуванням водія Літош Ю.М., чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям

ДТП сталася в результаті порушення водієм Фолюшняком А.І. п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2013 у справі №759/15680/13-п, відповідно до якої Фолюшняка А.І. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №2847-ЦВ від 04.02.2014, розрахунку страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 36254,00 грн безпосередньо на рахунок виконавця робіт - Фізичної особи-підприємця Ямського В.В., що підтверджується платіжними дорученнями №249 від 28.10.2013 на суму 10000,00 грн та №252 від 01.11.2013 на суму 26254,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 36254,00 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2013 у справі №759/15680/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Volvo, державний номер АА0469МК, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, знаходився під керуванням Фолюшняка А.І.

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Volvo, державний номер АА0469МК, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volvo, державний номер АА0469МК, застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8318630-10.

Вказаним договором (поліс №АВ/8318630-10) передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, за змістом наведеної норми закону, страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що відповідачем-2 на рахунок позивача в якості відшкодування шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було завдано збитків власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, було перераховано суму коштів у розмірі 29074,29 грн.

Відтак, за твердженням позивача, на момент розгляду справи йому не відшкодовано шкоду у розмірі 6179,71 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №76/15-54, складеного 28.01.2015 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, розмір відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, внаслідок його пошкодження при ДТП, яке мало місце 06.10.2013 по вул. Палладіна, 7/60 в м. Києві, складає 35655,59 грн.

При цьому, з вказаного висновку вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу становить 0, а тому в даному випадку суму коштів у розмірі 35655,59 грн є вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Листом № 86 від 08.11.2013 позивач звернувся до відповідача-2 з заявою про виплату страхового відшкодування.

Враховуючи визначені полісом №АВ/8318630-10 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір завданого матеріального збитку, відповідач-2 був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 34655,59 грн (вартість матеріального збитку (що дорівнює вартості відновлювального ремонту транспортного засобу), завданого власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, внаслідок пошкоджень відповідного транспортного засобу в результаті спірної ДТП згідно висновку судової експертизи мінус 1000,00 грн франшизи за полісом).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-2 зобов'язання з відшкодування позивачу витрат у розмірі 34655,59 грн виконано частково - на суму 29074,29 грн. Решта суми страхового відшкодування (у розмірі 5581,30 грн) сплачено відповідачем-2 не було.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» суми страхового відшкодування у розмірі 5581,30 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Наявності у відповідача-2 зобов'язання з оплати решти заявленої до стягнення суми страхового відшкодування (у розмірі 274,70 грн) позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача-1 суми коштів у розмірі 323,71 грн суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки на час ДТП Фолюшняк А.І. був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Трансервіс» та знаходився при виконанні своїх службових обов'язків (що відповідачем-1 не заперечується), позивач вказує, що сума страхового відшкодування у розмірі 323,71 грн, яка становить собою різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (з вирахуванням франшизи за полісом у розмірі 1000,00 грн, яка відповідачем-1 була сплачена в добровільному порядку), підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Трансервіс».

У відповідності до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) .

Водночас, матеріалами справи (висновок, складений за результатами проведення судової експертизи) підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, складає 35655,59 грн.

Подані позивачем рахунок-фактура №25/10/13 та акт здачі-приймання виконаних робіт №01/11/13 від 01.11.2013, складений ФОП Ямським В.В., не є належним та допустимим доказом фактичного розміру шкоди, завданої внаслідок спірної ДТП, оскільки з наведеного акту та рахунку-фактури неможливо встановити, що відповідні роботи були проведені саме на усунення пошкоджень, завданих за наслідками ДТП, що сталась 06.10.2013.

Таким чином, в силу ст. 1194 Цивільного кодексу України відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати позивачу потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням ).

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що фактичний розмір шкоди, завданої власнику автомобіля Volkswagen Polo, державний номер АА2143МВ, становить 35655,59 грн, обов'язок відшкодування витрат у розмірі 34655,59 грн покладається на відповідача-2 як страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8318630-10, а сума коштів у розмірі 1000,00 грн (сума фрашинзи) була сплачена відповідачем-1 у добровільному порядку, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 323,71 грн задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення експертизи покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м.Київ, вул.Обсерваторна, 17-А, ідентифікаційний код 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Аверс» (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 8, ідентифікаційний код 35489734) суму страхового відшкодування у розмірі 5581 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн 30 коп., судовий збір у розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн 15 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн 87 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.04.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова