Рішення

від 02.04.2015 по справі 914/611/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 р. Справа№ 914/611/15

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Пет - Партнер", смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська область

про стягнення 3085641, 68 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Потикевич

Представники:

Від позивача: Павлюченко А.В.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю "Пет - Партнер", смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область до Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська область про стягнення 3085641, 68 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.02.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.03.2015р.

Ухвалою суду від 10.03.2015р. суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову та відклав розгляд справи з підстав, викладених у відповідні ухвалі суду.

Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, враховуючи заявлене клопотання про відкладення розгляду справи та неявку представника відповідача, 24.03.2014р. розгляд справи було відкладено.

В судове засідання 02.04.2015р. представник позивача з"явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача 407130, 24 грн. заборгованості за договором №1/05/14 від 13.05.2014р.; заборгованість за договором №09/14-2 від 01.09.2014р., що складає: 2 334 948, 00 грн. - основного боргу, 159 529, 73 грн. - інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 14 651, 44 грн. та 169 382, 27 грн. пені. Позов просить задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 26.02.2015р.,10.03.2015р. та 24.03.2015р. не виконав, відзиву не подав. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

13.05.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Пет-Партнер» (позивач, за договором постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Галичина" (відповідач, за договором - покупець) укладено договір поставки №1/05/14.

Відповідно до умов п.1.1. договору, постачальник (позивач - у справі) зобов'язується поставляти покупцю (відповідач - у справі) і передавати в його власність товари, матеріали в асортименті та за цінами згідно додатку №1 або додатків, що є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених договором.

Кількість товару та асортимент вказуються у накладних щодо кожної партії товару, за попереднім узгодженням між сторонами (п. 2.1. договору).

Згідно п.3.3. договору сторони погодили, що у видаткових та податкових накладних вартість товару встановлюється в гривнях відповідно до курсу на міжбанківській валютній біржі на дату відвантаження товару. Однак, товар оплачується покупцем в гривнях відповідно до курсу, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в порядку передбаченому п.4.1. та п.5.1. договору та додатковими угодами до договору.

У відповідності до п.4.1. договору, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначена в національній валюті України, погоджена сторонами в додатках та вказується постачальником у видатковій накладній і включає в себе податок на додану вартість. Сума платежу за цим договором визначається за курсом іноземної валюти до української гривні, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Додатком №1 до договору поставки №1/05/14 від 13.05.2014р. сторони узгодили, що вартість преформи від 13.05.2014р. становитимуть: преформа 21,5г прозора - 0, 695 грн. з ПДВ, що еквівалентно 0, 0586 доларів США; преформа 19, 0г біла - 0, 645 грн. з ПДВ, що еквівалентно 0,0544 доларів США. Курс долара США на міжбанківському валютному ринку на дату підписання даного додатку №1, 1 USD = 11, 85 грн.

Згідно п.4.3 договору, покупець здійснює оплату за поставлений йому постачальником товар шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, що вказаний в договорі. При цьому, складові ціни преформи, визначені в гривні та її еквіваленті долару США, перераховуються в гривню за формулою : Сп = С /К1мкп х К2мкп, де: Сп - повна вартість складової повної ціни відповідного товару в обсязі кожної партії поставки, в гривні за тисячу штук без урахування ПДВ; С - визначена сторонами в угоді до договору або в повідомленні постачальника чинна для періоду поставки складова ціни відповідного товару, в гривні; К1 мкп - коефіцієнт, що дорівнює міжбанківському курсу продажу долара США за гривні (USD/UAH), що публікується на сайті http://www.udinform.com/, на дату (банківський день), що передує даті відвантаження товару, з урахуванням вимог до первинних документів та особливостей п.п.4.3, п.4.4, п.4.5 договору; К2мкп - коефіцієнт, що дорівнює міжбанківському курсу продажу долара США за гривні (USD/UAH), що публікується на сайті http://www.udinform.com/, на дату (банківський день), що передує даті оплати, з урахуванням вимог до первинних документів та особливостей п.п.4.3, п.4.4, п.4.5 договору. Якщо показник К1 відрізняється від показника К2 менш ніж на 2%, то формула визначення остаточної ціни товару не застосовується і попередня ціна дорівнює остаточній.

Відповідно до п.4.4. договору, покупець сплачує ціну товару, розраховану за правилами п.4.3. договору, в обсязі кожної партії поставки протягом 45 календарних днів з дати її (партії) поставки.

01.09.2014р. додатковою угодою №1 до договору поставки №1/05/14 від 13.05.2014р., яка є невід'ємною частиною договору, сторонами встановлено, що станом на 01.09.2014р. кредиторської заборгованість ПрАТ «Галичина» відповідно до накладних становить 2 727 270, 00 грн., а також встановлено сторонами графік погашення заборгованості: вересень - 1086645, 00 грн.; жовтень - 966630, 00 грн.; листопад - 673994, 00 грн. Як зазначає позивач, за період з 13.06.2014р. по 28.08.2014р. заборгованість згідно видаткових накладних, відповідачем погашено.

На підставі п.4.3. договору та у зв'язку із збільшенням курсу долара США на міжбанківському ринку більш як на 2%, сторонами проведено коригування ціни товару на момент оплати, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін: розрахунком коригування вартості товару від 22.08.2014р. №4 до видаткової накладної №1306/5 від 12.06.2014р. на суму 28781, 25 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 28.08.2014р. №5 до видаткової накладної №1806/6 від 18.06.2014р. на суму 16970, 10 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 02.09.2014р. №1 до видаткової накладної №2006/1 від 20.06.2014р. на суму 23447, 61 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 08.09.2014р. №2 до видаткової накладної №2606/4 від 26.06.2014р. на суму 24485, 83 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 11.09.2014р. №3 до видаткової накладної №0307/1 від 03.07.2014р. на суму 12708, 02 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 17.09.2014р. №3 до видаткової накладної №0707/1 від 07.07.2014р. на суму 20783, 76 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 23.09.2014р. №3 до видаткової накладної №1007/5 від 10.07.2014р. на суму 36838, 76 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 25.09.2014р. №3 до видаткової накладної №1407/2 від 24.07.2014р. на суму 18415, 49 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 29.09.2014р. №3 до видаткової накладної №1707/2 від 17.07.2014р. на суму 20200, 23 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 01.10.2014р. №1 до видаткової накладної №1807/3 від 18.07.2014р. на суму 16134, 94 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 15.10.2014р. №4 до видаткової накладної №2307/6 від 23.07.2014р. на суму 22308, 07 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 09.10.2014р. №2 до видаткової накладної №2407/4 від 24.07.2014р. на суму 12631, 71 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 14.10.2014р. №3 до видаткової накладної №2907/4 від 29.07.2014р. на суму 14568, 98 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 22.10.2014р. №5 до видаткової накладної №3107/4 від 31.07.2014р. на суму 11188, 47 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 29.10.2014р. №6 до видаткової накладної №0508/6 від 05.08.2014р. на суму 9547, 20 грн. ; розрахунком коригування вартості товару від 10.11.2014р. №1 до видаткової накладної №0708/3 від 07.08.2014р. на суму 15464, 48 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 10.11.2014р. №2 до видаткової накладної №1208/3 від 12.08.2014р. на суму 15152, 27 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 10.11.2014р. №3 до видаткової накладної №1408/5 від 14.08.2014р. на суму 11249, 97 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 13.11.2014р. №4 до видаткової накладної №1508/5 від 15.08.2014р. на суму 36604, 43 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 26.11.2014р. №7 до видаткової накладної 2108/1 від 21.08.2014р. на суму 39181, 73 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 20.11.2014р. №5 до видаткової накладної №2608/2 від 26.08.2014р. на суму 15667,71 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 25.11.2014р. №6 до видаткової накладної №2808/2 від 28.08.2014р. на суму 12944, 35 грн. (в матеріалах справи). Загальна сума за проведеними розрахунками коригування вартості товару до видаткових накладних становить 435 275, 63 грн.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, оплати за поставлений товар з урахування коригування вартості товару у строки встановлені у договорі не провів, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі несплаченої коригованої вартості товару, яка складає 407 130, 24 грн. відповідно до поданого розрахунку. Доказів зворотнього суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлялась претензія від 15.01.2015р. №15/01-1 з вимогою погасити заборгованість в тому числі коригування згідно видаткових накладних на суму 407 130, 24 грн. Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Пунктом 3.3. договору сторонами погоджено, що вартість товару встановлюється в гривнях відповідно до курсу на міжбанківській валютній біржі на дату відвантаження товару у видаткових та податкових накладних. При цьому, товар оплачується покупцем в гривнях відповідно до курсу, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до ст.189 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. Вільні ціни встановлюються на всі види продукції та визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін (ст. 190 ГК України).

Статтею 533 ЦК України визначено, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Правовою позицією Вищого господарського суду встановлено, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни. Чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості (Постанова Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. по справі №07/152-10).

Відтак, враховуючи законодавчі положення та те, що умовами договору сторони передбачили коригування ціни товару з врахуванням зростання міжбанківського курсу долару США, а підписаними та скріпленими печатками сторін розрахунками коригування вартості товару підтвердили та визнали такі суми, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 407130, 24 грн. коригованої вартості товару за договором поставки №1/05/14 від 13.05.2014р., відповідно до розрахунку позовних вимог наведеного в позовній заяві.

Крім того, 01.09.2014р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір поставки №09/14-2, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця преформи, корок (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

Асортимент і кількість товару вказується у видаткових накладних щодо кожної партії товару, за попереднім узгодженням між сторонами (п.3.1. договору). Ціна товару визначається за домовленістю між сторонами та фіксується у відповідній видатковій накладній на відвантаження товару, яка є невід'ємною частиною договору (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2. договору, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 40 календарних днів.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем поставлено товар на загальну суму 2660490, 00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками стороні видатковими накладними: № 0210/9 від 02.10.2014р. на суму 177660,00 грн.; №0710/11 від 07.10.2014р. на суму 117915,00 грн.; №1410/2 від 14.10.2014р. на суму 130725,00 грн.; №1710/7 від 17.10.2014р. на суму 149310,00 грн.; №2210/6 від 22.10.2014р. на суму 146790,00 грн.; №2410/3 від 24.10.2014р. на суму 17010,00 грн.; №2710/2 від 27.10.2014р. на суму 33390, 00 грн. №2910/1 від 29.10.2014р. на суму 74655, 00 грн.; №3110/1 від 31.10.2014р. на суму 184590, 00 грн.; №0611/10 від 06.11.2014р. на суму 78435,00 грн.; №0711/3 від 07.11.2014р. на суму 78435,00 грн.; №1011/3 від 10.11.2013р. на суму 48825,00 грн.; №1111/3 від 11.11.2014р. на суму 52290,00 грн.; №1411/2 від 14.11.2014р. на суму 229845,00 грн.; №2411/9 від 24.11.2014р. на суму 101850,00 грн.; №2611/4 від 26.11.2014р. на суму 98910,00 грн.; №2711/5 від 27.11.2014р. на суму 98910,00 грн.; №2811/4 від 28.11.2014р. на суму 169470,00 грн.;№0112/3 від 02.12.2014р. на суму 40005,00 грн.; №0412/1 від 04.12.2014р. на суму 99645,00 грн.;№0512/5 від 05.12.2014р. на суму 60375,00 грн.; №0812/6 від 08.12.2014р. на суму 80010,00 грн.; №1012/9 від 10.12.2014р. на суму 60375,00 грн.; №1212/6 від 12.12.2014р. на суму 50 925,00 грн.; №1512/5 від 15.12.2014р. на суму 56910,00 грн.; №1712/3 від 17.12.2014р. на суму 107730, 00 грн.; №1912/4 від 19.12.2014р. на суму 57750,00 грн.; №2312/1 від 23.12.2014р. на суму 57750,00 грн. (в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялись претензії від 19.11.2014р. №1911/11 та від 15.01.2015р. №15/01-1.

Відповідачем частково оплачено за поставлений товар в сумі 325542,00 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості та підтверджується банківським виписками долученими позивачем (в матеріалах справи). Факт проведення відповідачем повної плати вартості отриманого товару матеріалами справи не підтверджено.

Таким чином, внаслідок часткового виконання зобов'язання у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар згідно договору №09/14-2 від 01.09.2014р. в сумі 2334948,00 грн., що вбачається з поданого позивачем розрахунку та порядку проведення оплат за отриманий товар з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до п.5.4. договору поставки №09/14-2 від 01.09.2014р., за несвоєчасну або неповну оплату вартості переданого товару покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочки.

На підставі наведеного, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 169382, 27 грн. окремо по кожній видатковій накладній з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат відповідно до заяви про збільшення позовних вимог (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України визначає, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, позивачем за неналежне виконання зобов'язання правомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 14651, 44 грн. та 159529, 73 грн. інфляційних втрат, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог та поданого уточненого розрахунку.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором №09/14-2 від 01.09.2014р. з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 2334948, 00 грн. - основного боргу, 169382, 27 грн. - пені, 159529, 73 грн. - інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 14 651, 44 грн.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 692, 712 ЦК України, ст.193, 216, 218, 265 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 38, 49, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Галичина», Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120 (код ЄДРПОУ 25553579) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пет - Партнер», Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Залізнична, 1 (код ЄДРПОУ 38066576) - 407 130, 24 грн. - заборгованості по договору №1/05/14 від 13.05.2014р.; 2334948, 00 грн. - основного боргу, 169382, 27 грн. - пені, 159529, 73 грн. - інфляційних втрат, 14651, 44 грн. - 3% річних заборгованості за договором №09/14-2 від 01.09.2014р. та 61712, 84 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 07.04.2015р.

Суддя Мороз Н.В.