Постанова

від 27.05.2015 по справі 914/611/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа № 914/611/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу за вих.№15/04-01 від 15.04.15 Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська область

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.15

у справі № 914/611/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пет-Партнер", смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська область

про стягнення 3 085 641,68 грн.

за участю представників:

від позивача: Тріпник Н.Л.- представник за довіреністю від 20.05.15

Павлюченко А.В представник за довіреністю від 19.05.15, Бережницький І.У.- директор

від відповідача:не з'явився

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/611/15 розподілено до розгляду в складі колегії - головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.04.15 у справі № 914/611/15 (суддя Мороз Н.В.) позов задоволено ; стягнуто з ПАТ "Галичина" на користь ТОВ "Пет - Партнер" 407 130, 24 грн. - заборгованості по договору №1/05/14 від 13.05.2014р.; 2334948, 00 грн. - основного боргу, 169382, 27 грн. - пені, 159529, 73 грн. - інфляційних втрат, 14651, 44 грн. - 3% річних заборгованості за договором №09/14-2 від 01.09.2014р. та 61712, 84 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області в частині задоволення позову про стягнення з ПАТ "Галичина" на користь ТОВ "Пет-Партнер" 234 041,47 грн. заборгованості по договору № 1/05/14 від 13.05.14 та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник зіслався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки суд, стягуючи основну суму боргу не врахував, що позивач у відповідних розрахунках невірно скоригував суми вартості товару у відповідності до додатку № 1 до договору поставки № 1/05/14 від 13.05.14, оскільки вніс недостовірні відомості про базові рівні вартості товару в доларах США, що стало наслідком безпідставного коригування вартості ціни товару на суму 191 761,92 грн.

Крім того, скаржник зазначає, що на його думку, борг з урахуванням вартості товару та часткової проплати відповідачем на суму 70 424,94 грн. становить 173 088,77 грн., а тому рішення суду в частині задоволення позову про стягнення 234 041,47 грн. (407 130,24 грн. - 173 088,77 грн.) підлягає скасуванню.

Перед початком судового засідання позивач подав відзив на апеляційну скаргу та додаткові письмові пояснення по суті спору, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

На клопотання позивача здійснювалось повне технічне фіксування процесу за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку ст. 81-1 ГПК України.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив.

З огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.15 розгляд апеляційної скарги відкладався на клопотання відповідача, представники сторін не викликались, клопотань від відповідача на розгляд суду не надходили, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.

Представники позивача у судових засіданнях навели свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги та відзиву на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 27.05.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.15 у справі № 914/611/15, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 13.05.14 між ТОВ "Пет-Партнер" (постачальник) та ПАТ "Галичина" (покупець) укладено договір поставки № 1/05/14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю і передавати в його власність товари, матеріали в асортименті та за цінами згідно додатку №1 або додатків, що є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених договором.

Кількість товару та асортимент вказуються у накладних щодо кожної партії товару, за попереднім узгодженням між сторонами (п. 2.1. договору).

Згідно п.3.3. договору сторони погодили, що у видаткових та податкових накладних вартість товару встановлюється в гривнях відповідно до курсу на міжбанківській валютній біржі на дату відвантаження товару. Однак, товар оплачується покупцем в гривнях відповідно до курсу, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в порядку передбаченому п. 4.1. та п. 5.1. договору та додатковими угодами до договору.

У відповідності до п. 4.1. договору, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначена в національній валюті України, погоджена сторонами в додатках та вказується постачальником у видатковій накладній і включає в себе податок на додану вартість. Сума платежу за цим договором визначається за курсом іноземної валюти до української гривні, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Додатком №1 до договору поставки №1/05/14 від 13.05.14 сторони узгодили, що вартість преформи від 13.05.14 становитиме: преформа 21,5г прозора - 0, 695 грн. з ПДВ, що еквівалентно 0, 0586 доларів США; преформа 19, 0г біла - 0, 645 грн. з ПДВ, що еквівалентно 0,0544 доларів США. Курс долара США на міжбанківському валютному ринку на дату підписання додатку №1: 1 USD = 11, 85 грн.

Згідно з п. 4.3 договору, покупець здійснює оплату за поставлений йому постачальником товар шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, що вказаний в договорі. При цьому, складові ціни преформи, визначені в гривні та її еквіваленті долару США, перераховуються в гривню за формулою : Сп = С /К1мкп х К2мкп, де: Сп - повна вартість складової повної ціни відповідного товару в обсязі кожної партії поставки, в гривні за тисячу штук без урахування ПДВ; С - визначена сторонами в угоді до договору або в повідомленні постачальника чинна для періоду поставки складова ціни відповідного товару, в гривні; К1 мкп - коефіцієнт, що дорівнює міжбанківському курсу продажу долара США за гривні (USD/UAH), що публікується на сайті http://www.udinform.com/, на дату (банківський день), що передує даті відвантаження товару, з урахуванням вимог до первинних документів та особливостей п.п.4.3, п.4.4, п.4.5 договору; К2мкп - коефіцієнт, що дорівнює міжбанківському курсу продажу долара США за гривні (USD/UAH), що публікується на сайті http://www.udinform.com/, на дату (банківський день), що передує даті оплати, з урахуванням вимог до первинних документів та особливостей п.п.4.3, п.4.4, п.4.5 договору. Якщо показник К1 відрізняється від показника К2 менш ніж на 2%, то формула визначення остаточної ціни товару не застосовується і попередня ціна дорівнює остаточній.

Відповідно до п. 4.4. договору покупець сплачує ціну товару, розраховану за правилами п. 4.3. договору, в обсязі кожної партії поставки протягом 45 календарних днів з дати її (партії) поставки.

Додатковою угодою від 01.09.14 № 1 до договору поставки № 1/05/14 від 13.05.14, яка є невід'ємною частиною договору, сторонами встановлено, що станом на 01.09.14 кредиторської заборгованість ПАТ "Галичина" відповідно до накладних становить 2 727 270 грн., а також встановлено сторонами графік погашення заборгованості: вересень - 1086645 грн.; жовтень - 966630 грн.; листопад - 673994 грн.

Разом з цим, як зазначає позивач, за період з 13.06.14 по 28.08.14 заборгованість згідно видаткових накладних, відповідачем було погашено.

На підставі п. 4.3. договору та у зв'язку із збільшенням курсу долара США на міжбанківському ринку більш як на 2%, сторонами проведено коригування ціни товару на момент оплати на загальну суму 435 275, 63 грн., що підтверджується наявними в матеріалами справи підписаними та скріпленими печатками сторін: розрахунком коригування вартості товару від 22.08.14 №4 до видаткової накладної № 1306/5 від 12.06.14 на суму 28 781,25 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 28.08.14 № 5 до видаткової накладної № 1806/6 від 18.06.14 на суму 16970,10 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 02.09.14 № 1 до видаткової накладної № 2006/1 від 20.06.14 на суму 2 3447, 61 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 08.09.2014р. № 2 до видаткової накладної №2606/4 від 26.06.14 на суму 24485,83 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 11.09.2014р. № 3 до видаткової накладної № 0307/1 від 03.07.14 на суму 12 708, 02 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 17.09.14 № 3 до видаткової накладної №0707/1 від 07.07.14 на суму 20783,76 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 23.09.14 № 3 до видаткової накладної №1007/5 від 10.07.14 на суму 36 838,76 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 25.09.14 № 3 до видаткової накладної № 1407/2 від 24.07.14 на суму 18415,49 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 29.09.2014р. №3 до видаткової накладної №1707/2 від 17.07.14 на суму 20200,23 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 01.10.14 № 1 до видаткової накладної № 1807/3 від 18.07.14 на суму 16134,94 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 15.10.14 №4 до видаткової накладної № 2307/6 від 23.07.14 на суму 22308,07 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 09.10.14 № 2 до видаткової накладної № 2407/4 від 24.07.14 на суму 12631,71 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 14.10.14 №3 до видаткової накладної № 2907/4 від 29.07.14 на суму 14568, 98 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 22.10.14 № 5 до видаткової накладної №3107/4 від 31.07.14 на суму 11188, 47 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 29.10.14 №6 до видаткової накладної № 0508/6 від 05.08.14 на суму 9547,20 грн. ; розрахунком коригування вартості товару від 10.11.14 № 1 до видаткової накладної № 0708/3 від 07.08.14 на суму 15464, 48 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 10.11.14 №2 до видаткової накладної № 1208/3 від 12.08.14 на суму 15152,27 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 10.11.14 № 3 до видаткової накладної № 1408/5 від 14.08.14 на суму 11249,97 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 13.11.14 № 4 до видаткової накладної №1508/5 від 15.08.14 на суму 36604,43 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 26.11.14 № 7 до видаткової накладної 2108/1 від 21.08.14 на суму 39181,73 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 20.11.14 № 5 до видаткової накладної № 2608/2 від 26.08.14 на суму 15667,71 грн.; розрахунком коригування вартості товару від 25.11.14 № 6 до видаткової накладної № 2808/2 від 28.08.14 на суму 12944,35 грн.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, оплати за поставлений товар з урахування коригування вартості товару у передбачені п. 4.2. договором строки не провів, внаслідок чого у нього виник борг щодо несплаченої коригованої вартості товару, який на час звернення з позовом до суду становив 407 130,24 грн. При цьому, наявна в матеріалах справи, сплачена відповідачем сума коригування в розмірі 70 424,94 грн., про яку зазначає скаржник у поданій апеляційній скарзі, врахована позивачем при визначенні неоплаченої суми коригування в розмірі 407 130, 24 грн. згідно договору від 13.05.14 і яка заявлена до стягнення. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що позивачем правильно розраховані суми коригування, виходячи зі зміни курсу долара після 13.05.14, тобто, від дати встановлення ціни згідно з додатком № 1 і до фактичної оплати отриманої по договору від 13.05.14 продукції.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 15.01.15 №15/01-1 з вимогою погасити заборгованість, в тому числі коригування згідно видаткових накладних на суму 407 130, 24 грн. Однак, дана претензія була залишена відповідачем без належного реагування.

Доказів на погашення цієї суми боргу або доказів на її спростування ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не подано.

У відповідності до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Пунктом 3.3. договору сторонами погоджено, що вартість товару встановлюється в гривнях відповідно до курсу на міжбанківській валютній біржі на дату відвантаження товару у видаткових та податкових накладних. При цьому, товар оплачується покупцем в гривнях відповідно до курсу, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за укладеним договором поставки № 1/05/14 від 13.05.14 в частині поставки товару, натомість відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався.

Зважаючи на наведене, враховуючи умови договору, якими (п. 4.3. договору поставки № 1/05/14) сторони передбачили коригування ціни товару з врахуванням зростання міжбанківського курсу долару США, підписані між ними розрахунки коригування вартості товару, якими сторони з урахуванням умов договору погодили ціну переданого та відповідно отриманого товару, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 407 130,24 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.09.14 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №09/14-2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця преформи, корок (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

Асортимент і кількість товару вказується у видаткових накладних щодо кожної партії товару, за попереднім узгодженням між сторонами (п. 3.1. договору). Ціна товару визначається за домовленістю між сторонами та фіксується у відповідній видатковій накладній на відвантаження товару, яка є невід'ємною частиною договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 40 календарних днів.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем поставлено товар на загальну суму 2 660 490 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними: № 0210/9 від 02.10.14 на суму 177660 грн.; №0710/11 від 07.10.14 на суму 117915 грн.; №1410/2 від 14.10.14 на суму 130725 грн.; №1710/7 від 17.10.14 на суму 149310 грн.; №2210/6 від 22.10.14 на суму 146790 грн.; №2410/3 від 24.10.14 на суму 17010 грн.; №2710/2 від 27.10.14 на суму 33390 грн. №2910/1 від 29.10.14 на суму 74655 грн.; № 3110/1 від 31.10.14 на суму 184590 грн.; №0611/10 від 06.11.14 на суму 78435 грн.; №0711/3 від 07.11.14 на суму 78435 грн.; №1011/3 від 10.11.13 на суму 48825 грн.; №1111/3 від 11.11.14 на суму 52290 грн.; №1411/2 від 14.11.14 на суму 229845, грн.; № 2411/9 від 24.11.2014 на суму 101850 грн.; №2611/4 від 26.11.14 на суму 98910 грн.; №2711/5 від 27.11.14 на суму 98910 грн.; №2811/4 від 28.11.14 на суму 169470 грн.;№0112/3 від 02.12.14 на суму 40005 грн.; №0412/1 від 04.12.14 на суму 99645 грн.;№0512/5 від 05.12.14 на суму 60375 грн.; №0812/6 від 08.12.14 на суму 80010 грн.; №1012/9 від 10.12.14 на суму 60375 грн.; №1212/6 від 12.12.14 на суму 50 925 грн.; №1512/5 від 15.12.2014р. на суму 56910 грн.; №1712/3 від 17.12.14 на суму 107730 грн.; №1912/4 від 19.12.14 на суму 57750 грн.; №2312/1 від 23.12.14 на суму 57750 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач частково оплатив вартість поставленого товару за договором № 09/14-2 від 01.09.14 на суму 325 542 грн., що слугувало підставою для виникнення у нього боргу перед позивачем, який з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.03.15, становить 2 334 948 грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 334 948 грн.

Згідно з ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо задоволення місцевим господарським судом позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання умов договору поставки № 09/14-2 від 01.09.14, розмір яких змінений на підставі заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 10.03.15, судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до п. 4.2. договору № 09/14-2 від 01.09.14, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 40 календарних днів.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, у т.ч. неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття, згідно з яким неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до змісту ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною першою цієї ж статті встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 159 529,73 грн. інфляційних втрат з листопада 2014 року по лютий 2015 року та три проценти річних від простроченої суми за період з 11.11.14 по 10.03.15, які згідно його розрахунку, складають відповідно 14 651,44 грн. (Т. І а.с. 160-163).

Відповідно до п. 5.4. договору поставки № 09/14-2 від 01.09.14, за несвоєчасну або неповну оплату вартості переданого товару покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочки.

Зважаючи на те, що відповідачем не виконано у повному обсязі взяті на себе за договором господарські зобов'язання в частині проведення своєчасної та повної оплати товару, а відтак місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 169 382,27 грн., нарахованої по кожній видатковій накладній окремо (Т. І. а.с. 164-177).

Судом апеляційної інстанції перевірено правильність проведеного позивачем розрахунку пені, річних та інфляційних втрат з врахуванням умови п. 4.2. договору, дати оплати по кожній накладній, зважаючи на зменшення позивачем з врахуванням довготриваючих господарських відносин з відповідачем кількості днів прострочки оплати, і встановлена їх правильність та відповідність наявному в матеріалах справи розрахунку позивача. Разом з тим, відповідач свого контррозрахунку щодо заявлених позовних вимог в цій частині суду не подав, заперечень стосовно даної частини позовних вимог та рішення суду не заявив.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:

Як зазначає скаржник та вбачається з матеріалів справи, додатком № 1 до договору поставки № 1/05/14 від 13.05.14 сторони узгодили, що вартість преформи від 13.05.14 становитимуть: преформа 21,5г прозора - 0, 695 грн. з ПДВ, що еквівалентно 0, 0586 доларів США; преформа 19, 0г біла - 0, 645 грн. з ПДВ, що еквівалентно 0,0544 доларів США. Курс долара США на міжбанківському валютному ринку на дату підписання даного додатку № 1, 1 USD = 11, 85 грн.

Умовами договору № 1/05/14 від 13.05.14, а саме в п.п. 4.3., 4.4. сторони визначили формулу для розрахунку ціни кожної партії товару, а в додатку № 1 до договору був зафіксований базовий рівень вартості товару в доларах США та зафіксований курс долара США на міжбанківському валютному ринку на дату підписання даного додатку, тобто на 13.05.14.

Таким чином, розрахунок суми позовних вимог (з урахуванням часткової проплати суми боргу) був проведений позивачем обґрунтовано на підставі п.п. 4.3., 4.4. договору № 1/05/14 від 13.05.14, до яких сторони зміни не вносили, а коригована вартість товару, який був отриманий відповідачем, погоджена між сторонами шляхом підписання без застережень розрахунків коригування вартості товару до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Стосовно доводів скаржника про часткову оплату ним суми боргу в розмірі 70 424,94 грн., судова колегія зазначає, що дана сума врахована позивачем при розраховані та заявлені позовних вимог.

Оскільки, обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а доводи наведені в ній спростовуються матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу за вих. №15/04-01 від 15.04.15 Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська область залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.15 у справі № 914/611/15 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.05.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.