Постанова

від 01.04.2015 по справі 904/5653/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 року Справа № 904/5653/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача

суддів:Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.

Секретар судового засідання Герун Т.О.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 01.04.15р.

Представники сторін:

від позивача: Шулікова М.В., представник, довіреність №б/н від 30.03.15;

від відповідача: ОСОБА_5 представник, довіреність №141 від 03.01.15;

від відповідача: ОСОБА_6, представник, довіреність №141 від 03.01.15;

Розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. у справі № 904/5653/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 , м. Дніпропетровськ

про: стягнення 120 564, 35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. у справі № 904/5653/14 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_7 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ" - 118 465, 06 грн. - збитків, що виникли у зв»язку з неналежним виконанням договору №31/07-12 на транспортно-експедиційного обслуговування. В частині стягнення 592, 32 грн. - інфляційних втрат та 1506, 97 грн. річних за користування чужими грошовими коштами - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить суд скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "АКСОР ІНДАСТРІ" в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.15р. прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 16.03.15р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ТОВ "Аксор Індастрі" (замовник ) та ФОП ОСОБА_7 (виконавець ) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 31.07.12р. №31/07-12.

Відповідно до п 1.1 договору виконавець, діючи від імені та за рахунок коштів замовника зобов»язується здійснити перевезення його вантажів, замовник зобов»язується оплатити надані транспортні послуги

Згідно з пунктами 2.1.2, 2.2.1 договору, виконавець зобов»язаний забезпечити своєчасну подачу під завантаження справного рухомого складу, узгодженого з замовником та відповідаючого вимогам перевезення, зазначеними у транспортній заявці, а також санітарним нормам. Дата та час подачі під навантаження справного рухомого складу погоджуються сторонами у заявці. Виконавець має право залучати для виконання своїх обов»язків по цьому договору третіх осіб. У випадку залучення третіх осіб для виконання своїх обов»язків по договору, виконавець несе відповідальність перед замовником за порушення умов договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що виконавець несе матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу замовника , його пошкодження у проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачі.; у випадку втрати та недостачі - компенсує вартість втраченого або якого не вистачає вантажу , а у випадку пошкодження - компенсує суму , на яку знизилась вартість вантажу.

Сторонами по справі узгоджено заявку на перевезення вантажу № 19/09 від 19.09.13р. на перевезення фурнітури віконної та фурнітурного столу за маршрутом Дніпропетровськ- Рівне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно ст. 14 Закону України «Про транспортно експедиторську діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України , іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Статтею 932 Цивільного кодексу України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до умов укладеного договору та узгодженої заявки від 19.09.13р. відповідачем по накладній № АИ 00-19090010 від 19.09.13р.прийнято від позивача для перевезення вантаж - фурнітура та аксесуари в асортименті. Найменування товару, його кількість та вартість зазначено у видатковій накладній № АИ00- 19090006 від 19.09.13р., яка як зазначено у розділі 8 товарно - транспортної накладної, супроводжувала вантаж.

Як вбачається з матеріалів справи автомобіль MAN AC державний НОМЕР_2 на якому здійснювалось перевезення спірного вантажу потрапив у ДТП, внаслідок якого товар був частково пошкоджений.

Судом першої інстанції витребувано від Ковельського міськрайонного суду Волинської області матеріали адміністративної справи № №159/6720/13-п (провадження №3/159/2368/13) з якої вбачається, що постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.11.13р. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн. на гр. ОСОБА_9 (водія автомобіля МАН , державний номер НОМЕР_2, який здійснював перевезення вантажу замовника (позивача) за договором транспортно-експедиційного обслуговування №31/07-12 від 31.07.12р.).

Позивачем додано до матеріалів справи Висновки експертів Дніпропетровської Торгово - промислової палати №№ ГО-5422/1 від 25.10.13р., ГО-5422/2 від 25.10.13р.

Відповідно до вказаних висновків, загальна кількість фурнітури для ПВХ вікон та дверей яка повністю втратила якість, споживчі та функціональні властивості складає 26397 шт., загальна сума матеріальних збитків складає 118465, 06 грн.

Посилання відповідача на неучасть його представника при проведені експертизи не позбавляють експертні висновки доказової сили. Експертизу щодо виявлення кількості пошкодженої фурнітури під час ДТП та розміру спричинених позивачу збитків проведено спеціалістами сторонньої, незалежної організації - Дніпропетровської торгово - промислової палати, що діяли відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати України» № 671/97 ВР від 02.12.97р.

Згідно п. 1.1 зазначеного закону, торгово-промислова палата має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

За даних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано розглядав надані позивачем висновки експертів, як належні докази по справі, які підтверджують як кількість пошкодженого товару, так і розмір понесених позивачем збитків.

Згідно ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Главою 51 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання , відповідальність за порушення зобов'язання. Відповідно до ст.611 у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Необхідною умовою відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків, а також вина.

Матеріали справи свідчать про наявність необхідних умов для застосування до відповідача відповідальності за заподіяння збитків. Позивачем доведено належними доказами факт неналежного виконання відповідачем зобов»язань по договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 31/07-12 від31.07.12р., наявність прямого причинного зв»язку між порушенням зобов»зання і завданими збитками та їх розмір.

За даних обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 118465, 06 грн. збитків судом першої інстанції задоволено обґрунтовано.

В частині вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 592,32 грн, та 1506, 97 грн. річних за користування чужими грошовими коштами місцевий господарський суд також обґрунтовано прийшов до висновку, що ці вимоги не відповідають нормам діючого законодавства та правомірно відмовив у їх задоволенні.

Враховуючи викладені обставини, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. у справі № 904/5653/14 відповідає нормам діючого законодавства та обставинам справи. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення суду.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. у справі № 904/5653/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 14.10.14р. у справі № 904/5653/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий В.В. Прудніков

Судді Е.В. Орєшкіна

Л.П. Широбокова

06.04.15