Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/3364/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа№ 910/3364/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

від позивача: Гурський Н.Р. (дов. від 09.08.2013);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Филик А.І. (дов. від 17.01.20014);

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Ізюмська М.В. (дов. від 19.01.2015 № 14);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014

у справі № 910/3364/14 (суддя Головіна К.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" (позивач)

до 1) Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес" (відповідач-1)

2) приватного підприємства "Ескарп ХХІ" (відповідач-2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна" (третя особа-1)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" (третя особа-2)

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 11/1-2327 від 01.11.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/3364/14 провадження за позовом ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" до Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес", Приватного підприємства "Ескарп ХХІ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ТОВ "Євросервіс - Україна", ТОВ"Фірма "ТМА" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 в частині звернення стягнення на рухоме майно Дочірнього підприємства "Підприємство "Продпрогрес" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс - Україна" припинено. У решті позовних вимог - відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25.03.2014, а саме - арешт на рухоме майно, що є предметом застави та належить Дочірньому підприємству "Підприємство "Продпрогрес", Приватному підприємству "Ескарп ХХІ", ТОВ "Фірма "ТМА", заборону Приватному підприємству "Ескарп ХХІ", ТОВ "Фірма "ТМА", Дочірньому підприємству "Підприємство "Продпрогрес" та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду вказаного рухомого майна, у тому числі заборону змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його переробку, поділ, комплектність, утилізацію, у тому числі у якості металобрухту, а також заборону вивозити вказане майно поза межі його місцезнаходження: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1/1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.08.2014, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/3364/14, прийняти нове рішення, яким звернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс - Україна" за генеральною кредитною угодою б\н від 31.07.2001 з додатковими угодами до неї та за Договором Застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 та Додатком № 1 до нього, в сумі 956 239,00 грн. шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету застави - основних засобів, що знаходяться у власності ПП "Ескарп ХХІ" та зазначені у №№ 1-647 Додатку № 1 до Договору Застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 та у власності ДП "Підприємство "Продпрогрес" та зазначені у №№ 718-757 Додатку № 1 до Договору Застави від 01.11.2007 № 11/1-2327.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Зокрема, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, відмовляючи у задоволенні позову, оскільки позивач не надавав згоди ТОВ "Євросервіс - Україна" на продаж заставного майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" на вказане рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2014 у даній справі.

17.09.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

15.10.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

10.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження, обґрунтоване тим, що у господарському суді м. Києва розглядається пов'язана з даною справою справа № 910/19165/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна" до Приватного підприємства "Ескарп ХХІ" про визнання договорів недійсними, у задоволенні якого судова колегія відмовила.

17.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло заперечення на клопотання позивача про зупинення апеляційного провадження у даній справі.

18.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розгляд апеляційної скарги у даній справі неодноразово відкладався.

01.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за для виклику у судове засідання ліквідатора третьої особи-1, оскільки позивач не має змоги виконати вимоги суду щодо проведення порівняльного аналізу і співставлення переліку заставленого майна третьої особи-1 з переліком майна, переданого арбітражним керуючим Луговським Є.В. у справі №49/277-б на користь Приватного підприємства "Ескарп ХХІ" та інше. Судова колегія дослідивши вказане клопотання та заслухавши пояснення щодо визнання обов'язковою явку в судове засідання ліквідатора третьої особи-1, вирішила залишити його без задоволення за необґрунтованістю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.04.2015 представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представники відповідача-1 та третьої особи-2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання 01.04.2015 представник третьої особи-1 не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи-1, за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовною заявою до відповідач-1, відповідач-2 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем-1 умов договору застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 р., яким забезпечувалось виконання генеральної кредитної угоди від 31.07.2001, укладеної між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Євросервіс - Україна", яке, в свою чергу, не повернуло кредит та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого у банку виникло право на звернення стягнення на рухоме майно Волочиського цукрового заводу, що є предметом договору застави та знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1.

Провадження у даній справі за вказаними позовними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2014 та залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна" (третя особа-1).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2014 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА" (третя особа-2).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог помилково посилався на те, що «вимоги ТОВ "Факторингова компанія Паритет" щодо звернення стягнення заборгованості за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 та договором застави основних засобів від 01.11.2007 № 11/1-2327 на майно відповідачів шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмета застави, є такими, що не відповідають чинному законодавству», що «реалізувати своє право на звернення стягнення заборгованості за рахунок заставленого рухомого майна по договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007 позивач має в межах справи про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна"».

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

31.07.2001 між АППБ "Аваль", правонаступником якого є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого, в свою чергу, є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) та третьою особою-1 (далі - позичальник) була укладена генеральна кредитна угода (далі - Угода).

Відповідно до умов цієї Угоди кредитор (банк) зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди. Загальний розмір наданих позичальнику кредитних коштів не повинен перевищувати еквівалент 5 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Угоди кредит, наданий кредитором, забезпечується всім належним позичальнику майном, коштами та всіма активами, що належать йому на праві власності і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Генеральна кредитна Угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до 31.07.2002 за умови повного погашення позичальником даної заборгованості за всіма кредитами в рамках даної угоди.

Для забезпечення зобов'язань за вказаною генеральною кредитною угодою між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна", Дочірнім підприємством "Підприємство "Продпрогрес", Дочірнім підприємством "Волочиськ-цукор" (заставодавці) був укладений договір застави основних засобів від 01.11.2007 № 11/1-2327 (далі - Договір застави).

Відповідно до п. 1.1 Договору застави він забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають з генеральної Угоди від 31.07.2001, а також додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому, за умови якого боржник зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 110 000 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.4 Договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього договору, заставодавці на умовах, передбачених цим договором, передають у заставу заставодержателю належні їм на праві власності основні засоби/обладнання, згідно додатку № 1 до цього договору, а саме - рухоме майно Волочиського цукрового заводу, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1.

Предмет застави сторони оцінили в сумі 956 239,00 грн. Обтяження предмета застави за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 1.6 Договору застави).

Також, за умовами цього договору заставодержатель набуває права на стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором, або достроково у випадку порушення боржником умов кредитного договору, а також ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до п. 2.6 Договору застави у випадку ліквідації заставодержателя, або заставодавців зобов'язання по цьому договору переходять до їх правонаступників.

Застава зберігає силу у випадку уступки заставодержателем забезпеченої заставою вимоги та при переведенні боржником боргу, забезпеченого заставою (п. 2.12 Договору застави).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2008 у справі № 21/112, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008, позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, стягнуто з ТОВ "Євросервіс-Україна 85 909 143,48 грн. суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

Також судом встановлено, що 10.05.2011 ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 2/136-б був ліквідований один із заставодавців за договором застави № 11/1-2327 від 01.11.2007 - ДП "Волочиськ-цукор", у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Після чого, заставодавцями за вказаним договором застави залишались ТОВ "Євросервіс - Україна" та ДП "Підприємство "Продпрогрес".

Разом з тим, судом було встановлено, що у провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа № 49/277-б про банкрутство боржника-заставодавця - ТОВ "Євросервіс-Україна".

Також судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2012 порушено провадження у справі № 5011-44/6488-2012 про банкрутство ще одного заставодавця - ДП "Підприємство "Продпрогрес".

За результатами попереднього засідання у вказаній справі ухвалою від 24.04.2013 у справі № 5011-44/6488-2012 господарський суд міста Києва затвердив реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, до реєстру вимог кредиторів були включені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 127 370 368,99 грн., що забезпечувались договором застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2007.

Разом з тим, у судовому засіданні першої інстанції 28.07.2014 позивач відмовився від позову в частині позовних вимог про звернення стягнення на майно відповідача-1 - ДП "Підприємство "Продпрогрес" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс - Україна" на суму 956 239,00 грн. Просив звернути стягнення на заставлене майно, що перебуває у власності ПП "Ескарп ХХІ", посилаючись на те, що ДП "Підприємство "Продпрогрес" ліквідовано, як юридичну особу у справі про банкрутство № 5011-44/6488-2012.

Розглядаючи заяву про відмову позивача від позову в частині звернення стягнення на майно відповідача-1 - ДП "Продпрогрес", суд першої інстанції було прийнято до уваги положення п. 4 ст. 80 ГПК України, відповідно до якої якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, господарський суд припиняє провадження у справі.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що вказана відмова від позову в частині не суперечить діючому законодавству України, підписана уповноваженим представником позивача. Крім того, з матеріалів справи вбачається, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", процесуальним правонаступником якого у справі № 5011-44/6488-2012 є ТОВ "Факторингова компанія "Паритет", визнано кредитором у вказаній справі про банкрутство ДП "Підприємство "Продпрогрес" на суму 127 370 368,99 грн. (грошові вимоги забезпечені заставою відповідно до договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007), а отже, заява позивача відповідає чинному законодавству та не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

З огляду на вказане господарський суд першої інстанції прийняв заяву позивача про часткову відмову від позову та вірно припинив провадження в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави з ДП "Продпрогрес" в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Євросервіс-Україна" перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції розглядав позовні вимоги про звернення стягнення на рухоме майно відповідача-2 - ПП "Ескарп ХХІ", визначене додатком № 1 до Договору застави основних засобів № 11/12327 від 01.11.2007, в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою, що була стягнута рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2008 у справі № 21/112. Представник апелянта у суді апеляційної інстанції не заперечив проти вказаного.

Як вже було зазначено вище, ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2008 порушено провадження у справі №49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2009 у вказаній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Євросервіс - Україна" на загальну суму 175 215 414, 14 грн., в тому числі вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - Банк) на загальну суму 93 334 742,23 грн.

В реєстрі вимог кредиторів вимоги Банку включені в першу чергу вимог, як вимоги що забезпечені заставою, на підставі договору застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2011.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2011 у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна" було введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Луговського Є.В.

Ухвалою суду від 24.04.2012 затверджено план санації боржника, а ухвалою від 14.01.2013 продовжено процедуру санації та погоджено зміни і доповнення до плану санації та затверджено зміни і доповнення до плану санації. На сторінці 2 Змін та доповнень до плану санації передбачено, що в процесі фінансового оздоровлення Товариства передбачається передача майна Товариства інвестору в замін на внесені інвестиційні кошти на підставі цього плану санації боржника, а саме рухомого та нерухомого майна - цукрового заводу, що розміщене за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, вул. Довженка, буд. З, вул. Цукровиків, буд. 7 та становить переважну частину цілісного майнового комплексу цукрового заводу.

В розділі 10 Змін та доповнень до плану санації (сторінка 4) затверджений порядок реалізації майна боржника: "...передача (продаж) нерухомого майна, обладнання, транспортні засоби та інвентар Волочиського цукрового заводу, що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, вул. Довженка, буд. 3, вул. Цукровиків, буд. 7 інвестору відповідно до експертної оцінки в замін на внесені інвестиційні кошти...".

Вказані вище зміни та доповнення були погоджені комітетом кредиторів згідно протоколу від 08.01.2013. В даному комітеті кредиторів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" володів більшістю голосів, приймав участь, на вказаному засіданні, на якому членами комітету кредиторів одноголосно погоджені вказані зміни та доповнення, що за своєю суттю є згодою банку на реалізацію заставного майна.

Ухвалою суду від 29.07.2013 ПП "Ескарп XXI" було визнане інвестором ТОВ "Євросервіс-Україна", з яким керуючий санацією уклав договір про участь інвестора у санації боржника згідно з планом санації. Також, 29.07.2013 у справі № 49/277-б судом було ухвалено скасувати усі арешти, обтяження та заборони щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна".

05.08.2013 між боржником, в особі керуючого санацією, та ПП "Ескарп XXI" було укладено договір про участь інвестора у санації боржника, відповідно до якого інвестор надає інвестиції з метою відновлення платоспроможності боржника, а боржник зобов'язаний передати інвестору нерухоме (комплекс виробничих будівель, споруд, приміщень) та рухоме майно (обладнання, транспортні засоби, інвентар) Волочиського цукрового заводу, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, еквівалентну сумі внесених інвестиційних коштів.

Вартість майна, яке передається інвестору встановлена відповідно до висновку від 05.02.2013 про оцінку активів майнового комплексу цукрового заводу, що належить боржнику та складає 5 192 449,00 грн., з яких: 3 076 010 грн. - вартість нерухомого майна, 2 116 439 грн. - вартість рухомого майна.

ПП "Ескарп XXI" та боржником було укладено договір № 1 про передачу рухомого майна боржника, а 26.11.2013 підписано акти приймання передачі майна відповідно до чого боржник передав інвестору у власність рухоме майно Волочиського цукрового заводу, взамін внесених інвестиційних коштів в сумі 2 116 439,00 грн., відповідно до договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 у справі № 49/277-б.

Вказана передача майна відбулась відповідно до договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна".

У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтвердив факт отримання коштів від реалізації вищевказаного рухомого майна, яке було продано ПП "Ескарп XXI" у межах та в порядку провадження у справі про банкрутство № 49/277-б.

Відповідач-2 стверджує, що на момент підписання договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 та в момент передачі спірного майна ТОВ "Євросервіс-Україна" до ПП "Ескарп XXI" у сторін були всі права та обов'язки щодо укладення відповідного договору.

У свою чергу, 25.12.2013 між ПП "Ескарп ХХІ" (продавець, відповідач-2) та ТОВ "Фірма "ТМА" (покупець, третя особа-2) був укладений договір купівлі-продажу № 156 на частину вищевказаного рухомого майна, за умовами якого право власності на частину цього рухомого майна, а саме - технологічне обладнання цукрової промисловості - колонну дифузійну установку набуло ТОВ "Фірма "ТМА".

Зазначені фактичні обставини у справі встановлені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції та не заперечуються сторонами.

Натомість, 03.12.2013 постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 11.02.2014, ухвалу суду у справі № 49/277-б від 29.07.2013 скасовано, зокрема, в частині зняття арештів та обтяжень на майно, призначення інвестора боржника та справу передано для подальшого розгляду до господарського суду міста Києва.

За результатами подальшого розгляду справи № 49/277-б, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна" замінено кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з грошовими вимогами до ТОВ "Євросервіс-Україна" у сумі 93 334 742, 23 грн процесуальним правонаступником - ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" на підставі того, що між Банком та ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" укладено договори відступлення права вимоги від 03.06.2013, від 03.06.2013 № 140-0-0-0-00/11-70, від 03.06.2013 № 140-0-0-0-00/11-72, від 03.06.2013 № 140-0-0-0-00/11-73.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2014 був затверджений звіт керуючого санацією боржника Луговського Є.В. у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс- Україна", на якому розглядались питання дійсності договору від 05.08.2013 про участь інвестора в санації боржника, а також договору від 21.11.2013 № 1 про передачу рухомого майна боржника. Судом було встановлено, що поданий звіт керуючого санацією від 21.03.2014 відповідає вимогам законодавства (містить баланс боржника, відомості про нереалізовані права вимоги боржника, про розрахунок прибутків і збитків боржника, про наявність грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, довідку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості), а також вказаний звіт було розіслано всім кредиторам боржника, в т.ч. і ТОВ "Факторингова компанія "Паритет". Крім того, у вказаній ухвалі суду встановлено, що під час розгляду та затвердження звіту керуючого санацією присутні у засіданні учасники провадження у справі заперечень щодо звіту не навели, не заперечував щодо звіту і представник комітету кредиторів - ТОВ "Факторингова компанія "Паритет".

Проте, ухвала господарського суду м. Києва від 31.03.2014 про затвердження звіту керуючого санацією у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна" оскаржувалась заставним кредитором - ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" та була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2014 у справі № 49/277-б зазначено, що рухоме майно боржника було передано ПП "Ескарп XXI" без порушення встановленого законодавством порядку та порушень прав та інтересів кредиторів та боржника, оскільки факт передачі відбувся до прийняття судом апеляційної інстанції до розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 29.07.2013 та скасування ухвали про визнання ПП "Ескарп XXI" інвестором боржника.

Згідно зі ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Судовою колегією взято до уваги рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі 910/19165/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна" до Приватного підприємства "Ескарп ХХІ" про визнання договорів (договір про участь інвестора у санації боржника згідно з планом санації, договір № 1 про передачу рухомого майна боржника) недійсними, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015, в яких зазначено наступне: „беручи до уваги ухвалу господарського суду м. Києва від 01.06.2009 про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Євросервіс - Україна" на загальну суму 175 215 414, 14 грн., в тому числі вимоги Банку на загальну суму 93 334 742, 23 грн. та ухвали господарського суду м. Києва від 24.04.2012 та від 14.01.2013 про затвердження плану санації боржника, ухвали господарського суду м. Києва від 29.07.2013 про визнання ПП "Ескарп XXI" інвестором, в силу ст. 388 Цивільного кодексу України, ПП "Ескарп XXI" є добросовісним набувачем вказаного майна".

Разом з тим, суд зазначив, що позивачем не було доведено суду належними засобами доказування, що оскаржувані ним договори в момент їх укладення суперечили закону, а також суд встановив, що особи, які його підписали, мали на це необхідний обсяг цивільної дієздатності, а також оскаржувані правочини відповідали внутрішній волі сторін.

Докази касаційного оскарження вказаних рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі 910/19165/14 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 у справі 910/19165/14 в матеріалах даної справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що факт того, що ПП "Ескарп XXI" є добросовісним набувачем спірного майна та дійсність договорів (договір про участь інвестора у санації боржника згідно з планом санації, договір № 1 про передачу рухомого майна боржника) вже встановлені вищезазначеними судовими рішеннями.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшовши неправильних висновків щодо автоматичного визначення недійсними вказаних вище договорів, зазначивши про те, що позивач має право реалізувати своє право на звернення стягнення заборгованості за рахунок заставленого рухомого майна по договору застави основних засобів від 01.11.2007 № 11/12327 в межах справи про банкрутство ТОВ "Євросервіс-Україна", а тому і відмовив у задоволенні його позовних вимог.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що правовий висновок місцевого господарського суду наведений в мотивувальній частині оскаржуваного рішення є невірним, проте це не призвело до прийняття невірного рішення.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, врахувавши норми чинного законодавства, дійшла висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, проте з інших підстав. Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №910/19165/14 факти щодо визнання ПП "Ескарп XXI" добросовісним набувачем вказаного рухомого майна та дійсності договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013, договору № 1 про передачу рухомого майна від 21.11.2013. Тому суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що наслідком скасування ухвали господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 49/277-б має бути визнання недійсним договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013, договору № 1 про передачу рухомого майна від 21.11.2013.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта стосовно недобросовісності набуття ПП "Ескарп XXI" спірного майна не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Твердження апелянта стосовно того, що позивач не надавав згоди на відчуження даного майна на користь відповідача-2 спростовується матеріалами справи, оскільки Банк, який був обтяжувачем спірного рухомого майна на момент вирішення питання реалізації заставного майна у справі № 49/277-б, надав згоду на його реалізацію, що підтверджується матеріалами справи. Крім іншого дане питання було досліджено судом у справі № 49/277-б та у справі № 910/19165/14, про що зазначалось вище.

До того ж на неодноразові вимоги суду позивач не визначив вартість рухомого майна, яке належить саме ПП "Ескарп XXI", не відокремивши майно, яке реалізоване ТОВ „Фірма ТМА", надавши з цього приводу клопотання від 01.04.2015.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставини, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом апеляційної інстанції.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що повноважний представник, апелянта у судовому засіданні 01.04.2015 зазначив про отримання коштів від реалізації спірного майна у справі № 49/277-б, а тому одночасне отримання цих коштів у справі № 49/277-б та звернення стягнення на майно у даній справі, могло б призвести до подвійного стягнення, що в будь-якому випадку є неправильним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що якщо вказана вище помилка місцевого господарського суду у оцінці обставин даної справи не вплинула на правильність судового висновку щодо вирішення спору, та не призвела до прийняття неправомірного рішення, то у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови зазначив власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Зважаючи на те, що наведений висновок в мотивувальній частині оскаржуваного рішення господарського суду не призвів до прийняття неправомірного судового рішення, колегія суддів вважає за можливе оскаржуване рішення залишити без змін, змінивши обґрунтування, наведені судом першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Разом з тим, 25.03.2014 ухвалою господарського суду м. Києва у даній справі було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на рухоме майно, що є предметом застави та належить, Приватному підприємству "Ескарп ХХІ", Дочірньому підприємству "Підприємство "Продпрогрес", Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ТМА", а також заборонено Приватному підприємству "Ескарп ХХІ", Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТМА", Дочірньому підприємству "Підприємство "Продпрогрес" та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, іпотеку та оренду вказаного рухомого майна, у тому числі заборонено змінювати властивості вказаного майна, його вид, форму, якість, комплектність, здійснювати його переробку, поділ, комплектність, утилізацію, у тому числі у якості металобрухту та заборонено вивозити вказане майно поза межі його місцезнаходження: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Заводська, 1/1.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що в певній частині позову провадження підлягає припиненню, у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити, то й потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення відпала. У зв'язку з чим суд першої інстанції вірно скасував вжиті заходи забезпечення позову.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі № 910/3364/14 - без змін.

2. Справу № 910/3364/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний: 06.04.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

В.В. Шипко