Постанова

від 24.03.2015 по справі 813/6645/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 876/10708/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.,

за участю:

представників позивача - Скиба О.А., Янків І.М.,

представника відповідача - Кельбас Р.А.,

прокурора - Турчин І.Я.,

представника третьої особи - Бевза В.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та Генерального Консульства Республіки Польща у Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Генерального Консульства Республіки Польща у Львові, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЕМ-Будсервіс" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю Генеральної прокуратури України, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова № 0000342320/0 від 09.02.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач здійснив перевірку позивача за постановою про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 23.11.2010 року, прийнятою відповідно до статей 22, 66, 130 Кримінально-процесуального кодексу України заступником начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області в ході розслідування кримінальної справи № 179-0467. При цьому зазначив, що згідно з п. 86.9 Податкового кодексу України, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

Постановою Львівського окружного суду від 15.06.2011року, яка Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.01.2012року - залишена без зміни, було задоволено позов ТзОВ "ВЕЕМ-Будсервіс" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000342320/0 від 09.02.2011року за платежем з податку на додану вартість на суму 1398378,00 грн.(Т.3 а.с.154-158; 232-237).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014року, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задоволена частково, вищезазначені рішення судів були скасовані, а справа скерована на новий розгляд (Т.4 а.с.207-212).

В постановленому рішенні касаційної інстанції зазначено, що висновки судів зроблені при не всебічному та не повному з'ясуванні дійсних обставин по справі, в частині доведення реальності виконання господарських операцій та їх обсягів, а також без перевірки наявності постановлених судами обвинувальних вироків стосовно контрагентів позивача по фактах фіктивного підприємництва.

Та не зважаючи на обов'язковість виконання висновків суду касаційної інстанції, при повторному розгляді справи Львівським окружним адміністративним судом, 31.10.2014року позов ТзОВ "ВЕЕМ - Будсервіс" було черговий раз поспішно задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова за № 0000342320/0 від 09.02.2011 року (Т.6 а.с.217-223).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові подали апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду та детально і прискіпливо дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ Личаківського району м. Львова у 2010році провела позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" (ЄДРПОУ 23884496) з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП "Вілмат-електрик" (ЄДРПОУ 34028673), ТОВ "Іртас" (ЄДРПОУ 34419121), ПП "Львівкомфортгруп-К" (ЄДРПОУ 35383018), ПП "Будівельна фірма "Віалекс" (ЄДРПОУ 35528851) за період з 01.01.2009 року по 01.12.2010 року.

Згодом, за результатами перевірки податковим органом було складено акт №14/23-2/23884496 від 12.01.2011 року /Т.І а.с.14-41/, яким встановлено порушення ТОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" п. 1.3, п. 1.7 ст. 1, п.п.7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1118702,00 грн., в тому числі в вересні 2009 року в сумі 243182,00 грн., в жовтні 2009 року на суму 323158,00 грн., в грудні 2009 року в сумі 6000 грн., в лютому 2010 року в сумі 67819,00 грн., в березні 2010 року 247675,00 грн., в квітні 2010 року в сумі 195636,00 грн., в серпні 2010 року в сумі 35232,00 грн. /Т.І а.с.14-41/.

На підставі зазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342320/0 від 09.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 1398378,00 грн., в т.ч. за основним платежем: 1118702,00 грн. та за штрафними санкціями 279676,00 грн. (Т.І а.с.43).

За змістом акту перевірки, зазначені порушення полягали у не підтвердженні позивачем фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами ПП "Вілмат-електрик", ТОВ "Іртас", ПП "Львівкомфортгруп-К", ПП "Будівельна фірма "Віалекс", які не мали жодних основних засобів, рухомого та нерухомого майна, трудових ресурсів, не сплачували прибуткового податку чи відрахувань до пенсійного фонду, тобто мали ознаки фіктивності, а їх діяльність була спрямована на конвертацію безготівкових коштів та мінімізацію податкових зобов'язань суб'єктами господарювання перед державою.

У постановленому рішенні, суд першої інстанції посилався на допущені ДПІ Личаківського району м. Львова порушення порядку винесення податкового повідомлення-рішення від 09.02.2011 року за № 0000342320/0 та недотримання вимог п. 86.9 ст. 86 ПК України, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Личаківському районі м. Львова скеровувала позивачу запит про надання документів перед призначенням перевірки у зв'язку із отриманням постанови слідчого, в порядку п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні», оскільки до набрання ПК України законної сили 01.01.2011року, усі постанови слідчих органів розцінювались, як отримання податкової інформації про можливі порушення чинного законодавства, а не як обов'язковий документ на підставі якого призначається позапланова перевірка.

Такий порядок застосування податкового законодавства був обумовлений тим, що позапланові перевірки в межах КПК України призначались тільки за рішенням суду, а Законом «Про державну податкову службу в Україні» було регламентовано дещо інший відповідний порядок проведення перевірок, оскільки в КПК України були лише виписані повноваження слідчого щодо призначення ревізій.

Відтак, з метою оперативного виконання процесуальних доручень органів досудового слідства по кримінальних справах, податковими органами України направлявся запит платнику податків про надання необхідних документів та пояснень. І лише після отримання відповіді чи відсутності такої на запит, з боку платника податків, податковим органом призначались позапланові перевірки на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 та п. 2 ч. 1 ст. 11-2, а не на підставі п.7 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

А тому, наказ № 622 від 21.12.2010 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова про проведення позапланової перевірки було винесено на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 та п. 2 ч. 1 ст. 11-2 цього ж Закону( Т.3 а.с.123-124).

Пунктом 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Вказаний Закон України не містив підстав аналогічних пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на порушення чого покликався суд першої інстанцій у винесеній Постанові по даній адміністративній справі.

Призначення позапланової перевірки, до прийняття Податкового кодексу України здійснювалось на підставі пункту 7 ч. 6 ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні», якщо стосовно платника податків податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Проте, за цією підставою ДПІ у Личаківському районі м. Львова не було ініційовано проведення перевірки, а тому доводи суду першої інстанції про порушення порядку винесення податкового повідомлення-рішення є надуманими та безпідставними.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції фактично не дослідив підстав проведення перевірки за Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а ні за ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка господарсько-фінансової діяльності позивача була призначена не на підставі кримінально-процесуального закону, а на підставі виникнення потреби у відповідача в перевірці відомостей, отриманих від особи (Яцків Н.І.- директора «Віалекс»), яка мала правові відносини з платником податків при неподанні пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відносно незаконності і нікчемності господарських операцій TOB «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» із фіктивними суб'єктами господарювання слід вказати, що TOB «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» було укладено договори з ТзОВ «Іртас», ПП «Вілмат-Електрик», ПП «БФ «Віалекс» № 01/01/09/09 від 01.09.2009, № 02/01/09/09 від 01.09.2009, №06/01/09/09 від 01.09.2009, № 07/01/09/09 від 01.09.2009 № 08/01/09/09 від 01.09.2009, №03/01/02/10 від 05.02.2010, № 05/01/04/10 від 01.04.2010, № 01/01/06/09 від 01.06.2009, №02/01/07/09 від 01.07.2009 № 01/01/12/09 від 01.12.2009, № 03/04/01/10 від 04.01.2010року, предметом яких були виконання «супідрядниками» загальних будівельних робіт на об'єктах, які споруджував позивач, а саме: багатоквартирних житлових будинків по вул. Лінкольна,23, вул. Лісній, 26 в м. Львові, резиденції Генерального консульства Республіки Польща по вул.Івана Франка,108 у м. Львові, на виробничій базі в с. Муроване Пустомитівського району.

Зазначені договори були ідентичними за текстом та відрізнялись лише видами і сумами вартості будівельних робіт, номерами та датами їх укладення (Т.1 а.с.109-249).

Згідно цих договорів ТОВ «Компанія «ВЕЕМ- Будсервіс» (Замовник) та ПП «БФ «Віалекс» (Підрядник) та ТОВ «Іртас» (Підрядник): «Замовник доручав, а підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи по об'єкту: «Генеральне Консульство республіки Польща в м. Львові» відповідно до проектної документації та умов Договору» (п.1.1 договорів); «Вартість робіт визначається на підставі актів виконаних робіт» (п.2.1 договорів); «Початок виконання робіт - на протязі 5 (п'яти) днів з дня підписання Договору сторонами» (п.4.1.1 договорів); «Кінцевий розрахунок за виконані Підрядником роботи провадиться на підставі актів форми КБ-2 та КБ-3 та акту здачі-прийняття передбачених цією угодою обсягів робіт не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати їх підписання сторонами» (п.5.1 договорів).

При цьому, підрядником було проігноровано та не виконано вимоги укладеної Угоди з Генеральним Консульством республіки Польща про те, що без відома Консульства та внесення такого «супідрядника» до погодженого списку «супідрядників»(Т.6 а.с.28-34), ніхто не може виконувати будь-яких робіт чи допускатись на будмайданчик Резиденції Генконсульства, де вівся поденний табельний облік усіх допущених працівників «підрядника» та «супідрядників» (Т.6 а.с.19-27;82), а також загальний Журнал планових та фактично виконуваних робіт ( Т. 6 а.с.35-76).

Такі удавані правочини укладались з метою фіктивної демонстрації виконання «субпідрядних» будівельних робіт на об'єкті будівництва консульської установи в місті Львові по вул. І. Франка 108, що вбачається з акту позапланової виїзної перевірки з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків між ТОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» та ПП «Вілмат Електрик», ТОВ «Іртас», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Будівельна фірма «Віалекс» за період з 01.01.2009 року по 01.12.2010 року від 12.01.2011р. № 14/23- 2/23884496, - без відома представника замовника Генерального консульства Республіки Польщі.

Саме на зведення будівлі Резиденції, об'єкту спеціального правового режиму, між замовником та виконавцем укладався договір по будівництву Генерального консульства Республіки Польща по вул. Івана Франка 108 у Львові № 30А-6/В/07 від 01.06.2007р. (Т.6 а.с.94-115), а неналежне виконання якого з боку ТзОВ «ВЕЕМ-БУДСЕВІС» потягло за собою відмову від нього Генерального консула Республіки Польща листом від 18.08.2010р. (Т.7 а.с.298) та подальше укладення угоди з іншим підрядником ТзОВ «Зельбуд» від 18.10.2010року для завершення будівельних робіт на суму 12.529.866,30 грн.(т.8 а.с.198).

З матеріалів даної справи вбачається, що на мниме виконання цих договорів ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» складала наступні фіктивні акти КБ-2: з ПП «БФ «Віалекс» - №09-9 за 09.2009 на суму 95686,80 грн., № 09-10 за 09.2009 на суму 427716,00 грн., № 09-11 за 09.2009 на суму 416587,20 грн., б/н за 09.2009 на суму 553146 грн., б/н за 09.2009 на суму 12169,20 грн.; із TOB «Іртас» б/н за 04.2010 на суму 192717,41 грн., за 04.2010 на суму 40291,20 грн., б/н за 04.2010 на суму 80408,22 грн., № 1 за 02.2010 на суму 93999,62 грн., № 2 за 02.2010 на суму 100688,60 грн.

При цьому, з акту податкової перевірки ТОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» від 12.01.2011р. за № 14/23-2/23884496, наявного у справі (стор.5-7 акту) також видно, що ТОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» склало такі акти КБ-2: і з ПП «Вілмат Електрик» - б/н за 06.2009 на суму 450576,00 грн., б/н за 07.2209 на суму 22680,47 грн., б/н за 12.2009 на суму 629390,40 грн., б/н за 01.2010 на суму 306148,08 грн.

Загальна сума вартості умовно виконаних робіт по формальних актах КБ-2 складених між ТОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» та ТОВ «Іртас», ПП «БФ «Віалекс», ПП «Вілмат-Електрик» становить - 3 422 205,20 грн., при тому, що аналогічні роботи зазначались і в актах виконаних робіт безпосередньо самим підрядником ТзОВ «ВЕЕМ- Будсервіс».

Між тим, під час апеляційного розгляду справи, позивачем не було надано жодних оригіналів чи належним чином засвідчених копій договорів та актів КБ-2, довідок КБ-3, які складались між ТОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» із ПП «Вілмат Електрик», ТОВ «Іртас», ПП «БФ «Віалекс», відносно об'єкта будівництва консульської установи, з покликанням на їх знищення в силу збігу трирічного терміну збереження, що також не відповідає чинному законодавству України, а тому судом до уваги не приймається.

Перелік «субпідрядників» за участю ТОВ «Іртас», ПП «БФ «Віалекс», ПП «Вілмат Електрик» замовником будівництва ніколи не складався і про існування таких Генеральне консульство Республіки Польща не знало до часу отримання платіжних вимог та актів форми КБ-2, які також на переконання колегії суддів були правомірно відхилені.

Згідно п.4.3 Загальних умов договорів і договору № 30А-6/В/07 від 01.06.2007року, виконання робіт за допомогою субпідрядників може відбуватися за згодою замовника і погодженням розпорядника виключно на засадах, визначених ЦК. Згідно п. 1.1.10 (ЗУД) «субпідрядник» - фізична або юридична особа, яка підписала договір з виконавцем на виконання частини робіт, передбачених договором. Зміст договору є конфіденційним та передається третім особам за попередньої письмової згоди замовника (п.2.9 ЗУД).

Консульська установа ніколи не надавала згоди на залучення до робіт субпідрядників - ТОВ «Іртас», ПП «БФ «Віалекс», ПП «Вілмат Електрик» (Т.6 а.с.82). Працівники цих підприємств ніколи не були присутні на території об'єкта будівництва, що підтверджується наявними в матеріалах цієї справи: загальним журналом робіт, місячними табелями обліку робочого часу, архітектурно-будівельним паспортом об'єкту та іншими даними(Т.6 а.с.19-81).

Відтак, договір № 30А-6/В/07 від 01.06.2007року, як імперативний регулятор відносин сторін було односторонньо порушено з боку ТзОВ «ВЕЕМ-Будсервіс» шляхом виготовлення документів про залучення фіктивних субпідрядників без відома Генерального консульства Республіки Польща

Зазначене підтверджує обґрунтованість доводів представника Генерального Консула щодо незаконного заволодіння коштами Республіки Польща внаслідок дій (у спосіб укладення мнимих правочинів без мети реального виконання будівельних робіт з недобросовісними суб'єктами господарювання) з боку ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс».

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу і на те, що правочини ТзОВ «ВЕЕМ-Будсервіс» із фіктивними субпідрядниками були спрямовані і на незаконне заволодіння грошовими коштами дохідної частини Державного бюджету України у вигляді безпідставного відшкодування податкового кредиту.

Вказані обставини підтверджуються копіями судових рішень по кримінальних справах та актом податкової перевірки від 12.01.2011р. № 14/23-2/23884496.

Відповідно до договору № 30А-6/В/07 від 01.06.2007року, сторони узгодили фіксовану договірну ціну - 29 901 314 грн. (протокол про договірну ціну від 11.06.2007). В процесі виконання договору № 30А-6/В/07 від 01.06.2007р., ТОВ «Компанія «ВЕЕМ- Будсервіс» свідомо збільшувала вартість будівельних робіт, мотивуючи їх необхідністю здійснення додаткових будівельних робіт, зміною субпідрядників, проведення з ними перед оплатних розрахунків та інше.

Зазначене підтверджується зокрема положеннями, які закладено в зміст п.5 додаткової угоди № 3 від 07.07.2009р. до договору № 30А-6/В/07 від 01.06.2007р. (сторони визнають обґрунтованою зміну договірного списку - виконуючих на будівництві об'єкту будівельні роботи - субпідрядників виконавця; кожна заміна попередньо затвердженого субпідрядника іншим субпідрядником, або розширення списку на нових додаткових субпідрядників виконавця, вимагає письмового обґрунтування виконавцем необхідності виконання такої заміни і затвердження замовником), п.2 додаткової угоди № 6 від 29.03.2010 до договору №30А-6/В/07 від 01.06.2007р. (проведення платежів для виконавця за виконані роботи будуть проводитися після представлення замовником письмового підтвердження підрядників про отримання від виконавця належної їм винагороди).

Тобто, ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» фактично систематично домагалось від Консульської установи збільшення фіксованої договірної ціни за договором № 30А-6/В/07 від 01.06.2007р. на потреби будівництва, а як виявилось в дійсності - для незаконного перерахування грошових коштів фіктивним підприємствам - «субпідрядникам».

Фактично ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» розпорядилась коштами Республіки Польща у сумі 3 422 205,20 грн., не для виконання умов договору № 30А- 6/В/07 від 01.06.2007року, а для їх обміну в готівку через використання конвертаційної спілки контрагентів, - схема по матеріалах кримінальної справи (Т.7 а.с. 88-91).

Стосовно перевірки наявності рішень судів по кримінальних справах відносно «супідрядників» позивача, то апеляційним судом долучено до матеріалів справи фотокопії з кримінальної справ № 1-104/11, де Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011р., за нереабілітуючих підстав в порядку амністії звільнено осіб, що здійснювали злочинну організовану діяльність з фіктивного підприємництва та наданню послуги по конвертації грошових коштів з мінімізацією податкових зобов'язань, від кримінальної відповідальності, а саме: ОСОБА_8 - директора ТОВ «Іртас», ПП «Вілмат-Електрик»; ОСОБА_9 - директора ПП «БФ «Віалекс»; Веремкович - ОСОБА_10 - засновника ТОВ «Іртас», дружина ОСОБА_8, а Вироками районних судів м. Львова, інших керівників суб'єктів господарювання притягали до кримінальної відповідальності за злочинну співпрацю з удаваними контрагентами по дані справі (Т.5 а.с.15-19;149-165;167-174).

Як вбачається з Ухвал, Постанов та Вироків по кримінальних справах, ТзОВ «ВЕЕМ-Будсервіс» користувалась послугами конвертаційного центру, до якого входили фіктивні суб'єкти господарювання ТОВ «Іртас», ПП «Будівельна фірма «Віалекс», ПП «Львівкомформгруп-К», ПП «Вілмат-Електрик», що проводилось у спосіб укладення нікчемних правочинів з різними контрагентами під час виконання будівельних робіт.

Отже, TOB «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» не тільки незаконно перераховувала грошові кошти з кошторису будівництва Резиденції Генерального Консульства Республіки Польща у Львові за безтоварні операції, але й використовувало результати даних нікчемних господарських операцій для заниження бази оподаткування, незаконно акумулюючи на власних рахунках кошти дійсних платників податків.

Актами податкових перевірок ТзОВ «Іртас» та ПП «БФ «Віалекс», встановлено систему нікчемності господарських відносини з ТзОB «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» на протязі 2009-2010років.

Дані докази підтверджують недобросовісне виконання умов договору № 30А-6/В/07 та укладання позивачем наступних угод із фіктивними фірмами, що підтверджується частково актом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 23.11.2010 року №14/23-2/23884496 податкової перевірки ТОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що первинні документи за допомогою яких ТзОВ «ВЕЕМ-Будсервіс» обґрунтовувала своє право на відображення понесених витрат у складі податкового кредиту містять недостовірні дані та не можуть підтверджувати право платника на податковий кредит, а відтак ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області правомірно дійшла висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ, а тому підстав для задоволення позовних вимог суд не знаходить.

Отже, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом першої інстанції та недоведеності позивачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та Генерального Консульства Республіки Польща у Львові - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі №813/6645/14 - скасувати та винести нову, якою в задоволенні позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено 30.03.2015 року