Ухвала

від 01.04.2015 по справі 815/2291/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2291/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді - за участю секретаря Шеметенко Л.П. Левицької З.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Південь-М'ясо" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «Південь-М'ясо» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000962208 та № 0000972208 від 08.04.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просила її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що в період з 27.02.2014 року по 20.03.2014 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі направлень від 26.02.2014 року проведено планову документальну виїзну перевірку приватного підприємства "Південь-М'ясо", код за ЄДРПОУ 33508236, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 705/15-54-22-01 від 27 березня 2014 року , яким встановлено порушення ПП "Південь-М'ясо" п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", в результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 268487 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1., 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 217677 грн.

У тому числі ,було зазначено, що ПП "Південь-М'ясо" до складу валових втрат в 1 кварталі 2011 року віднесено суму за придбані м'ясопродукти від контрагента постачальника, по якому на момент проведення перевірки за даними бази "Контрагенти" встановлено відхилення на суму 268 487 грн. внаслідок інформації, зазначеної в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Макропродсистеми", код ЄДРПОУ 37038239) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року від 28.08.2012 року № 330/22-20/37038239 ДПІ у Подільському районі м. Києва, а саме висновків про неможливість фактичного здійснення ТОВ "Макропродсистеми" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Також було зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження всього в сумі 217677 грн. такий висновок зроблено на підставі інформації, наявної в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Макропродсистеми", код ЄДРПОУ 37038239) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року від 28.08.2012 року № 330/22-20/37038239 ДПІ у Подільському районі м. Києва.

На підставі акту перевірки № 705/15-54-22-01 від 27 березня 2014 року ДПІ в Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000962208 від 08.04.2014 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 217677 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 725 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000972208 від 08.04.2014 року про збільшення податку на прибуток приватних підприємств на 268 487 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. (а.с. 49, 50 том 1).

Правовідносини щодо оподаткування прибутку підприємств згідно РОЗДІЛУ XIX ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕННЬ Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI до 01 квітня 2011 року були врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ,крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діяв до 1 січня 2013 року, після якого вони врегульовані вже Податковим кодексом України .

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п/п 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 27 жовтня 2010 року приватне підприємство "Південь-Мясо" (іменоване надалі - Покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Макропродсистеми" (іменованих надалі - Постачальник) уклали договір поставки № 271010 від 27.10.2010 року, відповідно до якого Постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару .

На виконання умов договору поставки № 271010 від 27.10.2010 року сторонами складено та підписано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури .

Договір поставки № 271010 від 27.10.2010 року та окремі видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури за договором № 271010 від 27.10.2010 року за період січень 2011 року, лютий 2011 року підписані зі сторони ТОВ "Макропродсистеми" - Задиракою В.О.,який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату укладання вказаного договору та дати складання первинних бухгалтерських документів був керівником ТОВ "Макропродсистеми" .

Зі сторони ПП "Південь-М'ясо" видаткові накладні та рахунки - фактури підписані особами, відповідальними у 2011 році на підписання товарних накладних та прийом товару від Постачальників, комірниками - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Отримання ПП "Південь-М'ясо" від ТОВ "Макропродсистеми" товару (м'ясної продукції) за договором поставки № 271010 від 27.10.2010 року також підтверджується посвідченнями про якість, накладними на внутрішнє переміщення, оборотно-сальдовими відомостями, витратно-прибутковими накладними, актами про поділ та обвалювання птиці, первинними бухгалтерськими документами про реалізацію ПП "Південь-М'ясо" м'ясної продукції, отриманої від ТОВ "Макропродсистеми", контрагентам: ТОВ "Таврія-В", ТОВ "Таврія Плюс", ТОВ "ТД "Копійка" .

Крім цього, згідно відомості по рахунку, що відкритий ПП "Південь-М'ясо" в АБ "Південний", ПП "Південь-М'ясо" сплачено на рахунок ТОВ "Макропродсистеми" вартість отриманого товару (м'ясної продукції) .

Помилки при заповненні податкових накладних не можуть вплинути на настання наслідків господарських операцій та досягнення мети цих операцій , із врахуванням також того,що вказані порушення не були виявлені податковим органом під час перевірки .

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновками суду 1-ої інстанції , висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 268487 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1., 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 217677 грн. є необґрунтованими, а відсутність у ПП "Південь-М'ясо" товарно-транспортних накладних, може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, та не може бути безумовною підставою для визнання непідтвердженим факту здійснення ПП "Південь-М'ясо" господарської операції з ТОВ "Макропродсистеми", оскільки відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія.

Крім цього, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2011 року по справі № 2а-11112/11/2670 , яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року, було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Подільському районі м. Києва,№ 2654 від 18.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Макропродсистеми", поновлено свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Макропродсистеми" за № 100292342 з дати його анулювання, тобто з 18.03.2011 року.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У зв'язку із ненаданням податковим органом на вимогу апеляційного суду копії податкової декларації та витягу із Реєстру податкових накладних -вказаний факт трактується на користь платника податків.

Апеляційний суд,із врахуванням вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 , пп.14.1.181.ст.14 , ст.138,139, 198,200,201 ПК України, ст.202,203,215,216,228,638 Цивільного Кодексу України . правової позиції ,викладеної у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 р. № 14/11 , практикою Європейського Суду з прав людини (справа «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкове повідомлення-рішення № 0000962208 від 08.04.2014 року та № 0000972208 від 08.04.2014 року є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового зобов'язання надав документи, а виявлені за результатами перевірки порушення з боку контрагента позивача є припущеннями та не є доказом фіктивності діяльності, крім того позивач не несе відповідальності за облікову політику контрагентів, через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентом-продавцем із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем, також сама по собі несплата податку контрагентом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо нікчемності укладених договорів, є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов'язання та не підтвердженими належними та достатніми доказами, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, а судові рішення, із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсними відсутні , а фактичне звинувачення у створенні фіктивного підприємства, що є злочином, відповідальність за який встановлена ст.205 КК України, та факт скоєння якого в порядку ст.72 КАС України може бути підтверджений тільки вироком суду, який набув законної сили, а ні актом перевірки податкового органу чи на підставі пояснень осіб, допитаних по кримінальній справі чи обвинувальним висновком .

Апеляційним судом було встановлено,що сторони досягли податкового компромісу : згідно рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03.02.2015 року за № 2/15-54 було застосовано податковий компроміс щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 268488 грн. за ППР №0000972208 від 08.04.2014 року; податок на додану вартість усумі 2 18402 грн. за ППР №0000962208 від 08.04.2014 року, у зв'язку з чим підлягає сплаті 24308,2 грн. (ПДВ 10883,85 грн.. податок на прибуток 13424,35 грн.), після якої 461855,8 грн. та 135351,25 грн.(1 грн.. 725 грн., 72787,19 грн.. 61838,06 грн.) та вважатимуться погашеними податкові зобов'язання з податок на прибуток підприємства в сумі 268488 грн. та податок на додану вартість в сумі 218402 грн. , визначені в податкових повідомленнях - рішеннях №0000972208 від 08.04.2014 року та №0000962208 від 08.04.2014 року відповідно вважаються узгодженими з 29.01.2015 року

Згідно із квитанціями №50247904 та №50247902 від 03.02.3015 року та листа Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області за № 3708/10/15-54-20-044 від 13.03.2015 року підприємством було сплачено та відповідно надійшло до бюджету в межах податкового компромісу податок на прибуток 13424,35 грн. та ПДВ 10883,85 грн.

Згідно п.8 підрозділу 9'2 розділу ХХ ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Але , згідно рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.02.2015 року за № 5/15-54 було застосовано податковий компроміс щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 2917 грн. , яка є частиною суми нарахованої за ППР №0000972208 від 08.04.2014 року; податок на додану вартість усумі 2778 грн. , яка є частиною суми нарахованої за ППР №0000962208 від 08.04.2014 року, у зв'язку з чим підлягає сплаті 285 грн. та вважатимуться погашеними податкові зобов'язання з податок на прибуток підприємства в сумі 2771,06 грн. та податок на додану вартість в сумі 2639,1 грн. , частково визначені в податкових повідомленнях - рішеннях №0000972208 від 08.04.2014 року та №0000962208 від 08.04.2014 року .

Вказане рішення податкового органу не містить інформації про скасування рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03.02.2015 року за № 2/15-54.

Таким чином , фактично податковим органом одноособово та свавільно,без забезпечення передбачуваності застосування правових норм , у порушення принципу правової визначеності,закріпленого у рішеннях Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» та від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 , після досягнення податкового компромісу згідно рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03.02.2015 року за № 2/15-54 було змінено розмір податкового зобов'язання , у зв'язку з чим вказана зміна не може бути врахована судом апеляційної інстанції.

Згідно с п. 11 2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України»( в ред. згідно Закону України, від 25.12.2014, № 63-VIII)

Згідно п.3 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

За таких обставин ,апеляційний суд доходить до висновку ,що у зв'язку з відсутністю порушень норм матеріального чи процесуального права ,що призвели до неправильного вирішення справи ,але з виникненням обставин, які стали підставою для закриття провадження у справі, після ухвалення судового рішення , постанову суду 1-ої інстанції - визнати нечинною , а провадження по справі - закрити.

Керуючись, п.3 ч.1 ст. 157,ст.185,. 195,196, 198 , 203, 205, 206,254 КАС України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення .

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2014 р. - визнати нечинною .

Провадження по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Південь-М'ясо" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.