Ухвала

від 22.09.2015 по справі 815/2291/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/19854/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року

у справі №815/2291/14

за позовом Приватного підприємства «Південь-М'ясо» (надалі - ПП «Південь-М'ясо»)

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Суворовському районі м.Одеси №0000962208 від 08.04.2014р. та №0000972208 від 08.04.2014р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2014р позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2014р. визнано нечинною; провадження у справі закрито.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено планову документальну виїзну перевірку ПП «Південь-М'ясо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., про що складено акт № 705/15-54-22-01 від 27.03.2014р.

За результатами проведеної перевірки податковою інспекцією зроблено висновки про порушення ПП «Південь-М'ясо» п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся.

У зв'язку з виявленими порушеннями ДПІ в Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000962208 від 08.04.2014р., згідно з яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 217677,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 725,00грн., та податкове повідомлення-рішення №0000972208 від 08.04.2014р, відповідно до якого збільшено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 268487,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 1 грн.

Підставою для зазначених донарахувань став висновок податкового органу про незаконне формування позивачем даних податкового обліку за операціями з поставки товару в межах виконання договору від 27.10.2010р. №271010, укладеного з «Макропродсистеми».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, доказів на спростування доводів позивача суб'єктом владних повноважень не надано, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно.

Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з примиренням сторін та на підставі п.3 ч.1 ст.157 КАС України оскаржуваною ухвалою провадження у даній справі було закрито.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.

Згідно з п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» №63-VIII від 25.12.2014р. визначено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України».

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що сторони досягли податкового компромісу згідно рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.02.2015р. за № 2/15-54 було застосовано податковий компроміс щодо податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у сумі 268488,00грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000972208 від 08.04.2014р. та з податку на додану вартість у сумі 218402,00грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000962208 від 08.04.2014р., у зв'язку з чим позивачем в межах податного компромісу було сплачено податок на прибуток та податок на додану вартість у відповідній сумі.

Разом з тим, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято рішення від 09.02.2015р. №5/15-54 щодо погодження застосування податкового компромісу стосовно податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0000972208 від 08.04.2014р. та №0000962208 від 08.04.2014р.

Рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 09.02.2015р. №5/15-54 щодо погодження застосування податкового компромісу було оскаржено позивачем до суду.

У зв'язку з цим, під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, ПП «Південь-М'ясо» було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення по суті адміністративної справи №815/1782/15 за позовом ПП «Південь - М'ясо» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протравним та скасування рішення №3/15-54 від 09.02.2015 р. щодо погодження застосування процедури податкового компромісу.

У судовому засіданні 01.04.2015р. представник податкового органу не заперечував проти заявленого клопотання, проте суд у його задоволенні відмовив.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі».

Так, встановлення фактів під час розгляду справи №815/1782/15 може вплинути на наслідки розгляду даної справи та визначати правові засади примирення сторін за наслідками застосування податкового компромісу.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 КАС України).

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати наслідки розгляду справи №815/1782/15, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун