Рішення

від 31.03.2015 по справі 472/1860/14-ц

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1860/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2015 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді - Тустановського А.О.,

при секретарі - Тарєлкіній Н.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представник третьої особи - Дмитренко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, треті особи: Головне Управління Держземагенства у Миколаївській області, ОСОБА_8, про визнання в порядку спадкування права власності на фермерське господарство та право власності і право постійного користування земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_9, яка проживала в АДРЕСА_1. Ї смерть була зареєстрована Широколанівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області за актовим записом № 12 від ІНФОРМАЦІЯ_8. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді СФГ "Возніца-1" та земельних ділянок, переданих для ведення та розширення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_9 заповіту не залишила, а тому у відповідності з ч. 2 ст. 1223 та 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом набули діти - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_8.

У встановленому законом порядку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 прийняли спадщину, а ОСОБА_8 відмовився від неї на користь ОСОБА_4, про що подали відповідні заяви до Веселинівської державної нотаріальної контори, де 04 листопада 2011 року було заведено спадкову справу № 182/2011.

Після витоку шестимісячного строку спадкоємці, які прийняли спадщину, звернулися до нотаріуса за видачею їм свідоцтв про право на спадщину.

Нотаріус відмовила у видачі свідоцтв про право на спадщину на вище зазначені земельні ділянки, посилаючись на те, що правовстановлюючі документи не відповідають вимогам законодавства, а тому спадкоємці ОСОБА_9 вимушені звернутися о суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю та з підстав, зазначених у позові.

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_8 до суду не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Попко П.П. в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні представник третьої особи Головного управління Держземагенства у Миколаївській області Дмитренко Л.А. просила відмовити позивачам у задоволені позову в частині визнання за ними права постійного користування на земельну ділянку площею 32,0 га у порядку спадкування.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Суд обґрунтовує свій висновок наступним.

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи 20.10.1999 року проведено державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства "Возніца-1" (а.с. 40-41). У відповідності до п. 1.2 Статуту господарства, зареєстрованого на підставі розпорядження голови Веселинівської РДА від 20 жовтня 1999 року № 431-р, засновником СФГ є ОСОБА_9 (а.с. 146-153). Для розширення СФГ «Возніца-1» на підставі розпорядження Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області ОСОБА_11 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 32,0 га, розташовану на території Кубряцької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (а.с. 160). При цьому, право постійного користування землею було посвідченого Державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 (а.с. 14).

Зазначене також підтверджується матеріалами проекту відводу земельних ділянок жителю с. Широколанівка ОСОБА_9 для розширення СФГ із земель запасу (а.с. 156-174) та технічним звітом про перенесення в натурі проекту відводу земель громадянці ОСОБА_9 (а.с. 175-184), розпорядженням Веселинівської РДА Миколаївської області від 11.01.1997 року № 8-р "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для розширення селянських (фермерських) господарств (а.с. 180).

Відповідно до п. 5.1 Статуту господарства земельні ділянки, що належать члену СФГ на праві власності згідно з Державним актом на право приватної власності і Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим власнику не є власністю СФГ. Право користування земельними ділянками передається СФГ для сільськогосподарських цілей відповідно до чинного законодавства.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 померла.

ОСОБА_9 заповіту не залишила, а тому у відповідності з ч. 2 ст. 1223 та 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом набули діти - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_8.

У встановленому законом порядку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 прийняли спадщину, а ОСОБА_8 відмовився від неї на користь ОСОБА_4, про що подали відповідні заяви до Веселинівської державної нотаріальної контори, де 04 листопада 2011 року було заведено спадкову справу № 182/2011 (а.с. 120-144).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

На теперішній час діяльність фермерського господарства не припинена і позивачі спадкоємці продовжують фермерську діяльність.

Спадкодавець ОСОБА_9 набула право постійного користування земельною ділянкою відповідно до діючого на той час законодавства, а саме - згідно з ст. 51 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 р.).

За таких обставин, зважаючи на те, що право користування земельною ділянкою спадкодавця підтверджене Державним актом на право постійного користування, що згідно положень норм діючого законодавства про спадкування, за яким до складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також що спірна земельна ділянка є матеріальною основою фермерського господарства, оскільки була надана ОСОБА_9 саме для ведення селянського (фермерського) господарства, успадкованого позивачами, суд вважає, що останніх, як до спадкоємців першої черги за законом, відповідно до ст. 1216 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України, перейшло і право постійного користування земельною ділянкою, яке входить до складу спадщини.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Пленуму Верховного Суду України. Так, відповідно до пункту 10 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Також, після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщину на земельну ділянку площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, право власності на яку було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю без серії та номера, виданим 03.04.1993 р. Веселинівською районною радою народних депутатів Миколаївської області, зареєстрованим в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 84.

Земельна ділянка площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, право власності якої було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю без серії, номера та без дати видачі, виданим Веселинівською районною радою народних депутатів Миколаївської області, зареєстрованим в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 83, належала матері ОСОБА_9, ОСОБА_13, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Широколанівка Веселинівського району. При цьому, ОСОБА_9., яка на час відкриття спадщини постійно проживала з спадкодавцем, прийняла спадщину, яка відкрилася у зв'язку зі смертю ОСОБА_13, але свідоцтво про право на спадщину не отримала. Разом з тим, успадкована нею земельна ділянка відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України належала їй з часу відкриття спадщини і право на неї не припинилося, оскільки ст. 1298 ЦК України крайній строк для звернення до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину не установлений, а тому це право також увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Широколанівка Веселинівського району помер ОСОБА_12, смерть якого було зареєстровано Широколанівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області 13 січня 1997 року за актовим записом № 6. Після його смерті відкрилася спадщина, що складу якої увійшло право власності на земельну ділянку площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, право власності на яку було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю, виданим Веселинівською районною радою народних депутатів Миколаївської області 6 квітня 1993 року та зареєстрованим у Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 86.За життя ОСОБА_12 склав заповіт, яким визначив ОСОБА_9 спадкоємцем належної йому земельної ділянки. ОСОБА_9 прийняла спадщину, на підтвердження чого 29 жовтня 1999 року Веселинівською державною нотаріальною конторою їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1108. Згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій від 14.06.94 р. № 18/5 нотаріус, при видачі свідоцтва про право на спадщину, вилучив державний акт на земельну ділянку і даний акт знаходиться в архіві нотаріальної контори, оскільки за правилами, які діяли на той час, особа, яка успадкувала земельну ділянку, повинна була отримати на своє ім'я державний акт на земельну ділянку. ОСОБА_9 отримати на своє ім'я державний акт на успадковану земельну ділянку не встигла. Разом з тим, її право власності на успадковану земельну ділянку не припинилося та також увійшло до складу спадщини і належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини на підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови від 30.05.2008 р. за № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зазначена позиція підтверджена також постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за № 6 «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування», де вказано, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

У разі смерті власника нерухомого майна, який за життя не оформив право власності та не провів його реєстрацію, питання визначення належності цього нерухомого майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав є рішення суду.

В судовому засіданні встановлено, що спірні земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі та їм присвоєні кадастрові номери:

· земельній ділянці площею 32,00 га, наданій ОСОБА_9 у постійне користування для ведення фермерського господарства - (державний акт НОМЕР_1) - НОМЕР_2, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-481129032014;

· земельній ділянці площею 8,00 га, наданій ОСОБА_9 в приватну власність для ведення фермерського господарства - (державний акт від 06.04.1993 р. ) - НОМЕР_3, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-4801129642014 (а.с. 12-13);

· земельній ділянці площею 8,00 га, наданій ОСОБА_12 в приватну власність для ведення фермерського господарства , (державний акт від 06.04.1993 р. ), та успадкованій ОСОБА_9 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1108) - НОМЕР_4, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-4801129772014 (а.с. 16-20) ;

· земельній ділянці площею 08,00 га, наданій ОСОБА_13 у приватну власність для ведення фермерського господарства - (державний акт від 06.04.1993 р.) - НОМЕР_5, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-4801131902014 (а.с. 22-26).

Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_9 за життя набула право на вище зазначені земельні ділянки у відповідності з законодавством, чинним на момент його набуття, а отже це право має перейти до спадкоємців у порядку спадкування.

Крім того, згідно із ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Зважаючи на це та враховуючи, що спадкоємець ОСОБА_6 відмовився від належної йому частки у спадщині на користь ОСОБА_4, суд також прийшов до висновку, що частки спадкоємців у спадщині повинні становити відповідно: ОСОБА_4 - 2/5, ОСОБА_5 - 1/5, ОСОБА_6 - 1/5, ОСОБА_1 - 1/5.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити повністю.

1. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, право спільної часткової власності на селянське фермерське господарство «Возніца-1», (скорочене найменування - СФГ " ВОЗНІЦА - 1 "), ідентифікаційний код юридичної особи 30568596, місцезнаходження юридичної особи: 57063, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Широколанівка, вул. Водопровідна, № 29, місцезнаходження реєстраційної справи: Реєстраційна служба Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області.

2. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, право на постійне користування земельною ділянкою площею 32,0 га, розташованою на території Кубряцької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, право спадкодавця на яку було посвідченого Державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, виданим Веселинівською райдержадміністрацією.

3. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, право власності спадкодавця на яку було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю без серії та номера, виданим 06.04.1993 р. Веселинівською районною радою народних депутатів Миколаївської області та зареєстрованим в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 84.

4. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, успадковану ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10, право власності якого було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю без серії та номера, виданим 06.04.1993 р. Веселинівською районною радою народних депутатів Миколаївської області та зареєстрованим в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 86.

5. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5, успадковану ОСОБА_9 після смерті матері ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9, право власності якого було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю без серії та номера, виданим 06.04.1993 р. Веселинівською районною радою народних депутатів Миколаївської області та зареєстрованим в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 83.

6. Визнати, що частки спадкоємців у спадщині, прийнятій після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, становлять:

· ОСОБА_4 - 2/5 частки;

· ОСОБА_5 - 1/5 частку;

· ОСОБА_6 - 1/5 частку;

· ОСОБА_1 - 1/5 частку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня проголошення

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області А. О. Тустановський