Постанова

від 18.03.2015 по справі 807/1681/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1681/14 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.,

при секретарі: Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 - в судове засідання не з"явився ,

представника відповідача: Голош Н.К. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Чопської митниці Міндоходів, яким просить суд зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі №807/3829/13-а за період з 28.11.2013 року по 28.04.2014 р. у розмірі 8205,56 грн. з утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до державного Бюджету України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок його незаконного звільнення з посади старшого інспектора сектору митного оформлення №3 митного поста "Лужанка" Чопської митниці та подальшого поновлення на роботі у судовому порядку, ОСОБА_1 не виплачено різниці середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у зв'язку з затримкою виконання рішення суду та його фактичного поновлення на займаній посаді тільки 29.04.2014 р. За наведених обставин позивач просить стягнути з Чопської митниці Міндоходів вищевказану різницю за період з 28.11.2013 року по 28.04.2014 року у розмірі 8205,56 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте в додаткових поясненнях до позовної заяви, міститься клопотання відповідно до якого останній просить розглянути справу без його участі (а.с.90-92).

Представник відповідача проти позову про стягнення з Чопської митниці Міндоходів невиплаченої різниці середнього заробітку за період з 28.11.2013 року по 28.04.2014 р. у розмірі 8205,56 грн. заперечила з мотивів викладених у письмових запереченнях на заяву (а.с.106-108).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення даної заяви, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі №807/3829/13-а задоволено позов ОСОБА_1 до Державної митної служби, Чопської митниці про поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а саме , постановлено:

- Визнати незаконним та скасувати наказ Чопської митниці Міндоходів від 07.10.2013 №331-к "Про звільнення ОСОБА_1.";

- Поновити ОСОБА_1 з 08.10.2013 на займаній до звільнення посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №3 митного поста "Лужанка" Чопської митниці ;

- Зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.10.2013 по 27.11.2013 в розмірі 3756,22 грн.;

- Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць; ( а.с. 20-22).

19.02.2014 ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Чопської митниці залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року в адміністративній справі №807/3829/13-а - без змін, ( а.с. 23-25).

14.04.2014 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заяву позивача про встановлення порядку і способу виконання судового рішення у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено та поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора сектору митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Чопської митниці Міндоходів з 08.10.2013 року (а.с.33-35).

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 265-о від 29 квітня 2014 року ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого державного інспектора сектору митного оформлення № 3 митного поста "Лужанка" Чопської митниці Міндоходів з 08.10.2013 року ( а.с.36), тобто судове рішення в частині допущення до негайного виконання від 27.11.2013 року відповідачем виконано тільки 29 квітня 2014 року, із затримкою ( а.с. 36,38).

Згідно ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ст. 256 КАС України передбачено негайне виконання постанов суду щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тобто ще до набрання цим рішенням законної сили.

Протягом затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі позивач в іншому місці не працював, однак після звільнення до 28.04.2014 року перебував на обліку як безробітній та отримував допомогу по безробіттю на загальну суму 2811,85 грн., що стверджується довідкою Берегівського центру зайнятості від 06.05.2014 №132 (а.с.41) та копією витягу з трудової книжки ( а.с.39).

Відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Аналіз наведених норм Конституції України, КАС України, Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що органи державної влади повинні дотримуватись принципу верховенства права, поважати судові органи, та виконувати судові рішення які набрали законної сили або допущені до негайного виконання добровільно, без звернення до примусового виконання та без висунення додаткових умов виконання судового рішення.

Згідно ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України "Про державну службу", згідно зі ст.ст. 9, 30 якого правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

Оскільки, спірні правовідносини не врегульовані вищенаведеними законодавчими актами, слід застосувати норми трудового законодавства.

Згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, згідно ст. 236 КЗпП проводиться виплата заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Аналіз змісту ст. 236 КЗпП України, дає підстави дійти висновку про те, що обов'язок Чопської митниці виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обумовлюється залежністю від причин, в тому числі їх поважністю, внаслідок яких судове рішення виконане несвоєчасно.

Хоча наявність вини відповідачів у затримці виконання судового рішення не є обов'язковою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення які набрали законної сили повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Крім того, до даних фактичних обставин порядок примусового виконання рішень суду не повинен застосовуватись, оскільки відповідно до норм процесуального закону судове рішення підлягало виконанню негайно.

Відповідно до п.2 ст. 257 КАС України, судові рішення, які набрали чинності або підлягають негайному виконанню, є підставою для його виконання. Тобто, постанова суду від 27.11.2013 року підлягала виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.

Відповідно до п.34 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду сулами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказ.

Таким чином, період з дня ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом постанови в адміністративній справі № 807/3829/13-а по день фактичного поновлення позивача на посаді є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.

За вказаний період позивачеві, в порушення вимог ст. 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було.

Відповідно до ч. 3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу є Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати".

Відповідно до п.2 Порядку у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

П.8 розділу 4 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 12.11.2013 року №05/28-1-348 (розрахунковий період з серпня 2013 р. по вересень 2013 р.) вбачається, що середньомісячна заробітна плата позивача становить 2226,08 грн. а середньогодинна - 13,29 грн, ( а.с. 37).

Відповідно довідки розрахунку від 12 березня 2015 року №05-14-205 середня заробітна плата ОСОБА_1, розрахована з урахуванням вимог ПКМУ від 08.02.1996 №100, і на день звільнення складає 2 226,08 грн.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2012 р. №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в листопаді 2013 року складала 21 день, в грудні 2013 року складала 22 дні. Таким чином, всього за період з 28.11.2013 по 31.12.2013 року норма тривалості робочого часу - 24 дні (а саме: з 28.11.2013 по 30.11.2013 - 2 дн.; в грудні - 22 дн.).

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2013 р. №9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в період з 01.01.2014 по 28.04.2014 становила 80 днів (а саме: в січні - 21 дн.; в лютому-20 дн.; в березні-20 дн.; в квітні-19 дн.(повний місяць- 21 дн.)).

Загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, за період з 28.11.2013 по 28.04.2014 становила б: (2226,08/21х2)+(2226,08х4)+(2 226,08/21х19)=212,01+8 904,32+2 014,07= 11 130,40 (грн.)

Таким чином, за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі підлягає стягненню середня заробітна плата з врахуванням суми отриманої допомоги по безробіттю у розмірі: 11 130,40 грн.. -2811,85 грн. = 8318,55 грн.

Суд не погоджується із твердженням представника відповідача про те, що даний адміністративний позов має розглядатися в межах раніше вирішеної справи. Оскільки, за ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року судом було відмовлено у відкритті провадження з цих підстав, яка за Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду скасована 19 листопада 2014 року та справу направлено для продовження розгляду судом першої інстанції.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (справа «Горнсбі проти Греції», рішення від 19 березня 1997 року, п. 40; справа «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 28 липня 1999 року, п. 66).

Згідно з частиною другою статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Узагальнюючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що оскільки позивач був поновлений тільки 29.04.2014 року то цей день і є днем виконання рішення суду про поновлення на роботі і днем, яким закінчується вимушений прогул, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 у справі № 807/3829/13-а за період з 28.11.2013 по 28.04.2014.

За наведених вище обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення суду - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі 807/3829/13-а за період з 28.11.2013 року по 28.04.2014 року у розмірі 8 318, 55 (вісім тисяч триста вісімнадцять гривень, 55 коп.) із утриманням обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

СуддяТ.В. Скраль