Ухвала

від 06.04.2015 по справі 806/4729/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" квітня 2015 р. Справа № 806/4729/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю представника відповідача, прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" лютого 2015 р. у справі за позовом Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень і рішення про застосування штрафних санкцій ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року позов Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 28.12.2009 року № 0003112301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 738510 грн., за штрафними санкціями 161292 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення стали висновки податкового органу про:

- заниження позивачем скоригованого валового доходу на суму 215200грн. внаслідок невіднесення до його складу суми заборгованості за векселями, заборгованість за якими є безповоротною фінансовою допомогою, у зв'язку з ліквідацією підприємств -кредиторів;

- завищення позивачем валових витрат на суму 2 523 640 грн. по операціям з ПП "ПТФ "Оліс" щодо віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг комісії, придбаних від названого контрагента у зв'язку відсутністю розумної економічної причини (ділової мети) направленої на отримання доходу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірне податкове повідомлення - рішення винесено на підставі висновків акту виїзної планової документальної перевірки від 08.12.2009 року № 7804/23-1/13566695/0110 (т.1 а.с.106-159).

Підставою для винесення названого податкового повідомлення - рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 107600 грн., за штрафними санкціями на 29705 грн. (т.2 а.с.245) стали висновки акту перевірки щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу на суму 215200грн. (з якого: 4кв. 2008рік-126300грн.; 3кв. 2009року-88900грн.) внаслідок не віднесення до його складу суми заборгованості за векселями у розмірі 215200,05грн., яка на момент перевірки відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон) є безповоротною фінансовою допомогою, як сума заборгованості, що залишилася нестягнутою у зв'язку з ліквідацією підприємств -кредиторів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримав від ТОВ "Ломресурс", ТОВ "М-Профіт", БВК "Стіл лідер компанії" та ТОВ "Аква-терра" товари (металобрухт) на загальну суму 215200,05грн.(т.1 а.с.114). Розрахунки з даними підприємствами були проведені шляхом надання простих векселів:

- ТОВ "Ломресурс" - вексель № 673115283591 від 20.04.2008 року вартістю 31485,93 грн., строк платежу якого настає 20.04.2014 року (т.1 а.с.43-46);

- ТОВ "М-Профіт" - вексель № 673115283748 від 03.04.2006року вартістю 7443,75 грн., строк платежу якого настає 03.04.2026 року (т.1 а.с.53-56);

- БВК "Стіл лідер компанії" - вексель № 673115283589 від 29.03.2004 року на суму 50039,51 грн., строк платежу якого настає 29.03.2014 року (т.1 а.с.50-52);

- ТОВ "Аква-терра" - вексель № 673115283747 від 05.06.2007 року на суму 126300,05 грн., строк платежу якого настає 05.06.2027 року (т.1 а.с.47-49).

Відповідно до акту ДПІ у Калинівському районі м. Донецька від 02.03.2010року Господарським судом Донецької області 16.03.2007року було порушено справу про банкрутство ТОВ "М-Профіт" №45/13Б. 16.03.2009року Господарським судом Донецької області винесено рішення про визнання названого платника банкрутом та виключено з Єдиного реєстру юридичних осіб (а.с. 63). Окрім вказаного, названі обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.с.74, 200-201 т.2)

Згідно листа ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 27.11.2009року діяльність юридичної особи- ТОВ "Аква-терра" є припиненою за рішенням суду №2-а-10217/08 від 16.12.2008року (а.с.66).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.с.73, 196-197 т.2) діяльність БВК "Стіл лідер компанії" є також припиненою з 27.02.2007року.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначені підприємства ліквідовані у 2007 році без правонаступництва (т.2, а.с.242-243).

Стосовно ж діяльності ТОВ "Ломресурс", то за даними акту перевірки позивача, відносно вказаного контрагента розпочато ліквідаційну процедуру. Строк оплати за обумовленим векселем є таким, що завершився.

Відповідно до акту перевірки позивача від 08.12.2009 року сума заборгованості за обумовленими векселями на момент перевірки залишилася нестягнутою.

Відповідно до п.3 ст.205 Господарського кодексу господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

В ході судового розгляду справи, судом не здобуто, а позивачем відповідно не надано та не зазначено жодних доказів щодо правонаступництва перелічених суб'єктів господарювання. Станом на дату розгляду апеляційної скарги, документів про зміну векселедержателів по зазначених векселях, або пред'явлення векселів до оплати позивач суду також не надав.

З огляду на обумовлені обставини, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон), що господарське зобов'язання за переліченими векселями є припиненим, а відтак сума заборгованості за переліченими вище векселями є безповоротною фінансовою допомогою, яка відповідно до вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 названого Закону підлягає включенню до складу валового доходу.

Поряд з обумовленим, підставою для винесення названого податкового повідомлення -рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 630910 грн., за штрафними санкціями на 131587 грн. стали висновки акту перевірки щодо завищення позивачем валових витрат на суму 2 523 640 грн. по операціям з ПП "ПТФ "Оліс" щодо віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг комісії, що були придбані у названого контрагента, у зв'язку відсутністю розумної економічної причини (ділової мети) направленої на отримання доходу.

Так в ході названої перевірки позивача встановлено, що позивачем та ПП "ПТФ "Оліс" укладено договір комісії №05/03 від 05.03.2009року, предметом якого є реалізація ПП "ПТФ "Оліс" металобрухту на експорт з виплатою комісійної винагороди від 2 і більше гривень в т.ч. ПДВ за кожну експортовану тону. Обсяг реалізації металобрухту за умовами названого договору комісії становив 19 299 601,03грн. При цьому, вартість реалізованого металобрухту за даними проводок Дт рахунку 281 КТ. рахунку 3711 становила 12 595 185грн., вартість комісійної винагороди ПП "ПТФ "Оліс" становила 9 732 783грн. Фінансовим результатом здійснення операцій з продажу металобрухту на експорт на умовах договору комісії є збиток в розмірі 3 028 368,17 грн.

Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України, підприємництво це - самостійна, ініціативна, систематична , на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 3 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.

Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат належать витрати платника податку в матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості послуг, які придбаваються таким платником податку для використання у власній господарській діяльності.

Отож, чинним законодавством України передбачено, що до складу валових витрат відносяться витрати за господарською діяльністю яка є спрямованою на отримання прибутку (економічного ефекту).

Стосовно ж наміру позивача у отриманні економічного ефекту внаслідок придбання у контрагента зазначених комісійних послуг, то як вбачається з матеріалів справи укладаючи з обумовленим контрагентом договір комісії, позивач не встановив чіткого розміру плати за виконання комісійного доручення.

Водночас, звіти комісіонера про виконання комісійного доручення також не містять відомостей щодо обґрунтованої вартості заявленої комісійної винагороди, яка за даними актів становить 9 732 783грн.

Наведені обставини вказують, про відсутність зі сторони позивача контролю та заінтересованості у прозорому та обґрунтованому формуванні комісіонером вартості послуг комісійної винагороди з метою отримання економічного ефекту від названої операції спрямованого на отримання прибутку.

Не доведено позивачем і обставин щодо наявності наміру на отримання економічного ефекту (розумної економічної причини, ділової мети) направленої на отримання доходу від здійснення операції з придбання послуг комісії і на майбутнє.

Всупереч положенням ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на фактичні обставини справи, пояснення сторін, наявні у справі докази, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що операція з виконання комісійного доручення за збитковими цінами не була викликана об'єктивними причинами, оскільки будь-яких обґрунтувань економічної вигоди від такої операції позивач не навів, а тому на думку суду відповідачем правомірно зменшено позивачу валові витрати на суму 2 523 640 грн., а як наслідок правомірно визначено спірним рішенням податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 630910 грн., за штрафними санкціями на 131587 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є таким, що прийняте з неправильним застосування норм матеріального права - при неповному з'ясуванні обставин, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову в частині рішення про задоволення позову належить скасувати з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" лютого 2015 р. в частині рішення про задоволення позову скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "08" квітня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю вул. Л.Українки, 43-а,м. Житомир,10029

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,