Постанова

від 25.03.2015 по справі 927/1605/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 927/1605/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер-ІТ"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2014

у справі № 927/1605/13 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер-ІТ"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"

про стягнення 152 247,07 грн.

На підставі ст.ст. 69, 77, 79, 99 ГПК України у судових засіданнях 30.04.2014, 29.10.2014 та 11.03.2015 оголошувались перерви до 07.05.2014, 12.11.2014 та 16.03.2015, відповідно, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014, 20.05.2014 та 16.03.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 927/1605/13 відкладався на 20.05.2014, 16.06.2014 та 25.03.2013, відповідно.

Розпорядженнями Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, від 16.06.2014 та від 29.10.2014 склад колегії суддів змінювався.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014, від 12.11.2014 апеляційне провадження у справі № 927/1605/13 зупинялось, а ухвалами від 23.09.2014, від 02.02.2015 апеляційне провадження у справі № 927/1605/13 поновлювалось.

На підставі ст.ст.69, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 строк розгляду апеляційної скарги у справі № 927/1605/13 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2014 у справі № 927/1605/13 позов задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 5 655,30 грн. боргу, 3% річних у розмірі 5,11 грн., 113,22 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що предметом спору у даній справі є виконання зобов'язань з оплати робіт згідно з актом № 2 від 31.01.2013 здачі-приймання робіт на надання консультаційних послуг по договору № 15/12 та актів № 10 від 26.12.2012 і № 11 від 18.01.2013 на відшкодування видатків на відрядження по договору № 15/12 від 17.09.2012; з матеріалів справи вбачається надсилання позивачем акту № 2 від 31.01.2013 на адресу відповідача лише 22.11.2013; ані умовами договору № 15/12 ані технічним завданням на консалтинговий проект (додаток № 1 до договору № 15/12) не було передбачено строків виконання робіт замовником, натомість відповідно до п.1.7 договору строк дії даного договору: 17.09.2012 - 28.02.2013; позиція відповідача про виконання ним повного обсягу робіт на суму 290 000,00 грн. станом на 31.01.2013, спростовується наявними документами; з огляду на відсутність у договорі № 15/12 умови стосовно відповідальності боржника у вигляді пені, вимога про стягнення 12 064,08 грн. пені є безпідставною; враховуючи матеріали справи, вимоги про стягнення 2 643,66 грн. заборгованості по сплаті витрат на відрядження за актом № 10 від 26.12.2012 та 3 011,64 грн. за актом № 11 від 18.01.2013 є обґрунтованими; акти №№ 10, 11 були надіслані відповідачу лише 22.11.2013 отже, враховуючи умови п.3.4 договору, заборгованість за цими актами відповідач мав сплатити по 29.11.2013 включно, тому вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, за період з 30.11.2013 по 10.12.2013 у розмірі 5,11 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2014 у справі № 927/1605/13 частково скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути із відповідача 130 000,00 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 4 526,79 грн.; в решті рішення залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що до правовідносин сторін за договором № 15/12 від 17.09.2012 мають застосовуватись норми ЦК України, які регулюють, зокрема, зобов'язання за договором підряду.

Як стверджує скаржник, позивачем повністю виконані умови договору, а результати робіт передані відповідачу і фактично ним використовуються в господарській діяльності; матеріалами справи підтверджується той факт, що 22.11.2013 супровідним листом від 21.11.2013, отриманим відповідачем 26.11.2013, надіслано прохання перерахувати заборгованість в сумі 130 000,00 грн. протягом 7-ми календарних днів, а також підписати акт звірки розрахунків; позивачем направлено на адресу відповідача акт взаєморозрахунків та акт виконаних робіт № 2 від 31.01.2013; даний акт відповідачем не підписаний, зауваження, заперечення відсутні.

Посилаючись на положення ст. 853 ЦК України, скаржник вказує на те, що будь-яких відповідей, заперечень відповідачем після отримання ним 26.11.2013 листа позивача від 21.11.2013 з додатком (акт звірки, акт здачі-приймання робіт) не було надано ні позивачу ні при розгляді справи у суді, відтак, відповідач, без зазначення причин, відмовився від підписання акту виконаних робіт, не виконавши вимогу про сплату заборгованості за договором.

Вказуючи на умови пункту 4.3 договору № 15/12, скаржник стверджує, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що він заявив позивачу про допущення останнім у роботі відступів від умов договору або виявив інші недоліки у роботі, або надав позивачу мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт, тому відповідач не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

29.10.2014 скаржником подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: нотаріально посвідченої копії трудової книжки Попенка В.М.

11.03.2015 скаржником подано клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи: нотаріально посвідчену копію письмових пояснень та трудової книжки Дмитренка В.Ю.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів, розглянувши пояснення заявника щодо неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції, дійшла висновку, що заявником не обґрунтовано належним чином неможливість подання додаткових доказів суду першої інстанції, тому подані клопотання, про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у справі № 927/1605/13, залишаються без задоволення.

Відповідач, у запереченнях проти апеляційної скарги, посилається на недослідження судом першої інстанції питання, яке відповідач вважає суттєвим та таким, що впливає на результати розгляду апеляційної скарги позивача, а саме те, що позивач звернувся із позовом до порушення права, адже, акт виконаних робіт позивачем було надіслано відповідачу для підписання 22.11.2013 та згідно із відміткою на повідомленні вручено відповідачу лише 26.11 2013, тобто, згідно із умовами договору відповідач мав підписати акти виконаних робіт або надати мотивовану письмову відмову від підписання в строк до10.12.2013 включно, в свою чергу, позивач, не чекаючи спливу десятиденного строку, вже 10.12.2013 звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи.

Також відповідач заперечує проти висновку комп'ютерно-технічної експертизи № 8189 від 21.01.2015, посилаючись на те, що огляд моделі бізнес-процесів, встановлення її придатності було проведено експертом за участю представника розробника, відсутні пояснення щодо необхідності надання додаткових матеріалів та уточнення того, ким були надані ці матеріали, експертом досліджено книгу 1 та додаткову угоду від 12.12.2012, в долученні яких до матеріалів справи було відмовлено апеляційним судом ухвалою від 16.06.2014, що на думку відповідача, є порушенням п.п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; відповідач стверджує, що оскільки встановлений порядок отримання додаткових доказів експертом дотримано не було, то висновок комп'ютерно-технічної експертизи від 21.01.2015 № 8189 не може вважатися доказом в розумінні вимог ГПК України.

Скаржник не погоджуючись із запереченнями відповідача, вказує на те, що ототожнення відповідачем виробника із позивачем є помилковим, оскільки виконання робіт - опис бізнес-процесів із використанням програмного продукту "Business Studio 3.6" передбачає, що є виконавець робіт та власник-виробник програмного продукту "Business Studio 3.6", тому посилання на п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень є безпідставним; книга № 1 та додаткова угода, в долученні яких було відмовлено, використовувалися як джерело технічної інформації про розробку, а не як документи, що свідчать про ті чи інші юридичні факти, тексти цих документів містяться на диску для оптичних систем зчитування, що був долучений до матеріалів справи; дослідження програмних засобів з питань, пов'язаних з адекватністю розробки завданню, оцінки логіки функціонування, не може бути виконане без залучення проектної документації, оскільки у даному випадку проектна документація була відсутня через економічну недоцільність розробки, було порушене питання про надання матеріалів розробки, які здатні висвітлити внутрішню будову проекту; направлення клопотання розробнику досліджуваного програмного засобу має метою не збирання документів, що встановлюють ті чи інші юридичні факти, а отримання технічної інформації, у даному випадку, про унікальну автоматизовану систему, що не має аналогів і не є типовим об'єктом дослідження, збирання такої інформації виконується згідно із ст.26 Закону України "Про судову експертизу".

Також скаржник зазначає про недоведеність відповідачем участі представника позивача в проведенні експертних досліджень та стверджує про дотримання, при проведенні судової експертизи, вимог п.п.1.2, 1.4, 2.1, 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Відповідно до ст.ст.99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції; у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи заперечення на апеляційну скаргу, заперечення на висновок судової експертизи відповідача та заперечення позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подана позовна заява про стягнення з відповідача 130 000,00 грн. основного боргу, 5 633,30 грн. витрат по відрядженню, 12 105,17 грн. пені, 4 531 90 грн. 3% річних, судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.09.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір № 15/12 на надання консультативних послуг, згідно із п.п.1.1, 1.3 якого відповідач, за договором замовник, доручає, а позивач, за договором виконавець, бере на себе зобов'язання по наданню наступних інформаційно-консультативних послуг: Опис бізнес-процесів компанії з використанням програмного продукту "Business Studio 3.6"; реалізація проекту в рамках даного договору включає три етапа.

Згідно із п.1.5 договору № 15/12 виконання робіт по договору здійснюється відповідно до технічного завдання (додаток № 1) і статуту проекта, які є невід'ємними частинами договору.

В п.п.2.3, 2.4 договору № 15/12 сторонами передбачено, що відповідач зобов'язаний компенсувати затрати на проживання та проїзд співробітників позивача та оплатити роботу позивача у порядку і розмірах, обумовлених даним договором.

Відповідно до п.п.3.1, 3.3 договору № 15/12 вартість робіт, виконуваних позивачем згідно із даним договором, становить 400 000,00 грн., без ПДВ; оплата робіт проводиться за наступною схемою: авансовий платіж в сумі 100 000,00 грн. перераховується позивачу не пізніше трьох днів з моменту підписання даного договору; два авансових платежі в сумі 100 000,00 грн. кожний перераховується позивачу не пізніше 01.11.2012 та 20.12.2012, відповідно; четвертий платіж в сумі 50 000,00 грн. перераховується позивачу не пізніше 25.01.2013; решта частина вартості договору в сумі 50 000,00 грн. перераховується позивачу після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

В п.3.4 договору № 15/12 передбачено, що відповідач зобов'язаний оплачувати понесені позивачем накладні витрати по відрядженнях на дату рахунку, порядок визначення яких вказаний в п.3.5, протягом 5-ти робочих днів після виставлення рахунку.

Згідно із п.п.4.1 - 4.3 договору № 15/12 після завершення кожного із етапів робіт позивач передає відповідачу остаточно оформлені документи відповідно до п.1.5 даного договору в 2-х примірниках у твердій копії і на електронному носії, у файлі текстового редактора MS Word, комп'ютерну модель в програмному продукті "Business Studio 3.6" і презентацію в MS PowerPoint; робота вважається повністю виконаною після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт; відповідач зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів підписати відповідний акт надання послуг, або надати письмову мотивовану відмову від підписання; у випадку, якщо відповідач у вказаний строк не надасть виконавцю підписаний акт наданих послуг і не надасть документальну відмову, то послуги позивача вважаються прийнятими відповідачем.

В п.п.1.7, 9.2 договору № 15/12 передбачено строк дії договору: 17.09.2012 - 28.02.2013; та умову про те, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і є дійсним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем сплачено позивачу за платіжним дорученням № 378 від 28.09.2013 - 100 000,00 грн. за консультаційні послуги згідно із рахунком № 59 від 17.09.2012, за платіжним дорученням № 1138 від 21.11.2012 сплачено 20 000,00 грн. оплати (аванс) за консультаційні послуги згідно із рахунком 64 від 30.10.2012, за платіжним дорученням № 6548 від 27.12.2012, сплачено 80 000,00 грн. за консультаційні послуги згідно із рахунком 64 від 30.10.2012, за платіжним дорученням № 6549 від 27.12.2012 сплачено суму 20 000,00 грн. за консультаційні послуги згідно з рахунком 76 від 14.12.2012.

Сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт № 1 здачі-приймання робіт на надання консультаційних послуг за договором № 15/12 від 17.09.2012 на суму вартості виконаних робіт по етапу 1 - 60 000,00 грн.

Також, 21.09.2012, 01.10.2012, 08.10.2012, 22.10.2012, 05.11.2012, 12.11.2012, 07.12.2012, 14.12.2012, 26.12.2012, 18.01.2013 сторонами складено та підписано акти №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 на відшкодування витрат на відрядження за договором № 15/12 від 17.09.2012 на суми: 1 711,54 грн., 3 309,87 грн., 5 543,90 грн., 5 340,51 грн., 2 429,37 грн., 4 319,60 грн., 6 280,74 грн., 5 853,51 грн., 6 099,42 грн., 2 643,66 грн., 3 011,64 грн.

На підтвердження зазначених в актах витрат додані копії документів: розрахунки витрат, посвідчень про відрядження, проїзних документів, проїзних квитків.

За платіжними дорученнями від 03.10.2012 № 10207, від 05.10.2012 № 10206, від 30.10.2012 № 4509, від 15.11.2012 № 4554, від 22.11.2012 № 4654, від 07.12.2012 № 1389, № 1388, від 14.12.2012 № 6424, № 6425 відповідачем оплачено витрати на відрядження всього у загальній сумі 40 888,46 грн. згідно із рахунками №№: 60, 61, 62, 63, 66, 65, 67, 74, 75.

До матеріалів справи позивачем надано копії документів про виконання позивачем робіт, зокрема, перших сторінок книг - результатів консалтингового проекту: книги 1. Проектна документація, книги 2. Організаційна структура, книги 3.Альбом бізнес-процесів компанії "Дружба-Нова", книги 4. Методичні матеріали, книги 5. Навчання технологіям процесного менеджменту, книги 6. Регламентуючі документи, книги 7. Звіт по проекту, опису бізнес процесів групи компаній "Дружба-Нова" з використанням ПО "Business Studio 3.6", комплексного опису виробничо-комерційної діяльності жовтень 2012-вересень 2013, витяг із електронної переписки, реєстр зустрічей по проекту: "Опис бізнес-процесів ГК «Дружба-Нова" з використанням ПО "Business Studio 3.6".

Також до матеріалів справи надано опис вкладення в цінний лист на адресу відповідача наступних документів: листа-вимоги щодо сплати боргу за договором № 15/12 від 17.09.2012, акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.2013, акт виконаних робіт № 1 від 12.12.2012, акти на відшкодування витрат на відрядження № 10 від 26.12.2012, № 11 від 18.01.2013, акт виконаних робіт № 2 від 31.01.2013, фіскальний чек від 22.11.2013 про надсилання документів на адресу відповідача, рекомендоване повідомлення № 01004482 про вручення поштового відправлення відповідачу 26.11.2013.

Акт № 2 здачі-приймання робіт на надання консультаційних послуг за договором № 15/12 від 17.09.2012, складений та підписаний позивачем 31.01.2013, про виконання робіт по етапах 2 та 3, вартість яких становить 290 000,00 грн. а на момент підписання акта приймання-передачі оплаті підлягає 130 000,00 грн., відповідачем не був підписаний.

Докази надання позивачу письмової мотивованої відмови відповідача від підписання акту № 2 здачі-прийняття виконаних робіт, як це передбачено пунктом 4.2 договору № 15/12, у матеріалах справи відсутні.

В п.4.3 договору № 15/12 сторони передбачили, що відповідач має право відмовитись прийняти виконані роботи, повідомивши про це позивачу мотивованою відмовою, у цьому випадку сторони у додатковій угоді визначають перелік необхідних доопрацювань і строки їх виконання.

Проте, у матеріалах справи немає доказів того, що відповідач скористався правом відмови прийняти роботи та здійснив дії, передбачені пунктом 4.3 договору № 15/12.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.2 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як передбачено в ч.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи № 927/1605/13 підтверджено надсилання позивачем відповідачу акту № 2 - 22.11.2013 та вручення його відповідачу підприємством зв'язку 26.11.2013, проте відсутні докази оплати відповідачем робіт, виконаних відповідно до акту № 2, у тому числі у строк, передбачений пунктом 4.2 договору № 15/12.

Відповідно до висновку № 8189 судової комп'ютерно-технічної експертизи експерта Незалежного інституту судових експертиз, складеного 21.01.2015, створена під час виконання робіт за договором № 15/12 від 17.09.2012 на надання консультаційних послуг "Технічне завдання на консалтинговий проект" модель бізнес-процесів цілком працездатна і придатна до експлуатації; з огляду на стан розробленої моделі і наявну документацію до неї, виконання позивачем робіт відповідно до договору № 15/12 від 17.09.2012 на надання консультаційних послуг "Технічне завдання на консалтинговий проект" підтверджується в обсязі, що перевищує вимоги, сформульовані в договорі № 15/12 від 17.09.2012 і додатку № 1 до нього - Технічному завданні, і складає не менш ніж 400 тис.грн. без ПДВ.

Згідно із ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1.4, 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення експертиз та експертних досліджень", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта; експерт має право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи, указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання.

На спростування наявних у справі доказів, відповідачем не надано доказів того, що вартість виконаних позивачем робіт за договором № 15/12 на надання консультативних послуг від 17.09.2012 згідно із актом № 1 здачі-прийняття робіт про виконання робіт етапу 1 від 12.12.2012 та акту здачі-прийняття робіт № 2 по етапу 2 та етапу 3, підписаного позивачем 31.01.2013, становить не суми 60 000,00 грн. та 290 000,00 грн., відповідно, а інші суми, менші.

Наведені відповідачем зауваження до висновку судової експертизи не підтверджують наявності недоліків у виконаних позивачем роботах, або іншої вартості виконаних позивачем робіт. Крім того, спростовуються обгрунтованими запереченнями позивача.

Таким чином, матеріалами справи № 927/1605/13 доведено виконання позивачем робіт відповідно до договору № 15/12 та додатку № 1 Технічне завдання на консалтинговий проект на суми 60 000,00 грн. та 290 000,00 грн., відповідно.

Оскільки відповідачем було сплачено за виконані роботи всього грошових коштів у загальній сумі 220 000,00 грн., то позовні вимоги у цій частині про стягнення 130 000,00 грн. основного боргу є обгрунтованими.

Відповідачем також не сплачено позивачу за витрати по відрядженнях згідно із актами № 10 від 26.12.2012 на суму 2 643,66 грн. та № 11 від 18.01.2013 на суму 3 011,64 грн.

Зазначені витрати на відрядження підтверджені наявними у матеріалах справи копіями розрахунків, копіями посвідчень про відрядження, проїзними документами, проїзними квитками.

Отже, згадані витрати підлягають стягненню з відповідача.

У позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу згідно із ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, із змінами і доповненнями.

Однак, відповідно до ст.1 згаданого Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, проте, сторонами у договорі № 15/12 не погоджено умову про застосування пені за прострочку платежу та її розмір.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені безпідставні.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами погоджено строки виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості робіт та понесених позивачем витрат по відрядженнях у п.п.3.3, 3.4 договору № 15/12.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем порушувались строки платежів, передбачені договором № 15/12. Однак, розрахунок позивача розміру нарахувань 3 % річних від прострочених сум не відповідає періоду порушень відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи дату надсилання позивачем відповідачу актів за №№ 10, 11 про відшкодування витрат на відрядження, стягненню підлягає сума 3% річних за прострочення сплати відшкодування на відрядження у розмірі 5,11 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми 3% річних, з урахуванням розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, апеляційний господарський суд встановив, що позивачем допущені помилки у визначенні періодів нарахування та безпідставно, беручи до уваги п. 3.3 договору № 15/12, враховується останній день здійснення відповідачем платежу, як день початку прострочення відповідного платежу за договором № 15/12, тому правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення сплати основного боргу, є сума 3% річних у розмірі 3 538,35 грн.

Із врахування викладеного позовні вимоги у частині стягнення 130 000,00 грн. основного боргу, 5 655,30 грн. боргу по витратах на відрядження, 3% річних за прострочення оплати витрат на відрядження у розмірі 5,11 грн. та 3 538,35 грн. 3% річних за прострочення сплати основного боргу є такими, що відповідають матеріалам справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок доказування покладається лише на позивача, адже відповідно до умов договору № 15/12 відповідач зобов'язався надати, у разі незгоди із актом приймання-передачі робіт, письмову мотивовану відмову від підписання. Однак, зазначеної мотивованої відмови відповідача від підписання акту № 2 здачі-приймання робіт за договором № 15/12, у матеріалах справи немає.

Доводи відповідача є такими, що не ґрунтуються на умовах договору № 15/12 та матеріалах справи, враховуючи викладене та наступні обставини справи.

Стверджуючи про передчасне звернення до господарського суду із позовною заявою, відповідачем не надано доказів того, що вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, були виконані відповідачем, при цьому, строк, наданий договором № 15/12 відповідачу для здійснення оплати виконаних робіт за актом № 2, одержаним відповідачем 26.11.2013, сплив 10.12.2013, а позов подано до господарського суду позивачем 16.12.2013.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, часткове скасування рішення і прийняття нового рішення.

Згідно із ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжного доручення від 02.12.2014 за № 201 позивачем сплачено за проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи 15 800,00 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер-ІТ" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2014 у справі № 927/1605/13 скасувати частково.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (17612, Чернігівська область, Варвинський район, село Озеряни, вул. 19 березня, будинок 7; ідентифікаційний код 31333767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер - ІТ" (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, площа Жовтнева, будинок 12, кімната 416; ідентифікаційний код 37732004) 130 000,00 грн. основного боргу, 5 633,30 грн. оплати витрат по відрядженнях, 3 543,46 грн. 3 % річних, 2 783,54 грн. судового збору, 14 441,37 грн. витрат по оплаті судової експертизи

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (17612, Чернігівська область, Варвинський район, село Озеряни, вул. 19 березня, будинок 7; ідентифікаційний код 31333767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегічний партнер - ІТ" (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, площа Жовтнева, будинок 12, кімната 416; ідентифікаційний код 37732004) 1 335,16 грн. за розгляд апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

8. Справу № 927/1605/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Повний текст постанови складено 07.04.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай