Постанова

від 06.04.2015 по справі 910/26902/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа№ 910/26902/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: представник Павлов В.І. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Шаруба О.С. - за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІСЕРТ"

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 року

у справі № 910/26902/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т ПРЕСТИЖ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІСЕРТ"

про стягнення 57 888,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Т ПРЕСТИЖ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІСЕРТ" про стягнення 57 888,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 01/22-07 від 22.07.2014 року щодо оплати за поставлену позивачем продукцію.

22.12.2014 року представник позивача подав до Господарського суду м. Києва заяву про збільшення позовних вимоги та просив суд стягнути з відповідача 113 260,28 грн. заборгованості за поставлену позивачем продукцію.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 року у справі № 910/26902/14 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно незадоволено його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Крім того, апелянт стверджує про те, що позивачем у суді першої інстанції не було надано додатку №1 до договору, яким передбачено особи, які уповноважені прийняти товар та підписати накладні.

Також, представником апелянта подано заяву про призначення почеркознавчої експертизи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Судова колегія, врахувавши характер спірних правовідносин, обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, приходить до висновку про те, що для вирішення даного спору у суду відсутня потреба у проведенні експертизи, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання апелянта про призначення почеркознавчої експертизи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т ПРЕСТИЖ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІСЕРТ" (покупець) було укладено Договір поставки № 01/22-07), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця кондитерські вироби, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.1 договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість Продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії Продукції визначаються у відповідному замовленні Покупця або узгоджується Сторонами у відповідних додатках за умовами цього Договору.

У п. 5.3. договору сторони передбачили, що одночасно з передачею кожної партії Продукції постачальник передає покупцеві наступні документи:

- один оригінал екземпляр товарно-транспортної накладної та видаткової накладної на товар;

- один оригінал екземпляр податкової накладної.

Відповідно до п. 7.6 Договору оплата продукції здійснюється протягом 28 календарних днів з дати отримання Покупцем продукції відповідно до партії Продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 395 681,57 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін (а.с. 18-83).

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, в порушення умов договору відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, сплативши 282 421,29 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 113 260,28 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості в матеріалах справи не міститься.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що деякі накладні мають підпис не уповноваженої на приймання товару особи, а відтак не можуть бути враховані як такі, що підлягають оплаті, враховуючи наступне.

Генеральною довіреністю від 22.07.2014р. відповідачем було уповноважено дві особи на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача за договором поставки № 01/22-07 від 22.07.2014р.

Окрім того, зазначеною Генеральною довіреністю відповідач зазначив зразок відбитків печатки, що буде ставитись на накладних при отриманні продукції.

Вказана Генеральна довіреність дійсна до 31.12.2014р.

За змістом Генеральної довіреності у випадку позбавлення права будь- кого з вказаних у довіреності осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідач зобов»язувався негайно повідомити про це позивача.

Відповідачем не надано суду відповідні докази про позбавлення права осіб, вказаних у даній довіреності, на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

За наслідками дослідження видаткових накладних, за якими здійснювалась поставка продукції у період дії Генеральної довіреності, судовою колегією встановлено, що у видаткових накладних за виключенням накладних: № 4697 від 30.09.2014 р., № 4288 від 06.09.2014 р., № 4107 від 28.08.2014 р., № 4053 від 25.08.2014 р., № 3982 від 19.08.2014 р., № 3947 від 16.08.2014 р., № 3909 від 14.08.2014 р., № 3894 від 14.08.2014 р., № 3825 від 09.08.2014 р. (містять підписи та печатки відповідача без прізвищ), зазначені саме прізвища осіб, уповноважених відповідачем вказаною вище Генеральною довіреністю на отримання продукції. Отримання продукції засвідчено підписами та печаткою відповідача.

Також встановлено, що видаткові накладні, за якими позивач просить стягнути заборгованість за поставлену продукцію, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70.

Відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію" особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІСЕРТ".

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 09.04.2013 року у справі №5023/5085/12.

Також, судова колегія зважає на те, що відповідна частина видаткових накладнихі, перелічена у проміжному акті звірки взаємних розрахунків від 30.09.2014 року, що підписаний та скріплений печатками обох сторін (а.с. 180), що свідчить про отримання відповідачем продукції за даними накладними.

Крім того, встановлено, що сторони у п.6.8 договору поставки домовились про те, що підписанням цього Договору Покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні, товарно-транспорті накладні про приймання Продукції від імені Покупця, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання Продукції в інтересах та на користь Покупця. Покупець не має права не сплачувати поставлений Постачальником Товар та відмовитися від його приймання на підставі відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від його імені відповідні документи і прийняла Товар в інтересах і на користь Покупця.

Крім цього, судова колегія зважає на те, що більшість видаткових накладних, справжність підпису на яких ставить під сумнів відповідач, вже їм оплачені, що також підтверджує визнання останнім факту прийняття за ними товару.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 113 260,28 грн. заборгованості за поставлену продукцію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судового збору за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІСЕРТ" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 року у справі № 910/26902/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/26902/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.А. Пашкіна