Постанова

від 02.04.2015 по справі 908/4489/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа № 908/4489/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Черленяк М.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Сосновської А.Ю., за довіреністю № 01/02-17/0219 від 23.07.2014 року; Уманчик О.В., за довіреністю № 01/02-17/02185 від 23.07.2014 року;

відповідач - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 445 З\1-6) на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 року у справі № 908/4489/14

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антрон Авто", м. Запоріжжя

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 року у справі № 908/4489/14 (суддя Кагітіна Л.П.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Внесені зміни в п. 5 договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006 р. за №040626100035, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антрон Авто", щодо земельної ділянки площею 0,5172 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 12, наданої для пункту автосервісу, виклавши його в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4 955 138,04 грн. 04 коп. (чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять вісім 04 коп.) в цінах 2013 року".

Внесені зміни до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006р. за №040626100035, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антрон Авто", щодо земельної ділянки площею 0,5172 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 12, наданої для пункту автосервісу, виклавши його в такій редакції " 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 148 654 грн. 14 коп. (сто сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн. 14 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року".

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 року скасувати та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що під час прийняття рішення, місцевий господарський суд неповно дослідив матеріали справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права; висновки суду першої інстанції про правильність та обґрунтованість розрахунку Запорізької міської ради щодо збільшення орендної плати не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач вважає, що з положень статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що зверненню до суду з відповідним позовом повинно передувати звернення сторони, яка бажає внести зміни до договору, до іншої сторони з проектом додаткової угоди. Оскільки сторони договору оренди землі не звертались один до одного з відповідними проектами, то між сторонами відсутній спір з приводу договору оренди, що виключає можливість Запорізької міської ради звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

11.02.2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Запорізька міська рада просить рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 року у справі № 908/4489/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення (вх. 2464).

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному, об'єктивному та всебічному розгляді справи. Судом досліджено, що земельна ділянка, кадастровий номер 2310100000:03:020:0065 розташована в місті Запоріжжя, є комунальною власністю територіальної громади; спірний договір оренди вчинений (укладений) з моменту його державної реєстрації; позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів, які полягають у недоотриманні місцевим бюджетом орендної плати за користування земельною ділянкою у належному розмірі.

Розгляд справи відкладався.

Відповідачем подані доповнення до апеляційної скарги, з додатковим нормативно-правовим обґрунтуванням скарги (вх. №2464 від 16.02.2015р.).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року, у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Пелипенко Н.М., суддя Черленяк М.І.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року задоволено клопотання Запорізької міської ради про участь її представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Запорізької області.

У призначене судове засідання 02.04.2015 року представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляди справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.113);

У зв'язку з відсутністю представника відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив про поважність причин неявки, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Запорізької області виходив з того, що оскільки сторонами в договорі передбачена можливість перегляду орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому зміна граничного розміру цієї плати, у відповідності до рішення Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012 року, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Таким чином, оскільки розмір орендної плати не відповідає розміру, затвердженому вищевказаним рішенням Запорізької міської ради, то наявні достатні підстави для внесення змін до спірного договору оренди землі в частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, 27.12.2005 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антрон Авто» (орендар) був укладений договір оренди землі, зареєстрований в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040626100035 від 24.01.2006 р. (а.с. 9-14).

В пункті 1 Договору зазначено, що орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради №21/26 від 15.09.2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,5172 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Східна, 12, для розташування пункту автосервісу.

Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1711828,56 грн. в цінах 2005 року.

Відповідно до п. 8 Договір укладається на десять років.

Згідно пункту 19 Договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі земельної ділянки від 24.01.2006 р. (а.с. 18).

У пункті 9 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 17118,29 грн. за календарний рік в цінах 2005 року.

За змістом п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Комунарського району 33213812500005 в управлінні Держказначейства у Комунарському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 25216341, код 13050200.

Договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 39).

27.07.2011 року на позачерговій сесії Запорізької міської ради шостого скликання прийнято рішення №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя».

Рішенням Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012 року внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №16 від 27.07.2011 року «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя». Зокрема, вказаним рішенням встановлено коефіцієнт « 3» для визначення розміру орендної плати для всіх земельних ділянок м. Запоріжжя, крім нижче наведених у рішенні пунктів.

Розмір орендної плати визначається згідно формули: О= П*К*Кі, де «О» - розмір орендної плати, «П» - розмір земельного податку, визначений згідно вимог Податкового кодексу України, «К» - коефіцієнт, визначений даним рішенням, «Кі» - коефіцієнт індексації.

Рішенням міської ради №37 від 26.06.2012 року зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 року №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати. Також доручено управлінню із питань земельних відносин міської ради провести претензійно-судову роботу з орендарями, з якими укладені договори оренди земельних ділянок, визначених у пунктах 2, 3, 8, 9, 10 додатку до рішення, з метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до даного рішення (п.3). Управлінню внутрішньої політики, преси та інформації оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації (п.4).

Пунктом 5 згаданого рішення встановлено, що воно набирає чинності з 01.01.2013 року. Рішення Запорізької міської ради №37 оприлюднене 24.07.2012 року в газеті «Запорізька Січ».

Згідно витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5172,00 кв.м. (кадастровий номер 2310100000:03:020:0065), нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 4955138,04 грн. (а.с. 24).

Враховуючи прийняте Запорізькою міською радою рішення №37 від 26.06.2012 року та встановлення коефіцієнту для визначення розміру орендної плати, позивач в порядку статті 188 Господарського кодексу України листом (вих. № 01/02-21/03886 від 03.12.2013 р.) звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 27.12.2005 р. № 040626100035, зокрема, до п. 9 у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 148654,14 грн., що складає трьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року» (а.с. 20-22).

Вказану пропозицію відповідач отримав, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 23).

Відповідач на запропоновані Запорізькою міською радою зміни до договору оренди не відреагував, додаткову угоду не підписав, що змусило позивача звернутись до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

На підставі статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі», встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як визначено статтею 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди землі, передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

В частині першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно зі статтею 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земель провадиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 1 Закону України «Про оцінку земель» визначає нормативну грошову оцінку земельних ділянок як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (статті 288.1 Податкового кодексу України).

У відповідності до статті 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути менше - для земель несільськогосподарського призначення - трикратного розміру земельного податку, встановленого цим розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільським, селищним, міським радам надано повноваження розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Так, відповідно до пункту 35 ст. 26 цього ж Закону до відома сільських, селищних, міських рад віднесено затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 59 вказаного Закону рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які відповідно до статті 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та оприлюднюються у встановленому законом порядку. Відповідно до п. 5 наведеної статті, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом).

За змістом статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом).

Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалось в цій постанові, в п. 12 спірного Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати може бути переглянутий, зокрема, в разі зміни розмірів земельного податку, також в разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Виходячи з вищенаведених положень статті 144 Конституції України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 288 п. 5 Податкового кодексу України, приймаючи рішення №37 від 26.06.2012 року про збільшення з 01.01.2013 року ставок орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення в м.Запоріжжі, Запорізька міська рада діяла в межах наданих їй Законом повноважень.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач має право вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, а умови запропонованої до укладення позивачем додаткової угоди та розмір орендної плати є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Виходячи з представленого суду витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки в м. Запоріжжя, вул. Східна, 12, площею 5172,00 кв.м. (кадастровий номер 2310100000:03:020:0065), нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4955138,04 грн., а розмір орендної плати за вказану земельну ділянку за договором оренди має розраховуватись за формулою: 4955138,04 х 1% х 3 = 148654,14 грн., де: 148654,14 грн. - розмір орендної плати; 4955138,14 х 1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України; 3 - коефіцієнт, визначений рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 року №37.

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Проте, рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 року №37 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя», яким затверджено нові коефіцієнти «К», згідно яких визначається розмір орендної плати є чинними на момент розгляду справи. Доказів скасування такого рішення матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати через зміну нормативно грошової оцінки та коефіцієнту згідно якого визначається розмір орендної плати, а саме до пунктів 5 та 9 Договору, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

До того ж, як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, сторонами в Договорі передбачена можливість перегляду орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, а т ому позовні вимоги міської ради законні та обґрунтовані.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 р. у справі №28/5005/640/2012, від 20.08.2013 р. у справі №5009/3430/12, № 2-1/10068-2008 від 06.12.2010 р., яка відповідно до приписів статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Стосовно твердження відповідача в апеляційній скарзі на недотримання досудового врегулювання спору судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. за №270, передбачено, що у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Докази направлення пропозиції про внесення змін до договору оренди землі, надані позивачем, є належними та не суперечать нормам чинного законодавства.

Крім того, у зазначеному вище рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року зазначається, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, Господарським судом Запорізької області при постановленні оскаржуваного рішення, правомірно встановлено, що позивачем були дотримані вимоги статті 30 Закону України "Про оренду землі" щодо надсилання Запорізькою міською радою пропозиції про внесення змін до договору з метою досягнення сторонами згоди щодо змін умов договору оренди землі.

Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено, що датою укладення спірного договору є дата його реєстрації, тобто 24.01.2006 р. Таке твердження суду відповідає умовам Договору оренди землі та чинному законодавству, зокрема, положенням статті 126 Земельного кодексу України, статті 210 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України «Про оренду землі», у відповідності до яких договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1-2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не спростовують висновків Господарського суду Запорізької області, викладених у рішенні від 04.12.2014 року у цій справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04 грудня 2014 року у справі № 908/4489/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 07.04.2015р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Черленяк М.І.