Постанова

від 01.04.2015 по справі 820/19687/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 квітня 2015 р. № 820/19687/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальниковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Огонезова Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до Державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіної Юлії Леонідівни про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо державної реєстрації 14.11.2014 року змін до установчих документів ТОВ ТФ «Літо» та зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіну Юлію Леонідівну скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ ТВ «Літо», яка була проведена 14.11.2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача зазначив, що державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіною Ю. Л. при проведенні реєстрацих змін до установчих документів ТОВ ТФ «Літо», протиправно та необґрунтовано виключено зі складу учасників вищезазначеного підприємства ОСОБА_4, як законного спадкоємця прав та обов'язків померлого учасника ТОВ ТФ «Літо» ОСОБА_6 Вказані обставини порушують права та законні інтереси ОСОБА_4, на підставі чого, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача зазначив, що державним реєстратором було правомірно та в межах правового поля вчинено реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ фірма «Літо», з огляду на наявність належним чином сформованого пакету документів, який відповідав вимогам закону. Також, відповідач звернув увагу, що державним реєстратором жодним чином не порушено права та законні інтереси ОСОБА_4, оскільки на момент проведення вищезазначених реєстраційних дій останній не був учасником ТОВ ТФ «Літо», а тому спірні правовідносини щодо членства в вищезазначеній юридичній особі відносяться до корпоративних спорів та виникають виключно між ОСОБА_7 (в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4.) та ТОВ ТФ «Літо».

У судовому засіданні 01.04.2015 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ ТФ «Літо», яке оформлене протоколом № 26-05/2014 від 26.05.2014 року, задоволено заяву ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, прийнято відмову спадкоємця учасника товариства ОСОБА_6 - малолітнього ОСОБА_4 від вступу до Товариства та вирішено провести виплату останньому у грошовій формі частку майна у Товаристві, яка належала спадкодавцю-учаснику товариства ОСОБА_6, в загальній сумі 99 366, 00грн.

27.09.2014 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 із заявами про відкликання (анулювання) заяви від 26.06.2014 року та про вступ до складу учасників ТОВ ТФ «Літо».

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ ТФ «Літо», оформленого протоколом № 15-10/2014 від 15.10.2014 року, вирішено змінити склад Учасників товариства у звязку зі смертю учасника товариства ОСОБА_6 та на підставі попередньо прийнятих рішень Загальних зборів Учасників товариства.

14.11.2014року державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіною Юлією Леонідівною проведено реєстраційні дії щодо державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ ТФ «Літо».

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо державної реєстрації нової редакції статуту ТОВ ТФ «Літо» та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені позивачем в основу своєї правової позиції, суд дійшов висновку про наступне.

Суд зазначає, що у своїй діяльності, при проведені державної змін до установчих документів юридичної особи державний реєстратор реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції керується Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Обов'язковість процедури реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру передбачена ч.3. ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Виходячи з положень п. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Таким чином, законодавець визначив чіткі межі та конкретний порядок проведення необхідних дій, які повинен здійснити державний реєстратор, як суб`єкт владних повноважень, під час державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Суд зазначає, що державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи у звязку зі зміною складу засновників юридичної особи, зміною розміру статутного або складеного капіталу юридичної особи, зміною відомостей про засновників, учасників юридичної особи здійснюється відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Так, ч.1 ст. 29 вищезазначеного Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 147 ЦКУ України, розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Зокрема, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства (ч. 2 ст. 148 ЦК України)

Поряд з цим, суд вважає за потрібне зазнчити, що п. 11.5 Статуту ТОВ ТФ «Літо» передбачено, що у разі смерті учасника товариства його спадкоємці мають право вступу у це товариство. У разі відмови спадкоємця від вступу в товариство йому в грошовій чи натуральній формі видається частка учасника, що помер, а також його частина прибутку в загальному порядку. При відмові спадкоємця вступати в товариство, товариство виконує всі зобовязання перед ним на протязі 2 місяців з моменту вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на Загальних зборах учасників ТОВ ТФ «Літо» 26.05.2015року прийнято рішення, оформлене протоколом № 26-05/2014, про задоволення заяви ОСОБА_3 (в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 ) стосовно відмови спадкоємця учасника товариства ОСОБА_6 - малолітнього ОСОБА_4 від вступу до Товариства та вирішено провести виплату останньому у грошовій формі частки майна у Товариства, яка належала спадкодавцю-учаснику товариства ОСОБА_6, включаючи його частину прибутку, в загальній сумі 99 366, 00грн.

На виконання вищезазначеного рішення, ТОВ ТФ «Літо» з 30.05.2014 року розпочато перерахунок грошових коштів на ім`я ОСОБА_3 з призначенням платежу : сплата виплати частки померлого учасника ОСОБА_6 у статутному капіталі ТОВ ТФ «ЛІТО» на користь спадкоємця (а.с. 51).

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ ТФ «Літо», оформленого протоколом № 15-10/2014 від 15.10.2014 року, вирішено, зокрема, зменшити статутний капітал товариства на суму у розмірі 99 366, 00грн., що відповідає частці у статутному капіталі товариства померлого учасника ОСОБА_6, яка була сплачена на користь спадкоємця ОСОБА_4 його законному представникові ОСОБА_3 та змінити склад Учасників товариства, у зв'язку зі смертю учасника товариства ОСОБА_6 та на підставі попередньо прийнятих рішень Загальних зборів Учасників товариства.

Таким чином, саме на підставі факту смерті учасника ТОВ ТФ «Літо» ОСОБА_6 та з огляду на відмову спадкоємця ОСОБА_4 від вступу до товариства, рішенням зборів учасників вищезазначеної юридичної особи було вирішено внести зміни до складу учасників товариства.

Відповідно до п. 4 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається ксерокопія (нотаріально засвідчена копія, копія, завірена органом державної реєстрації актів цивільного стану) свідоцтва про смерть фізичної особи або документа, що є підставою для його видачі відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ТФ «Літо» 11.11.2014 року звернулось до державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіну Юлію Леонідівну із заявою про державну реєстрацію змін до установчих документів, у зв`язку зі смертю учасника товариства ОСОБА_6 та відмовою його спадкоємця - ОСОБА_9 - від частки у статутному капіталі підприємства.

У відповідності до вимог вищезазначених норм права, до вказаної заяви підприємством долучено пакет документів, зокрема: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу), статут, нова редакція установчих документів (2 примірники), копія банківської квитанції, копія банківської квитанції (з публікацію), документ, що засвідчує смерть учасника ОСОБА_6 (нотаріально засвідчена копія), документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів.

Також, для проведення реєстраційної дії товариством було надано невід`ємну частину протоколу № 15-10/2014 від 15.10.2014 року - додаток № 1, в якому наведено список квитанцій, що підтверджують перерахування грошових коштів н ім`я ОСОБА_3 з призначенням платежу: сплата виплати частки померлого учасника ОСОБА_6 у статутному капіталі ТОВ ТФ «ЛІТО» на користь спадкоємця на загальну суму 99 366, 00 грн.

Відповідно до ч.13 ст 29 Закону Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 та частинами другою - третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Приписами п. 3. ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Отже, дослідивши наданий пакет документів та вищезазначені норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Поряд з цим, суд вважає за потрібне зазначити, що порушення своїх прав та законних інтересів позивач вбачає в перешкоджанні спірними діями державного реєстратора та ТОВ ТФ «Літо» реалізувати право ОСОБА_4 на вступ до складу учасників товариства, що за своєю правовою природою є корпоративним спором, який виникає виключно між ОСОБА_7 (в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4.) та ТОВ ТФ «Літо».

Приймаючи до уваги вищевикладене, судом не приймається до уваги твердження позивача про необхідність урахування державним реєстратором його листа із заявами про вступ до складу учасників ТОВ ТФ «Літо», оскільки дане питання вирішується виключно в порядку вирішення корпоративних спорів саме між учасником та товариством.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, суд вважає за потрібне відзначити, що лише за результатами вирішення питання про вступ ОСОБА_4 до складу учасників ТОВ ТВ "Літо", у позивача з`являються достатні правові підстави для реалізації його права на звернення до суду у випадку внесення державним реєстратором змін до установчих документів вказаної юридичної особи без відома ОСОБА_4 як повноцінного учасника ТОВ ТВ "Літо".

Водночас, суд вважає за потрібне зазначити, що матеріали справи не містять, а позивачем в обргунтування своєї правової позиції не надано до суду належних доказів на підтвердження реалізації ним свого права на вирішення корпоративного спору з ТОВ ТФ «Літо» щодо вступу до складу учасників вказаного підприємства або відповідного рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій, що, в свою чергу, безпосередньо вказувало б на порушення державним реєстратором прав та законних інтересів саме ОСОБА_4

Поряд з цим позивачем до суду не надано будь-яких інших доказів на підтвердження порушення прав та законних інтересів зі сторони державного реєстратора під час реєстрації змін до установчих документів ТОВ ТФ «Літо», учасником якого ОСОБА_4 не був.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, перевіряючи правомірність такого рішення, суд відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, суд вважає з потрібне зазнчити, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду ,а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (п.8 ч.1ст.3 КАС України).

Положеннями ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, у контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах, тому до адміністративного суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оскаржується.. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а тому до адміністративного суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оскаржується.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Окрім того, зі змісту наведених приписів кодексу адміністративного судочинства випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи інтересів, при цьому обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Невід'ємною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, та інакше кажучи, порушення впливають на можливість реалізації особою законного права чи впливають на виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що позивачем в порушення вимог вищезазначених статей кодексу не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідним рішенням, дією або бездіяльністю відповідача були порушені права, свободи та інтереси позивача під час державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ ТФ «Літо», до складу учасників якого ОСОБА_4 не входить.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено під час судового розгляду відсутність факту порушення прав позивача.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, суд вважає з потрібне зазначити, що позовні вимоги є передчасними, з огляду на відсутність результату вирішення корпоративного спору щодо набуття ОСОБА_4 статусу учасника ТОВ ТФ «Літо», оскільки саме учасників юридичної особи безпосередньо стосуються результати внесення державним реєстратором змін до установчих документів такої юридичної особи, що, в свою чергу, є передумовою для звернення таких осіб до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та не доведені у судовому засіданні, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного суду України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до Державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павлюткіної Юлії Леонідівни - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.04.2015року.

Суддя Горшкова О.О.