Рішення

від 31.03.2015 по справі 922/2771/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 922/2771/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства банк "Меркурій", м. Харків, до приватного підприємства "Циркон", м. Харків, про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Рябінін С.В. (дов.),

відповідача - Смуригін О.О. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ банк "Меркурій", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Циркон", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором невідновлюваної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-80 від 31.10.2013 р. у розмірі 53034371,46 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 49 500 000,00 грн., заборгованість за простроченими процентами - 850 315,07 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 2 607 632,87 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів - 76 423,52 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ним виконані свої зобов'язання за договором № 02/1-25К-80 від 31.10.2013 р. та надані відповідачеві кредитні кошти в сумі 49500000,00 грн., однак відповідач свої зобов'язання не виконує, кредитні кошти не повернув та не повністю сплатив проценти за користування кредитними коштами.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі .

Представник відповідача проти позову заперечує, вказує на те, що відповідно до договору застави майнових прав № 02/2-08-98 від 31.10.2013р. банк отримав право вимоги грошової суми в розмірі 49500000,00 грн., яка знаходиться на депозитному рахунку відповідача, що відкритий в ПАТ Банк "Меркурій". Відповідач звертався до позивача з вимогою про зарахування коштів з депозитного рахунку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак, позивач залишив таку вимогу без відповіді та виконання. Відповідач вказує на те, що прострочення оплати за кредитним договором сталося саме внаслідок бездіяльності позивача, а відповідачем вжито усіх заходів щодо належного виконання зобов'язань.

Відповідач також звертає увагу на те, що банк мав право самостійно списати кошти з депозитного рахунку відповідача в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи № 922/1778/15 за позовом ПП "Циркон" до ПАТ Банк "Меркурій" про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором, вказуючи на те, що подальший розгляд даної справи є неможливим, оскільки результати її розгляду можуть встановити наявність (відсутність) юридичного факту, що безпосередньо впливатиме на подальший розгляд даної справи.

Розглянувши клопотання відповідача, вислухавши думку представника позивача, який проти клопотання відповідача заперечував, посилаючись на те, що заявлення даного клопотання є спробою затягнути судовий процес, суд встановив, що ПП "Циркон" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПАТ Банк "Меркурій" про визнання припиненим з 01.04.2014р. зобов'язання за кредитним договором № 02/1-25К-80 від 31.10.2013р. у зв'язку з єднанням кредитора і боржника в особі АТ "Банку "Меркурій". Ухвалою суду від 26.03.205р. порушено провадження у справі № 922/1778/15 за вказаною позовною заявою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суд з'ясовує : як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення.

Крім того, суд бере до уваги, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Суд звертає увагу на те, що судом вже розглядалась справа за позовом ПП "Циркон" до ПАТ банк "Меркурій" про припинення зобов'язань з договором, в задоволенні позовних вимог якого відмовлено постановою Вищого господарського суду України.

Суд вважає, що розгляд справи № 922/1778/15 на даний час ніяким чином не впливає на розгляд даної справи, обставини щодо наявності зобов'язань відповідача за договором № 02/1-25К-80 від 31.10.2013р. можуть бути встановлені судом при розгляді даної справи. Суд зазначає, що в разі задоволення позовних вимог банку в даній справи та в подальшому задоволення вимог ПП "Циркон" у справі № 922/1778/15 може бути підставою для визнання наказу по даній справі таким, що не підлягає виконанню.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 31.03.2015р. о 10:00 год.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

31.10.2013р. між ПВАТ Банк "Меркурій" (позивач, банк) та ПП "Циркон" (відповідач, позичальник) укладено Договір невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-80 від 31.10.2013 р., за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти за рахунок Кредитної лінії, ліміт якої встановлено в розмірі 49 500 000 грн. (сорок дев'ять мільйонів п'ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Розмір процентів за користування кредитом встановлено в розмірі 20,23 % річних з 31.10.2013 р., а з 01.12.2013 р. - 20,9 % річних (п. 1.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 28.10.2014р.

Кредит виданий на поповнення оборотних коштів відповідача (п. 1.5 Кредитного договору), при цьому кредитор надає кредит позичальнику шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № 20629334977 на поточний рахунок позичальника № 26000300977 в АТ БАНКУ "МЕРКУРІЙ", код банку 351663 (п. 2.2 Кредитного договору). Днем фактичного надання кредиту вважається день перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку. На позичковому рахунку обліковується кредит, погашення та дострокове погашення кредиту (п. 2.4 Кредитного договору). В пункті 2.5 Кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок № 20629334977.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору у межах встановленого даним договором строку користування кредитом банк щомісячно нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості виходячи з кількості календарних днів у місяці та році (метод "факт/факт"), а позичальник щомісяця сплачує проценти Кредитору не пізніше 1 числа наступного місяця на рахунок № 20685334977. Сума кредиту (кожного з траншів кредиту) враховується при нарахуванні процентів з дня його надання. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. У випадку несплати нарахованих процентів у строк, нараховані проценти вважаються простроченими з наступного дня, і відображаються банком на рахунку прострочених процентів № 20696334977.

Позивачем були виконані взяті на себе зобов'язання та перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 49500000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 21587 від 31.10.2013р. та визнається відповідачем.

Позивач посилається на те, що починаючи з 01.04.2014р. відповідач припинив сплату відсотків, нарахованих банком за користування кредитними коштами, що дало банку право вимагати дострокового повернення кредитних коштів у сумі 49500000,00 грн. та сплати відсотків за період з 01.03.2014р. по 30.06.2014р. у сумі 3457947,94 грн., а також на нарахування пені в сумі 76423,52 грн. за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідач вказує, що дійсно припинив сплату відсотків з 01.04.2014р., оскільки звертався до позивача з вимогою вих. № 5 від 19.02.2014 р. про розірвання Договору банківського вкладу (депозиту) № 977 від 31.10.2013 р. та перерахування коштів на рахунок № 20629334977, який відкритий в ПАТ БАНК "МЕРКУРІЙ", в якості погашення заборгованості за Кредитним договором.

Вказана вимога була проігнорована позивачем, а отже погашення кредиту не відбулось за вини позивача.

Судом встановлено, що в пункті 4.1 Кредитного договору сторони погодили, що виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за даним договором забезпечується заставою майнових прав № 02/2-08-98 від 31.10.2013р., відповідно до якого банку передано право вимоги грошової суми, розміщеної на депозитному рахунку згідно Договору банківського вкладу (депозиту) № 977 від 31.10.2013 р., укладеного між ПП "Циркон" та ПАТ Банк "Меркурій".

ПП "Циркон" звернулось до суду із позовом про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2015р. у справі № 922/3316/14 за позовом ПП "Циркон" до ПАТ Банк "Меркурій" про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 02/1-25К-80 від 31.10.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2015р. у справі № 922/3316/14 зазначено, що із встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо невиконання Банком умов Договору депозиту про повернення банківського вкладу, наявності заборгованості відповідача перед позивачем загалом на суму 49 500 000,00 грн., а також наявності заборгованості ПП "Циркон" перед Банком за Кредитним договором, не вбачається, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі саме у зобов'язанні за договором невідновлюваної кредитної лінії в національній валюті України від 31 жовтня 2013 року № 02/1-25К-80, за яким позивач є боржником, а Банк кредитором. Обидві сторони цього договору продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що зобов'язання банку перед відповідачем за Договором банківського вкладу (депозиту) № 977 від 31.10.2013 р., а також зобов'язання відповідача перед банком за Кредитним договором від 31.10.2013 р. № 02/1-25К-80 існують самостійно, окремо одне від одного, що спростовує твердження відповідача про припинення його зобов'язань за Кредитним договором з 01.04.2014р.

Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 5.3.8. Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення ПП "Циркон" суми кредиту або процентів за його користування банк набуває право, а ПП "Циркон" цим доручає банку самостійно списувати грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язань з поточного рахунку ПП "Циркон", відкритому в банку, а також з інших рахунків, які (будуть) відкриті ПП "Циркон" в банку (поточних, депозитних та ін.). Відповідно до п. 5.3.9. вказаного договору, у випадку невиконання ПП "Циркон" зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, банк має право звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Суд звертає увагу на те, що зазначені норми діючого законодавства та положення Кредитного договору передбачають право, а не обов'язок банку звертати стягнення на предмет застави.

Позивач використав своє право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів належного та своєчасного виконання умов Кредитного договору.

Відповідачем не спростований факт несплати відсотків за користування кредитом з 01.04.2014р.

Відповідно до п.п. 5.3.2 Кредитного договору банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та/або вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором та /або стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та можливі штрафні санкції, а також реалізувати свої інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договорами забезпечення, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідач з 01.04.2014р. не сплачує відсотки за користування Кредитними коштами, що надало банку право вимагати дострокове повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій" в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 49500000,00 грн., заборгованості за процентами за період з 01.03.2014р. по 30.06.2014р. у сумі 3457947,94 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі сплати відсотків, просить стягнути з нього пеню в сумі 76432,52 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 Договору у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем наданий розрахунок пені, згідно якого нарахована пеня в сумі 76423,52 грн. за період з 02.04.2014р. по 04.06.2014р. на несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом з урахуванням сум, що існували в різні періоди.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі та в строк, встановлені договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі 76423,52 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Циркон" (61068, м. Харків, пр. Московський, 118, код 31636022) на користь публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код 14360386) заборгованість за кредитом у сумі 49500000,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків у сумі 3457947,94 грн., пеню в сумі 76423,52 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Циркон" (61068, м. Харків, пр. Московський, 118, код 31636022) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 73080,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя В.О. Яризько