Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/27984/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа№ 910/27984/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Одуденко А.В. - посвідчення № 006616 від 27.09.2012р.

від позивача: Козак А.А. - дов. № 225-КР-43 від 16.01.2015р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. (повний текст підписано 02.02.2015р.)

у справі №910/27984/14 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в

інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ»

про зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 01.04.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014р. Заступник прокурора Деснянського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га по вул. Бальзака, 10-А у Деснянському районі міста Києва, що використовується під розміщення автомобільного газозаправного пункту, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначав про те, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №1068/03 від 26.08.2014р. Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації встановлено зайняття та використання відповідачем вказаної земельної ділянки під розміщення споруди автомобільного газозаправного пункту самовільно, без оформлення передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. у справі № 910/27984/14 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» повернути Київській міській раді земельну ділянку загальною площею 0,02 га, вартістю 433 912, 68 грн., що розташована по вул. Оноре де Бальзака, 10-А у Деснянському районі міста Києва, привівши її у придатний для використання стан.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» в доход Державного бюджету України 1 218, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки позивачем не доведено підстав набуття у комунальну власність спірної земельної ділянки, не доведено факту наявності у нього права власності на вказану земельну ділянку, та порушено охоронювані законом права та інтереси відповідача на використання спірної земельної ділянки.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» 19.02.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 01.04.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

01.04.2015р. від відповідача надійшло електронне повідомлення, в якому викладено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю апелянта з'явитись в судове засідання.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.04.2015р. заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 01.04.2015р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 113), не з'явився.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідачем на загальних підставах не доведено неможливість направлення представника в судове засідання 01.04.2015р., зважаючи на відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.08.2014р. Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено перевірку земельної ділянки площею 0,02 га по вул. Бальзака, 10-А у Деснянському районі міста Києва, про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №1068/03.

Вказаним актом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради № 380-1/1814 від 28.03.2002р. Деснянській районній у міста Києві державній адміністрації була передана в короткострокову оренду на 5 років земельна ділянка №13 площею 0,63 га в межах червоних ліній для експлуатації та обслуговування автостоянки вздовж лінії швидкісного трамваю (Троєщина-Осокорки) на вул. Оноре де Бальзака у Деснянському районі міста Києва. Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в Головному управлінні земельних ресурсів 16.12.2003р. за №62-6-00104. У зв'язку із закінченням терміну дії договору, право оренди припинено, про що зроблено запис в базі даних міського земельного кадастру. Згідно даних міського земельного кадастру зазначена земельна ділянка обліковується за Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією. Інформація про реєстрацію прав на користування вказаною земельною ділянкою відповідно до Закону України «Про державний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень» в Департаменті земельних ресурсів відсутня.

У вказаному акті також зазначено, що під час обстеження з виїздом на місце встановлено, що на території земельної ділянки орієнтовною площею 0,025 га розміщені споруди автомобільного газозаправного пункту. Територія автомобільного газозаправного пункту з трьох сторін обмежена парканом. Рішень щодо передачі будь-якій юридичній або фізичній особі земельної ділянки, на якій розміщений АГЗП, у власність (користування), Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів, не приймала.

Звернувшись з даним позовом до суду прокурор зазначав про те, що відповідач займає та використовує вказану земельну ділянку під розміщення споруди автомобільного газозаправного пункту самовільно, без оформлення передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовим актами.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації №1068/03 від 26.08.2014р. встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» займає земельну ділянку приблизною площею 0,02 га по вул. Бальзака, 10-А у Деснянському районі міста Києва під розміщення споруди автомобільного газозаправного пункту самовільно, без оформлення передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів. Територія автомобільного газозаправного пункту з трьох сторін обмежена парканом.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,02 га на вул. Оноре де Бальзака у Деснянському районі міста Києва (код ділянки 62:701:017), у разі використання як землі комерційного використання, складає 433 912, 68 грн.

З наявної в матеріалах справи копії листа №102-КО-4912/1-2738 від 20.10.2014р. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації вбачається, що складено два протоколи про адміністративне правопорушення на власника АГЗП ТОВ «ВІП ТРАНС ГАЗ». За результатами перевірок об'єкту з'ясовано, що АГЗП споруджено незаконно на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Листом №7/26-46/0210/09 від 02.10.2014р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повідомила про те, що станом на 24.09.2014р. не видавала дозволу та не реєструвала документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних і підготовчих робіт, та не приймала об'єкт до експлуатації за вказаною адресою. Виїздом на місце 24.07.2014р. встановлено, що за даною адресою виконані будівельні роботи по влаштуванню АГЗП. Відповідальні особи відсутні, посадовим особам Інспекції не надано документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, згідно вищезазначених перевірок встановлено, що будь-які рішення про передачу земельної ділянки ТОВ «ВІП ТРАНС ГАЗ» Київською міською радою не приймались, документи, що посвідчують право користування нею, у відповідача відсутні.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2012р. у справі №5011-14/5398-2012.

Посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка не перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, а тому відсутні правові підстави для повернення її Київській міській раді, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки саме на підставі рішення Київської міської ради № 380-1/1814 від 28.03.2002р. Деснянській районній у міста Києві державній адміністрації земельна ділянка №13 площею 0,63 га в межах червоних ліній для експлуатації та обслуговування автостоянки вздовж лінії швидкісного трамваю (Троєщина-Осокорки) на вул. Оноре де Бальзака у Деснянському районі міста Києва була передана в короткострокову оренду на 5 років.

Доводи апелянта щодо неправомірності проведення Департаментом земельних ресурсів Київської міської адміністрації перевірки діяльності підприємства відповідача, у зв'язку з відсутністю дозволу Кабінету Міністрів України або заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки, не заслуговують на увагу, оскільки Департаментом земельних ресурсів Київської міської адміністрації було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, а не перевірку діяльності відповідача.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га по вул. Бальзака, 10-А у Деснянському районі міста Києва, що використовується під розміщення автомобільного газозаправного пункту, та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, які доведені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України Київська міська рада наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями на території міста Києва.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було, а доводи апелянта не спростовують відсутність у відповідача передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на право зайняття земельної ділянки без відповідного рішення Київської міської ради.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 27.01.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТРАНС ГАЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. у справі № 910/27984/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015р. у справі №910/27984/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/27984/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 08.04.2015р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін