Вирок

від 27.03.2015 по справі 205/9087/13-к

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

27.03.2015 Єдиний унікальний номер 205/9087/13-к

Провадження № 1-кс/205/53/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013040040000039 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка: м. Дніпропетровська, громадянка України, не одружена, дітей не має, утриманців не має, офіційно не працевлаштована, має вищу освіту, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4

з боку захисту: захисника адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що будучи згідно рішення засновника від 05.08.2009 року та згідно наказу №16-К від 05.08.2009 року, директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс-Компані (далі ТОВ „Торгсервіс-Компані) код ЄДРПОУ 35933130, зареєстрованого 21.05.2008 року в виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради за №12241070002042631 за юридичним адресом: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, б.39, діючи умисно, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року незаконно сформувала податковий кредит від ТОВ «Монтажбудстрой» на загальну суму 2 997 084 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів в особливо великих розмірах.

Так, будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності та будучи відповідальною за організацію і ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також, за нарахування і сплату податків, зборів і інших обов`язкових платежів, достовірно знаючи про те, що підприємство є самостійним платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, в порушення вимог чинного законодавства України, а саме:

Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами й доповненнями) № 168/97-ВР від 03.04.1997, знаходячись за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, б. 39 в період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що поставки товарів від ТОВ «Монтажбудстрой» (код 36835797) не відбувались склала, завірила підписом та печаткою та видала до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року у якій відображена сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой» у сумі 2 997 084,0 грн., а саме: у декларації за березень 2010 року ТОВ „Торгсервіс-Компані та додатку №5 до декларації зазначена сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой» у сумі 2 997 084,0 грн., яка складена 20.04.2010 року та прийнята ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 5, чим ухилилась від сплати податку на додану вартість у розмірі 2 997 084,0 грн.

Факт порушення податкового законодавства та необхідність сплати податку на додану вартість в сумі 2 997 084,0 грн. підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 94/36 від 23.10.2013 року складеного судовим експертом Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при УМВС України на Придніпровській залізниці. Таким чином, ОСОБА_3 , будучи директором ТОВ „Торгсервіс- Компані у період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року,в порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР (зі змінами та доповненнями), діючи умисно, шляхом декларування сум по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой», умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість на суму 2 997 084,00 грн., тобто в особливо великих розмірах.

Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнала частково, суду пояснила, що вона з серпня 2009 року працювала на посаді директора ТОВ „Торгсервіс-Компані. У березні-квітні 2010 року ТОВ „Торгсервіс-Компані мало фіктивні господарські відносини з ТОВ «Монтажбудстрой». В свою чергу ОСОБА_3 не мала умислу на ухилення від сплати податку на додану вартість та не знала, що ТОВ «Монтажбудстрой» здійснює фіктивну підприємницьку діяльність, а вважала, що між ТОВ «Торгсерсвіс Компані» та ТОВ «Мотнажбудстрой» відбуваються реальні господарсткиі відносини і укладаються реальні правочини. Також, обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що з керівництвом ТОВ «Монтажбудстрой» вона особисто не знайома та не спілкувалася, а всі договори укладалися шляхом підписання їх текстів, які надсилалися поштою. Також, ОСОБА_3 зазначила, що вона склала, завірила підписом та печаткою та видала до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року у якій відображена сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой» у сумі 2 997084,0 грн., а саме: у декларації за березень 2010 року ТОВ „Торгсервіс-Компані та додатку №5 до декларації зазначена сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой» у сумі 2 997 084,00 грн., яка складена 20.04.2010 року та прийнята ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Проте, коли вона дізналася про фіктивність діяльності ТОВ «Мотнажбудстрой» та фактичне ненадходження до бюджету податку на додану вартість від ТОВ «Торгсервіс Компані», вона, як директор зазначеного підприємства вжила заходи для погашення заборгованості перед бюджетом та погасила зазначену суму шляхом перерахування відповідної суми податку до бюджету. Також ОСОБА_3 додатково зазначила, що на теперішній час сума податкового боргу сплачена в повному обсязі. Зазначила, що ненадходження до державного бюджету вказаної суми податку на додану вартість відбулося не через її умисні дії, а внаслідок її недбалості, пов`язаної з тим, що вона не перевірила якість відносин ТОВ «Торгсервіс Компані» з ТОВ «Монтажбудстрой».

Незважаючи на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що у 2010 році її знайома ОСОБА_7 запропонувала їй за певну плату зареєструвати на себе підприємство, на що ОСОБА_6 погодилась та отримала відповідні бланки для реєстрації підприємства, зміст яких їй не було зрозуміло та які вона підписала, за що отримала 1000 грн., в подальшому ОСОБА_6 нічого не чула про підприємство ТОВ «Монтажбудстрой», ніяку звітність до перевіряючих органів вона не підписувала, про взаємовідносини з контрагентами зазначеного підприємства їй нічого не відомо та ніякого відношення до них вона не має. Також зазначила, що з обвинуваченою ОСОБА_3 вона не знайома та ніякого відношення до неї не має. Додатково ОСОБА_6 зазначила, що вона будучи фіктивним директором «Монтажбудстрой» у жовтні 2011 року була засуджена вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Крім того, вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- витягом з кримінального провадження № 32013040040000039 від 16.01.2013 року, згідно якого службовими особами ТОВ «Торгсервіс-Компані» в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року було незаконно сформовано податковий кредит від ТОВ «Монтажбудстрой» на загальну суму 2997084 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів в особливо великих розмірах (Том 1, а.к.п. 1);

- вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2011 року, яким було засуджено ОСОБА_6 за ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України, а саме за умисні дії, які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто створення суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило значну матеріальну шкоду державі (Том 1, а.к.п. 74-75);

- правовстановлюючими документами ТОВ «Торгсервіс-Компані», а саме: свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ «Торгсервіс-Компані» проведеної Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 21 травня 2008 року (Том 1, а.к.п. 116), довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій ТОВ «Торгсервіс-Компані» (Том 1, а.к.п. 117), довідкою про взяття на облік платника податків ТОВ «Торгсервіс-Компані», яке перебуває на обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ (Том 1, а.к.п. 118), рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Торгсервіс-Компані» відповідно до якого було затверджено статут та призначено на посаду директора ОСОБА_3 (Том 1, а.к.п. 121), наказом №16-к-К від 05.08.2009 року про призначення директором ТОВ «Торгсервіс-Компані» з 06.08.2009 року ОСОБА_3 (Том 1, а.к.п. 122), статутом ТОВ «Торгсервіс-Компані» затвердженого Рішенням загальних зборів учасників від 05.08.2009 року (Том 1, а.к.п. 126-139);

- висновком експерта №94/36 від 23 жовтня 2013 року, відповідно до якого підприємство ТОВ «Торгсервіс-Компані» не обґрунтовано відображено у складі податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2997084 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой», з урахуванням того, що досудовим розслідуванням встановлена відсутність відвантаження та транспортування товару від ТОВ «Монтажбудстрой» в адресу ТОВ «Торгсервіс-Компані» у період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року. Підприємством ТОВ «Торгсервіс-Компані» при обчислені податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Монтажбудстрой», з урахуванням відсутності у підприємства ТОВ «Торгсервіс-Компані» в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Монтажбудстрой» не обґрунтовано була відображена у складі податкового кредиту сума ПДВ в розмірі 2997084 грн., що призвело до втрат дохідної частини бюджету та не були дотримані вимоги законодавства: п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97 (зі змінами та доповненнями). (Том 5, а.к.п. 150-155).

В судовому засіданні встановлено, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року ТОВ «Торгсервіс-Компані» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці. Ліквідатором ТОВ «Торгсервіс-Компані» призначено ініціюючого кредитора ТОВ «ІНФО-КОМП», якого було зобов`язано вжити вичерпних заходів щодо письмового повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом господарським судом всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута; розглянути питання щодо опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом в друкованих засобах масової інформації, тощо.

Також встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 березня 2012 року було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «ІНФО-КОМП». Затверджено ліквідувати ТОВ «Торгсервіс-Компані» та провадження у справі припинити.

В судовому зсіданні за клопотання сторони обвинувачення допитаний свідок ОСОБА_8 , за клопотанням сторони захисту допитана свідок ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працював в ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська на посаді першого заступника начальника інспекції у період з квітня 2012 року по лютий 2013 року. Як зазначив ОСОБА_8 якщо у підприємства є заборгованість воно не може бути ліквідованим, але якщо підприємство за рішенням суду ліквідується відповідно до процедури банкрутства, то воно підлягає зняттю з обліку в Державній податковій інспекції та ліквідації. Підставою для зняття з обліку підприємства є рішення господарського суду про банкрутство, тоді підприємство ліквідується без погашення податкової заборгованості. Після зняття підприємства з обліку в ДПІ його юридична справа зберігається не менше трьох років, після чого знищується, акт знищення затверджується начальником ДПІ, або його заступником.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що восени 2013 року до ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська надійшов адвокатський запит по підприємству «Торг Сервіс Компані» з проханням надати інформацію про наявність або відсутність заборгованості зазначеного підприємства перед Державним бюджетом. Зазначений запит був розглянутий та оскільки підприємство було ліквідовано та знято з обліку, його особисті рахунки були закриті, інформації щодо наявності заборгованості чи її відсутності у ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська була відсутня. Додатково ОСОБА_9 зазначила, що для ліквідації підприємства необхідно надати довідку 27ОПП, документи про сплату податкової заборгованості не вимагаються, щодо перевірки інформації про сплату податкового боргу ТОВ «Монтажбудстрой» за 2010 рік ОСОБА_9 не змогла повідомити.

Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також беручи до уваги висновки Господарського суду Дніпропетровської області, викладені в постанові від 27 грудня 2011 року та ухвалі від 29 березня 2012 року зазначеного суду, суд виходить з того, що надані ними у судовому засіданні свідчення не стосуються безпосередньо подій, які інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_3 в якості кримінального правопорушення, зокрема, діяльності, обліку, звітності та процедури ліквідації ТОВ «Торгсервіс-Компані», а зводяться лише до роз`яснень загального порядку податкового обліку та звітності юридичних осіб органами державної фіскальної служби, податкової інспекції тощо, в тому числі й під час здійснення ліквідаційних процедур юридичних осіб та списання заборгованості перед Державним бюджетом. За таких обставин, суд не може прийняти показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості належного доказу у кримінальному провадженні та покласти його у основу цього вироку.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченої ОСОБА_3 в частині того, що вона не мала умислу на ухилення від сплати податку на додану вартість та не знала, що ТОВ «Монтажбудстрой» являється фіктивним підприємством і фактично не здійснювало підприємницької та господарської діяльності, а також, що нею, як директором ТОВ «Торгсервіс-Компані» було перераховано до державного бюджету несплачений податок на додану вартість в сумі 2 997084 грн., приходить до висновку про їх надуманість з огляду на наступне.

Так у судовому засіданні досліджений вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 року відносно ОСОБА_6 , засудженої за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, який набрав законної сили 23.11.2011 року і відповідно до якого встановлені обставини, які мають преюдиціальне значення, а саме, що ОСОБА_6 зареєструвала ТОВ «Монтажбудстрой» з метою приховування незаконної діяльності різних підприємств контрагентів, направленої на умисне ухилення від сплати податків (т.1 а.к.п. 74-75).

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що ТОВ «Торгсервіс Компані» під її керівництвом займалося торгово-закупівельною діяльністю різного роду товарів. Проте, вона не змогла пояснити, які саме товари були предметом договору між ТОВ «Торгсервіс Компані» та ТОВ «Монтажбудстрой», а також не змогла пояснити характер господарських операцій, які здійснювалися між ТОВ «Торгсервіс Компані» та ТОВ «Монтажбудстрой», зокрема, чи придбала певний товар ТОВ «Торгесервіс Компані» у ТОВ «Монтажбудстрой», чи навпаки, продало його, чи були перераховані грошові кошти ТОВ «Торгсервіс Компані» до ТОВ «Мотнажбудстрой» в порядку виконання договору, чи відбулися поставки купленої продукції тощо.

Також суд звертає увагу на суперечливість позиції обвинуваченої щодо пред`явленого їй обвинувачення, оскільки обвинувачена у судовому засіданні зазначала, що вона не мала умислу на ухилення від сплати податків ТОВ «Торгсервіс Компані» до державного бюджету України, а при виявлені суми заборгованості перед державним бюджетом вжила заходів на усунення допущених порушень та перерахувала несплачені суми у вигляді податків, одночасно наполягаючи на застосуванні до неї положень ч. 4 ст. 212 КК України та звільненні з цих підстав від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України, при тому, що відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 212 КК України застосування зазначеної норми кримінального закону можливо лише до особи, яка вчинила діяння, передбачені відповідними частинам ст. 212 КК України у разі сплати податків та відшкодування заподіяної шкоди до притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на сукупність вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що зазначена позиція обвинуваченої ОСОБА_3 являється формою захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового слідства, та її умисні дії, які виразилися в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподатковування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом не встановлено.

Старшим прокурором прокуратури м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 , в якому цивільний позивач просить стягнути з цивільного відповідача несплаченого податку у розмірі 2 997 084,00 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_3 цивільний позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, посилаючись на його необґрунтованість, зазначивши, що нею було відшкодована сума несплачених податків в повному обсязі, натомість підтверджуючих документів про відшкодування в судовому засіданні надано не було.

Відповідно до ст. 129 КПК України суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що позовні вимоги старшого прокурора прокуратури м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення несплаченої суми податку у розмірі 2 997 084,00 гривень доведені, а факт порушення податкового законодавства та необхідності сплати податку на додану вартість підтверджується висновком судово-економічної експертизи №94/36 від 23 жовтня 2013 року, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 1166 ЦК України, з останньої підлягає до стягнення несплачена сума податку у розмірі 2 997 084,00 гривень.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею діяння, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відсутність обставин що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої, данні про особу обвинуваченої, яка судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових злочинів, слід призначене покарання у вигляді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в межах санкції статті обвинувачення та з конфіскацією майна.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 340000 (триста сорок тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки, з конфіскацією майна.

Цивільний позов старшого прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про стягнення несплаченого податку в розмірі 2997084,00 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області суму несплаченого податку в розмірі 2997084 (два мільйона дев`ятсот дев`яноста сім тисяч вісімдесят чотири гривень) 00 копійок.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцяти денний строк з моменту його проголошення в судову палату по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд.

Суддя: ОСОБА_1