Постанова

від 08.04.2015 по справі 826/2717/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2015 року письмове провадження № 826/2717/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Аскоп-Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2015 року № 0000211502 та № 0000221502.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Аскоп-Україна» не порушувало вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу під час перевірки та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з контрагентами.

У судове засідання 30.03.2015 року відповідач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи суду не надходило. В той же час, через канцелярію суду подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких наголошував на законності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту відсутності реального (фактичного) здійснення господарських операцій з контрагентами, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування по нереальним взаємовідносинам з контрагентами. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене, керуючись ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу від 29.12.2014 року № 308 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та повідомлення про проведення перевірки від 30.12.2014 року № 1898, отримані позивачем 08.01.2015 року засобами поштового зв'язку, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, по яким сформовано податковий кредит за період за серпень-вересень 2012 року, січень-червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 20.01.2015 року № 405/26-53-15-02/30579869, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України,в результаті чого позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-Торг» в розмірі 1209,25 грн., чим завищено суму податкового кредиту на 1209,25 грн. за серпень 2012 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на 1209,25 грн.; неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Торнадо» та ТОВ «Укрснаб Агро» в розмірі 328418,16 грн., чим завищено суму податкового кредиту на 328418,16 грн. за травень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2014 року на 328418,16 грн.; неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Торнадо» та ТОВ «Укрснаб Агро» в розмірі 350714,32 грн., чим завищено суму податкового кредиту на 350714,32 грн. за червень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2014 року на 350714,32 грн.;

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України,в результаті чого позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Класс ЛТД» в розмірі 1883,34 грн., чим завищено суму податкового кредиту на 1883,3,34 грн. за січень 2014 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 20.01.2015 року № 405/26-53-15-02/30579869, при перевірці використано:

звітні форми «АСС податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»;

декларації з податку на додану вартість за періоди в яких встановлено взаємовідносини з контрагентами та уточнені розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок;

додаток 5 до податкових декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за перевіряємі періоди в яких встановлено взаємовідносини з контрагентами;

акти регіональних органів ДПС, у розрізі перевіряємого періоду ТОВ «Аскоп-Україна»:

Акт Броварської ОДПІ від 03.11.2014 року №707/10-06-22-04/38564520 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» (код за ЄДРПОУ38564520);

Акт ДПІ у Голосіївському районі у м. Києва від 11.10.13 №385/3-22-08-35791183 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Торг»;

Акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 105/04-61-22-2/38675932 від 27.06.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Класс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38675932) за січень 2014 року;

Акт ДПІ у м. Херсоні ГУ Мін доходів у Херсонській області від 16.10.2014 № 349/21-03-22-06/31006259 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торнадо» (код за ЄДРПОУ 31006259) з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Перевіркою встановлено, що в серпні 2012 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ», по яким сформував податковий кредит на суму 1209,25 грн. за серпень 2012 року та бюджетне відшкодування за вересень 2012 року на суму 1209,25 грн.

В той же час, згідно акту ДПІ у Голосіївському районі у м. Києва від 11.10.13 №385/3-22-08-35791183 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Торг» (код за ЄДРПОУ 35791183) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за 2012 рік» встановлено, що підприємство має стан платника - 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту; також, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, отже правочини, нібито укладені між ТОВ «Техно-Торг» та підприємствами-постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків. У зв'язку з наведеним, у ТОВ «Техно-Торг» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами-постачальниками в розумінні положень Податкового кодексу України. Крім того, операції ТОВ «Техно-Торг» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим, посадові особи ТОВ «Техно-Торг» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Таким чином, не підтверджено фактичну наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Техно-Торг» підприємствам - покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Техно-Торг» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Перевіркою встановлено, що в січні 2014 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Класс ЛТД», по яким сформував податковий кредит на суму 1883,34 грн.

В той же час, згідно акту ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 105/04-61-22-2/38675932 від 27.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Класс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38675932) з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія «Укрпромторг», код 38354571, ТОВ «ТД Норден груп», код 38918870 за період січень 2014 року» встановлено, що за результатом аналізу взаємовідносин ТОВ «Класс ЛТД» з зазначеними контрагентами по ланцюгу постачання, діяльність ТОВ «Класс ЛТД» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди контрагентів-покупців, фактично не виконуючи своїх податкових зобов'язань та порушуючи приписи господарського і цивільного законодавства. Крім того, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, тощо. Враховуючи викладене по ТОВ «Класс ЛТД» відсутній факт реального здійснення господарських операцій за період січень 2014 року. Більше того, при проведення аналізу наявних баз даних АІС «Облік платників і платежів», Інформаційна пошукова система «Запит», АІС - «ТАХ», АС «Бест-звіт», АС «Аудит», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, що використовуються ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, також враховуючи неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Класс ЛТД», код за ЄДРПОУ 38675932 щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період січень 2014 року встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки «нереальності здійснених операцій» з покупцями, у тому числі, позивачем, за період січень 2014 року.

Перевіркою встановлено, що в травні-червні 2014 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Торнадо» та ТОВ «Укрснаб Агро», по яким сформував податковий кредит на суму 328418,16 грн. за травень 2014 року, на суму 350714,32 грн. за червень 2014 року та бюджетне відшкодування за червень 2014 року на суму 328418,16 грн., за липень 2014 року на 350714,32 грн.

В той же час, згідно акту ДПІ у м. Херсоні ГУ Мін доходів у Херсонській області від 16.10.2014 № 349/21-03-22-06/31006259 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торнадо» (код за ЄДРПОУ 31006259) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПСП «Світоч» (код 3785378) та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг),отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника у травні-червні 2014 року, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності» встановлено, що у ТОВ «Торнадо» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ в частині купівлі-продажу товарів та їх подальшої реалізації на адресу покупців, оскільки підприємством не дотримано вимог законодавства в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин), відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положенням (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно акту Броварської ОДПІ від 03.11.2014 року №707/10-06-22-04/38564520 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» (код за ЄДРПОУ38564520) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Юг-Агропостач» (код за ЄДРПОУ 38988250), ТОВ «Промторг-Холдинг» (код за ЄДРПОУ 38149168), ТОВ «Ревреалпрод» (код за ЄДРПОУ 376147І11) за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року» встановлено відсутність реального постачання товарів по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників; правові взаємовідносини з підприємствами-постачальниками проводились без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про відсутність реального здійснення операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «Торнадо», ТОВ «Укрснаб Агро» та ТОВ «Класс ЛТД», що позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по таким операціям.

В той же час, суд вважає, що без дослідження та надання належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам позивача з зазначеними контрагентами, в основу висновків акту перевірки від 20.01.2015 року № 405/26-53-15-02/30579869, відповідачем покладена інформація, зафіксована в актах регіональних органів ДПС, складених відносно контрагентів.

Крім того, всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про нереальність господарських операцій з контрагентами, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

На підставі акта перевірки від 20.01.2015 року № 405/26-53-15-02/30579869, відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 05.02.2015 року:

№ 0000211502, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 680 341,00 грн. (за червень - 328 418,00 грн., липень 2014 року - 350 714,00 грн., вересень 2012 року - 1209,00 грн.) і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 171,00 грн.;

№ 0000221502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1883,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 942,00 грн.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.02.2015 року № 0000211502 та № 0000221502 протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до адміністративного суду про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено у ст.198 Кодексу.

Згідно пп. "а" п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні є документами, які є підставою для нарахування податкового кредиту підприємства.

Між тим, наявність податкових накладних та інших первинних документів є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту підприємства, оскільки право на їх оформлення надають лише реальні господарські операцій, за результатами яких платник податків формує податковий кредит.

Згідно пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1. ст.200 Кодексу).

При цьому, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (пп.14.1.179. п.14.1. ст.14 Кодексу); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу).

Відповідно до п.200.4. ст.200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7. ст.200 Кодексу).

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п.200.8. ст.200 Кодексу).

Згідно п.200.10. ст.200 Кодексу, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11. ст.200 Кодексу).

Підсумовуючи викладене, враховуючи положення п.200.1. ст.200 Кодексу, суд дійшов висновку, що правомірність формування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на пряму залежить від правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, з різниці між якими вона і складається. Тобто предметом перевірки податковим органом платника податку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість має бути перевірка правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту та, відповідно, реальність вчинення господарських операцій, за яким формуються відповідні показники. При цьому, дослідженню підлягають податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Всупереч наведених норм, відповідачем не було досліджено первинних документів по взаємовідносинам позивача з контрагентами - ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «Торнадо», ТОВ «Укрснаб Агро» та ТОВ «Класс ЛТД», у той же час, на підставі даних регіональних органів ДПС відносно контрагентів, зафіксованих в актах про неможливість проведення зустрічних звірок та актах позапланових перевірок, сформовані категоричні висновки про формування позивачем штучного податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами та, відповідно, про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по таким взаємовідносинам.

Слід також зауважити, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

З огляду на наведені норми, судом в ході судового розгляду були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи на підтвердження реальності його господарських операцій з контрагентами та спростування висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 20.01.2015 року № 405/26-53-15-02/30579869, в результаті чого судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача (покупець) з ТОВ «Торнадо» (продавець) ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 22.05.2014 року № 22/05/14, за умовами якого продавець зобов'язується передати у встановлені договором строки у власність покупця товар (соя), а останній зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Кількість, найменування, ціна та вартість окремої партії товару, погоджуються сторонами та визначаються видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за придбаний товар, позивачем подані суду копії наступних первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, актів приймання на надходження сільськогосподарської продукції та товарно-транспортних накладних. Оплата за придбаний товар (сою) підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача (покупець) з ТОВ «Укрснаб-Агро» (продавець) ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу від 28.02.2014 року № 28/02/14, за умовами якого продавець зобов'язується передати у встановлені договором строки у власність покупця сою урожаю 2013 року (товар), а останній зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Кількість, найменування, ціна та вартість окремої партії товару, погоджуються сторонами та визначаються видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за придбаний товар, позивачем подані суду копії наступних первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, рахунків на оплату, актів приймання на надходження сільськогосподарської продукції та товарно-транспортних накладних. Оплата за придбаний товар (сою) підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ТОВ «Техно-Торг» ґрунтувалися на обміні первинними документами по придбанню операційної системи, принтеру та ноутбуку, на підтвердження реальності яких, позивачем подані суду копії наступних первинних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна та податкова накладна. Оплата за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням, копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача (замовник) з ТОВ «Класс ЛТД» (експедитор) ґрунтувалися на договорі про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 16.09.2013 року № Z-19, за умовами якого експедитор зобов'язується забезпечити транспортно-експедиційне обслуговування вантажів замовника, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги по встановленій платі.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та сплати ПДВ у складі ціни за надані послуги, позивачем подані суду копії наступних первинних документів: заявки на транспортно-експедиційне обслуговування, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. Оплата за придбані послуги підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення операцій купівлі-продажу з контрагентами, позивачем надані суду копії первинних документів по реалізації придбаного у контрагентів товару (сої).

Під час огляду та дослідження наведених первинних документів, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з контрагентами.

Таким чином, у суду відсутні підставі для виникнення сумніву у реальності та/або безтоварності спірних господарських операції позивача з контрагентами. При цьому, належні докази недостовірності даних, зазначених в цих документах, відповідачем суду не подані.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, як вже зазналося раніше, відповідачем, під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не було досліджено та дано належної оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентами, а були лише прийняті до уваги дані регіональних органів ДПС відносно контрагентів, зафіксованих в актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Техно-Торг» та ТОВ «Класс ЛТД», і в актах про результати документальних позапланових перевірок ТОВ «Укрснаб-Агро» та ТОВ «Торнадо».

Таким чином, на виконання вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, формування податковим органом висновків відносно платника податків виходячи з даних актів перевірок та/або актів про неможливість проведення зустрічних звірок його контрагентів є протиправним, оскільки, по-перше, за правилами діючого податкового законодавства, наведена в актах податкових органів інформація підлягає перевірці належними та допустимими доказами - первинними документами; по-друге, акт про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків, за своєю правовою природою, взагалі не може містити будь-яких висновків про порушення платником податків вимог податкового законодавства, оскільки призначений для фіксування обставин, котрі спричинили таку неможливість.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «Торнадо», ТОВ «Укрснаб-Агро» та ТОВ «Класс ЛТД» та, відповідно, правомірно сформовано бюджетне відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «Торнадо», ТОВ «Укрснаб-Агро».

Крім зазначеного, суд також не залишає поза увагою, що за правилами п.36.1., п.36.5. ст.36, п.38.1. ст.38, п.44.1. ст.44, п.47.1. ст.47, п.49.2. ст.49 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа "Булвес АД" проти Болгарії") констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За таких обставин, висновки відповідача, покладені в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.02.2015 року № 0000211502 та № 0000221502, не відповідають дійсності, внаслідок чого спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.02.2015 року № 0000211502 та № 0000221502 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.2015 року № 0000211502 та № 0000221502.

Судові витрати в сумі 669,90 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій