Постанова

від 08.04.2015 по справі 910/21248/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 910/21248/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Автоцентр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2015 року у справі Господарського міста Києва за позовом ПрАТ "Українська страхова компанія "Українська страхова група" до ТОВ "Автоцентр" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Автоцентр" (далі - відповідач) з позовом про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 25217 гривень 04 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем вимоги про сплату суми страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Автоцентр" на користь ПрАТ "Українська страхова компанія "Українська страхова група" 25217 гривень 04 коп. виплаченого страхового відшкодування.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Автоцентр" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Автоцентр" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2015 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зазначаючи, що звіт (акт) про оцінку розміру завданої шкоди в матеріалах справи відсутній.

Вказує, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась та обставина, що претензія від імені позивача надіслана ТОВ "А.С.А. Груп" за відсутності підтвердження наявності повноважень на звернення від імені позивача.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 липня 2012 року ПрАТ "Українська страхова компанія "Українська страхова група"(страховик) та ТОВ "Автоцентр" (страхувальник) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4955718, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Рено Преміум", державний номерний знак АА 5625 ЕА.

Строк дії договору за п. 3 договору становить з 00 год. 00 хв. 26 липня 2012 року до 25 липня 2013 року включно.

23 липня 2013 року о 19 год. 20 хв. на вул. Богатирській, 1-Д, в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення автомобілів) (далі - ДТП) за участю автомобіля "Рено Преміум", державний номерний знак АА 5625 ЕА, під керуванням Карпенка Володимира Вікторовича та автомобіля "Ніссан", державний номерний знак АА 1597 МА, який належить Ларіоновій Марині Геннадіївні.

У результаті ДТП пошкоджено автомобіль "Ніссан", державний номерний знак АА 1597 МА .

Майнові інтереси Ларіонової Марини Геннадіївни, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем "Ніссан", державний номерний знак АА 1597 МА, станом на дату вчинення спірної ДТП застраховано АТ "СК "АХА Страхування" на підставі укладеного вказаними особами полісу АС 0334905 терміном дії до 31 січня 2014 року.

АТ "СК "АХА Страхування" виплатило Ларіоновій Марині Геннадіївні страхове відшкодування в сумі 25 727 гривень 04 коп. згідно її заяви про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічні положення закріплені ст. 27 Закону України "Про страхування".

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року у справі № 756/1167/13-п, провадження № 3-4871/13, Карпенка Віктора Вікторовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Апеляційним господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що Карпенко В.В. є працівником ТОВ "Автоцентр" та на час ДТП перебував у трудових відносинах з останнім, що підтверджується копіями наказів № 15-ОК від 1 травня 2012 року та № 94-ОК від 10 вересня 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За правилами ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції, чинній на час ДТП, обов'язок відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку покладено на страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у настанні такого випадку, в цьому випадку на позивача.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, у відповідності до положень договору, приписів цивільного законодавства, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування шкоди, завданої Карпенко В.В., відноситься до обов'язків позивача.

Встановлено, що ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до позивача з претензією № 7367/26/ЦВ від 2 грудня 2013 року, в якій просило виплатити в добровільному порядку страхове відшкодування у сумі 25727 гривень 04 коп.

Згідно складеного ПрАТ "Українська страхова компанія "Українська страхова група" страхового акту № ДКЦВ-7660 від 8 лютого 2014 року, з урахуванням розрахунку розміру страхового відшкодування п. п. 22-23, та того, що франшиза за договором становить 510 гривень, до виплати в якості страхового відшкодування позивачем визначено 25217 гривень 04 коп.

Платіжним дорученням № 2871 від 10 лютого 2014 року позивач перерахував ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" спірне страхове відшкодування в сумі 25217 гривень 04 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ "Українська страхова компанія "Українська страхова група", з посиланням на приписи ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зазначає, що виплативши суму страхового відшкодування ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", отримало право звернутись з регресним позовом до страхувальника або водія забезпеченого ним транспорту.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів урегульовано Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній на час вчинення ДТП, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно п. п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Підпунктом 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

За змістом наведених норм, невідкладне, не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, надання страховику відомостей про ДТП є обов'язком страхувальника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Автоцентр" не повідомило позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, довід відповідача щодо повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховика водієм Карпенком В.В., як встановлено судами, не підтверджено у встановленому порядку та не звільняє ТОВ "Автоцентр" від виконання такого обов'язку.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що неузгодженість пунктів ст. 38 та 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не може бути підставою для відмови у позові, оскільки не заперечує встановлене ст. 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі неповідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що право позивача на звернення до відповідача з регресним позовом грунтується на нормах чинного законодавства, а тому підставно задовольнили заявлені позовні вимоги про сплату страхового відшкодування у сумі 25217 гривень 04 коп.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, що грунтуються на повно та всебічно встановлених обставинах справи і вірному застосуванні норм ст. ст. 22, 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 993, ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Н. Акулова

Т. Козир