Рішення

від 24.03.2015 по справі 910/2220/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015Справа №910/2220/15-г За позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий одяг"

про стягнення 82 407,97 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Скрипніков Д.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба безпеки України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий одяг" про стягнення 82 407,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 19/1-33д від 09.07.14 р.

Ухвалою від 03.02.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.02.2015 р.

24.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 24.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 10.03.2015 р.

Судове засідання 10.03.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 17.03.15р. розгляд справи призначено на 24.03.15р.

24.03.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.03.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.14р. між Службою безпеки України (надалі - Позивач, покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий одяг" (надалі - Відповідач, постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 19/1-33д.

Згідно п. 1.1 договору, продавець зобов'язується у 2014 р. поставити покупцеві одяг робочий, чоловічий (повсякденне обмундирування, польове обмундирування): лот 4- польове обмундирування - 1961 комплектів в асортименті та по ціні, відповідно до специфікацій додаток №1 та додаток №2, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 3.2. договору, ціна цього договору становить 487 818,36 грн.

Пунктом. 5.1. договору, строк поставки товару 30 календарних днів з дати отримання письмового замовлення покупця.

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.14р., але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором в частині взаєморозрахунків між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.14 позивач надіслав на адресу відповідача замовлення №19/1-1545 на поставку товару..

Відповідно до інформації, зазначеної на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», вказане письмове повідомлення отримано TOB «Промисловий одяг» 04.08.2014.

З огляду на зазначене, TOB «Промисловий одяг» зобов'язано було поставити СБУ товар до 02.09.2014 включно.

Проте, відповідач у встановлені Договором строки не здійснив поставку замовленого товару, листом від 18.12.2014 № 20/12 повідомив позивача про неможливість здійснити поставку замовленого товару.

Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з цим позивачем 18.12.2014 надіслано на адресу відповідача претензію № 19/1-1947 щодо сплати товариством штрафних санкцій за прострочення термінів виконання договірних зобов'язань, а також на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2, пункту 12.3 Договору повідомлено про розірвання Договору. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Позивачем заявлено до стягнення пені за період з 03.09.14 по 16.12.14р. у розмірі 49 444,78 грн., штрафу 7% у розмірі 32 693 ,19 грн.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 444,78 грн. пені, 32 963,19 7% штрафу, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий одяг» (02152, м. Київ, пр.-т. Павла Тичини, 2, кв.64; код ЄДРПОУ 37395968) на користь Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33; код ЄДРПОУ 00034074) 49 444 (сорок дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 78 коп. пені, 32 963 (тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн.. 19 коп. 7% штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.03.2015 р.

Суддя І.О. Домнічева